Студопедия — Значення карантину рослин і фітосанітарного контролю в Україні
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Значення карантину рослин і фітосанітарного контролю в Україні






У сучасну епоху розвитку інтеграційних процесів у галузі економіки, сільськогосподарського виробництва і торгівлі, що відбуваються в світі, створюються нові умови для здійснення державних заходів щодо запобігання проникненню і розповсюдженню карантинних шкідливих організмів.

Вченими доведено, що розповсюдження шкідливих організмів у різних географічних регіонах земної кулі зумовлено кліматичними факторами та наслідками господарської діяльності людини.

Фітосанітарна експертиза є складовою частиною державної системи фітосанітарного контролю в Україні. Вона представляє собою систему заходів, метою яких є охорона території та здоров’я населення України від проникнення з-за кордону карантинних та інших небезпечних шкідників, хвороб, рослин і бур’янів. Це може завдати значних збитків народному господарству України.

Термін “фітосанітарний” складається із поєднання грецького слова phytos – рослина і “санітарний”. При вивченні фітосанітарної експертизи і контролю застосовують спеціальні терміни. Розглянемо основні з них.

Карантинрослин представляє собою правовий режим, який включає систему державних заходів, спрямованих на захист рослин, продукції їх переробки, сировини, окремих вантажів від карантинних об’єктів.

В особливих випадках встановлюють особливий карантинний режим; сутність якого полягає в режимі діяльності державних органів, який обумовлює тимчасове обмеження перевезення рослин і продукції з неї; режим спрямований на локалізацію та ліквідацію спалахів хвороб і вогнищ карантинних об’єктів.

За визначенням Міжнародної Конвенції з захисту рослин, карантинний шкідливий організм – це організм, що становить потенційну небезпеку для економіки країни, де він відсутній або має обмежене розповсюдження і проти якого здійснюється активна боротьба та застосовуються регламентовані заходи. Згідно з термінологією Конвенції шкідливим організмом може бути “будь-яка форма рослини чи тварини або будь-який патогенний організм, що завдає шкоди і є потенційною загрозою для рослин або рослинної продукції”. Це передусім: комахи, гриби, бактерії, віруси, бур’яни та ін.

Вступ України до СОТ значно активізував торговельні зв’язки суб’єктів підприємницької діяльності з різними країнами всіх континентів світу, що, безумовно, створює реальну загрозу проникнення карантинних адвентивних видів шкідливих організмів на територію України.

Безумовно, слід враховувати те, з яких країн і континентів найбільше надходить карантинних видів в Україну. Передусім це країни тропічного і субтропічного поясів Південної Азії та інших континентів, з яких походять такі потенційно небезпечні карантинні види: капроновий жук, інші види роду трогодерма, пальмовий трипс, картопляна міль тощо. Не меншу небезпеку у цьому відношенні становлять країни американського континенту, про що свідчать хоча б назви багатьох шкідників: американський білий метелик, колорадський жук, каліфорнійська щитівка, західний кукурудзяний жук та ін.

Слід зазначити, що у 1993 році вперше в Європі (Югославія) виявлено вогнища західного кукурудзяного жука – Diabrotika virgifera v., який до цього траплявся лише в Америці. На сьогодні сильні пошкодження кукурудзи зареєстровано в країнах колишньої Югославії, Угорщині, Італії. За прогнозами вчених впливових міжнародних організацій, в Україні вогнища вищезгаданого шкідника можуть з’явитися найближчим часом.

Практика свідчить, що шкідливі організми, які проникли на нову територію, більш шкодочинні, ніж у місцях їх природного мешкання. За даними департаменту сільського господарства США, прямі економічні збитки від південного гельмінтоспоріозу кукурудзи раси Т сягнули 1 млрд. доларів.

Локалізація і ліквідація вогнищ нових карантинних організмів потребує значних економічних втрат. Наприклад, тільки на ліквідацію вогнищ капрового жука в 1987 р. у СРСР витрачено 1, 4 млрд. карбованців. У зв’язку з цим зростає роль карантинних заходів, спрямованих на запобігання завезенню і розповсюдженню адвентивних видів економічно небезпечних карантинних шкідливих організмів, а також локалізацію і ліквідацію вогнищ карантинних організмів, обмежено розповсюджених на території країни.

Фітосанітарний контроль здійснюється на основі Конституції України та наступних діючих нормативно-правових документів:

- Закону України “Про карантин рослин” від 30.06.1993 р., № 3349-ХІІ;

- Статуту Державної служби з карантину рослин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.1993 р., № 892;

- Постанови Кабінету Міністрів України “Про вступ України до Конвенції заснування Європейської і Середземноморської організації захисту рослин” від 27.10.1994 р., № 38;

- Нормативних документів Європейської і Середземноморської організації карантину і захисту рослин, членом якої є Україна 01.03.1994 р.;

- Міжнародної конвенції з захисту рослин (з поправками від 1992 р.);

- Міжнародних правових угод про співробітництво в галузі карантину рослин між Україною та Польщею, Болгарією, Нідерландами, Росією, Чехією, Білоруссю, Словаччиною, Угорщиною, Молдовою, Узбекистаном, Румунією;

- директиви Європейського співтовариства “Фітосанітарні правила країн ЄС” № 77/93 (з поправками від 1998 р.);

- Угоди про співробітництво в галузі карантину рослин між країнами СНД від 13.11.1992 р.;

- Закону України “Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів у зв’язку з прийняттям Закону України “Про карантин рослин” від 25.02.1996 р. № 4044-ХІІ;

- Правил фітосанітарного контролю на Державному кордоні України, зареєстрованих у Міністерстві юстиції 27.12.1996 р. за № 754/1779;

- Переліку шкідників, хвороб рослин та бур’янів, що мають карантинне значення в Україні, затвердженого Мінагропромом України 31.12.1997 р.;

- нормативних документів Головної державної інспекції з карантину рослин України.

Таким чином, оцінка карантинного значення відсутніх на території України шкідливих організмів при ввезенні імпортної підкарантинної продукції досить складна і потребує повної інформації щодо їх розповсюдження в країнах світу, шкодочинності, біологічних особливостей (кількість поколінь, гідротермічні межі розвитку, біологічні та інші фактори обмеження їх чисельності тощо), можливості завезення з підкарантинною рослинною продукцією тощо.

Не менш важливим у нових умовах є і виконання міжнародних вимог з сертифікації підкарантинної продукції при експорті: інформація про фітосанітарний стан території України, оцінка карантинного стану рослинної продукції відповідно до міжнародних стандартів і виконання фітосанітарних вимог країн-імпортерів.

Все це потребує організаційних рішень і наукового обґрунтування карантинних заходів щодо охорони території України від завезення та розповсюдження економічно небезпечних карантинних шкідливих організмів.

Фітосанітарний контроль здійснюється як в межах держави, так і на державному кордоні, тому розрізняють контроль внутрішній і зовнішній, як і карантин рослин. Фітосанітарному контролю підлягають усі підкарантинні матеріали і об’єкти, що перетинають державний кордон України та межі особливих карантинних зон.

Контроль поширюється на всі підкарантинні матеріали та об’єкти, транспортні засоби, що надходять в Україну.

Підконтрольні об’єкти відносяться до категорії підкарантинних матеріалів і об’Єктів і контролюються спеціалістами державної служби з карантину рослин.

До таких об’єктів відносяться транспортні засоби – вітчизняні і закордонні, які прибувають в Україну з інших країн, сільськогосподарські та лісові угіддя, які знаходяться на кордонах; приміщення, де зберігаються об’єкти.

Підконтрольні матеріали також відносяться до категорії підкарантинних матеріалів і об’єктів і підлягають карантинному догляду без супроводження фітосанітарними документами. До них відносяться тара, пакувальні матеріали, вироби з рослинних матеріалів, які можуть бути носіями карантинних і небезпечних шкідників, хвороб рослин і бур’янів; продукти рослинного походження, які пройшли технічну переробку, а також цукор, багаж, поштові відправлення.

Підкарантинні матеріали відносяться до тієї ж категорії, що і попередні, вони підлягають контролю на державному кордоні та супроводжуються фітосанітарними документами.

До підкарантинних матеріалів відноситься наступна рослинна сировина і харчові продукти:

1. свіжі овочі, фрукти, бахчеві культури, зерно (продовольче, технічне), солод, крупи, борошно і вироби з нього, горіхоплодні;

2. кава-зерно, какао-боби, кондитерські вироби, чай, пряна сировина, спеції;

3. сушені овочі, фрукти, гриби;

4. культур живих грибів, бактерій, вірусів, нематод, кліщів, які є збудниками і носіями хвороб рослин, а також комах, що завдають шкоди живим рослинам і продукції рослинного походження тощо.

Непродовольчі товари:

1. волокно бавовни, льону та інших прядильно-волокнистих культур, вовни немитої і нечесаної, шкірсировини, що не пройшла хімічну обробку;

2. деревина та хімічно необроблені вироби з неї, пиломатеріали;

3. тара і контейнери, що надходять з країн розповсюдження роду Frogoderma тощо.

Карантинні заходи розповсюджуються на підкарантинні матеріали й об’єкти, до яких відноситься:

- насіння, рослини та їх частини (цибулини, бульби, плоди та інше), а також інша продукція рослинного походження, яка може бути джерелом розповсюдження хвороб рослин, бур’янів, шкідників;

- колекції комах, збудники хвороб рослин і зразки пошкоджень, що наносяться ним, а також гербарії і колекції насіння;

- культури живих грибів, бактерії, віруси, а також нематоди, кліщі, інші комахи;

- всі види тари, окремі промислові товари, упакування і вироби із рослинних матеріалів, що можуть переносити шкідників; хвороби рослин і бур’ян; транспортні засоби, які надходять з інших областей України, де введено особливий карантинний режим і які надходять з-за кордону тощо.

До карантинних об’єктів відносять збудників хвороб рослин, бур’яни, шкідники, які відсутні або знаходяться в обмеженій кількості на території України, однак при розповсюдженні можуть завдати значної шкоди рослинам і рослинній продукції.

Перелік карантинних об’єктів визначається Статутом з карантину рослин, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Пов’язані з карантинними об’єктами підкарантинні матеріал і об’єкти, це може бути будь-який матеріал і об’єкт, які сприяють поширенню або за допомогою яких можуть поширюватися карантинні об’єкти.

Для обмеження розповсюдження карантинних об’єктів створюють карантинну зону, на якій встановлюється особливий карантинний режим.

Карантин рослин є необхідним захисним заходом, який сприяє збереженню культурних видів рослин, підвищенню їх врожайності і підвищенню ефективності сільського господарства.

Основними завданнями карантину рослин є:

– охорона території України від занесення або самостійного проникнення з-за кордону, карантинної зони карантинних об’єктів;

– проведення державних контролюючих заходів з карантину рослин при вирощуванні, заготівлі, вивезенні, ввезенні, перевезенні, зберіганні, переробці, реалізації та використанні підкарантинних матеріалів та об’єктів, а також при виникненні вогнищ дотримання особливого карантинного режиму;

– здійснення державного контролю за своєчасним виявленням, локалізацією і ліквідацією карантинних об’єктів, а також попередження проникнення їх в регіони країни, де вони відсутні.

 







Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 2299. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Аальтернативная стоимость. Кривая производственных возможностей В экономике Буридании есть 100 ед. труда с производительностью 4 м ткани или 2 кг мяса...

Вычисление основной дактилоскопической формулы Вычислением основной дактоформулы обычно занимается следователь. Для этого все десять пальцев разбиваются на пять пар...

Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...

Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

Травматическая окклюзия и ее клинические признаки При пародонтите и парадонтозе резистентность тканей пародонта падает...

Подкожное введение сывороток по методу Безредки. С целью предупреждения развития анафилактического шока и других аллергических реак­ций при введении иммунных сывороток используют метод Безредки для определения реакции больного на введение сыворотки...

Принципы и методы управления в таможенных органах Под принципами управления понимаются идеи, правила, основные положения и нормы поведения, которыми руководствуются общие, частные и организационно-технологические принципы...

Значення творчості Г.Сковороди для розвитку української культури Важливий внесок в історію всієї духовної культури українського народу та її барокової літературно-філософської традиції зробив, зокрема, Григорій Савич Сковорода (1722—1794 pp...

Постинъекционные осложнения, оказать необходимую помощь пациенту I.ОСЛОЖНЕНИЕ: Инфильтрат (уплотнение). II.ПРИЗНАКИ ОСЛОЖНЕНИЯ: Уплотнение...

Приготовление дезинфицирующего рабочего раствора хлорамина Задача: рассчитать необходимое количество порошка хлорамина для приготовления 5-ти литров 3% раствора...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.014 сек.) русская версия | украинская версия