Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

МЕТА ЗАНЯТТЯ. Знати латинські назви збудників трематодозів людини: клонорхоза, парагонімоза та шистосомоза, захворювання




Знати латинські назви збудників трематодозів людини: клонорхоза, парагонімоза та шистосомоза, захворювання, які викликаються цими трематодами, їх патогенна дія на організм людини. Знати характеристику життєвих циклів трематод. Вміти обгрунтовувати методи лабораторної діагностики і профілактики вивчених трематод.

Вміти користуватися мікроскопічними приладами для діагностики марит та яєць сисунів.

5. ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ

Викладач перевіряє вихідний рівень знань студентів за слідуючими теоретичними питаннями:

1. Повторення загальної характеристики типу Плоскі черви (Plathelminthes).

2. Повторення характеристики класу Сисуни (Trematodes).

3. Морфологія і внутрішня будова трематод-паразитів людини –– клонорх китайський, сисун легеневий, шистосоми.

4. Латинські назви, цикл розвитку, шляхи зараження, локалізація в організмі людини, патогенна дія на організм господаря.

5. Діагностика і профілактика клонорхозу, парагонімозу та шистосомозів.

Клонорхіс або сисун китайський (Clonorhis sinensis) –– збудник клонорхозу, зустрічається на Далекому Сході, в Китаї, Японії.

За біологічними і морфологічними особливостями близький до котячого сисуна, однак він крупніший і має більш витягнутий передній кінець тіла. Однією з відмінностей є розгалужені сім’яники, які розташовані в кінці тіла.

Яйця цього сисуна нагадують яйця опісторхіса і у практичних умовах лаборанти їх не розрізняють. Яйця мають світло-золотистий колір.

Життєвий цикл. Клонорхіс паразитує в жовчних ходах печінки, жовчному міхурі і підшлунковій залозі людини, собаки, кішки і деяких диких тварин. Яйця виділяються із випорожненнями хазяїна. У випадку надходження заражених фекалій у водоймище подальший розвиток личинок відбувається в тілі прісноводних молюсків, а потім риб або раків. Людина і тварини заражаються при вживанні в їжу сирої, недостатньо провареної риби, раків.

З метою діагностики досліджують під мікроскопом фекалії, дуоденальний вміст. Однак, враховуючи велику подібність яєць клонорхіса до яєць котячого сисуна, остаточний діагноз уточнюють після виділення з фекаліями маріти при лікуванні гельмінтозів.

Профілактика. Не вживати в їжу сирої і пров’яленої риби, слабо провареної, мало просмаженої, малосольної риби, раків –– особиста профілактика. Громадська профілактика: охорона водойм від забруднення випорожненнями, забезпечення термічної обробки харчових продуктів, санітарно-просвітня робота серед населення.

Легеневий сисун (Paragonimus ringeri) –– викликає захворювання парагонімоз. Поширене захворювання в країнах Східної Азії, на Далекому Сході.

Тіло сисуна має яйцевидну форму, від 7,5 до 16 мм. завдовжки.

Життєвий цикл. Легеневий сисун розвивається із зміною господарів (двох проміжних господарів). Перший –– прісноводні молюски родини Melania, другий –– прісноводні раки і краби. Зараження основного господаря відбувається при вживанні в їжу недостатньо термічно оброблених раків і крабів. Паразитує в бронхах людини, кота, собаки, свині. Яйця з харкотинням повинні потрапити у воду, де з них виходять мірацидії, які проникають в тіло молюска і проходять послідовно стадії спороцисти, редії і церкарія. Покидають церкарії першого проміжного господаря і проникають в крабів, раків, де перетворюються в метацеркарії ––інвазійна стадія для основного господаря.

По характеру захворювання парагонімоз нагадує туберкульоз. Спричинює хронічний кашель, відходження харкотиння з домішками крові. Яйця з кров’ю розносяться по всьому організму, проникають в різні органи, в тому числі і в мозок, що особливо небезпечно, викликають судоми, часткові паралічі. Діагноз ставиться при виявленні яєць в харкотинні і калі.

Профілактика. Особиста –– не вживати в їжу сирих раків і крабів, санітарно-просвітня робота серед населення.

Кров’яні сисуни або шистосоми –– збудники шистосомозів. Належать до родини Shistomatidae –– єдиної родини роздільностатевих трематод. Зустрічаються в ряді країн з тропічним і субтропічним кліматом.

Морфологічні особливості. Довжина тіла самця –– 10-15 мм., самки –– до 20 мм. На черевній стороні тіла самця шкірні складки утворюють своєрідний жолоб. Молоді шистосоми живуть окремо, але при достиганні статевої зрілості (приблизно через 6 місяців) сполучаються попарно і самка лежить в жолобці на черевному боці самця.

Життєвий цикл. Для деяких видів шистосом основним господарем є тільки людина, для інших, крім людини, ще і різні ссавці. Проміжні господарі –– декілька видів прісноводних молюсків. Із яйця у воді виходить мірацидій, який є інвазійною стадією для молюсків. У тілі молюска у шистосом розвивається два покоління спороцист, після чого утворюються церкарії,–– інвазійна стадія для основного господаря.

Церкарії виходять з тіла проміжного господаря, плавають у воді і активно заглиблюються в шкіру людини при купанні, роботі у воді, на рисових полях, при питті води з річок і т.ін., і проникають в кровоносні судини, потім в правий шлуночок серця, в легені і далі статевозрілі форми мігрують у вени стінок кишок, сечостатевої системи.

Відомо три види кров’яних сисунів, які паразитують у людини. Вони відрізняються рядом біологічних особливостей, місцем знаходження в тілі господаря і географічним поширенням. Шистосомози –– природно-вогнищеві захворювання.

Schistosoma haematobium –– збудник (більгарціозу) сечостатевого шистосомозу. Це захворювання поширене в Єгипті, Південній Африці, Австралії, Ірані та інших країнах. Основним господарем є людина і мавпи.

Місце паразитування –– ворітна вена печінки, вени сечового міхура, нирок, статевих органів.

Життєвий цикл. Статевозрілі сисуни розмножуються у венах. Запліднена самка залишає гінекофорний канал самця і відкладає яйця в маленьких капілярах. Капіляр скорочується, стискає яйце, яке виступаючою частиною пробиває судину і переміщується в тканини. Через тканини яйце просувається завдяки літичному ферменту, який виділяється личинкою, що є в яйці. Руйнуючи тканини, яйце просувається в порожнину сечового міхура. Для подальшого розвитку яйце повинно потрапити у воду, де утворюється мірацидій –– далі він проникає в тіло молюска. Там розвивається два покоління спороцист і хвостата церкарія, яка активно вбуравлюється в тіло людини. Зараження може відбутися і при проковтуванні церкарія.

Лабораторна діагностика: мікроскопія осаду сечі на виявлення яєць.

Профілактика: не пити сиру воду, не купатися у відкритих водоймах.

В біології цієї шистосоми проявляється пристосованість для збереження виду, яка полягає в тому, що яйця паразита потрапляють в сечу тільки тоді, коли дуже тепло і можливість надходження їх у воду найбільша. Тому в ранковій сечі хворого немає яєць шистосом.

Schistosoma mansoni –– збудник кишкового шистосомозу –– паразитує у венах брижі та кишковика. Поширений в Африці (ЮАР, Судан), Індонезії, Південній Америці (Венесуела, Бразилія, Гвіана), острів Мадагаскар, Антильські острови. Кутикула Schistosoma mansoni має великі гачкоподібні вирости. Яйце має збоку виступ.

Шляхи зараження: перкутанний і пероральний.

Проміжні хазяїни: молюски з родини Planorbida.

Остаточні хазяїни: людина, опосуми, гризуни, мавпи.

Лабораторна діагностика: мікроскопія калу на виявлення яєць.

Профілактика: не купатись в заражених водоймах, не пити непрокип’ячену воду, не ходити босоніж по траві (молюски виповзають на сушу і можуть залишати церкарій у вологій траві).

Schistosoma japonicum –– збудник японського шистосомозу. Як і попередня шистосома паразитує в кровоносних судинах ворітної вени, вени брижі тонкої кишки, шлунку, селезінки, інколи серця і легенів. Паразити мають гладку поверхню тіла, яйця округлі з редукованою колючкою.

Шляхи зараження: перкутанний і пероральний, інвазійна стадія –– церкарії. Не виключається внутрішньоутробне зараження. Захворювання проходить тяжко, іноді закінчується смертю.

Лабораторна діагностика: мікроскопія калу на виявлення яєць.

Профілактика: особиста: не купатись в заражених водоймах, вживати лише прокип’ячену воду. Громадська: лікування хворих, охорона водойм від фекалій і сечі.

Шистосомний дерматит.

У медичній практиці здавна відомі випадки виникнення сильної кропивниці і зуду після купання у деяких мало проточних водоймах. З’ясувалося, що зуд викликається зануренням в шкіру людини церкарій виду Trichobilharzia ocellata (сім. Schistosoma tidae), які паразитують у кровоносній системі водоплаваючих птахів. В нашій країні це захворювання отримало назву шистосомний дерматит.

В момент занурення церкарій спостерігається почервоніння шкіри і легкий зуд. Ці явища швидко проходять, але через 10-12 годин після зараження розвиваються сильно зудячі папули, ущільнення та почервоніння шкіри. При розчісуванні вражених ділянок папули можуть зливатися, виникають набряки. Через 2-3 дні явища дерматиту проходять, але при сильній інвазії можлива загальна реакція: озноб і підвищення температури. При повторних зараженнях всі явища дерматиту проходять тяжче, ніж у перший раз. Профілактика зводиться до ретельного обтирання тіла після купання. Не слід купатися у неглибоких зарослих і слабо проточних водоймах в яких можуть бути водоплаваючі птахи.

6. МАТЕРІАЛЬНЕ І МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

методичні вказівки; навчальні таблиці; мікроскопи, препарувальні лупи, препарати.

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 32

ТЕМА

Медична гельмінтологія. Тип Plathelminthes. Клас Cestoidea. Характеристика класу. Збудники цестодозів: ціп’як озброєний (Taenia solium), ціп’як неозброєний (Taeniarhychus saginatus), ціп’як карликовий (Hymenolepis nana). Морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, патогенний вплив, методи лабораторної діагностики та профілактики.







Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 1725. Нарушение авторских прав


Рекомендуемые страницы:


Studopedia.info - Студопедия - 2014-2020 год . (0.004 сек.) русская версия | украинская версия