Гідротрансформатора
Виразимо в цьому рівнянні значення і через колові і меридіальні швидкості. З трикутника швидкостей (рис. 11.6) маємо:
Так як число лопатей на даній стадії розрахунку ще не відомо, то прийнявши в першому наближені µ= 1 та виразивши Нt через напір насоса Нн і гідравлічний ККД насоса η г =0, 95 … 0, 97, отримаємо:
Використавши вираз для Нt та врахувавши залежність (11.21), рівняння (11.20) можна перезаписати як:
Звідси отримаємо:
Для рішення цього рівняння відносно необхідно знати кути лопатей β 1 і β 2, меридіальні швидкості і . Тут поступають наступним чином. В першому наближенні приймають, що = = і вважають ці параметри відомими. Але це можливе тільки в тому випадку, коли канали по ширині в напрямку руху виконані такими, що звужуються. В деяких випадках, наприклад, при поворотних лопатках або ж з технологічних міркувань, вони виконуються однакової ширини. При лопатках однакової ширини значення визначається за формулою:
Так як в цій залежності також ще не відоме, то ним попередньо задаються, а потім уточнюють. Кутами лопатей також попередньо задаються, орієнтуючись на значення цих кутів в виготовлених гідротрансформаторах і однотипних проектованому. Їх значення приймають в межах 40 … 1000. Меншим значенням ір відповідають і менші значення β. В деяких випадках, коли абсолютна швидкість входу потоку на робоче колесо направлена по радіусу (рис. 11.3) і С1 = С1м, кути лопатей на вході визначають за формулою:
При прямих лопатях кути на вході в колесо і виході з нього пов’язані залежністю:
Позначивши попередньо прийняті кути , і використовуючи рівність = = , рівняння (11.22) можна записати як:
Розв’язавши це рівняння відносно , отримаємо:
Діаметр на виході з насосного колеса при знайденому значенні визначається за формулою:
Використовуючи попередньо прийняті кути , і отримане значення , слід визначити напір насоса і споживану ним потужність. Вона повинна відповідати заданій. В іншому випадку попередньо прийняті кути потрібно відповідним чином змінити. За уточненими попередніми кутами лопатей , і діаметром на вході в колесо (формула 11.19) і виході (формула 11.23) визначається найвигідніше число лопатей за формулою:
Ширина каналу в безлопаточному просторі на вході в колесо визначається з рівняння витрати :
Товщини лопатей на вході в колесо S1н і виході з нього S2н приймаються з умов міцності або з технологічних міркувань. Меридіальна швидкість після входу рідини в робоче колесо внаслідок стиснення каналу тілом лопатей збільшується. Значення її визначається з умови рівності витрат до входу рідини на робоче колесо і на вході. Витрата при вході рідини на робоче колесо:
Витрата рідини при вході на робоче колесо:
Прирівнюючи праві частини і розв’язуючи відносно отримаємо:
де – коефіцієнт стиснення каналів тілом лопатей на вході в колесо:
Уточнений кут лопатей на вході в колесо, що відповідає знайденому значенню (рис.11.7, а) визначається за формулою:
Рисунок 11.7 – Трикутник швидкостей при вході в насосне колесо і виході з нього
Уточнений коефіцієнт стиснення каналів тілом лопатей:
Меридіальну швидкість при русі рідини по міжлопаточних каналах від входу до виходу приймають постійною, тобто . Відповідний цій швидкості кут (рис. 11.7, б) лопатей на виході з насосного колеса:
Кут лопатей на виході з насосного колеса без врахування впливу кінцевого числа лопатей визначається за формулою:
Так як:
Так як , то
де р – коефіцієнт, що визначається за формулою (11.8). Ширина каналу насосного колеса на виході визначається з рівняння витрати, складеного для перерізу каналів на виході:
Звідси, беручи до уваги, що , знаходимо:
Меридіальна швидкість за насосним колесом визначається з рівняння для перерізу за насосним колесом , звідки:
Підставляючи сюди значення за рівнянням (11.26) отримаємо:
де – коефіцієнт швидкості за насосним колесом:
де – коефіцієнт стиснення перерізу каналів на виході з насосного колеса.
|