СХВАЛЕНО

 

Враховуючи ці фактори, прийняту підприємством ринкову стратегію з метою встановлення оптимального рівня цін, використовуються такі методи ціноутворення:

1. Метод " витрати+прибуток". За цим методом ціна (Ц) обчислюється за формулою:

Ц=С+П, грн,

де С - собівартість продукції, грн.;

П - величина прибутку в ціні, грн.

Прибуток визначається у відсотках до собівартості, величина яких встановлюється, виходячи із міркувань прибутковості продукції та її конкурентоспроможності. В ринковій економіці сфера застосування цього методу обмежена.

1. Отримання цільової норми прибутку - метод ціноутворення, орієнтований на витрати і цільову норму прибутку. Фірми намагаються встановити ціну, включаючи в неї прибуток, що планується у відсотках на інвестований капітал. При цьому використовується концепція беззбитковості і при встановленні ціни за цією методикою враховується залежність загальних витрат і виручки від обсягу продажу:

де Взм - величина змінних затрат на одиницю продукції, грн.;

Впост- постійні витрати на дану продукцію за певний період (рік),

грн.,

Пзаг- загальна сума прибутку, яка має бути одержана за той же період

від продажу продукції, грн.;

N - обсяг продажу продукції в натуральних одиницях.

3. Оцінка споживчої вартості - метод, що ґрунтується на оцінці споживчого ефекту, який має споживач від використання товару. Цей метод ціноутворення має певний ризик внаслідок не оправданого завищення або заниження ціни.

4. Пропорційне ціноутворення - метод, при якому фірми виходять не стільки з власних витрат, оцінки споживчої вартості чи попиту, скільки із цін конкурентів. При цьому методі (його ще називають " за рівнем конкуренції") ціна встановлюється як функція цін на аналогічну продукцію конкурентів, тобто:

Ц=/(Ц„Ц„..., Цп), грн.,

де п- кількість продавців аналогічної продукції.

5. Метод " очікуваного прибутку" найчастіше застосовують тоді, коли фірма планує підписати контракт і пропонуючи більш низькі ціни, ніж інші фірми, має шанси виграти боротьбу за контракт.

6. Метод швидкого повернення витрат. Використовується підприємствами з метою активного продажу великих обсягів продукції і швидкого повернення затрачених коштів. Така поведінка може бути викликана невпевненістю виробників у тривалому успіхові їх продукції на ринку.

Існує ще ряд інших методів ціноутворення, але при використанні будь-якого з них в подальшому ціна коригується, використовується ряд знижок і доплат до ціни (за оплату готівкою, величину придбаної партії товару, доставку, сезонні знижки, супутні послуги та інше).

Практично фірми встановлюють не окремі ціни на товар, а використовують цілу систему цін, щоб продавати весь асортимент своїх товарів, враховувати попит на різних, територіальне віддалених ринках.

В середині системи цін можна виділити такі типи модифікованих цін:

1) територіальні ціни (територіальне ціноутворення залежить від розміщення населення на території; в деяких випадках ціна буде порівняно вищою для різних покупців з метою покриття додаткових транспортних витрат);

2) ціни зі знижками (встановлюються за обсяг покупки, за виконання певних функцій підприємствами сфери обігу, за виконання певних функцій по складуванню і зберіганню продукції, сезонні знижки);

3) ціни стимулювання покупок (фірми в деяких випадках, з метою привернення уваги до інших товарів, можуть знижувати ціни на даний товар);

4) пільгові ціни (застосовують, коли фірма реалізує товари за декількома цінами, хоч це і не відображає пропорційну різницю у витратах);

5) ціни на нові товари (при ціноутворенні використовують два методи:

" зняття вершків на ринку " - на товари встановлюються великі ціни

для одержання високих прибутків, потім ціни повільно

знижуються і привертають увагу покупців;

" проникнення на ринок " - встановлюються низькі ціни на нові товари для привернення уваги великої кількості покупців і завоювання переважної частини ринку).

 

СХВАЛЕНО

Радою зі спеціальності 7.14010101

та напрямів підготовки бакалаврів

6.140101, 6.140103

Протокол № ___ від ____________