Франція

Перша світова війна нанесла господарству Франції збиток у 200 млрд. франків. Військові дії під час війни складалися для неї невдачно і північно-східна частина країни була надовго окупована, зруйновано 10 тис. промислових підприємств. Загальний рівень промислового виробництва скоротився на 40%. Сільськогосподарське виробництво зменшилося на 1/3. Обсяг експорту складав 50% довоєнного рівня.

Згідно Версальської мирної угоди Франція повернула собі захоплені Німеччиною у 1871 р. Ельзас і Лотарингію, отримала колишні турецькі колонії Сірію та Ліван, а також частину німецьких колоній в Африці. На 15 років Франції було надано право експлуатації Саарського вугільного басейна. Вона повинна була отримати найбільшу частку причитавшихся з Німеччини репарацій.

Економічний розвиток Франції у повоєнний період характеризується стрімкими темпами росту. До 1924 р. було відбудовано промисловість до довоєнного рівня, а до 1930 р. обсяг виробництва промислової продукції у порівнянні з 1913 р. зріс на 40%. Темпи економічного росту Франції випереджали англійські та німецькі. Такому швидкому розвитку промисловості сприяли: обновлення основного капітала, посилення позицій на світовому ринку у зв’язку з поразкою Німеччини, а також отримані репарації. Крім того економічному пожвавленню сприяло пожвавлення колоніальної політики Франції, в результаті якої збільшився вивіз промислових товарів і капіталу в колонії. Так зовнішньо торговий оборот країни за 1918-1929 р. збільшився на 220%.

У20-ті роки відбуваються значні структурні зміни у французькій промисловості пов’язані із переміщенням капіталу у головні галузі виробництва (автомобільна електроенергетика, авіаційна, електротехнічна, хімічна). В таких галузях створюються великі підприємства обладнані сучасною технікою. За 1918-1929 р. добича вугілля зросла більш ніж на 200%, виплавка сталі та чавуна – на 500%. Домінуюче положення у важкій промисловості займають великі концерни. Спираючись на підтримку уряду посилюються великі монополістичні об’єднання: металургію контролювали 3 концерни, автомобільну галузь – 3, хімічну – 5. По рівню концентрації ці галузі не поступалися американським.

Участь у плані Дауеса призвела до зміцнення фінансових відносин Франції і Німеччини, хоча в перспективі отриманні великі позики сприятимуть зміцненню німецької економіки і водночас погіршать положення Франції на світовому ринку.

Від’ємний вплив на загальноекономічну кон’юнктуру країни чинив застой у сільському господарстві. Тут як і раніше переважали дрібні низькопродуктивні виробники. Збір пшениці наприкінці 20-х р. на 14% був нижчим за середньорічні збори довоєнних років. Поголів’я овець за цей же період зменшилася на 38%, а свиней – на 20%. Четверта частина усіх господарств діяла на основі орендних відносин.