Команда ФАСКА
Кнопка команди ФАСКА виконує операцію підрізування двох прямолінійних сегментів (відрізків, променів, прямих) на заданих відстанях від точки їх перетину (зняття фаски), будуючи при цьому новий відрізок, що з’єднує точки підрізування. Послідовно натискається піктограма ФАСКА, виділяється перший відрізок, в командному рядку (У) задається розмір обрізка 1 та натискається клавіша ENTER. Далі в командному рядку вказується розмір обрізка 2, натискається клавіша ENTER та виділяється другій відрізок (рис.1.17). Рис.1.17 - Приклад виконання фаски
Кнопка команди СПОЛУЧЕННЯ сполучає лінійні об’єкти (наприклад, відрізки, дуги й окружності) дугою заданого радіуса. Насамперед натискається піктограма СПОЛУЧЕННЯ, виділяється перший об’єкт для виконання плавного переходу, а потім вказується радіус заокруглення (в командному рядку - Р). Завершується команда натисканням клавіші ENTER. Потім виділяється другий об’єкт (рис.1.18). Рис.1.18 - Приклад виконання плавного переходу з одного об’єкта до іншого
ЗАВДАННЯ 4. ВИВЧЕННЯ ПАНЕЛІ ІНСТРУМЕНТІВ «ШАРИ» Креслення, що створюється в системі AutoCAD, організовано у вигляді набору шарів. Кожен шар містить частину загального малюнка. Наприклад, існують шар призначений для проведення осьових ліній, шар для рамки і основного напису, шар для обладнання. Для створення/встановлення системи шарів використовується падаюче меню Формат/Шари і діалогове вікно «Диспетчер властивостей шарів» (рис.1.19). Рис.1.19 – Діалогове вікно «Диспетчер властивостей шарів» У діалоговому вікні доступні наступні команди:
- ім’я шару; - поточний колір шару в діалоговому вікні «Вибір кольору»; - поточний тип ліній шару;
- товщину лінії шару;
та зазначити такі характеристики шару: · включений чи вимкнений; · заморожений чи розморожений (заморожений та невидимий шар не може бути обраний, тобто він не може редагуватися); · закритий чи відкритий (закритий шар бачимо, але він не доступний для редагування). Шари можуть вмикатися/вимикатися, редагуватися незалежно один від одного. У конкретний момент часу робота ведеться тільки з одним - поточним шаром. Поточний шар можна вибрати на етапі налаштування. Для зміни характеристик шару на етапі редагування використовується панель інструментів ШАРИ (рис.1.20).
Рис.1.20 - Панель інструментів ШАРИ Панель інструментів ШАРИ містить список шарів, причому поточний шар виділений кольором. Щоб зробити шар поточним, досить вибрати його за допомогою миші. На даній панелі також присутній список стандартних кольорів. Малювання графічних об’єктів в AutoCAD проводиться вибраним кольором. Якщо вибраний колір ПОСЛОЮ, то малювання проводиться кольором, встановленим для поточного шару на етапі налаштування.
Аналогічно вибору кольору проводиться вибір типу ліній для малювання. На панелі з’являється список типів ліній і вибирається необхідний тип. Малювання графічних об’єктів виконується обраним типом ліній. Якщо Ви вибрали тип ліній ПОСЛОЮ, то малювання проводиться типом лінії, встановленим для поточного шару під час налаштування.
Слід зауважити, що існує можливість додавання створених шарів з будь-якого креслення за допомогою діалогового вікна Формат/Диспетчер/ Конфігурація шарів, а саме функції імпорт, в якій вказується креслення, де знаходяться потрібні шари (рис.1.21).
Рис.1.21 - Диспетчер конфігурацій шарів ЗАВДАННЯ 5. ВИВЧЕННЯ КНОПОК РЕЖИМІВ Для виконання креслень нам стануть у нагоді прямокутні кнопки режимів: «КРОК» Режим вважається увімкненим, якщо ввімкнена (натиснута) відповідна йому кнопка. Увімкнення і вимкнення кнопки режиму здійснюється натисканням лівої кнопки миші. Кнопка «КРОК» («ШАГ», «SNAP») Кнопка «СІТКА» («СЕТКА», «GRID»)
а б Рис.1.22 - Зображення сітки: а - в AutoCAD 2004-2008, б - в AutoСAD 2011-2012 Використовуючи режими «КРОК» і «СІТКА» можна створювати примітиви ставлячи точки виключно на точках сітки (рис.1.23). Поставити точку примітива не на точці сітки в такому випадку практично не можливо. Рис.1.23 – Вигляд креслення при використанні команди «ВІДРІЗОК» та режимів «КРОК» і «СІТКА» При необхідності, під час креслення сітку можна повернути. Для цього в падаючому меню «Сервіс» обираємо команду «Нова ПСК» і «поворот відносно осі Z». Після того як команда в меню була обрана, AutoCAD просить задати кут повороту сітки. Для цього в командному рядку вводимо, наприклад, 45. Натискаємо ENTER. Вигляд сітки після повороту її на 45 градусів наведено на рис.1.24. Для того, щоб сітка повернулася в звичайне положення знову викликаємо падаюче меню «Сервіс», команду «Нова ПСК» і обираємо команду «Попередня СК». Рис.1.24 - Вигляд сітки після повороту її на 45 градусів Кнопка «ОРТО» («ORTHO») Кнопка «ОТС-ПОЛЯР» («POLAR») Рис.1.25 - Зображення полярного відслідковування Кнопка «ПРИВ’ЯЗКА» («ПРИВЯЗКА», «OSNAP») Рис.1.26 - Приклад об’єктної прив’язки до середини іншого об’єкту Натиснувши правою кнопкою миші на піктограмі, що відповідає режиму «ПРИВ’ЯЗКА» можна викликати діалогове вікно, в якому обираємо типи прив’язки: до центру, до середини, до країв примітивів і т.д. При ввімкнені за допомогою кнопки «ОТС-ПРИВ» («ОТС-ОБЪЕКТ», «OTRACK») Наприклад. Накреслили квадрат чи прямокутник. Тепер необхідно знайти його центр. За допомогою режиму «ПРИВ’ЯЗКА» ми цього зробити не можемо, лише за умови проведення двох діагоналей квадрату чи прямокутника. Але використовуючи режим «ОТС-ПРИВ» це можливо. Обираємо на панелі «Малювання» примітив ВІДРІЗОК. Не натискаючи ліву кнопку миші, ведемо курсив до лівої сторони квадрату. Коли доводимо курсив миші до середини сторони квадрату з’являється трикутничок прив’язки. Ведемо курсивом вправо і з’являється пунктирна лінія полярного відслідковування. Після цього ведемо курсив вгору. Наводимо його на центр верхньої сторони квадрата. Коли з’явиться трикутничок прив’язки, ведемо курсив вниз до появи пунктирної лінії полярного відслідковування. Продовжуємо вести курсивом вниз до появи перехрещених ліній полярного відслідковування. Центр квадрата знайдено (рис.1.27). Рис.1.27 - Приклад знаходження середини квадрату за допомогою режимів «ОТС-ПРИВ» і «ПРИВ’ЯЗКА» Кнопка «ВЕС» («LWT») Кнопка «ДИНАМІЧНИЙ ВВІД ДАНИХ»
|