Сучасні уявлення про ефіроолійну сировину

Рослини або їх частини, що містять ефірні олії називають ефіроолійною сировиною. Залежно від вмісту ефірних олій у різних частинах рослин, ефіроолійну сировину поділяють на 4 групи:

1. ефіроноси, що накопичують ефірні олії в плодах (зернова ефіроолійна сировина - коріандр, аніс, ажгон, кмин, фенхель, кріп);

2. ефіроноси, що накопичують ефірні олії у квітах (квіткова сировина - троянда ефіроолійна, азалія, жасмин, тубероза, лілія, нарцис, гіацинт, бузок, біла акація, фіалка запашна тощо);

3. ефіроноси, що містять ефірні олії в суцвіттях і вегетативній частині рослин (квітково-трав'яниста ефіроолійна сировина - герань рожева, васильок, лаванда справжня, м'ята перцева, шавлія мускатна, евкаліпт тощо);

4. ефіроноси, що містять ефірні олії переважно в кореневищах і бульбах (коренева сировина - лепеха, ірис).

На території країн СНД вирощують понад 20 ефіроолійних культур. Серед яких у польових умовах ростуть коріандр, аніс, тмин, м’ята, фенхель, лаванда, герань, шавлій тощо. Посівна площа ефіроолійних культур сягає більше 145 тис. га. Різновиди ефіроолійної сировини та їх практичне використання зазначені в таблиці 3.1.

Ефіроолійна сировина – це висушені смакові рослини, які містять ефірні олії, алкалоїди, глюкозиди, що мають сильний пряний аромат, часто різкий пекучий смак. Завдяки вираженим смаковим і ароматним властивостями з цієї сировини виготовляють прянощі і приправи. Додаючи їх у незначній кількості до їжі, утворюється стійкий аромат і характерний присмак. Вони поліпшують засвоєння їжі, активізують обмін речовин, сприяють підвищенню захисних функцій організму, деякі відомі своїми бактерицидними і консервуючи ми властивостями.

Таблиця 3.1

Примітки: КП - консервна промисловість;

Р- рибна;

Мол - молочна;

М'яс-м'ясна;

ЛГ - лікеро-горілчана;

Кон - кондитерська;

МХ - масове харчування,

Х - харчова промисловість.