Загальна характеристика впливу міського транспорту на функціонування міст

 

Впродовж багатьох останніх десятиліть зберігається загальносвітова тенденція збільшення чисельності населення в містах і як наслідок – розмірів міст. Це супроводжується постійним збільшенням кількості особистих автомобілів, що спричиняє значне перевантаження міст. Збільшення населення на сучасному етапі розвитку людства характерно дуже великим містам, які функціонують в умовах перевантаженості їх транспортних ліній. Через перевантаження автотранспортом збільшується кількість дорожньо-транспортних пригод і аварій, що спричиняє і збільшення кількості травмованих і загиблих людей, збільшення викидів в атмосферу отруйних речовин. Прогнозні дані свідчать, що розміри руху міських транспортних засобів до 2020 року збільшаться на 50% [37].

Територія міст постійно розширюється при зменшені її заселеності. „Розтягування” міських територій спостерігається практично в усіх економічно розвинутих державах. Вплинуло на формування такого стану в містах зростання матеріального рівня населення. У жителів міст з’явилась можливість переміститься для постійного проживання в своїх будинках у приміській зони. Така ситуація спостерігається і у нас. Правда, не в масовому порядку. Можливість переселення є у заможної незначної частини населення міст. Для переміщення за своїми потребами і на роботу все частіше стали використовувати автомобілі, в результаті чого зросли витрати на паливо.

Перевантаження транспортних магістралей призводить до виникнення пробок, що спричиняє такі негативи:

- дорожні „пробки” виникають в будь-які години денного періоду доби, а не лише в години інтенсивного руху;

- порушується можливий режим поїздок по місту будь-яким видом транспорту;

- через „пробки” втрачається багато продуктивного часу;

- наноситься значна шкода комерційній діяльності, виробництву через значні запізнення на роботу працівників, що призводить до фінансових втрат;

- погіршується нормальне функціонування громадського міського транспорту;

- під час частих зупинок, як правило, працює двигун автомобіля через що збільшується рівень викидів в атмосферу відпрацьованих газів;

- перевантаження міських маршрутів, вулиць погіршує умови проживання в місті людей;

- затримки в русі міського транспорту і перевантаження міських магістралей призводить до значних фінансових втрат (в розвинених країнах вони складають 500 млрд. євро за рік, в Лондоні – 3, 5 млрд. євро за рік) [37].

В містах втрачаються значні ділянки землі для облаштування руху автомобілів [37]: для легкових автомобілів необхідно мати дороги шириною 175 метрів, для автобусів – шириною 35 метрів, метро займає смугу землі шириною 9 метрів.

Під паркування автомобілів займається значна частина центральної території міста. Встановлено, що паркування одного автомобіля займає площу центра міста приблизно рівну робочій площі, яка необхідна для одного працюючого (приблизно 20 кв. метрів) [37]. Враховуючи те, щоавтомобілі, які припарковано займають міську територію протягом тривалого часу, а плата за паркування незначна, то міський бюджет несе значні втрати коштів.

Площа міської території через рух і паркування особистих автомобілів використовується неефективно. Результати спостережень свідчать, що одна поїздка на роботу на автомобілі потребує міської території в 90 разів більше, ніж в метро, в 20 разів більше, ніж поїздка автобусом або трамваєм [37].

Легкові автомобілі неефективно витрачають паливо. Всі види міського громадського транспорту більш ефективні, ніж легкові автомобілі. Вони споживають в 3-5 разів менше енергії, що припадає на одну людину. А легкові автомобілі при власній вазі більше 1000 кг в середньому одноразово перевозять 1, 2-1, 4 людини. Отже, значні витрати енергії пов’язані із постійним переміщенням самих автомобілів.

Велике забруднення повітря в містах спричиняється автотранспортом. В умовах поступального розвитку автомобільної індустрії, постійно удосконалюється конструкція автомобілів і їх двигунів. Важливою вимогою до сучасних автомобілів є зниження рівня забруднення повітря. Працює відповідна система контролю за рівнем забруднення повітря в процесі експлуатації конкретного автомобіля. Незважаючи на ці позитивні заходи в багатьох державах світу, автомобільний транспорт лишається одним із самих постійних джерел забруднення міст. Перш за все, це пов’язано із різким зростанням кількості автомобілів і дальності їх поїздок. Громадський транспорт при масових перевезеннях людей є екологічно більш чистим, ніж особисті автомобілі. З метою подолання парникового ефекту (через викиди в атмосферу вуглекислого газу), зменшення ризику для здоров’я людей необхідно у всіх розвинутих державах, де постійно зростає рівень автомобілізації в житті людей, реалізовувати політику обмеження автомобільного руху.

Шум, що супроводжує рух автомобілів, знижує якість життя людей в містах. Міське населення постійно живе в умовах підвищеного рівня шуму, здійснює прогулянки і відпочиває на вулицях міст із інтенсивним рухом автомобілів і тим самим наражається на негативний вплив на власне здоров’я високого рівня шуму. Встановлено, що в західних країнах від 5 до 15 відсотків міського населення мають порушення сну через високий рівень шуму міського транспорту [37]. Для зменшення негативного впливу шуму автотранспорту на здоров’я міського населення необхідно реалізовувати термінову низку дієвих заходів (створення пішохідних зон, будівництво захисних стін у містах та інше).

Збільшення кількості автомобілів призводить до зростання числа дорожніх аварій, в результаті яких гинуть люди. Західні спеціалісти вважають, що кожного року на автошляхах Європи гине кількість людей, як під час невеликої війни. Крім того, в містах гине 50 відсотків пішоходів і велосипедистів. Найбільше гине молодих людей у віці від 1 до 25 років. Виявлено пряму залежність кількості загиблих на шляхах і числа поїздок на автомобілях. У містах, де менше використовуються автомобілі і більш розвинений громадський транспорт кількість загиблих вдвічі менша, ніж у містах, де переважають перевезення особистим транспортом. Кількість аварій з літальними наслідками за участю громадського транспорту (на один пасажиро-кілометр) в 10-12 разів менша, ніж у випадках з власними автомобілями [37].

Рівень розвитку суспільства на сучасному етапі не надає можливості мати власний автомобіль кожному громадянину. Це знижує всі негативні ризики для населення, яке проживає в містах, і змушує значну його частину користуватися громадським транспортом. У розвинутих державах 25 відсотків сімей не мають власних автомобілів, 50 відсотків населення з власними автомобілями не мають можливості щоденно їх використовувати. В структурі населення будь-якої держави завжди є люди, які мають можливість переміщатися лише громадськими міськими видами транспорту. До цієї групи людей відносяться школярі, люди похилого віку або особи, які не мають прав водія, соціально незахищені громадяни. Крім того, у значній кількості міст функціонує добре розвинутий громадський транспорт, яким користується переважна більшість міського населення. З метою зменшення насиченості автомобілями міст і автошляхів необхідно відпрацьовувати ефективну перспективну стратегію розвитку пасажирського транспорту, реалізація якої сприятиме до залучення більшої кількості користувачів громадським пасажирським транспортом. Для цього необхідно впроваджувати заходи, які спрямовані на забезпечення нормального сервісу і мобільності людей в містах завдяки удосконаленню функціонування громадського транспорту.

В сучасних умовах влада будь-якої державі недооцінює негативних наслідків впливу на життєдіяльність міст швидких темпів автомобілізації. Результати соціологічних досліджень в багатьох державах Європи свідчать [37]:

- для сучасних міст дуже гострою проблемою є упорядкування руху автомобілів на вулицях і автошляхах;

- зростання руху автомобілів в містах досягло критичного рівня по насиченості, що значною мірою погіршило якість життя людей;

- переважна частина населення вважає за необхідне розвивати громадський транспорт і не збільшувати кількість власних автомобілів.

Отже, державним діячам треба кардинально змінити відношення до цієї складної проблеми і прийняти відповідні заходи для її вирішення на державному рівні. Головним напрямком розвитку мобільності населення в міських зонах, забезпечення нормальних умов життя міського населення і зменшення забруднення навколишнього середовища є інтенсивний розвиток громадського пасажирського транспорту в містах. Для цього необхідні інвестиції в його розвиток з впровадженням на рівні законів обмежень на використання власних автомобілів у містах.