Функціональні стратегії підприємства

Вибір загальної стратегії або групи стратегій здійснюється вищим керівництвом підприємства, його результат залежить від зібраної інформації, її повноти і вірогідності, а також компетентності управлінського персоналу.

Загальна стратегія фірми повинна бути підкріплена функціональними, ресурсними й товарними стратегіями. Така система різних стратегій, розроблювана підприємством на певний період часу, утворює стратегічний набір. Загальні стратегії визначають параметри стратегічного набору, що висуває високі вимоги до їх обґрунтованості й можливості реалізації. З іншого боку, функціональні, ресурсні і товарні стратегії забезпечують досягнення загальних стратегій, що викликає необхідність їх ретельного вивчення з позицій взаємодії і взаємовпливу.

Функціональна стратегія – це тип забезпечуючої стратегії, що позначає напрямок руху функціональної служби (або відділу) у рамках загальної стратегії підприємства, тобто функціональна стратегія є більш вузькою у порівнянні з загальною стратегією [47].Поняття функціональної стратегії відбиває проникнення стратегічного мислення на більш низькі рівні управління, що знаходяться під прямим контролем вищого керівництва. Роль її полягає в підтримці загальної стратегії та конкурентоспроможності підприємства.

Процес розробки функціональних стратегій здійснюється відповідними підрозділами, бо кожна служба має своє бачення шляхів досягнення поставлених цілей, тому перед керівниками вищої ланки постає проблема координації роботи й узгодження стратегій окремих служб як між собою, так і з загальною стратегією підприємства. Виділяють наступні основні функціональні стратегії, які необхідно розробляти в організації: стратегія маркетингу (окремо розробляється цінова стратегія), фінансова стратегія, стратегія НДР, виробництва, організаційних змін, управління персоналом, соціальна і екологічна стратегія тощо. Перелік функціональних стратегій визначається характером загальної та конкурентної стратегії, масштабами підприємства, специфікою товару й особливостями внутрішнього середовища підприємства.

Будь-яка функціональна стратегія, тобто стратегія розвитку окремої функціональної підсистеми, повинна розроблятися з урахуванням таких факторів:

ролі та змісту діяльності за кожною функцією;

впливу конкретної функції на досягнення стратегічних цілей підприємства і місії в цілому;

меж функцій і сфери “перехресних інтересів”;

переваг і недоліків у розвитку окремих функцій, сильних і слабких місць у їх взаємодії;

наявності або відсутності вузькофункціонального підходу, конфліктів у вирішенні загальних проблем підприємства;

збалансованості між тенденціями розвитку підприємства і компетенцією фахівців, їх професіоналізмом.

Облік цих факторів і вимог у ході розробки функціональних стратегій дозволить сформувати високоефективний функціональний потенціал підприємства.