Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Нормативність уживання граматичних форм числівника




Числівник– це самостійна частина мови, що позначає кількість предметів чи абстрактне число і виражає своє значення у формах відмінка, обмежено – роду та числа.

За значенням та граматичними ознаками числівники поділяють на кількісні та порядкові.

Кількісні числівники відповідають на питання скільки? (дві біржі; п'ять комп'ютерів; два ваучери; чотири асоціації).

Кількісні числівники поділяються на чотири групи:

– власне кількісні позначають кількість предметів у цілих одиницях (п'ять акціонерних товариств; десять облігацій; дванадцять простих векселів; сто малих підприємств);

– неозначено-кількісні позначають загальну кількість, точно не вказану (безліч квітів; мало автомобілів; декілька днів; кілька годин). Ці числівники співвідносні з прислівниками, їх значення розрізняють за контекстом (багато працює – прислівник; багато комерсантів – числівник);

– кількісно-збірні позначають кількість предметів у їх сукупності як одне ціле (двоє каченят; четверо ведмежат; шестеро онучат). Ці числівники легко субстантивуються, напр.: Семеро на одного не чекають (нар.тв.); От уже їх двоє (укр. казка).

В українській мові літературною нормою є вживання числівників двоє, троє, четверо, п'ятеро ... десятеро, одинадцятеро, дванадцятеро, а також числівників, що виражають парність: обидва, обидві, обоє;

– кількісно-дробові позначають дробові величини: п'ять шостих ; дві третіх ; сім восьмих .

Ця група числівників функціонує у математиці, в різних математичних позначеннях, властивих науковому і частково офіційно-діловому стилям мовлення. Замість слів півтора, половина, чверть у цих стилях уживають інші назви дробових чисел: один і п'ять десятих (півтора); одна четверта (чверть). Слова: половина, чверть, третина, ужиті без чисельника одна,характеризують розмовну мову.

Будовою кількісні числівники діляться на три групи: прості, складні, складені. Прості – однослівні: один, п'ять, дев'ять, сто, тисяча. Складні – числівники, утворені з двох чисел, об'єднаних в одне слово: чотирнадцять, сімнадцять, тридцять, дев'ятсот. Складені числівники, що складаються з двох і більше простих або складних, окремо взятих слів: двадцять п'ять, шістсот тридцять чотири, сорок сім, п'ятдесят вісім, сто двадцять чотири.

Порядкові числівники відповідають на питання котрийпорядком? (шостий будинок; третій місяць; тринадцята аудиторія).

Порядкові числівники відмінюються за числами, родами, відмінками й узгоджуються з іменниками, тобто стоять у тому ж роді, числі й відмінку, що й іменник, до якого вони відносяться, напр.: перший об'єкт – перші об'єкти; перший підприємець – перше підприємство – перша фірма; перший бухгалтер, першого бухгалтера, першому бухгалтерові тощо.

Складні порядкові числівники, що закінчуються на -тисячний, -мільйонний, -мільярдний, пишемо одним словом: трьохтисячний, шестимільйонний, двохмільярдний. Вони можуть мати понад два корені: стосорокашеститисячний, шістсоттридцятисемимільйонний.

У складених порядкових числівниках відмінюється тільки останнє слово: сім тисяч триста вісімдесят шостий, ... шостого, ... шостому тощо.

Порядкові числівники, що входять до різних фразеологічних зворотів, можуть мати експресивне забарвлення: п’яте колесо до воза; перша висота.

Серед порядкових числівників виділяють числівник другий (-а, -е, -і). В українській мові вживається також займенник другий, у значенні «інший». Наприклад: Вже другий день працює контрольно-ревізійне управління на підприємстві (другий – числівник). У відрядження поїде хтось другий (другий – займенник).

Числівникам не властиві форми числа, оскільки вони своїм значенням виражають поняття кількості, тобто передають його лексично. Числову словозміну має лише числівник один, одна, одно (одне) – одні (для поєднання з множинними або парними іменниками, напр.: одні окуляри, одні двері, одні руки.

Рід мають окремі числівники: нуль (чол. р.), один (чол. р.), одна(жін. р.), одно (одне) (сер. р.), тисяча (жін. р.), мільйон, мільярд, трильйон, квадрильйон (чол. р.). про рід говорять стосовно числівників два – дві, обидва – обидві, який виявляється у формах називного та знахідного відмінків, а також невідмінюваного числівника півтора – півтори.

Визначальною морфологічною категорією числівника є відмінок. За характером вираження відмінкових закінчень виділяють шість типів словозміни числівників:

перший тип складають числівники один, одна, одно (одне) – одні;

Н. один одне (одно) одна одні
Р. одного однієї (одної) одних
Д. одному одній одним
Зн. = Н. або Р. одне (одно) одну = Н. або Р.
Ор. одним однією (одною) одними одних
М. (на, в) одному (однім) (на, в) одній (на, в) одних

другий тип утворюють числівники два, три, чотири та збірні числівники;

Н. два дві три чотири обидва, обидві, обоє
Р. двох трьох чотирьох обох
Д. двом трьом чотирьом обом,
Зн. Н. або Р = Н. або Р. = Н. або Р. = Н. або Р.
Ор. двома трьома чотирма обома
М. (на, у) двох (на, у) трьох (на, у) чотирьох (на) обох

третій тип утворюють числівники першого десятка від 5 до10, другого десятка від 11-до 19, а також назви десятків 20, 30, 50, 60, 70, 80. вони мають паралельні форми словозміни. У сучасній українській мові домінують вторинні відмінкові форми із закінченнями -ох, -ом. У знахідному відмінку вживання форм, тотожних називному чи родовому, регулюється категорією істот / неістот іменника.

Н. шість вісім сімнадцять п’ятдесят
Р. шести (шістьох) восьми (вісьмох) сімнадцяти (сімнадцятьох) п’ятдесяти (п’ятдесятьох)
Д. шести (шістьом) восьми (вісьмом) сімнадцяти (сімнадцятьом) п’ятдесяти (п’ятдесятьох)
Зн. = Н. або Р. = Н. або Р. = Н. або Р. = Н. або Р.
Ор. шістьма (шістьома) вісьма, вісьмома сімнадцятьма (сімнадцятьома) п’ятдесятьма (п’ятдесятьома)
М. (на) шести (шістьох) (на) восьми (вісьмох) (на) сімнадцяти (сімнадцятьох) (на) п’ятдесяти (п’ятдесятьох)

Типовою помилкою при словозміні складних числівників цього типу, починаючи від числівника 50, є відмінювання першої частини, подібно до форм числівників російської мови: п’ятидесяти (неправильно!). У всіх складних числівниках на -дцять, -десят відмінюється тільки друга частина. У числівниках шість, сім, вісімпри відмінюванні відбувається чергування із е, о:шести, семи, восьми.

четвертий тип утворюють назви сотень, крім числівника 100. особливістю словозміни числівників цього типу є відмінювання усіх складових частин. При цьому перша частина має форму одиниць першого десятка (з двох паралельних форм вибирають лише першу, за винятком орудного відмінка), а друга частина – однакова для всіх числівників

Н. двісті п’ятсот
Р. двохсот п’ятисот
Д. двомстам п’ятистам
Зн. = Н. або Р. = Н.
Ор. двомастами п’ятьмастами (п’ятьомастами)
М. (на) двохстах (на) п’ятистах

п’ятий тип утворюють числівники сорок, дев’яносто, сто, яків усіх відмінках, крім називного й знахідного, мають закінчення (сорока, дев’яноста, ста).

шостий тип утворюють числівники нуль, тисяча, мільйон, мільярд, трильйон, квадрильйон, які відмінюються як іменники відповідної відміни і групи.

У складених кількісних числівниках відмінюються всі складові частини:

Н. триста вісімдесят сім
Р. трьохсот вісімдесяти (вісімдесятьох) семи (сімох)
Д. трьомстам вісімдесяти (вісімдесятьом) семи (сімом)
Зн. триста (трьохсот) вісімдесят (вісімдесятьох) сім (сімох)
Ор. трьомастами вісімдесятьма (вісімдесятьома) сьома (сімома)
М. (на) трьохстах вісімдесяти (вісімдесятьох) семи (сімох)

Запам’ятайте! Як числівники другого типу відмінюються неозначено-кількісні числівники кілька, декілька (не)багато; числівники кільканадцять, стонадцять, кількадесят – як числівники третього типу.

Н. кілька, декілька, багато кільканадцять, кількадесят
Р. кількох, декількох, багатьох кільканадцяти (кільканадцятьох), кількадесяти (кількадесятьох)
Д. кільком, декільком, багатьом кільканадцяти (кільканадцятьом), кількадесяти (кількадесятьом)
Зн. = Н. або Р. = Н. або Р.
Ор. кількома, декількома, багатьма кільканадцятьма (кільканадцятьома), кількадесятьма (кількадесятьома)
М. (на) кількох, декількох, багатьох (на) кільканадцяти (кільканадцятьох), кількадесяти (кількадесятьох)

Дробові числівники відмінюються в обох частинах: чисельник відмінюється як кількісний числівник, а знаменник – за прикметниковою парадигмою.

Н. дві п’яті п’ять десятих
Р. двох п’ятих п’яти (п’ятьох) десятих
Д. двом п’ятим п’яти (п’ятьом) десятим
Зн. = Н. = Н.
Ор. двома п’ятими п’ятьма (п’ятьома) десятими
М. (на) двох п’ятих (на) п’яти (п’ятьох) десятих

Запам’ятайте! Дробові числівники читають так: дві треті, три четверті, чотири треті, три п’яті, дві сьомі (у дробових числівниках приховано виступає іменник жіночого роду частина, який і визначає граматичну форму знаменника).

Змішаним дробовим числівникам притаманне відмінювання всіх складових частин:

Н. дві цілі п’ять десятих
Р. двох цілих п’яти (п’ятьох) десятих
Д. двом цілим п’яти (п’ятьом) десятим
Зн. = Н.
Ор. двома цілими п’ятьма (п’ятьома) десятими
М. (на) двох цілих п’яти (п’ятьох) десятих

Незмінними в українській мові є числівники мало (немало, чимало), півтора, півтори, півтораста, а також збірні числівники типу двійко, трійко, четвірко, які здебільшого вживають у розмовному стилі.

Порядкові числівники відмінюються як прикметники твердої групи (крім числівника третій, який набуває закінчень прикметника м’якої групи).

Подібно до прикметників порядкові числівники узгоджуються з іменниками в роді, числі та відмінку, напр.: перший день, перша година, перше слово, перші успіхи.

У складених порядкових числівниках відмінюється лише останнє слово: дев’ять тисяч дев’ятсот дев’яносто дев’ятий - ... дев’ятого (дев’ятих), дев’ятому (дев’ятим), дев’ятий (дев’яті), дев’ятим (дев’ятими), на дев’ятому (дев’ятих). Тому неправильно сказати У перші дні тисячу дев’ятсот сорок п’ятого року, замість У перші дні тисяча дев’ятсот сорок п’ятого року.

У назвах типу перше лютого, п’яте квітня форму порядкового числівника визначає іменник число, який опускається як зайвий. При цьому назви місяців уживають тільки у формі родового відмінка.

Необхідно звернути увагу на особливості сполучуваності числівників з іменниками:

1. Числівник один (одна, одно / одне) узгоджується з іменником у роді, числі та відмінку чи тільки числі та відмінку для форми одні: один день, одна година, одне (одно) слово, одні двері.

2. Після власне кількісних числівників два, три, чотири (а також складених числівників, останнім словом яких є два, три, чотири) іменники вживаються у формі називного відмінка множини: два автомобілі, три студенти, чотири комп’ютери, що мають наголос родового відмінка однини: два томи, три роки, чотири місяці. Якщо при іменниках є прикметники, то вони можуть мати форму називного (три нові костюми) або родового відмінка множини (три нових костюми).

3. Числівники один, два, три, чотири, що входять до складних слів, мають форми одно-, дво-, три-, чотири- (однопалубний, двоповерховий, трирічний, чотириногий), а також двох-, трьох-, чотирьох-, що вживаються лише перед голосними (двохярусний, трьохелементний, чотирьох етажний).

4. Числівники від 5 до 20, а також назви десятків, сотень та неозначено кількісні числівники (кілька, декілька, кільканадцять, кількадесят, кількасот поєднуються з іменниками у формі родового відмінка множини: шість годин, двісті гривень, кілька хвилин.

5. Відмінювані дробові числівники поєднуються з іменником у формі родового відмінка однини: одна друга площі, три четверті гектара, дві цілі три четверті кілометра.

Якщо до складених числівників входять слова половина, чверть, то форму іменника визначає числівник, який називає кількість цілих одиниць: два з половиною вагони, п’ять з половиною вагонів, чотири з чвертю годин, шість з чвертю годин.

6. Невідмінювані дробові числівники півтора, півтори вимагають форми родового відмінка однини, напр.: півтора року, півтора відра, півтори гривні, а числівник півтораста – форми родового відмінка множини (півтораста гривень).

7. Збірні числівники поєднуються з іменниками, що є назвами істот, множинними іменниками та іменниками середнього роду IV відміни у формі родового відмінка множини, за винятком числівників обидва, обидві , для поєднання з якими використовують форму називного відмінка множини: двоє харків’ян, четверо ножиць, семеро поросят, але обидва студенти, обидві студентки.

8. Неозначено-кількісні числівники багато, мало (небагато, немало, чимало) поєднуються з іменниками на позначення предметів, що піддаються лічбі, та нерахованих предметів і понять. Перші мають форму родового відмінка множини (багато книжок, мало студентів), а другі – родового відмінка однини (мало досвіду, багато критики).

9. У складених кількісних числівниках форму іменника визначає останнє слово: сто двадцять одна гривня, чотириста дві гривні, п’ятсот сімдесят вісім гривень.

Запам’ятайте! В офіційно-діловому стилі не використовують збірні числівники на позначення офіційних осіб, тільки власне кількісні п’ять (директорів, ректорів, професорів, банкірів) замість п’ятеро (директорів, ректорів, професорів, банкірів).

Специфічну групу числових фразеологізмів, до яких уходять порядкові числівники, становлять календарні і часові позначення: восьме (восьмого) лютого; о шостій ранку; на шосту ранку; за десять хвилин дванадцята; п’ятнадцять хвилин на сьому;чверть на сьому, чверть по шостій, дев’яності роки; на перше третє ( на 01.03).

При оформленні ділової документації слід керуватися такими правилами щодо запису числівників:

1. Словом відтворюють прості кількісні числівники, що позначають число без вказівки на одиницю виміру або окреслюють часові межі, напр.: таких клієнтів більше, ніж два; реконструкція триватиме три-чотири місяці.

2. Цифрою пишемо складні та складені числівники у поєднанні з одиницею виміру кількості, напр.: 15 гривень, 135 тонн (а відразу після цифрового позначення їх дублюють у дужках словами).

3. Складні слова із цифровим позначенням можна писати комбіновано, напр.: 20-процентний, 24-поверховий. Неприпустимим є одночасне використання цифри, знака, літери (5%-ний).

4. У цифровому позначенні перевага надається арабським цифрам, напр.: 19.12.08 (у даті), 4-го, 10-му, 2-й, 11-ї (у тексті з літерами відмінкових закінчень. При перерахуванні кількох числівників літери відмінкових закінчень пишуть один раз: на 1, 2, 3-му поверхах). Деякі порядкові числівники без відмінкових закінчень для розрізнення позначають римськими цифрами, напр.: ІІІ квартал, ІІ півріччя.

5. Багатозначні цифрові числа розбивають на класи за допомогою пропусків, напр.: 357 670 гривень, 410 000 тонн. У числах, що позначають номери (марки машин, механізмів), цифри на класи не розбивають, напр.: р/р 1234567890.

6. Окремі види інформації передають у вигляді змішаного запису, який складається з цифр і слів, напр.: 980 тис. грн.., що значно полегшує сприйняття великих цифр.

7. У низці однотипної інформації ступінь точності (кількість цифр після коми) має бути однаковий, напр.: 1,5 км; 4,3 га; 1,0 т; 2,3 %.

 







Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 3819. Нарушение авторских прав


Рекомендуемые страницы:


Studopedia.info - Студопедия - 2014-2020 год . (0.008 сек.) русская версия | украинская версия