ДОДАТКИ

Д1 МЕТОДИКА УКРУПНЕНОЇ ОЦІНКИ ЗБИТКУ ВІД НАДХОДЖЕННЯ ЗАБРУДНЮЮЧИХ РЕЧОВИН В АТМОСФЕРУ

Економічна оцінка збитку, заподіяного річними викидами забруднень в атмосферне повітря, для окремого джерела визначається за формулою

(Д1.1)

де – збиток (його оцінка), грн/рік); – нормативний питомий збиток, грн./ум.т (ум.т – умовна тонна); – коефіцієнт, величина якого визначається відповідно до даних табл. Д1 за формулою (Д1.1); – поправка, що враховує характер розсіювання домішки в атмосфері; – зведена маса річного викиду забруднень із джерела, величина якої визначається за формулою (Д1.3), ум.т/рік.

Визначення величини . Як правило, територія (ЗАЗ – зона активного забруднення), на якій проявляється вплив атмосферного забруднення, неоднорідна. Кожному типу території, площа якої дорівнює , відповідає певне значення величини . Загальне значення для всієї ЗАЗ дорівнює

, (Д1.2)

Де - загальна площа ЗАЗ, га; - площа j-го типу території у ЗАЗ, га; - показник для j-го типу території (табл.Д1.1); – загальне число типів територій у ЗАЗ.

Множник . Методика визначення значення тут не наводиться (з цього питання див. [5]). Зазначимо тільки, що якщо значення цього параметра для різних типів домішок (газів і аерозолів), які викидаються одним джерелом, виявилися різними, то загальна оцінка збитку дорівнює сумі окремих оцінок, що відносяться до кожного типу домішок.

Таблиця Д1.1 – Значення показника відносної небезпеки забруднення атмосферного повітря над територіями різних типів

Тип території, що забруднюється	Значення
Курорти, санаторії, заповідники, заказники
Природні зони відпочинку, садові й дачні ділянки
Населені місця із щільністю населення (чіл./га)	0, 1
Території промислових підприємств (включаючи санітарні зони) і промислових вузлів
Ліси: 1-ша група/ 2-га група/ 3-тя група	0, 02/0, 1/0, 025
Ріллі південних зон (південніше с.ш.)/інші райони	0, 25/0, 1
Сади, виноградники	0, 5
Пасовища, косовиці	0, 05

Примітка: Для зрошуваних територій наведені значення необхідно збільшити у два рази

Значення зведеної маси річного викиду забруднень в атмосферу із джерела визначається за формулою

, (Д1.3)

де – маса річного викиду домішки - го виду в атмосферу, т; – показник відносної агресивності домішки -го виду (табл. Д1.2, Д1.3), ум.т/т; – кількість видів домішок.

Таблиця Д1.2 – Значення величини (ум.т/т) для деяких речовин, що викидаються в атмосферу

Речовина		Речовина
Окис вуглецю		Окисли азоту в перерахуванні по масі на NO2	41, 1
Сірчистий ангідрид		Аміак	10, 4
Сірководень	54, 8	Сажа без домішок (пил вуглецю без врахування домішок)	41, 5
Сірчана кислота

 

Таблиця Д1.3 – Значення величини (ум.т/т) для пилу

Вид пилу
Золи вугіля донецького (" АШ", " Д", " ГСШ")
Золи торфів (у середньому)
Коксовий і агломераційний пил, що викидається підприємствами чорної металургії (у середньому)
Кам’яновугільний пил
Тверді частки, що викидаються транспортними засобами із двигунами внутрішнього згоряння, що працюють на неетильованому бензині
Те ж на етильованому бензині
Те ж для дизелів, паливних і ін. установок, що спалюють мазути й газ
Пил цементних виробництв (у середньому)
Пил гіпсу, вапняку

Д2 МЕТОДИКА УКРУПНЕНОЇ ОЦІНКИ ЗБИТКУ ВІД НАДХОДЖЕННЯ ЗАБРУДНЮЮЧИХ РЕЧОВИН У ВОДОЙМИ

Економічна оцінка збитку (грн/рік) від скидання забруднюючих домішок в -ту водогосподарчу ділянку певним джерелом визначається за формулою

(Д2.1)

де – нормативний питомий збиток, грн./ум.т; – коефіцієнт, що має різні значення для різних водогосподарчих ділянок (безрозмірний), наводиться у табл. Д2.1; – зведена маса річного скидання домішок даним джерелом в -ту водогосподарчу ділянку, ум. т/рік.

Значення величини визначається за формулою

(Д2.2)

де – загальне число домішок, що скидаються розглянутим джерелом; – маса річного скидання домішки -го виду, т; – показник відносної небезпеки скидання речовини -го виду у водойми, ум.т/т, його значення визначається відповідно за формулою

, (Д2.3)

де – гранично допустна концентрація -ї речовини у водних об’єктах для рибогосподарського (якщо дані відсутні, то інших видів) використання. Значення для деяких речовин наведені в табл.Д2.2.

Таблиця Д2.1 - Значення константи для деяких водогосподарчих ділянок

Наймену-вання басейнів рік і створів	Адміністративний склад	Зна-чення
Дністер, устя	Львівська обл., південна частина; Івано-франківська обл., без півд. частини; Тернопільська обл., півд. і центр. частини; Чернівецька обл., півн. частина; Вінницька обл., півд-зах. частина; Хмельницька обл., півд. частина	1, 84
Дніпро Київ	Рівненська обл.; Волинська обл.; Хмельницька обл., півн. частина; Житомирська обл.; Чернігівська обл. без півд. частини; Київська обл., півн. частина; тернопільська обл., півн. частина; Сумська обл., півн. частина	1, 75
Дніпро Каховський	Київська обл., півд-схід. частина; Черкаська обл., півн. і схід. частини; Полтавська обл.; Сумська обл., півд. частина; Харківська обл., зах. частина; Дніпропетровська обл., без зах. частини; Запорізька обл., півн. частина; Херсонська обл., півн. частина; Донецька обл., зах. частина	2, 33
Дніпро устя	Херсонська обл., захід. частина; Дніпропетровська обл., зах. частина	0, 99
Дон устя р.Сіверс.Донець	Харківська обл., схід. і центр. частини; Луганська обл.; Донецька обл., півн. частина	3, 79
Південний Буг устя	Черкаська обл., зах. частина; Хмельницька обл., центр. частина; Вінницька обл., крім півд-зах. частини; Кіровоградська обл., центр. і півд-зах. частини; Миколаївська обл.; Одеська обл., півн.-схід. частина	2, 6

 

Таблиця Д2.2 - Чисельні значення величини для деяких речовин

Речовина		Речовина
Зважені речовини	1, 33	Фтор	20, 0
Ксантогенат бутиловий		Нітрати (у перерахуванні по масі на )	0, 11
Нітрат амонію	2, 0	Сульфати	0, 01
Ціаніди	20, 0	Хлориди	0, 03

Д3 ПОКАЗНИКИ, ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ПРИ ОЦІНЦІ ВАРІАНТІВ ОЧИЩЕННЯ ГАЗОВОГО ПОТОКУ АБО СТІЧНИХ ВОД

При оцінці варіантів очищення газового потоку або стічних вод досить інформативним для порівняльного аналізу є набір таких інтегральних економічних характеристик, як: коефіцієнт очищення газового потоку; продуктивність; економічність; еколого-економічна ефективність.

Коефіцієнт очищення (за потоком у цілому) дорівнює

, (Д3.1)

де , – кількості -ої домішки ( -ої забруднюючої речовини) в одиниці вихідного й очищеного потоків газів або стічних вод, відповідно (тут і далі верхній індекс відноситься до стану потоку на вході в очисне встаткування, а верхній індекс відноситься до стану потоку на виході з очисного встаткування); – показник відносної агресивності (небезпеки) домішки -го виду.

Економічність очищення – це співвідношення результату й витрат. Як результат приймають натуральну або вартісну (у сенсі відверненого екологічного збитку або зниження плати за викиди й розміщення відходів) оцінку вловлених речовин. Витрати (розраховуючи на одиницю об’єму газу (стічних вод) або на одиницю виробленої продукції) на очищення складаються з витрат на експлуатацію встаткування по очищенню й зміни витрат в основному виробництві, які обумовлені використанням очисного устаткування:

, (Д3.2)

де й – витрата і ціна -го виду ресурсів, що використовуються у процесі очищення; – додаткова витрата ресурсів, що використовуються в основному процесі, а – їхня ціна.

Економічну ефективність способу очищення можна визначити як інтегральну оцінку, що є відношенням повного еколого-економічного ефекту за винятком експлуатаційних витрат до капітальних вкладень, спрямованих на забезпечення даного результату:

, (Д3.3)

де – економічний ефект (кінцевий результат) реалізації коштів, виділених на систему очищення (складається з виторгу від реалізації утилізованих матеріалів і відверненого екологічного збитку за рік або приймається рівною зниженню плати за забруднення навколишнього середовища); – витрати на експлуатацію системи очищення за рік; – зниження прибутку в основному виробництві за рік; – одноразові видатки на установку й пуск системи очищення (капітальні вкладення); – коефіцієнт зведення різночасних витрат, який дорівнює

, (Д3.4)

де – коефіцієнт дисконтування.

Література

1. Экономика природопользования /Под ред Т.С.Хачатурова. – М.: Изд–во МГУ, 1991. – 271 с.

2. Бобылев С.И., Ходжаев А.Ш. Экономика природопользования.– М.: ТЕИС, 1997. – 272 с.

3. Глухов В.В., Лисочкина Т.В., Некрасова Т.П. Экономические основы экологии: Учебник. – СПб: «Специальная литература» – 272 с.

4. Мельник Л.Г. Екологічна економіка. – Суми: Університетська книга, 2001. – 345с.

5. Временная типовая методика определения экономической эффективности осуществления природоохранных мероприятий и оценки экономического ущерба, причиняемого народному хозяйству загрязнением окружающей среды.– М.: Экономика, 1986. – 96 с.

6. Реймерс Н.Ф. Природопользование: Словарь–справочник. – М.: Мысль, 1990. – 637 с.

7. Будыко М.И. Глобальная экология. – М.: Мысль, 1977. – 421 с.

8. Мельник Л.Г. Экономические проблемы воспроизводства природной среды. – Харьков: Вища школа, 1988. – 160 с.

9. Методические рекомендации по определению экономической эффективности природоохранных мероприятий при освоении месторождений нефти и газа на шельфе морей.– Одесса; ООЭИ АН УССР, 1989. – 41 с.

10. Буркинский Б.В., Степанов В.М., Харичков С.К. Природопользование: Основи зкономико–зкологической теории. – Одесса: ИПР99И НАН Украиньї, 1999. – 350 с.

11. Данилишин Б.М., Дорогунцов С.І., Міщенко В.С. та ін. Природно–ресурсний потенціал сталого розвитку України. – К.: ЗАТ «НІЧЛАВА», 1999. – 716 с.

12. Екологія і закон: Екологічне законодавство України: У 2–х кн./ Під. ред. В.І. Андрейцева. – К.: Юрінком Інтер, 1997. – Кн. 1. – 704 с.

13. Екологія і закон: Екологічне законодавство України: У 2–х кн./ Під ред. В.І. Андрейцева. – К.: Юрінком Інтер, 1997. – Кн. 2. – 576 с.

14. Ильяшенко С.Н., Козьменко С.Н. Методы оценки экологического риска//Экономика природопользования. – К.: Наукова думка, 1998. –282 с.

15. Конищева Н.И., Кушнирович Н.А., Рожкова Л.В., Безверхова Р.И. Ресурсосбережение: зкономико–зкологический аспект. – К.: Наукова думка, 1992. – 212 с.

16. Мельник Л.Г. Экономика развития. – Сумы: Университетская книга, 2000. – 450 с.

17. http: //zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi