Пункти Головного меню

Програми. Цей пункт відкриває доступ до ієрархічної структури, що міс­тить покажчики для запуску додатків, установлених на комп'ютері. Для зручно­сті користування покажчики поєднуються в категорії. Якщо категорія має зна­чок у вигляді трикутної стрілки, у ній є вкладені категорії. Розкриття вкла­дених категорій виконується простим зависанням покажчика миші. Покаж­чики, що є присутніми у Головному меню, мають статус ярликів, а їх категорії - ста­тус па­пок. Відповідно покажчики можна копіювати й переміщати між кате­горіями, перетаскувати на Робочий стіл і у вікна папок. Це один з найпрості­ших спосо­бів створення ярлика для недавно встановленої програми.

Документи. Цей пункт відкриває доступ до ярликів останніх п'ятнадцяти документів, з якими даний користувач працював на комп'ютері. Фізично ці яр­лики зберігаються в схованій папці С: \Windows\Recent. Цей пункт у деяких версіях Windows XP може бути відсутнім у головному меню.

Настроювання. Пункт Настроювання відкриває доступ до основних за­собів настроювання Windows, зокрема, до логічної папки Панель управління. Служить для доступу до папки Принтери, через яку відбувається уста­новка принтерів і настроювання завдань до друку.

Знайти. Цей пункт Головного меню відкриває доступ до засобів пошуку, установленим на комп'ютері. Основним засобом цього пункту є пункт Фай­ли та папки, за допомогою якого виробляється пошук об'єктів у фай­ловій структурі. При установці додатків, що мають свої власні засоби пошуку, може відбуватися автоматичне розміщення додаткових ярликів у цій категорії.

Довідка і підтримка. Пункт Довідник і підтримка дає можливістьодержати довідку про можливості ОС Windows а також підтримку програмного забезпечення на поновлення існуючої ОС та нових програм для ОС Win­dows.

Виконати. Цей пункт відкриває невелике вікно, що має командний рядок для запуску додатків. Даний пункт доцільно використати, коли необхідно при запуску додатків указати параметри запуску.

Завершення сеансу. Якщо операційною системою зареєстровано більше одного користувача комп'ютера то цей пункт дозволяє завершити роботу одного користувача й передати комп'ютер іншому.

Завершення роботи. Коректне завершення роботи з операційною систе­мою. Відкриває діалогове вікно Виключити комп'ютер, що містять пункти:

 

· Режим, що чекає.

· Виключити комп'ютер.

· Перевантажити комп’ютер.

 

Якщо закриті всі вікна процесів, завершити роботу з Windows можна комбінацією клавіш Alt+F4. Пункт Режим, що чекає призупиняє роботу ком­п'ютера та приводить обчислювальну систему в режим, що чекає. Якщо вико­ристати пункт Переван­тажити комп'ютер при натиснутій клавіші Shift, відбу­вається не повне переза­вантаження, а тільки перезапуск операційної сис­теми.

Панель завдань на Робочому столі використовується для розміщення піктограм згорнутих вікон.

Вікно папки в ОС Windows. Щоб відкрити папку й переглянути її вміст необхідно виконати подвійне клацання на ній. При відкритті папки відкрива­ється її вікно, у якому й буде вміст папки. У папці можуть бути інші папки й файли. Вікно папки - це контейнер, вміст якого графічно відображає вміст па­пки. Будь-яку папку можна відкрити у своєму вікні. Для цього необхідно вста­новити настроювання папки командою: Пуск ► Настроювання ► Властиво­сті папки ► вкладка Загальні.

У полі Спосіб огляду папок, установити пере­микач Відкривати кожну папку в окремому вікні. Кі­лькість одночасно відкритих вікон може бути досить великою - це залежить від пара­метрів конкретного комп'ютера. Вікно - один з найважливіших об'єктів Windows.

Абсолютно всі операції, які ми робимо, працюючи з комп'ютером, відбу­ваються або на Робочому столі, або в якому-небудь вікні.

Вікна папок - не єдиний тип вікон в ОС Windows. По наявності однорід­них елементів керування й оформлення можна виділити й інші типи вікон: діа­ло­гові, вікна довідкової системи, робочі вікна додатків, вікна документів додат­ків.

Структура вікна папки. Структура вікна, залежно від настроювання і предста­влена на рис. 3.3.

 

Рисунок 3.3. Вікно папки C: \Windows

 

Вікно папки містить такі обов'язкові елементи:

Рядок заголовка - у ньому написана назва паки. За цей рядок виконується перетаскування папки на Робочому столі за допомогою мишки. Це самий верх­ній рядок.

Системний значок. Знаходиться в лівому верхньому куті будь-якого ві­кна папки з лева від назви. При клацанні на цьому значку відкривається меню, яке називається службовим. Команди, представлені в даному меню, дозволя­ють управляти розміром і розташуванням вікна на Робочому столі - вони мо­жуть бути корисними, якщо мишка не працює.

Кнопки керування розміром. Ці кнопки дублюють основні команди службо­вого меню. Більшість операцій можна виконати багатьма різними способами. Кожний користується тими прийомами, які йому зручні. Кнопок керування ро­зміром три: що звертає до значка на панелі завдань, що звертає або розвертає до вікна певного розміру, закриваюча. Клацання на закриваючій кнопці закриває вікно повністю. Клацання на кнопці, що звертає, приводить до того, що вікно звертається до розміру кнопки, що розміщується на Панелі за­вдань. У будь-який момент вікно можна відновити клацанням на кнопці Па­нелі завдань. Клацання на кнопці, що розвертає, розвертає вікно на повний ек­ран. У розгорнутому вікні кнопка, що розвертає, змінюється на кнопку що віднов­лює, за допомогою якої можна відновити вихідний розмір вікна.

Рядок меню. Рядок меню має наступні пункти: Файл, Ви­прав­лен­ня, Вид, Ви­бра­не, Сервіс, До­від­ка. Для вікон папок рядок меню має стандартний ви­гляд. При клацанні на кожному з пунктів цього меню відкривається «спадаюче» меню, пункти якого дозволяють проводити операції із умістом вікна або з вік­ном у цілому. Рядок меню надає доступ до всіх команд, які можна виконати в даному вікні.

Панель інструментів. Містить командні кнопки із зображенням опера­цій, і використовуються для виконання операцій які часто зустрічаються: Повернутись назад до папки, Вперед, Перейти на слідуючий рівень, Пошук, Папки (для створення папки та виконання операцій над ними), Вид.

Адресний рядок. У ньому зазначений шлях доступу до поточної папки, що зручно для орієнтації у файловій структурі. Адресний рядок дозволяє виконати швидкий перехід до інших розділів файлової структури за допомогою кнопки, що розкриває, на правому краї рядка.

Робоча область. У ній відображаються значки об'єктів, що зберігаються в па­пці, причому спосіб відображення можна управляти за допомогою пункту меню Вид.

Смуги прокручування. Якщо кількість об'єктів занадто великий (або ро­змір вікна занадто мале), по правому й нижньому краях робочої області можуть відображатися смуги прокручування, за допомогою яких можна «прокрутити» уміст папки в робочій області. Смуги прокручування мають повзунок і дві кін­цеві кнопки. Прокручування виконують трьома способами:

 

· клацанням на одній з кінцевих кнопок;

· перетаскуванням повзунка;

· клацанням на смузі прокручування вище або нижче повзунка.

Рядок стану. У рядку стану виводиться додаткова, часто немаловажна ін­формація. Так, наприклад, якщо серед об'єктів, представлених у вікні, є сховані або системні, вони можуть не відображатися при перегляді, але в рядку стану про їхню наявність є спеціальний запис.

 

3.5. Робота з папками і файлами у середовищі Windows

 

До основних операцій з файловою структурою відносяться:

 

· навігація за файловою структурою;

· запуск програм і відкриття документів;

· створення папок;

· копіювання файлів і папок;

· переміщення файлів і папок;

· видалення файлів і папок;

· перейменування файлів і папок;

· створення ярликів.

 

Всі операції з файлами й папками можна виконувати за допомогою сис­теми вікон папок, що бере початок з папки Мій комп'ютер. Папки дисків, пред­ставлені у вікні цієї папки, можна відкрити, а потім розшукати на них будь-які потрібні папки й файли, джерела й приймача. Копіювання й перемі­щення фай­лів і папок з однієї папки в іншу можна виконувати шляхом перетаскування їх­ніх значків з вікна однієї папки у вікно іншої. Для видалення об'єктів можна ви­користати перетаскування на значок Кошика, а можна користуватися кон­текст­ним меню, що відкривається при клацанні правою кнопкою миші на об'є­кті. Для створення в папці ярлика об'єкта можна викори­стати меню Файл або ко­манду Створити, Ярлик з контекстного меню. При такому пі­дході до опера­цій з файловою структурою варто мати на увазі кілька зауважень: Щоб кожна папка відкривалася у власному вікні, і не розверталася на весь ек­ран, треба вклю­чити перемикач Відкрити кожну папку в окремому вікні, че­рез команду: Пуск ► Настроювання ► Панель управління ► Властивості папки. При перетаскуванні значків об'єктів між папками, що належать одному диску, автоматично виконується переміщення об'єктів. Якщо потрібно вико­нати копіювання. використовують спеціальне перетаскування. При перетаску­ванні значків об'єктів між папками, що належать різним дискам, автоматично виконується копіювання об'єктів. Якщо потрібно вико­нати переміщення, використовують спеціальне перетаскування.

Виконувати операції з файловою структурою у вікнах папок не цілком зручно, але для цієї мети є й могутніший засіб - програма Провідник. Програма Провідник призначена для навігації по файловій структурі комп'ютера і її об­слуговування. Провідник глибоко інтегрований в ОС Windows. Найпростіше програма запускається через контекстне меню кнопки Пуск. Вікно програми показане на рис. 3.4. Вікно програми Провідника дуже схоже на вікно папки. Основна відмін­ність у тім, що вікно Провідника має не одну робочу область, а дві: ліву па­нель, називану панеллю папок у вигляді дерева папок, і праву панель, називану панеллю вмісту.

 

Рисунок 3.4. Вікно програми Провідник

Навігація по файловій системі. Ціль навігації складається в забезпе­ченні пошуку потрібної папки й доступу до її вмісту. Навігацію за файловою структурою виконують на лівій панелі Провідника, на якій показана структура папок. Папки можуть бути розгорнуті або згорнуті, а також розкриті або за­криті. Якщо папка має вкладені папки, то на лівій панелі поруч із папкою відо­бражається вузол, відзначений знайомий «+». Клацання на вузлі розвертає па­пку, при цьому значок вузла міняється на «-». У такий же спосіб папки й згор­таються, при повторному клацанні на вузлу зі знаком «-».

Для того щоб розкрити папку, треба клацнути на її значку. Уміст розкри­тої папки відображається на правій панелі. Одна з папок на лівій панелі розк­рита завжди. Закрити папку клацанням на її значку неможливо - вона за­кри­ється автоматично при розкритті будь-якої іншої папки.

Запуск програм і відкриття документів. Ця операція виконується по­двійним клацанням на значку програми або документа на правій панелі Прові­дника. Якщо потрібний об'єкт на правій панелі не показаний, треба ви­конати навігацію на лівій панелі й знайти папку, у якій він знаходиться.

Створення папок. Щоб створити нову папку, спочатку треба на лівій па­нелі Провідника розкрити папку, усередині, що, вона буде створена. Після цього треба перейти на праву панель, клацнути правою кнопкою миші на віль­ному від значків місці й вибрати в контекстному меню пункт Створити, Па­пку. На правій панелі з'явиться значок папки з назвою Нова папка. Назва при цьому буде виділено, і в такому стані його можна редагувати. Після того як па­пка буде створена, вона ввійде до складу файлової структури, відображуваної на лівій панелі.

Копіювання й переміщення файлів і папок. Папку, з якої відбувається копіювання, називають джерелом. Папку, у яку відбувається копіювання, нази­вають приймачем. Копіювання виконують методом перетаскування значка об'є­кта із однієї панелі Провідника на другу. Можна також виконувати ко­пію­ван­ня й пе­ре­мі­щен­ня фай­лів і па­пок на одній панелі. Розглянемо ко­пію­ван­ня й пе­ре­мі­щен­ня фай­лів і па­пок з правої панелі на ліву.

Для цього потрібнознайти й розкрити папку - джерело, щоб на правій панелі був видний об'єкт який копіюється. Потім потрібнознайти на лівій па­нелі папку - приймач, але розкривати її не треба. Далі об'єкт перетаскують із правої панелі на ліву й поміщають на значок папки приймача. У той момент, коли наведення виконане правильно, підпис під значком міняє колір, і кнопку миші можна відпустити

Якщо папка - приймач, і папка - джерело, належать одному диску, то при перетаскуванні виконується переміщення, а якщо різним дискам, то копію­вання. При зворотній дії виконують спеціальне перетаскування при натиснутій кнопці мишки. Якщо це важко запам’ятати то у кожному разі якщо необхідно копіювати об’єкт натискають клавішу Ctrl, а якщо перемістити то Shift при ви­конанні операції перетаскування.

Видалення файлів і папок. На лівій панелі відкривають папку, що міс­тить об’єкт який потрібно видалити а на правій панелі виділяють потрібний об'єкт, або групу об'єктів.

Видалення можна виконувати декількома способами. Класичний спосіб - за допомогою команди Файл ► Видалити з рядка меню (якщо не один об'єкт не виділений, команда не активізується). Більше зручний спосіб - використати командну кнопку на панелі інструментів. Ще більш зручно скористатися кон­текстним меню. Клацніть правою кнопкою миші на об’єкті що видаляється, і виберіть у контекстному меню пункт Видалити. Але самий зручний спосіб ви­далення виділеного об'єкта складається у використанні клавіші Delete клавіа­тури.

Створення ярликів об'єктів. Перший спосіб. Об'єкт вибирається на правій панелі Провідника й перетаскується при натиснутій правій кнопці мишки на значок потрібної папки на лівій панелі (спеціальне перетаскування). При відпу­сканні кнопки на екрані з'являється меню, у якому необхідно вибрати пункт Створити ярлик.

Другий спосібзаснований на використанні програми Майстер. Для того щоб запуститимайстра створення ярлика, треба клацнути правою кнопкою миші у вікні тої папки, у якій створюється ярлик об'єкта. У контекстному меню, що відкрився, варто вибрати команду Створити ► Ярлик, і тоді відбудеться за­пуск програми Майстер. У діалоговому вікні майстра є рядок, у поле якої ва­рто ввести шлях доступу до об'єкта, для якого створюється ярлик, наприклад C: \Winddows\Calc.exe. Зважаючи на те, що користувач не може пам'ятати шляхи до всіх об'єктів, тому уведення адреси об'єкта відшукується через кнопку Огляд. При клацанні на кнопці Огляд відкривається однойменне діалогове ві­кно. У цьому вікні можна вибрати необхідний диск, папку, файл через кнопку Відкрити, і шлях автоматично заноситься в командний рядок майстра ство­рення ярлика. Для переходу до наступного етапу (діалоговому вікну) необхідно нажати на кнопку Далі. В останнім діалоговому вікні вводиться ім'я ярлика й кнопка Далі заміняється на кнопку Готово, котру необхідно нажати для ство­рення ярлика.

Якщо створюється ярлик для об'єкта, невідомого системі, то майстер про­довжує свою роботу й пропонує вибрати який-небудь значок з колекції значків, наявних у складі системи.

 

3.6. Прийоми підвищення ефективності роботи з об'єктами

Прийоми підвищення ефективності роботи з об'єктами основані на використання буфера обміну для роботи з об'єктами. Буфер обміну - це область пам'яті для проміжного зберігання об'єкта. Принцип роботи з буфером обміну дуже простий:

Відкриваємо папку - джерело. Виділяємо клацанням потрібний об'єкт.

Ко­піюємо або забираємо об'єкт у буфер. У першому випадку об'єкт залиша­єть­ся в папці джерелі й може бути розмножений. У другому випадку він відда­ляється з папки - джерела й зберігатися в буфері. Остання операція нази­вається ще вирізанням. Відкриваємо папку - приймач і поміщаємо в неї об'єкт із буфера об­міну.

Три зазначених операції (Копіювати, Вирізати, Вставити) можна вико­нати різними способами. Класичний прийом складається у використанні пункту Правка в рядку меню, але більш зручно користуватися командними кнопками панелі інструментів:

 

- Копіювати.

 

- Вирізати.

- Вставити.

 

Найефективніший спосіб роботи з буфером обміну складається у викори­станні комбінацій клавіш клавіатури:

Ctrl + C - Копіювати в буфер;

Ctrl + X - Вирізати в буфер;

Ctrl + V - Вставити з буфера.

 

Через буфер обміну можна переносити фрагменти текстів з одного доку­мента в іншій, можна переносити ілюстрації, звукозапису, відеофрагменти, файли, папки й взагалі будь-які об'єкти. Буфер обміну - потужний засіб для ро­боти з додатками й документами в Windows.

Уміст буфера обміну можна пере­глянути спеціальною службовою програмою Перегляд буфера обміну.

Групове виділення об'єктів. Суміжні об'єкти виділяються клацанням клавіші миші на першому об'єкті, з натиснутою клавішею Shift, і на останньому об'єкті. Несуміжні об'єкти виділяються з натиснутою клавішею Ctrl.

Подання об'єктів. Об'єкти можуть бути представлені в папках або в Про­віднику різними видами. Існують наступні види подання об'єктів: Ескізи сторі­нок; Плитка; Значки; Список; Таблиця.

Вибір методу подання виконують за допомогою команд рядка меню Вид, або за допомогою командної кнопки Вид.

Упорядкування об'єктів. Під упорядкуванням розуміють сортування Об'єктів. Існує чотири методи сортування: по імені, по типу, по розміру, по даті створення. Метод упорядкування вибирають за допомогою команди меню Вид ► Упорядкувати значки. При сортуванні по імені об'єкти розташо­вуються в алфавітному порядку. Якщо об'єкти відображаються у вигляді таб­лиці, то сортувати можна використовуючи заголовок таблиці як кнопку. При першому клацанні на заголовку стовпця відбувається сортування об'єктів по даному стовпці у висхідному порядку, при повторному клацанні - у спадному.

 

3.7. Сервісні програми Windows

 

Для виконання сервісних послуг в ОС Windows є Стандартні про­грами. У папці Стандартні є як програми, так і вкладені папки. Основні про­грами (додатки): Блокнот, WordPad, Paint, Калькулятор, Знайомство з Windo­ws, Адресна книга (для пошуку людей в Інтернеті, для телефонного ви­клику, для виклику через Інтернет), Windows Movie Maker (виготовлювач кіно Windows - цей додаток дозволяє виконувати запис, упорядковувати, змінювати й спільно використати Windows Media (засоби масової інформації) на вашім комп'ютері за допомогою електронної пошти або Інтернету), Синхронізація (обновляє мере­жні копії даних, що обновлялися в автономному режимі (доку­ментів, календа­рів, повідомлень електронної пошти).

Основні вкладені папки: Службові, Зв'язок. Папка Службові містить на­ступні програми: Архівація даних; Відновлення системи; Дефрагментація ди­ска; Майстер переносу файлів і параметрів; Призначення завдання; Очи­щення диска; Відомості про систему; Таблицясимволів.

Архівація даних створює архівні копії даних для запобігання службової втрати даних.

Відновлення системи дозволяє відновити систему на момент створення обраної контрольної крапки.

Дефрагментація диска застосовується для дефрагментації даних на диску з метою прискорення роботи. Дефрагментація виконує перекомпонування фай­лів таким чином, що довгі файли збираються з коротких фрагментів, записаних послідовно. У результаті доступ до файлів помітно спрощується й ефективність роботи комп'ютера зростає.

Майстер переносу файлів і параметрів переносить файли й настрою­вання з одного комп'ютера на іншій.

Призначення завдання дозволяєпризначити розклад для автоматичного виконання завдань на комп'ютері.

Очищення диска дозволяє очистити диск від непотрібних файлів.

Відомості про систему відображає поточні відомості про систему (про апаратні й програмні ресурси).

Таблицясимволів дозволяє вводити відсутні символи на клавіатурі.

Папка Зв'язок містить наступні програми: Hyper Terminal; Майстер на­строювання мережі; Майстер нових підключень; Підключення до вилученого стола; Мережне підключення.

Hyper Terminal служить для підключення до інших комп'ютерів, вузлам Telnet (служба Інтернет, вона дозволяє одержати віддалений доступ до інших комп'ютерів також підключених до Інтернет) електронним дошкам оголошень (BBS), інтерактивним службам або веденому комп'ютеру за допомогою модему або нуль-модемного кабелю.

Майстер настроювання мережі допомагає встановити й настроїти до­машню або малу мережу.

Майстер нових підключень; допомагає створити нове підключення до Ін­тернету, підключитися до приватної мережі або встановити підключення до бу­динку або малого офісу.

Підключення до віддаленого столу дозволяє підключити комп'ютер до віддаленого робочого столу й робити запуск додатків на віддаленому комп'ю­тері.

Мережне підключення дозволяє підключити ваш комп'ютер до інших комп'ютерів, мережам або Інтернету.

 

3.8. Організація комп’ютерної безпеки та захисту інформації

 

Поняття безпеки є досить широким. Воно має на увазі й надійність ро­боти комп'ютера, і збереження коштовних даних, захист інформації від вне­сення в неї змін не повноваженими особами й збереження таємниці листу­вання в електронному зв'язку. На стражі безпеки громадян стоять закони, але в сфері обчислювальної техніки правозастосовна практика поки розвинена недо­стат­ньо, а законотворчий процес не встигає за розвитком технологій, тому надій­ність роботи комп'ютерних систем багато в чому опирається на міри само­захи­сту. Найбільш небезпечним для комп’ютера є комп'ютерний вірус.

Комп'ютерний вірус - це програмний код, вбудований в іншу програму, або в документ, або в певні області носія даних і призначений для виконання несанкціонованих дій на комп'ютері.

Основними типами комп'ютерних вірусів є:

 

· програмні віруси;

· завантажувальні віруси;

· макровіруси.

 

Програмні віруси. Програмні віруси – це блоки програмного коду, ціле­спрямовано впроваджені усередину інших прикладних програм. При запуску програми, що несе вірус, відбувається запуск імплантованого в неї вірусного коду. Робота цього коду викликає сховані від користувача зміни у файловій си­стемі жорстких дисків і/або в змісті інших програм. Якщо вірус перебуває усе­редині інших програм, то він починає розмножуватися. При створенні дос­тат­ньої кількості копій програмного коду вірус переходить до руйнівних дій: по­рушенню роботи програм і операційної системи, видаленню інформації, що зберігається на жорсткому диску. Цей процес називається вірусною атакою.

Самі руйнівні віруси можуть ініціювати форматування жорстких дисків. Оскільки форматування жорстких дисків досить тривалий процес то він не про­ходить непоміченим з боку користувача. Більшість вірусів знищують дані тільки системних секторів жорсткого диска. Що еквівалентно втраті таблиць файлової системи. У цьому випадку дані на диску залишаються недоторканими. Але скористатися ними без застосування спеціальних засобів не можна, оскі­льки невідомо, які сектори диска яким файлам належать. Теоретично відновити дані в цьому випадку можна, але трудомісткість цих робіт може виявитися ви­нятково високою. Якщо вірус ушкодив програми в BIOS то необхідно, як пра­вило, міняти мікросхему. Звичайно віруси попадають через зовнішні носії (гнучкий диск, компакт - диск, і т.п.) або через Інтернет. Тому всі дані прийняті з Інтернету повинні проходити обов'язкову перевірку на безпеку. А якщо отри­мані не викликані дані з Інтернету їх необхідно знищувати (це як правило «тро­янські» програми наприклад, додаток до електронного листа).

Завантажувальні віруси. Ці віруси вражають системні області магніт­ного диска. При запуску комп'ютера, наприклад із гнучкого диска вірус прони­кає в ОЗП (оперативно запам’ятовуючий пристрій). Далі цей комп'ютер стає джерелом поширення завантажувального вірусу.

Макровіруси. Ці віруси вражають документи деяких прикладних про­грам, що мають макрокоманди. Зараження відбувається при відкритті файлу документа у вікні програми, якщо в ній не відключена можливість виконання макрокоманд.

 

3.9. Міри захисту від комп'ютерних вірусів

 

Існують три рубежі захисту від комп'ютерних вірусів:

 

· запобігання надходження вірусів;

· запобігання вірусної атаки. Якщо вірус усе - таки надійшов на комп'ю­тер;

· запобігання руйнівних наслідків, якщо атака все-таки відбулася.

 

Існує три методи реалізації захисту:

 

· програмні методи захисту;

· апаратні методи захисту;

· організаційні методи захисту.

 

Основним засобом захисту інформації є резервне копіювання найцінні­ших даних. У випадку ушкодження даних вірусом, які неможливо відновити роблять форматування диска, а потім відновлюють ОС і всі інформаційні за­соби з резервного диска. Відносно новим прийомом є зберігання в Web- папках на вилучених серверах в Інтернеті.

Допоміжним засобом захисту інформації є антивірусні програми й засоби апаратного захисту. Наприклад відключення перемички на материнській платі не дозволяє здійснити стирання мікросхеми флеш-BIOS, яку можна перепрог­рамувати.

Регулярне сканування жорстких дисків у пошуках комп'ютерних вірусів. При скануванні варто мати на увазі, що антивірусна програма шукає вірус шля­хом порівняння коду програм з кодом відомих їй вірусів, що зберігаються в базі даних. Якщо база данихзастаріла, а вірус є новим, то програма яка сканує його не виявить.

3.10. Захист інформації в Інтернеті

 

Працюючи у Всесвітній мережі, варто пам'ятати про те, що абсолютно всі дії фіксуються й протоколюються спеціальними програмними засобами й інфо­рмація як про законні, так і про незаконні дії обов'язково десь накопичується.

Сьогодні Інтернет є не тільки засобом спілкування й універсальною дові­дковою системою - у ньому циркулюють договірні й фінансові зобов'язання, необхід­ність захисту, яких як від перегляду, так і від фальсифікації очевидна. Інтернет стає потужним засобом забезпечення електронної комерції, а це вима­гає захи­сту даних платіжних карт і інших електронних платіжних засобів.

Принципи захисту інформації в Інтернеті опирається на визначенні інфо­рмації (продукт взаємодії даних і адекватних їм дій). Тому що дані передаються через відкриті системи в Інтернеті то виключити доступ до них сторонніх осіб неможливо навіть теоретично. Відповідно, системи захисту зосереджені на дру­гому компоненті інформації - на методах. Їхній принцип дії заснований на тім, щоб виключити або, принаймні, утруднити можливість підбора адекватного ме­тоду для перетворення даних в інформацію. Одним із прийомів такого захисту є шифрування даних. Для захисту даних існують такі режими як електронний цифровий підпис і інформаційні технології електронної комерції.

Контрольні питання до розділу 3

1. Які існують рівні програмного забезпечення ПК?

2. Охарактеризуйте базове, системне, службове та прикладне ПЗ.

3. Які програми містить система BIOS ПК?

4. Яка основна функція системного програмного забезпечення?

5. Які існують сімейства ОС для ПК?

6. Які існують інструментальні програмні засоби?

7. Що таке транслятор та які транслятори бувають?

8. Яка різниця між компілятором та інтерпретаторм?

9. Чому ОС Windows XP та інші версії відносять до графічної а не до ко­мандної ОС?

10. Який об'єкт в ОСWindowsєосновним системним об'єктом?

11. Значки яких об’єктів ОС Windows відображаються на Робочому столі?

12. Що таке папка, файл та ярлик?

13. Які існують основні прийоми керування за допомогою мишки в ОС Windows?

14. Яке призначення Головного меню ОС Windows?

15. Які існують пункти Головного меню ОС Windows та їх призначення?

16. Яке призначення панелі задач Робочого столу?

17. Які основні типи вікон використовуються в ОС Windows?

18. Яка структура вікна папки?

19. Що таке файлова структура та які операції можна проводити з нею?

20. Які програмні засоби існують для роботи з файловою системою в ОС Windows?

21. Які прийоми використовуються для копіювання та переміщення об’єктів у програмі Провідник?

22. Порівняйте можливості програми Мій комп’ютер та програми Провід­ник.

23. Як створити папку за допомогою Провідника та програми Мій комп’ютер?

24. Які комбінацій клавіш використовуються для виконання операцій: вирі­зати, копіювати, вставити в ОС Windows?

25. Які програмні засоби існують для виконання сервісних послуг в ОС Windows?

26. Що розуміють під поняттям комп’ютерної безпеки та захисту інформа­ції?

27. Що таке комп'ютерний вірус?

28. Які існують основні типи комп'ютерних вірусів?

29. Які міри захисту від комп’ютерних вірусів треба знати користувачеві ПК?

30. Які існують принципи захисту інформації в Інтернеті?

 

 

РОЗДІЛ 4. ПРОГРАМНІ ЗАСОБИ РОБОТИ ЗІ СТРУКТУРОВАНИ-