Класифікація транспортних вузлів
До складу транспортних вузлів входять пристрої різних видів транспорту. Вони призначені для виконання двох основних задач з обслуговування пасажирів: - розподіл і передача транзитних пасажирських потоків з одного напрямку і видів транспорту на інші; - сумісне обслуговування населення у вузлі різними видами транспорту. Всі види транспорту в транспортному вузлі діляться на дві групи: - першу групу складають види транспорту, які забезпечують зв’язки з іншими регіонами, містами держави; це магістральний (зовнішній) транспорт: залізничний, водний, автомобільний і повітряний; - другу групу складає внутрішній транспорт: міський, приміський, місцевий автомобільний транспорт. Процес формування транспортних вузлів проходить індивідуально із дотриманням певних загальних закономірностей і залежить від плану міста і його величини, розміщення промисловості, підходу транспортних магістралей, обсягів перевезень і місцевих умов (наявність річки, моря). Транспортні вузли можна класифікувати за: - функціональною ознакою; - топологічною ознакою. Функціональна ознака передбачає більш детальну класифікацію [20]: - по кількості видів транспорту вузли діляться на три групи: залізнично-автомобільні, залізнично-водно-автодорожні, водно-автодорожні; - по характеру експлуатаційної роботи вузли бувають: транзитні, які обслуговують транзитні потоки, в прямому і змішаному сполученнях, з великою місцевою роботою, що обслуговують транзитні і місцеві потоки; місцеві або кінцеві; - в залежності від чисельності населення міста, яке обслуговується транспортним вузлом, вузли діляться на три групи: малі і середні з населенням до 100 тис.чол., із великою добувною і обробною промисловістю; дуже крупні з населенням більше 1 млн.чол., із сильно розвинутою промисловістю. Топологічна ознака передбачає більш детальну класифікацію [20]: - за географічним розміщенням вузли бувають сухопутні і розміщені на берегах морів і судохідних річок; - по розміщенню транспортних пристроїв вузли бувають: однокомплектними, з об’єднаним розміщенням пристроїв основних видів транспорту; однокомплектні, з роздільним розміщенням пасажирських і вантажних районів; багатокомплектні, з об’єднаним розміщенням пристроїв різних видів транспорту; багатокомплектні комбіновані; однокомплектні обслуговують малі, середні або великі міста, мають одну об’єднану станцію з усіма транспортними спорудами і одним промисловим районом, який обслуговується однією станцією, а також суміщений залізнично-автомобільний вокзал, у великих містах можливе розділення пасажирських і вантажних районів; багатокомплектні вузли знаходяться лише у крупних і дуже крупних містах і мають декілька промислових районів із вантажними станціями, одну-дві сортувальні станції, зупиночні пункти залізничного, автомобільного і водного транспорту, і самостійні вокзали для різних видів транспорту; - за геометричною формою (схема вузла) класифікація транспортних вузлів установлюється місцевими умовами, особливостями планування міста (розміщення промислових і житлових районів), існуючими і перспективними (тими, що проектуються) магістральних залізничних ліній, автомобільних шляхів, гідрологічними умовами міста та інше; за геометричною формою транспортні вузли бувають кінцеві, радіальні, витягнуті в довжину, радіально-напівкільцеві, радіально-кільцеві і комбіновані. Кінцеві вузли розміщуються біля морів, великих річок, гірської місцевості і обслуговують невеликі міста. Вони мають невелику кількість залізничних і автомобільних ліній з кінцевим рухом транспортних одиниць. В експлуатації такі вузли незручні і поступово перебудовуються в наскрізні вузли. Радіальні вузли обслуговують міста з населенням до 500 тис.чол.. Вони характерні для транспортної мережі Росії. В таких вузлах залізничні і автомобільні лінії сходяться промінями-радіусами до одного району міста. Вузли бувають з двома центрами (фокусами), коли в одному з них сходяться автомобільні шляхи, а в другому – залізничні лінії. Залізничні лінії розміщуються по радіальній, трикутниковій або хрестоподібній схемі. Вузли, витягнуті в довжину приміняються у складних топографічних умовах (на берегах річок, морів і в гірській місцевості). Підходи залізниць і автомобільних шляхів розміщуються в діаметрально протилежних кінцях, завдяки чому довжина вузлів дуже велика (більше 20 км), а довжина внутрішньовузлових з’єднань – 100-150 км. В місцях злиття залізничних ліній на підходах до міста споруджується декілька послідовно розміщених станцій. Пробіги пасажиропотоків для ліній, для яких прямий напрямок не співпадає з напрямом внутрішньовузлового хода, дуже великі. Такі вузли можна використовувати при відсутності у вузлі залізничного транспорту. Радіально-кільцеві вузли характерні для крупних міст і столиць держав (Москва, Париж, Відень, Берлін). Вони мають декілька кілець залізничних і автомобільних ліній з радіусами та діаметрами в середині міста. Радіально-напівкільцеві вузли великих міст розміщуються на берегах морів, крупних озер або штучних водосховищ, інколи біля крупних річок; радіально-кільцеві та радіально-напівкільцеві добре узгоджуються з планами міст, забезпечуючи основну віддаленість міських районів від центра міста. Вони зручні в експлуатації, залізниці в них можуть бути відсутніми. Комбіновані транспортні вузли увібрали в себе ряд елементів інших вузлів, представляють собою сполучення: тупикового залізничного і радіального автодорожнього вузлів з прямокутним або радіальним розміщенням вуличних мереж; залізничного вузла з паралельними ходами, прямокутного планування і радіального автодорожнього вузла; залізничного вузла, витягнутого в довжину, або з паралельними ходами з радіальним плануванням і радіальним автодорожнім вузлом. Транспортні вузли одного типу можуть мати велику кількість варіантів і різновидами схем, які відрізняються окремими деталями. Але вузли об’єднуються в один тип загальними закономірностями розвитку, характерними пристроями і умовами експлуатації. Розвиток вузлів надає їм перехідну, проміжну форму. Радіальні вузли, як правило, в процесі розвитку переходять в радіально-напівкільцеві і радіально-кільцеві, а потім в комбіновані. Межі транспортного вузла визначаються пунктами зливання ліній, які підходять до вузла, і пункти, які здійснюють розподіл прибуваючих поїздів (автобусів, суден): по головному ходу, в обхід, по кільцю і внутрішьновузловим з’єднанням. Для кожного вида транспорту встановлюються самостійні межі: - для залізничного транспорту – це передвузлові пости; - для водного транспорту – це портові станції, причали, окремі канали і інші пристрої; - для автомобільного транспорту – по пасажирському руху – умовні, які залежать від розмірів пасажиропотоків і характеру руху автобусів, і кінцеві пункти прямування приміського пасажирського транспорту; для вантажного руху аналогічно межі залізничного вузла, а при відсутності автодорожніх кільцевих ліній, обходів і з’єднань визначається по околиці міста.
|
