Порядок надання житла громадянам, які потребують поліпшення житлових умов

Порядок надання житла громадянам із державного і громадського житлового фонду регулюється Житловим кодексом України та “Правилами обліку громадян, які потребують покращення житлових умов і надання їм житлових приміщень в Українській РСР” від 11 грудня 1984р.

Громадяни самостійно здійснюють право на отримання жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду з настанням повноліття, тобто після досягнення вісімнадцятирічного віку, а такі, які одружились або влаштувалися на роботу у передбачених законом випадках до досягнення вісімнадцятирічного віку, - відповідно з часу одруження або влаштування на роботу. Інші неповнолітні (віком від п’ятнадцяти до вісімнадцяти років) здійснюють право на одержання жилого приміщення за згодою батьків або піклувальників.

Підставами для визнання громадян такими, які потребують поліпшення житлових умов, є:

1) забезпечення жилою площею нижче за рівень, визначений у порядку, який встановлюють Кабінет Міністрів України і Укрпрофрада;

2) проживання у приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам;

3) наявність тяжких форм деяких хронічних захворювань, у зв’язку з чим зазначені громадяни на можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім’ї. Перелік зазначених захворювань затверджує Міністерство охорони здоров’я України за погодженням з Укрпрофрадою;

4) проживання за договором піднайму в житловому приміщенні в будинках державного або громадського житлового фонду чи за договором найму жилого приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів;

5) проживання протягом тривалого часу за договором найму (оренди) в будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності;

6) проживання у гуртожитках.

Громадян визнають такими, які потребують поліпшення житлових умов, і з інших підстав, передбачених законодавством. Громадян, які потребують поліпшення житлових умов, беруть на облік для отримання жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду. Облік здійснюють:

1) за місцем проживання – у виконкомі сільської, селищної, районної, міської ради;

2) за місцем роботи – на підприємствах, в установах, організаціях, які мають житловий фонд і ведуть житлове будівництво або беруть дольову участь у будівництві житла.

Згідно зі ст. 43 ЖК, жилі приміщення надаються громадянам тільки в порядку черговості взяття їх на квартирний облік, у межах норми жилої площі. Норма жилої площі в Україні відповідає встановленій у розмірі 13, 65 кв. м. на одну особу. Така норма не збігається з рівнем фактичної забезпеченості громадян житлом, вона може бути вищою або нижчою за цей рівень. Із перевищенням зазначеної норми жиле приміщення надається, коли воно становить одну кімнату (однокімнатну квартиру) чи в нього поселяться особи різної статі. Надання жилої площі, меншою від мінімальної норми (нижче від рівня середньої забезпеченості громадян, який встановлюється в кожному населеному пункті і може бути різним) не дозволено.

Понад норму жилої площі деяким категоріям надається додатково або 10 кв. м. жилої площі, або окрема кімната. Громадянам, що хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, а також тим, кому ця площа необхідна за умовами і характером виконуваної роботи, розмір додаткової площі може бути збільшено.

Жилі приміщення, що надаються громадянам для проживання, мають бути благоустроєними стосовно до умов даного населеного пункту, відповідати встановленим санітарним і технічним вимогам. Заборонено заселення вивільнених приміщень у старих будинках, що не підлягають ремонту, в бараках та інших не пристосованих для проживання будівлях, у жилих будинках, що підлягають знесенню, капітальному ремонту тощо.

Єдина підстава для вселення в надане жиле приміщення – ордер на жиле приміщення, що є адміністративним актом індивідуального характеру, письмовим документом – розпорядженням про надання громадянину і членам його сім’ї конкретного жилого приміщення. Ордер видає виконавчий комітет відповідної ради на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду. Ордер може бути виданий лише на вільне жиле приміщення. Він є підставою для укладення договору найму жилого приміщення. Ордер на жиле приміщення може бути визнано недійсним у судовому порядку у випадку подання громадянами неправдивих відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов, порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в ордері жиле приміщення, неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання жилого приміщення, а також в інших випадках порушення порядку й умов надання жилих приміщень. Вимогу про визнання ордера недійсним може бути заявлено протягом трьох років з дня його видачі.