Правопис закінчень родового відмінка іменників чоловічого роду ІІ відміни

У сучасній українській мові чіткого розмежуваннящодо вживання закінчень -а, -у, (-я), (-ю) немає. Однак існує певна закономірність у їх використанні. Так, у родовому відмінку однини іменники ІІ відміни мають закінчення -а, -у, у м'якій групі – (-я), (-ю). При визначенні закінчення беруть до уваги семантико-морфологічні та акцентологічні (наголос) ознаки іменника, напр.: папір - папера (документ) – паперу (матеріал); акт - акта (документ) – акту (дія); реверс - реверса (лист) – реверсу (обов’язок), Рим – Рима (місто) – Риму (держава).

Закінчення -а, (-я) мають іменники чоловічого роду, що означають:

1) загальні і власні назви людей та населених пунктів: заступника, акціонера, спортсмена, підприємця, промовця, Івана, Михайла, Львова, Харкова, Києва, Тернополя, Севастополя, Марселя (але: Кривого Рогу, Зеленого Гаю – складені назви з іменниковими закінченнями -у, -ю);

2) інші географічні (власні) назви з наголосом на кінцевому складі у родовому відмінку та з суфіксами -ов, -ев (-єв), -ин (-їн): Дніпра, Трубежа, Ірпеня, Дністра, Ужа, Остра, Дінця; о. Колгуєва, Миколаєва, Демидова, Макарова, Тетерева;

3) назви тварин і дерев: ведмедя, зайця, вовка, ясеня, кедра;

4) назви речей, предметів, машин, деталей: комп’ютера, ксерокса, стола, автомобіля, мікроскопа, документа, плаща, векселя, стільця;

5) назви мір простору, довжини, ваги, часу: метра, грама, гектара, сантиметра, місця, тижня (але: року, віку);

6) назви окремих днів тижня: понеділка, четверга; місяців: січня, березня, листопада (листопаду – з іншим значенням) та ін.;

7) грошові знаки, числові назви, слова, що стосуються порядку предметів при лічбі: карбованця, долара, десятка, мільйона, номера, параграфа (але: пункту);

8) наукові й технічні терміни іншомовного походження, що означають одиничні поняття: ромба, квадрата, діаметра, атома, поршня, сектора, куба, катода (але: реферату);

9) українські терміни, якщо вони утворені за допомогою суфіксів: відмінка, числівника, чисельника, іменника, прикметника, ступеня, рівня (але: складу, способу, роду, виду, стану і в загальному, і в термінологічному значеннях);

10) окремі назви будівель, приміщень, споруд та їх частин: карниза, коридора, паркана (і паркану), сарая, погреба, моста (і мосту).

 

Закінчення -у, (-ю) мають іменники чоловічого роду, що означають:

1) збірні поняття: колективу пленуму, активу, хору, оркестру, ансамблю, вишняку, березняку, чагарнику;

2) речовину, масу, матеріал: меду, спирту, сиропу, цукру, чаю, льоду, шовку, граніту, піску, металу, асфальту, лісу, снігу, алмазу, кисню, водню;

3) різні почуття, відчуття: гніву, страху, сорому, болю, відчаю, гумору, жалю;

4) назви установ, закладів, організацій: університету, інституту, коледжу, клубу, штабу, комітету;

5) Деякі назви будівель, приміщень, споруд та їх частин: поверху, палацу, залу, складу, порту, каналу, магазину, вокзалу, метрополітену, будинку;

5) назви процесів, станів, властивостей, ознак, явищ суспільного життя, загальних і абстрактних понять: руху, польоту, ремонту, спорту, відгуку, відпочинку, рейсу (хоча рейса – у значенні монета), маршруту, побуту, експерименту, успіху, характеру, експорту, імпорту, сміху;

6) назви явищ природи: дощу, грому, вітру, морозу, вогню;

7) назви ігор, танців: тенісу, футболу, хокею, бадмінтону, вальсу;

8) літературознавчі терміни: жанру, епосу, образу, сюжету, роману, конфлікту;

9) переважна більшість слів із значенням місця, простору тощо: світу. степу, яру, лугу, саду, майдану, вигону, краю, (але: хутора, берега, горба);

10) назви річок (крім тих, що мають наголос на останньому складі), озер, гір, островів, півостровів, країн, областей: Уралу, Кавказу, Сахаліну, Донбасу, Криму, Сибіру, Бугу, Нілу, Дунаю, Алтаю.