Короткі теоретичні відомості. Напруги та струми каскадів кінцевого підсилення (ККП), як правило, мають значно більші значення чим в каскадах попереднього підсилення

Напруги та струми каскадів кінцевого підсилення (ККП), як правило, мають значно більші значення чим в каскадах попереднього підсилення. В зв’язку з цим, в ККП прагнуть використовувати всю динамічну характеристику, в тому числі і нелінійні області, що призводить до зростання нелінійних спотворень сигналу. Для ККП основними параметрами є коефіцієнт підсилення по потужності, корисної дії та нелінійних спотворень.

В ККП можуть бути реалізовані різні класи режиму роботи підсилювального елементу: А, В, АВ, С, Д.

Робоча точка підсилювального елементу в режимі класу А вибирається на середині лінійного проміжку динамічної характеристики. В такому випадку вихідний струм підсилювального елементу протікає протягом усього періоду вхідного сигналу (рис.7.1). Амплітуда змінної складової вихідного струму І_m не може бути більшою за струм спокою І₀, середнє значення вихідного струму практично не змінюється при зміні вхідного сигналу.

В режимі класу В робоча точка вибирається в нижньому проміжку динамічної характеристики, струм спокою практично дорівнює нулю, а кут відтину вихідного струму дорівнює 90° (рис.7.2).

В режимі класу АВ струм спокою складає 10...15% максимального значення вихідного струму, кут відтину більше 90° (рис.7.3).

Режими перелічених класів характеризуються різними значеннями вихідної потужності, ККД, коефіцієнта нелінійних спотворень. Найбільший ККД має режим класу В, найменьший - класу А. Найменшим значенням коефіцієнта нелінійних спотворень характеризується режим класу А.

Рисунок 7.1 – Режим класу “А”

Вихідна потужність (коливальна) P_~ = 0,5Im Um , де Um – амплітуда вихідної напруги, та коефіцієнт нелінійних спотворень ККП залежать від опору навантаження. З вихідних характеристик підсилювального елементу коливальна потужність може бути визначена площею прямокутного трикутника з катетами Im i Um (рис.7.4,а). При незмінному вхідному сигналі для малого опору навантаження (динамічна характеристика 1), площа трикутника, а відповідно, і коливальна потужність малі.

Рисунок 7.2 – Режим класу “В”

При збільшенні навантаження (динамічна характеристика 2) площа трикутника і коливальна потужність зростають. Однак при значному збільшенні опору навантаження (динамічна характеристика 3) коливальна потужність зменшується. Графік залежності P_~ = f(R_H) має максимальне значення при оптимальному навантаженні, R_H = R_ВИХ (рис.7.4,в).

Залежність коефіцієнта нелінійних спотворень від опору навантаження K_н =f(R_H) можна прослідкувати по зміні форми вихідного сигналу при зміні R_H (рис.7.4,в). Коли опір навантаження малий (динамічна характеристика 1), напівперіоди вихідного сигналу відмінні по амплітуді (рис.7.4,б), що свідчить про значні нелінійні спотворення сигналу. Відрізки динамічної характеристики АВ і АС не рівні. Збільшення опору навантаження (динамічна характеристика 2) призводить до зменшення нелінійних спотворень, відрізки АВ і АС практично рівні. Однак при подальшому збільшенні навантаження рівність відрізків АВ і АС порушується, що визначає зростання нелінійних спотворень.

Рисунок 7.3 – Режим класу “АВ”

Рисунок 7.4 – Характеристики ККП

Максимум вихідної потужності не співпадає з мінімумом нелінійних спотворень при зміні навантаження.

В ККП на біполярних транзисторах, при роботі їх в режимі класу В, вибір робочої точки робиться так, щоб уникнути появі додаткових нелінійних спотворень типу “сходинка”. Можливість появи таких спотворень зумовлена тим, що подача синусоїдального сигналу на вхід ККП, при малих значеннях крутості прохідної характеристики транзистора в області малих напруг (0,2...0,3 В), призводить до спотворень синусоїди (рис.7.5) (р.т.А). Для усуненя таких спотворень на біполярних транзисторах вибір робочої точки здійснюється в точці різкого зростання вихідного струму (р.т. А₁).

Особливість безтрансформаторного ККП на транзисторах різної провідності - відсутність фазоінверсних каскадів. Різні характеристики транзисторів в плечах ККП дозволяють отримати у навантаженні різні напрямки струмів сталої складової і парних гармонік. Розрізняють безтрансформаторні ККП з одним і двома джерелами живлення (рис.7.6). ККП з двома джерелами живлення дозволяє приєднати опір навантаження без розділового конденсатора, оскільки потенціал середньої точки, при відсутності сигналу, дорівнює нулю (рис.7.6,б). Розділовий конденсатор С одночасно є додатковим джерелом живлення для нижнього плеча схеми. Режими живлення плеч схеми підбираються таким чином, щоб опори верхнього та нижнього плеч були рівні. В такому разі, при відсутності сигналу, конденсатор С заряджається до напруги Е_к ¤ 2, котра є напругою живлення нижнього плеча схеми. Для зменшення частотних спотворень значення розділового конденсатора вибирають з умови 1 ¤ w_нC << R. З урахуванням цих вимог, при навантаженні одиниці Ом, ємність конденсатора С лежить в межах 1000...2000 мкФ. При таких значеннях С напруга заряду конденсатора практично не змінюється з зміною амплітуди вихідного сигналу.

Рисунок 7.5 – Виникнення “сходинки”

Рисунок7.6 – Двотактні ККП