Визначення амінокислотного складу рослинних білків за допомогою якісних реакцій1 .Биуретова реакція В лужному середовищі розчин білка при додаванні розбавленого розчину CuSO4 забарвлюється в синьо-фіолетовий колір. Забарвлення обумовлено утворенням комплексів іонів міді з пептидними групами білка. Біуретову реакцію дають всі білки, а також олігопептиди, що містять не менше 2-х пептидних зв'язків. Хід роботи В одну пробірку наливають 1 мл розчину білка, а в другу – 1 мл розчину екстрагенту (дистильована вода; 10% розчин (NH4)2SO4; 70% розчин спирту; 0, 2% розчин їдкого натру). В кожну пробірку додають по 5 мл 10% розчину NaOH і по 1 мл 1% розчину CuSO4. У присутності білка спостерігається стійке синьо-фіолетове забарвлення. Результати досліду вносять в таблицю2.1. 2. Реакція на ароматичні амінокислоти (реакція нітрування) При нагріванні з концентрованою HNO3 білки дають жовте забарвлення. Реакція обумовлена наявністю в білках циклічних амінокислот (фенілаланіну, тірозину, триптофану) і заснована на утворенні нітропохідних цих амінокислот: Після підлуження розчином NH4OH жовте забарвлення переходить в помаранчеве (утворюються амонійні солі хіноїдної структури). Реакцію з азотною кислотою дають майже всі білки, за винятком деяких, в яких відсутні названі вище амінокислоти. Хід роботи В одну пробірку наливають 1 мл розчину білку, а в другу – 1 мл розчину екстрагенту (дистильована вода; 10% розчин (NH4)2SO4; 70% розчин спирту; 0, 2% розчин їдкого натру). В кожну пробірку додають по 1 мл концентрованої азотної кислоти і нагрівають У присутності білка спостерігається випадіння білого осаду, який при нагріванні забарвлюється в жовтий колір і поступово розчиняється (відбувається гідроліз білка), забарвлюючи розчин у жовтий колір. Пробірки охолоджують, до охолоджених розчинів додають по 2 мл концентрованого розчину аміаку або 30% розчину NaOH і спостерігають зміну забарвлення розчину, що містить білок, внаслідок утворення амонійної солі дінітротірозину. Результати досліду вносять в таблицю 2.1 3. Реакція на цистеїн (реакція Фоля) При додаванні до розчину білка розчину NaOH, (CH3COO)2Pb і подальшому кип'ятінні розчин починає темніти. Реакція обумовлена наявністю в білку цистеїновых та напівцистеїнових залишків, які при нагріванні у присутності міцного лугу руйнуються з вивільненням Na2S. Ацетат свинцю реагує з лугом з утворенням плюмбіту натрію. Сульфід натрію при взаємодії з плюмбітом дає чорний осад сульфіду свинцю. Хід роботи В одну пробірку наливають 1 мл розчину білку, а в другу – 1 мл розчину екстрагенту (дистильована вода, 10% розчин (NH4)2SO4, 70% розчин спирту, 0, 2% розчин їдкого натру). В кожну пробірку додають по 1 мл 30% розчину NaOH і по 0, 2 мл розчини (CH3C00)2Pb. При інтенсивному кип'ятінні рідина з білком, що містить сірковмісні амінокислоти темніє, оскільки утворюється чорний осад сульфіду свинцю. Результати досліду вносять в таблицю 2.1
Таблиця 2.1
Завдання: заповнити таблицю 2.1, відзначивши «+», якщо реакція пройшла і «-», якщо реакція не пройшла. Замалювати кольоровими олівцями якісні реакції на білки.
|
