Визначення швидкості руху цитоплазми
На одному з препаратів, що використовуються в роботі 1.3.1, визначають швидкість руху цитоплазми: у елодеї і валіснерії — за переміщенням хлоропластів, у нітели і хари — за руху окремих частинок, переміщення яких легко спостерігати разом із струмом цитоплазми. Визначення ведеться до і після дії підвищеної температури, світла, розчину етанолу, розчину натрієвої солі АТФ. Виявити вплив світла або температури можна, витримуючи препарат на яскравому світлу або в термостаті при температурі 35 і 40°С протягом 5, 10 і 15 хв. Хід роботи Для визначення швидкості руху цитоплазми використовують секундомір і окуляр-мікрометр мікроскопа. За допомогою секундоміра відлічують час, протягом якого хлоропласт або інша частинка, що рухається, проходить відстань між двома вибраними поділками окуляра-мікрометра. Такі вимірювання в одній і тій же клітині проводять кілька разів. За ними розраховують середню величину і середню швидкість руху, яка виражається числом поділок окуляр-мікрометра, пройдених частинкою за 1с. Якщо відома ціна поділок окуляра-мікрометра при даному збільшенні мікроскопа, то швидкість руху можна знайти, поділивши величину відстані в мікрометрах на число секунд, за які частинка проходить цю відстань (мкм/с). Вимірювання проводять в одних і тих же клітинах до і після дії на них зовнішніх чинників, які можуть спочатку прискорювати рух цитоплазми, потім він сповільнюється і навіть зупиняється. Найнадійнішим способом стимуляції руху цитоплазми є освітлення клітин. При цьому необхідно стежити, щоб освітлення не призводило до перегріву клітин. Витримка препарату в термостаті при температурі вище 40°С, як правило, веде до припинення руху цитоплазми. Завдання: визначити швидкість руху цитоплазми у вибраному об'єкті до і після дії на нього підвищеної температури, світла, АТФ (або іншого чинника).
Контрольні питання. I. Виконати тестові завдання: 1. Де в клітині відбувається накопичення антоцианів? a) у вакуолі; c) в мітохондріях; b) в гіалоплазмі; d) в клітинній стінці. 2. Визначення величини осмотичного тиску клітинного соку рослини має велике значення в екологічних дослідженнях. У клітинах яких рослин осмотичний тиск клітинного соку найбільший? a) у гігрофітів b) у степових рослин; c) у лучних рослин; d) у галофітів – рослин засолених ґрунтів. 3. Плазмоліз спостерігається при поміщенні клітин у розчин: a) дистильована вода; b) етиловий спирт; c) сахарозу; d) карбамід 4. Рух цитоплазми є явищем, залежним від: a) температури; b) наявності АТФ; c) наявності світла; d) концентрації вуглекислого газу. 5. Життєздатність насіння можна визначити за: a) здатністю набухати; b) наявністю плазмолізу при поміщенні зрізу в розчин сахарози; c) спеціальним забарвленням. 6. Різка зміна рН в той чи інший бік негативно впливає на рослину. При цьому значно менше негативна дія спостерігається при зменшенні рН в лужний бік. З чим це пов‘язано? a) з виділенням коренями вуглекислого газу, який нейтралізує надлишок лугу; b) з виділенням органічних кислот, які нейтралізують надлишок лугу; c) лужна реакція не пошкоджує клітин рослини. 7. Рослинні клітини не мають: a) мітохондрій; b) сферосом; c) пероксісоми; d) лізосом. 8. Іони, які надходять до цитоплазми, беруть участь у різних процесах. Одні входять до складу органічних компонентів. Другі, перебуваючи у вільному стані, регулюють фізико-хімічні властивості цитоплазми, а треті транспортуються у вакуоль. Які іони переважно потрапляють у вакуоль? a) іони, які знаходяться в цитоплазмі в низьких концентраціях; b) іони, які насичують цитоплазму; c) іони, які активно використовуються під час метаболізму; d) іони, які не використовуються в метаболізмі клітини.
II. Відповісти на запитання
|
