Визначення робочої точки гідравлічної системи

Перетин напірних характеристик трубопроводу і насоса дає нам теоретичну робочу точку гідравлічної системи з координатами (Q_т, H_т). Якщо Q_т = Q_н і H_т = H_н або відхилення не перевищує 10 %, то на цьому розрахунки закінчені. У випадку невідповідності розрахункової робочої точки (Q_т ¹ Q_н і H_т ¹ H_н) виконується перерахунок напірної характеристики насоса використовуючи закони пропорційності, а саме на понижену частоту обертання:

.

(3.8)

Напір

.

(3.9)

Потужність

.

(3.10)

Перерахунок характеристики насоса на нову частоту здійснюється в такій послідовності: для кожного значення Q_i(т), взятих з табл. 3.2 вираховують H_i для відомих частот обертання і :

.	(3.11)
.	(3.12)
.	(3.13)

Дані розрахунків заносять в табл. 3.4.

Таблиця 3.4 – Перерахунок характеристики насоса на нову частоту обертання n ₁

Q, дм3/с

Qн

H, м

Hн

Будують нову характеристику насоса, при n ₁ наносять її на характеристику гідравлічної системи (рис. 3.1) виділивши їх іншим кольором, чи позначенням, наприклад штриховою лінією. Отримують робочу точку, в якій і .

3.3 Порядок виконання роботи

При розрахунку використовувати дані табл. 3.5.

3.3.1 Вибір насоса

Відповідно до величин витрати рідини в гідравлічній мережі Q_н і необхідного напору Н_н вибираємо насос (табл.3.6).

3.3.2 Характеристику вибраного насоса записують в табл. 3.1.

3.3.3 Характеристику насоса для п’яти точок вибраного діапазону зміни ()будуємо за формулою:

.

(3.14)

Коефіцієнти рівняння визначаємо з системи рівнянь:

.

(3.15)

3.3.4 Дані розрахунків заносимо в таблицю 3.2

1 – ємність; 2 – вхідний трубопровід; 3 – насос;

4 – вихідний трубопровід; 5 – засувки; 6 – ємність

Рисунок 3.2 – Схема гідравлічної системи

 

3.3.5 За даними табл. 3.2 будуємо графік .