Поняття адміністративного права його методу та предмету

У сучасній вітчизняній адміністративне - правовій науці існують декілька поглядів щодо визначення адміністративного права. Так, за професором Василенковим П.Т., Тумановим Г.А. та ін. (1-ий варіант).

Адміністративне право - це самостійна галузь права, норми якої регу­люють суспільні відносини в сфері державного управління, тобто ті відноси­ни, що виникають під час організації та здійснення державними органами ви­конавчої та розпорядчої діяльності.

Це визначення є досить поширеним, і певним чином претендує на класичність. Однак, воно має одну, але суттєву ваду - у ньому відсутні ознаки фун­кцій правової охорони виконання яких разом з регулятивними функціями здійснюють норми адміністративного права.

Тому на мій погляд більш повним визначенням Адміністративного права є те, яке запропонував професор І.П. Голосніченко.

Адміністративне право - це галузь права, яка регулює відносини у сфері управління, виконавчо-розпорядчої діяльності державних органів, а також ре­гулює відносини пов'язані зі скоєними правопорушеннями (адміністративне деліктне право).

З визначенням адміністративного права найтіснішим чином пов'язаний предмет адміністративного права. Саме за предметом правового регулювання відрізняються одна від одної та чи інша галузь права.

Предмет адміністративного права - це сукупність суспільних відносин, які виникають у сфері управління, виконавчо-розпорядчої діяльності держав­них органів, а також під час скоєння адміністративних деліктів і регулюються адміністративно-правовими нормами..

Із запровадженням в Україні конституційного принципу поділу державної влади нещодавно існуюча класифікація видів державної діяльності (а) діяль­ність органів державної влади - ради народних депутатів усіх рівнів, б) право­суддя, в) прокурорський погляд) втратила своє значення.

На сучасному етапі зміст предмета адміністративного права суттєво роз­ширюється за рахунок включення до нього суспільних відносин, що склада­ються у сфері управління в межах не лише державної, а в цілому публічної влади, складовими якої є:

1) державна влада;

2) місцеве самоврядування.

Адміністративне право – це управлінське право. Воно регулює відноси­ни, які виникають під час формування та функціонування державної адмініст­рації, обслуговує сферу державного управління.

Головним завданням адміністративного права, виходячи з його предмету – є правове регулювання організаційних, управлінських стосунків у суспільстві (адміністративна діяльність) та правоохоронна діяльність дер­жави, що включає встановлення всілякого характеру правових заборон, засто­сування до порушників різноманітних державно-примусових засобів, зокрема й адміністративної відповідальності.

Предмет правового впливу - головний, але не єдиний критерій розмежу­вання галузей права. Вони відрізняються за методом регулювання:

1) Це спосіб розв'язання поставлених цілей;

2) Характеризує вольовий бік регулятивних властивостей галузі.

Для адміністративного права характерно домінування владного, імпера­тивного змісту його методу.

Управління передбачає домінування, перевагу однієї волі над іншою, а часто і підлеглість однієї особи іншій. В системі управлінських зв'язків суб'єк­ти не рівні ідо того ж вони виконують різні соціальні ролі. Цю нерівність ад­міністративне право не може і не намагається усунути, навпаки така нерівність закріплюється у законодавчому порядку, у цьому полягає головна особливість змісту адміністративно - правового методу (нерівність, асиметрія суб'єктів управлінських відносин)

Адміністративне публічне право - сукупність правових норм, що ре­гулюють управлінські відносини між державою та юридичними особами, які не належать до іноземної держави. Адміністративне приватне право - сукупність норм, що регулюють відносини управлінського характеру, які виникають між державою та фізич­ними особами на підставі юридичних актів (паспортний режим, порядок пере­сування іноземних громадян у країні, організації та проведення демонстрацій, мітингів, ліцензування підприємницької діяльності фіз. особи).