Перелік тестових завдань на 2 семестр1. Підставою для переведення банку у режим фінансового оздоровлення може бути: а) негативна рейтингова оцінка; б) порушення норм банківського законодавства; в) порушення податкового законодавства; г) відсутність необхідного рівня капіталу.
2. Ліквідація банківської установи здійснюється у таких випадках: а) за рішенням зборів засновників; б) за рішенням КМУ; в) за рішенням Адміністрації Президента; г) НБУ у разі допущення банком серйозних порушень.
3. Рішення про санацію банківської установи приймається у випадках: а) з ініціативи правоохоронних органів; б) з ініціативи податкових органів; в) з ініціативи працівників банку; г) з ініціативи НБУ.
4. Примусова ліквідація підприємства здійснюється у разі: а) якщо його борги перевищують його активи; б) якщо неможливо провести санацію; в) якщо протягом місяця підприємство не задовольнило пред’явлені до нього претензії; г) якщо порушено справу про банкрутство.
5. Справа про банкрутство може бути порушена, якщо: а) за письмовою заявою будь-якого кредитора; б) боржник не повернув банківський кредит; в) надійшла письмова заява боржника стосовно його фінансової неплатоспроможності або загрози такої неспроможності; г) боржник не визнає претензій кредиторів.
6. Підтримка підприємства фіскальними методами може здійснюватися у такий спосіб: а) надання податкових пільг; б) реструктуризація податкової заборгованості; в) зменшення ставок окремих податків; г) надання цільових податкових пільг.
7. Антикризове управління – це: а) система своєчасних прийомів і методів, здатних попередити фінансову кризу і уникнути банкрутства; б) система ранньої діагностики банкрутства; в) управління грошовими потоками в умовах нестабільності; г) управління податковими потоками в умовах нестабільності.
8. Фінансова криза – це: а) підприємство не може погасити всі поточні зобов’язання; б) фаза розбалансованості діяльності підприємства, яка характеризується обмеженими можливостями впливу на його фінансові відносини; в) фаза діяльності підприємства, коли воно отримує збитки; г) період, коли підприємство неліквідне.
9. Неспроможність (банкрутство) підприємства – це: а) нездатність вчасно погасити борги; б) нездатність задовольнити вимоги кредиторів щодо оплати товарів (робіт, послуг), включаючи нездатність забезпечити обов’язкові платежі до бюджету і позабюджетних фондів, у зв’язку з перевищенням зобов’язань боржника над його майном чи у зв’язку з незадовільною структурою балансу боржника; в) коли зобов’язання перевищують активи; г) неспроможність покрити збитки поточного періоду.
10. Санація підприємства — це: а) надання підприємству зовнішньої фінансової допомоги; б) задоволення вимог кредиторів та виконання зобов’язань перед бюджетом; в) сукупність усіх заходів, які здатні привести підприємство до фінансового оздоровлення; г) система заходів фінансового характеру.
11. До функціональних завдань менеджменту санації відносять такі: а) постановка цілей; б) організація реалізації проекту санації; в) розробка санаційної концепції; г) контроль результатів фінансового аналізу.
12. Модель проведення санації підприємства включає в себе: а) причинно-наслідковий аналіз фінансової кризи; б) оголошення підприємства банкрутом; в) пошук інвестора; г) рішення арбітражного суду про проведення санації.
13. Основні функції контролінгу такі: а) залучення капіталу; б) координація планів і діяльності; в) управління грошовими потоками; г) стратегічне планування виробничої діяльності.
14. Види контролінгу: а) мікроекономічний; б) операційний; в) інформаційний; г) оперативний.
15. Бенчмаркінг являє собою: а) внутрішній аналіз та порівняння показників діяльності різних структурних підрозділів одного підприємства; б) маркетинговий аналіз ринку; в) порівняльний аналіз товарів (робіт, послуг) виробничих процесів та інших параметрів досліджуваного підприємства з аналогічними об єктами інших підприємств чи структурних підрозділів; г) аналіз сильних місць та слабин підприємства.
16. До каталога санаційних заходів у рамках Crash-програми не входять: а) рефінансування дебіторської заборгованості; б) мобілізація прихованих резервів продажем окремих позицій активів; в) здійснення капіталовкладень; г) зворотний лізинг.
17. Основна мета санаційного аудиту така: а) визначення достовірності звітності підприємства, її повноти і відповідності чинному законодавству; б) формування висновків щодо реального фінансового стану підприємства; в) оцінювання санаційної спроможності підприємства на підставі аналізу фінансово-господарської діяльності та наявної санаційної концепції; г) розробка санаційної концепції підприємства.
18. Замовниками санаційного аудиту підприємства, яке перебуває у фінансовій кризі, можуть бути: а) позикодавець (наприклад, банківський консорціум) – якщо вирішується питання про надання санаційного кредиту; б) підприємство-боржник – якщо воно пропонує укласти мирову угоду та здійснити санацію в ході провадження справи про банкрутство; в) державна комісія з цінних паперів та фондового ринку – у разі емісії цінних паперів; г) консалтингова фірма – у разі розробки плану санації.
19. Основні показники ліквідності та платоспроможності підприємства: а) коефіцієнт покриття; б) рентабельність продажу; в) оборотність оборотних засобів; г) коефіцієнт фінансового левериджу.
20. Підприємство вважатиметься неплатоспроможним у такому разі: а) наявних активів у ліквідній формі недостатньо для задоволення в установлений строк вимог, висунутих до підприємства кредиторами; б) рентабельність капіталу менше 20%; в) коефіцієнт покриття дорівнює 1; г) надто низьким є значення показника фінансового лівериджу;
21. Показник Cash-Flow характеризує: а) розмір чистих грошових потоків, які залишаються в розпорядженні підприємства; б) розмір чистого прибутку підприємства; в) обсяг вхідних грошових потоків підприємства; г) обсяг реалізації продукції.
22. Золоте правило балансу не вимагає: а) паралельності строків фінансування та інвестування; б) додержання певних співвідношень між окремими статтями пасивів та активів; в) виконання певних співвідношень між окремими статтями пасиву; г) щоб довгострокові пасиви використовувалися не лише для фінансування основних фондів, а й для довгострокових оборотних активів.
23. Приховані резерви: а) відбиваються у статті балансу «додатковий капітал»; б) являють собою різницю між балансовою вартістю окремих майнових об’єктів підприємства та їх реальною (вищою) вартістю; в) дорівнюють санаційному прибутку; г) можуть мобілізуватися в результаті індексації балансової вартості майнових об’єктів.
24. Не відноситься до форм реструктуризації: а) реструктуризація виробництва; б) приватизація; в) реструктуризація активів; г) фінансова реструктуризація.
25. Основний зміст реорганізації полягає у: а) у повній або частковій зміні власника статутного фонду юридичної особи; б) перереєстрації підприємства; в) зміні розміру статутного фонду; г) зміні складу засновників.
26. Господарський суд не може застосовувати до боржника такі типи процедур: а) ліквідаційні; б) реструтуризаційні в) реорганізаційні; г) санаційні.
27. До видів банкрутства не належать: а) реальне; б) фінансове; в) технічне; г) фіктивне.
28. Діагностика банкрутства – це: а) фінансовий аналіз підприємства; б) комплексний аналіз підприємства; в) використання сукупності методів фінансового аналізу для своєчасного розпізнання симптомів фінансової кризи на підприємстві і оперативного реагування на неї на початкових стадіях з метою зменшення імовірності повної фінансової неспроможності суб’єктів господарювання; г) всі відповіді вірні.
29. Розрахунок Z-показника передбачає: а) модель Лісса; б) модель Фулмера; в) модель Альтмана; г) модель Спрінгейта.
30. У разі банкрутства у першу чергу відшкодовуються: а) вимоги щодо платежів до бюджету; б) вимоги кредиторів, забезпечені заставою; в) витрати, пов’язані із провадженням справи про банкрутство; г) зобов’язання перед власниками корпоративних прав.
31. Досудова санація – це: а) система заходів, що здійснюються в процесі провадження справи про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення його фінансового стану, а також на задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів через кредитування, реструктуризацію боргів і капіталу та (або) зміну організаційної чи виробничої структури суб'єктів підприємницької діяльності; б) система непримусових та примусових заходів, спрямованих на збільшення протягом визначеного періоду обсягів капіталу до необхідного рівня з метою відновлення ліквідності, платоспроможності та усунення порушень, які спричинили збиткову діяльність комерційного банку, призвели до скрутного фінансового становища, а також для ліквідації інших наслідків цих порушень; в) система заходів для відновлення платоспроможності боржника, які здійснюються власником підприємства-боржника з метою запобігання його ліквідації; г) всі відповіді вірні.
32. Система прогнозованих заходів, спрямованих на виведення підприємства з кризи – це: а) бізнес-план; б) фінансовий план; в) план санації; г) немає вірної відповіді.
33. Проведення організаційно-економічних, правових, виробничо-технічних заходів, спрямованих на зміну структури підприємства, управління ним, форм власності, організаційно-правових форм, які здатні привести підприємство до фінансового оздоровлення, збільшення обсягів випуску конкурентоспроможної продукції, підвищення ефективності виробництва – це: а) санація; б) реорганізація; в) реструктуризація; г) всі відповіді вірні.
34. Процедура досягнення домовленості боржника і кредитора про пролонгацію термінів платежів або зменшення суми боргів. Цю угоду у письмовій формі затверджує суд – це: а) план санації; б) програма санації; в) мирова угода; г) немає вірної відповіді.
35. Фінансова реструктуризація полягає у наступному: а) ліквідація підприємства; б) реорганізація підприємства; в) одержання додаткових фінансових ресурсів; г) замороження інвестицій.
36. Реорганізація підприємства у формі укрупнення полягає у наступному: а) злиття кількох підприємств в одне; б) виокремлення; в) поділ; г) придбання або створення основних фондів.
37. Основні форми державної фінансової підтримки санації підприємств: а) бюджетні позики; б) надання податкових пільг; в) примусова ліквідація; г) розстрочення податкових платежів.
38. Реорганізація підприємства виокремленням полягає у наступному: а) виділення зі складу підприємства структурної одиниці; б) зміна форми власності; в) поділ підприємства; г) немає вірної відповіді.
39. Санація із залученням нового фінансового капіталу може набрати таких форм: а) самофінансування; б) конверсія боргу у власність; в) емісія облігацій конверсійної позики; г) альтернативна санація.
40. Фінансова участь кредиторів у санації боржника може набирати таких форм: а) викуп акцій у власників; б) пролонгація та списання заборгованості; в) викуп частини необоротних активів у боржника; г) пошук альтернативного інвестора.
41. Участь персоналу у санації підприємства може набирати таких форм: а) надання працівниками позик; б) відмова від винагороди за працю; в) купівля працівниками акцій свого підприємства; г) купівля майна підприємства.
42. Основний зміст реорганізації полягає: а) у повній або частковій зміні власника; б) в перереєстрації підприємства; в) у зміні розміру статутного капіталу; г) у зміні організаційно-правової форми бізнесу.
43. До внутрішніх факторів фінансової кризи підприємства можна віднести: а) спад кон’юнктури в економіці; б) кризу в галузі; в) сезонні коливання; г) прорахунки у фінансовому плануванні.
44. Управління фінансовою санацією включає в себе: а) формування та аналіз цілей підприємства; б) прийняття рішення; в) проведення санаційного аудиту; г) проведення фінансового аналізу.
45. До передумов санаційної спроможності підприємства не належать: а) стійкі позиції на ринку; б) конкуренті переваги; в) розумний керівник; г) реальна санаційна концепція.
46. До зовнішніх факторів фінансової кризи не належать: а) циклічні коливання в економіці; б) криза в галузі; в) нестабільність законодавства; г) низька якість менеджменту на підприємстві.
47. Приховані резерви – це: а) частина капіталу, не відображена у балансі; б) кошти інвесторів; в) санаційний прибуток; г) кредити.
48. Ефективний інструмент стратегічного контролінгу, який використовується з метою оптимізації портфеля цінних паперів інвестора – це: а) фінансовий аналіз; б) портфельний аналіз; в) факторний аналіз відхилень; г) внутрішній аналіз;
49. Вихідні грошові потоки не можна зменшити за рахунок: а) реструктуризація кредиторської заборгованості; б) стимулювання збуту продукції; в) перегляд дивідендної політики; г) заморожування інвестицій;
50. Різниця між сумою наявних у підприємства грошових коштів, їх еквівалентів та інших високоліквідних активів і його поточних зобов’язань – це: а) коефіцієнт покриття; б) економічний показник ознак поточної платоспроможності при наявності простроченої кредиторської заборгованості; в) економічний показник ознак поточної платоспроможності при наявності простроченої дебіторської заборгованості; г) обсяг від реалізації;
51. Відношення тривалості періоду до коефіцієнту оборотності кредиторської заборгованості - це: а) строк погашення кредиторської заборгованості; б) строк погашення дебіторської заборгованості; в) коефіцієнт оборотності основних засобів; г) коефіцієнт оборотності матеріальних запасів;
52. До основних моделей прогнозування банкрутства не належить: а) модель Лісса; б) модель Альтмана; в) двофакторна модель; г) модель Тімсона;
53. Що містить 4 розділ фінансової санації: а) конкретний план заходів щодо відновлення прибутковості; б) має характеризувати стратегічні цілі санації підприємства; в) відбиває вихідну ситуацію на підприємстві; г) розрахунок ефективності санації, а також перелік заходів щодо організації плану та контролю за її перебігом;
54. Скільки існує фаз бечмаркінгу? а) дві фази; б) три фази; в) чотири фази; г) шість фаз;
55. Модель прогнозу ризику банкрутства, розроблена російськими вченими – це: а) однофакторна модель; б) модель Альтмана; в) двофакторна модель; г) модель R;
56. Якщо використовувати двофакторну модель при прогнозуванні банкрутства і результат С буде від’ємним, то: а) підприємство вважається фінансово стійкім; б) висока імовірність банкрутства; в) невисока імовірність банкрутства; г) імовірність банкрутства відсутня;
57. Бюджетне фінансування на безповоротній основі – це: а) субсидії або дотації; б) бюджетні позики; в) купівля майна підприємства; г) викуп акцій у власників;
58. Бюджетне фінансування на поворотній основі – це: а) бюджетні позики; б) субсидії в) повний або частковий викуп державою акцій підприємства; г) дотації;
59. За клопотанням комітету кредиторів санацію можна продовжити ще на: а) 1 місяць; б) 3 місяці; в) 6 місяців; г) 12 місяців;
60. Згідно діючого законодавства санація може проводитися протягом: а) 3 місяців; б) 6 місяців; в) 12 місяців; г) 18 місяців;
61. Пов’язана із недостатністю активів у ліквідній формі неспроможність юридичної особи задовольнити в установлений для цього термін пред’явлені до нього з боку кредиторів вимоги і зобов’язання перед бюджетом – це: а) криза; б) банкрутство; в) дефолт; г) овернайт;
62. Контроль за проведенням санації здійснює: а) Арбітражний суд; б) Господарський суд; в) НБУ; г) ВРУ
63. Наявність у підприємства, яке перебуває у фінансовій кризі, фінансових, організаційно-технічних та правових можливостей, які визначають його здатність самостійно провести фінансову санацію – це: а) фінансова спроможність; б) санаційна спроможність; в) спроможність провести аудит; г) спроможність провести ревізію;
64. Однією з негативних тенденцій, яка є наслідком незадовільного фінансового стану більшості вітчизняних підприємств, є: а) зростання кредиторської та дебіторської заборгованості; б) зменшення виробництва; в) перевиконання плану собівартості продукції; г) зменшення кредиторської заборгованості;
65. Якого виду кризи на підприємстві не існує? а) стратегічна криза; б) криза прибутковості; в) криза ліквідності; г) криза дефіциту;
66. Система прогнозованих заходів, спрямованих на виведення підприємства з кризи – це: а) фінансовий план; б) план санації; в) бізнес-план; г) мирова угода;
67. Низький рівень маркетингу та втрата ринків збуту продукції відноситься до: а) екзогенних факторів; б) ендогенних факторів;; в) економічних факторів; г) політичних факторів;
68. До ендогенних факторів фінансової кризи на підприємстві не відносять: а) конфлікти між засновниками; б) дефіцити в організаційній структурі; в) недоліки у виробничій сфері; г) прорахунки в галузі постачання;
69. Фактори, які можуть призвести до фінансової кризи на підприємстві, поділяють на: а) екзогенні та ендогенні; б) якісні та кількісні; в) економічні та політичні; г) короткострокові та довгострокові;
70. До основних характерних ознак бюджетування не відносять такі: а) короткостроковість; б) середньо строковість; в) високий рівень конкретизації; г) тісна інтеграція з контролем та аналізом відхилень;
71. Аналіз сильних та слабких сторін, а також наявних шансів і ризиків – це: а) санаційний аналіз; б) СОФТ-аналіз; в) маркетинговий аналіз; г) фінансовий аналіз;
72. Збір інформації, на підставі якої можна судити про справжнє становище підприємства – це: а) ідентифікація даних; б) експертиза; в) висновки; г) вироблення рекомендацій;
73. До передумов санаційної спроможності підприємства не належать: а)- стійкі позиції на ринку; б) розумний керівник; в) конкурентні переваги; г) санаційна концепція;
74. Управління фінансовою санацією включає в себе: а) формування та аналіз цілей підприємства; б) проведення санаційного аудиту; в) проведення фінансового аналізу; г) прийняття рішення;
75. До етапів санаційного аудиту не входить: а) експертиза; б) переорієнтація діяльності підприємства; в) ідентифікація даних; г) висновки;
76. Процедура досягнення домовленості боржника і кредитора про пролонгацію термінів платежів або зменшення суми боргів – це: а) план санації; б) мирова угода; в) програма санації; г) фінансовий план;
77. Термін «санація» походить від латинського «sanare», що означає: а) задоволення; б) заходи; в) допомога; г) оздоровлення;
78. Рефінансування дебіторської заборгованості – це: а) форма реструктуризації активів, що полягає в переведенні дебіторської заборгованості в інші, ліквідні форми оборотних оборотних активів. б) форма реорганізації активів, що полягає в переведенні дебіторської заборгованості в інші, ліквідні форми оборотних оборотних активів. в) форма реструктуризації активів, що полягає в перетворенні комерційного кредиту на банківський; г) форма реорганізації активів, що полягає в перетворенні комерційного кредиту на банківський;
79. До основних форм рефінансування дебіторської заборгованості не належить: а) Факторинг; б) Форфейтинг; в) Облік акцій; г) Дисконтування векселів;
80. Основною метою санаційного аудиту є: а) Формування висновків щодо реального фінансового стану підприємства. б) Оцінка санаційної спроможності підприємства на підставі аналізу фінансово-господарської діяльності та наявної санаційної концепції. в) Розробка санаційної концепції підприємства. г) Визначення повноти та правильності нарахування та сплати податкових платежів у бюджет.
81. Санація підприємства - це: а) Надання підприємству зовнішньої фінансової допомоги. б) Задоволення вимог кредиторів та виконання зобов'язань перед бюджетом. в) Сукупність усіх заходів, які здатні забезпечити фінансове оздоровлення підприємства. г) Система заходів фінансового характеру.
82. Стратегія делегування повноважень у санації підприємств передбачає: а) активне використання наявного потенціалу та розширення діяльності; б) кооперацію з іншим підприємством; в) отримання субвенцій та іншої допомоги; г) згортання діяльності підприємства.
83. Захисна стратегія у санації підприємств передбачає: а) активне використання наявного потенціалу та розширення діяльності; б) кооперацію з іншим підприємством; в) отримання субвенцій та іншої допомоги; г) згортання діяльності підприємства.
84. На принципах Jiu-Jitsu будується така стратегія санації: а) наступальна стратегія; б) стратегія делегування повноважень; в) стратегія компромісу; г) захисна стратегія.
85. На принципах Таі-Сhі будується така стратегія санації: а) наступальна стратегія; б) стратегія делегування повноважень; в) стратегія консенсусу; г) захисна стратегія.
86. Суб’єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов’язання перед кредиторами: а) боржник б) санатор в) дебітор г) ліквідатор
87. Фізична особа, яка згідно з рішенням господарського суду організовує санацію боржника: а) санатор б) ліквідатор в) керуючий санацією г) арбітражний керуючий
88. Фізична особа, на яку в установленому Законом порядку покладаються повноваження щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника на період провадження у справі про банкрутство а) санатор б) розпорядник майна в) керуючий санацією г) арбітражний керуючий
89. Значні угоди це а) угоди щодо розпорядження майном боржника, балансова вартість яких перевищує 1 відсоток балансової вартості активів боржника на день укладання угод; б) угоди щодо розпорядження майном боржника, балансова вартість яких перевищує 10 відсотків балансової вартості активів боржника на день укладання угод; в) угоди щодо розпорядження майном боржника, балансова вартість яких перевищує 15 відсотків балансової вартості активів боржника на день укладання угод; г) угоди щодо розпорядження майном боржника, балансова вартість яких перевищує 5 відсотків балансової вартості активів боржника на день укладання угод;
90. Домовленість між боржником і кредитором (групою кредиторів) про відстрочку та розстрочку платежів або припинення зобов’язань за угодою сторін а) мирова угода б) реструктуризація заборгованості в) списання заборгованості г) план фінансової санації
91. Фізична особа, яка здійснює організацію ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів а) санатор б) арбітражний керуючий в) ліквідатор г) кредитор
92. Стягнуті на користь банкрута суми, всі види майнових активів банкрута, що належать йому на правах власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури: а)- заборгованість б) ліквідаційна маса в) виручка г) санаційний прибуток
93. Сума заборгованості власників за внесками до статутного капіталу а) неоплачений капітал б) вилучений капітал в) пайовий капітал г) статутний капітал
94. Кредитори по вимогах боржника, що виникли до порушення справи про банкрутство, вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника: а) інвестори б) санатори в) конкурсні кредитори г) ліквідатори
95. Збір, накопичення, аналіз інформації про виконання суб’єктами управління функцій з управління об’єктами державної власності: а) аудит б) контролінг в) моніторинг г) бенчмаркінг
96. Вартість об’єкта оцінки, яка прогнозується на період, що настає за прогнозним а) вартість ліквідації б) вартість заміщення в) вартість відтворення г) вартість реверсії
97. Вартість, яку очікується отримати за об’єкт оцінки, що вичерпав корисність відповідно до своїх функцій: а) вартість ліквідації б) вартість заміщення в) вартість відтворення г) вартість реверсії
98. Спроможність підприємства виконувати свої зобов’язання а) кредитоспроможність б) ліквідність боргових зобов’язань в) платоспроможність г) ліквідність балансу
99. Замовниками санаційного аудиту підприємства, яке перебуває у фінансовій кризі, можуть бути: а) Позикодавець (наприклад, банківський консорціум), - якщо вирішується питання про надання санаційного кредиту. б) Підприємство-боржник - якщо воно виходить з пропозицією про укладання мирової угоди та проведення санації в ході провадження справи про банкрутство. в) Потенційний санатор, якщо вирішується питання про санацію підприємства через його реорганізацію (злиття, приєднання). г) Консалтингова фірма - у разі розробки плану санації.
100. З моменту визнання боржника банкрутом... а) Припиняється підприємницька діяльність банкрута. б) Ухвалюється постанова про реорганізацію (ліквідацію) юридичної особи - банкрута. в) Приймається ухвала про санацію підприємства. г) Вважаються такими, що минули, строки всіх боргових зобов'язань банкрута.
101. До головних факторів, що зумовлюють стратегічну кризу на підприємстві, слід віднести такі: а) дефіцити в організаційній структурі; б) незадовільна структура капіталу; в) зайві виробничі потужності; г) незадовільна робота з кредиторами; 102. Санація підприємства — це: а) надання підприємству зовнішньої фінансової допомоги; б) задоволення вимог кредиторів та виконання зобов'язань перед бюджетом; в) сукупність усіх заходів, які здатні привести підприємстводо фінансового оздоровлення; г) система заходів фінансового характеру.
103. Фінансова санація включає в себе: а) рефінансування дебіторської заборгованості; б) призначення тимчасової адміністрації; в) реалізацію соціального плану; г) реструктуризацію заборгованості;
104. До функціональних завдань менеджментусанації відносять такі: а) проведення санаційного аудиту; б) організація реалізації проекту санації; в) розробка санаційної концепції; г) організація контролю за виконанням проекту санації.
105. Модель проведення санації підприємства включає в себе: а) причинно-наслідковий аналіз фінансової кризи; б) оголошення підприємства банкрутом; в) формування санаційної стратегії; г) рішення арбітражного суду про проведення санації;
106. До екзогенних факторів фінансової кризи на підприємстві належать: а) дефіцити в організаційній структурі; б) сезонні коливання; в) значний рівень інфляції; г) брак інновацій та раціоналізаторства.
107. До ендогенних факторів фінансової кризи на підприємстві належать: а) низька якість менеджменту; б) зменшення купівельної спроможності населення; в) посилення монополізму на ринку; г) нестабільність фінансового та валютного ринків.
108. Факторами, що зумовлюють кризу прибутковості на підприємстві є: а) помилкова політика диверсифікації; б) зайві виробничі потужності; в) зростання собівартості за стабільних цін; г) надання незабезпечених товарних кредитів.
109. Факторами, що зумовлюють кризу ліквідності на підприємстві є: а) ризиковані великі проекти; б) незадовільна робота з дебіторами; в) придбання збиткових підприємств; г) зниження кредитоспроможності підприємства.
110. Завданням санаційного контролінгу є: а) ідентифікація оперативних результатів санації; б) прийняття рішення про банкрутство; в) аналіз причин виникнення кризової ситуації; г) зміна організаційно-правової форми санованого підприємства.
111. До основних функцій контролінгу належать: а) інформаційне забезпечення менеджменту підприємства; б) проведення внутрішнього аудиту; в) забезпечення конкурентоспроможності підприємства; г) управління прибутковістю підприємства.
112. Стратегічний контролінг включає: а) внутрішню звітність та контроль; б) бюджетування; в) внутрішній консалтинг; г) оперативне планування.
113. Оперативний контролінг включає: а) систему раннього попередження та реагування; б) стратегічне планування; в) внутрішній консалтинг; г) бюджетування.
114. Стратегія делегування повноважень у санації підприємств передбачає: а) активне використання наявного потенціалу та розширення діяльності; б) кооперацію з іншим підприємством; в) отримання субвенцій та іншої допомоги; г) згортання діяльності підприємства.
115. Захисна стратегія у санації підприємств передбачає: а) активне використання наявного потенціалу та розширення діяльності; б) кооперацію з іншим підприємством; в) отримання субвенцій та іншої допомоги; г) згортання діяльності підприємства.
116. На принципах Jiu-Jitsu та Таі-Сhі будується така стратегія санації: а) наступальна стратегія; б) стратегія делегування повноважень; в) стратегія компромісу; г) стратегія консенсусу;
117. До основних характерних ознак бюджетування відносять такі: а) короткостроковість; б) середньостроковість; в) високий рівень конкретизації; г) низький рівень конкретизації;
118. Бенчмаркінг являє собою: а) внутрішній аналіз та порівняння показників діяльності різних структурних підрозділів одного підприємства; б) маркетинговий аналіз ринку; в) порівняльний аналіз продуктивності виробничих процесів та інших параметрів досліджуваного підприємства й підприємств-конкурентів; г) порівняльний аналіз окремих процесів, функцій, методів і технологій досліджуваного підприємства та підприємств, які не є конкурентами даного;
119. Основними параметрами у матриці BCG є: а) зростання ринку; б) привабливість ринку; в) частка ринку; г) конкурентні переваги.
120. Основними параметрами у матриці „Мак-Кінсі” є: а) зростання ринку; б) привабливість ринку; в) частка ринку; г) конкурентні переваги.
121. До каталога санаційних заходів згідно Crash- програми входять: а) зменшення та збільшення статутного капіталу; б) аналіз ринків збуту продукції; в) рефінансування дебіторської заборгованості; г) зміна менеджменту підприємства.
122. Основна мета санаційного аудиту така: а) визначення достовірності звітності підприємства, її повноти і відповідності чинному законодавству; б) формування висновків щодо реального фінансового стану підприємства; в) оцінювання санаційної спроможності підприємства на підставі аналізу фінансово-господарської діяльності та наявної санаційної концепції; г) розробка санаційної концепції підприємства; 123. Замовниками санаційного аудиту підприємства, яке перебуває у фінансовій кризі, можуть бути: а) позикодавець (наприклад, банківський консорціум) — якщо вирішується питання про надання санаційного кредиту; б) підприємство-боржник — якщо воно пропонує укласти мирову угоду та здійснити санацію в ході провадження справи про банкрутство; в) державна комісія з цінних паперів та фондового ринку — у разі емісії цінних паперів; г) потенційний санатор — якщо вирішується питання про санацію підприємства його реорганізацією (злиттям, приєднанням);
124. Аналізуючи виробничо-господарську діяльність підприємства, аудитор виконує таку роботу: а) аналізує позичковий капітал; б) обчислює показники ліквідності та платоспроможності; в) аналізує витрати на виробництво; г) аналізує рух основних фондів та амортизаційних відрахувань;
125. До основних показників, які характеризують структуру капіталу та фінансову незалежність підприємства, відносять: а) показник фінансового лівериджу; б) показник абсолютної ліквідності; в) коефіцієнт покриття; г) коефіцієнт автономії;
126. Основні показники ліквідності та платоспроможності підприємства: а) коефіцієнт покриття; б) рентабельність продажу; в) оборотність оборотних засобів; г) коефіцієнт абсолютної ліквідності;
127. Підприємство вважатиметься неплатоспроможним у такому разі: а) наявних активів у ліквідній формі недостатньо для задоволення в установлений строк вимог, висунутих до підприємства кредиторами; б) коефіцієнт абсолютної ліквідності є меншим за 0, 2; в) коефіцієнт покриття дорівнює 1; г) надто низьким є значення показника фінансового лівериджу; д) до арбітражного суду надійшов позов з боку кредиторів.
128. Коефіцієнт абсолютної ліквідності визначає: а) частину короткострокової заборгованості, яку підприємство може погасити найближчим часом; б) частку довгострокових позик, залучених для фінансування активів підприємства; в) ступінь мобільності використання власних коштів підприємства; г) частку чистого оборотного капіталу у структурі активів балансу;
129. Показник Саsh-flow характеризує: а) розмір чистих грошових потоків, які залишаються в розпорядженні підприємства; б) розмір
|
