Територіальне поєднання природних ресурсів, ресурсозбереження та охорона навколишнього середовища

 

 

За сучасних умов розвиток господарства України залежить від розміщення природних ресурсів, а ефективність його окремих галузей - від територіального, поєднання природних ресурсів. Територіальне поєднання природних ресур­сів - це джерела ресурсів різних видів, які розміщені на певній цілісній території і характеризуються спі­льним використанням у межах єдиного ТВК (земля, вода, ліс, мінерально-сировинні ресурси), а також при­родні умови (рельєф, клімат тощо).

Максимальне використання природних ресурсів, в їх територіальному поєднанні, дозволяє отримати найбільший господар­ський ефект, а також успішно вирішувати питання раціонального природокори­стування і охорони природного середовища.

Розвиток промисловості вимагає вести пошук нових родовищ палива й руд, що зумовлено зменшенням їх видобутку (вичерпанням) у давно освоєних районах. Тому нині актуальною є концепціяресурсозбереження, яка полягає в забезпеченні зростання корисних результатів виробництва при стабільності матеріальних витрат. Розв'язання регіона­льних екологічних проблем і ефективного природо­користування та ресурсозбереження вимагають приведення обсягів видо­бутку і використання природних ресурсів до оптимальних. Важливим є завдання впровадження ресурсозберігаючих, мало- та безвідходних технологій.

Ресурсозбереження - це здійснення комплексу заходів у галузях економіки, які мають забезпечувати зменшення витрат природної сировини шляхом упровадження досягнень НТП, скорочення втрат сировини під час видобутку, зберігання, транспортування та використання.

Комплексне використання мінерально-сировинних і паливних ресур­сів дає змогу збільшити кількість промислової сировини. Наприклад, в гірничодобувних галузях існуючий рівень виробництва можна забезпечити при знижен­ні об'єму видобування гірничої маси на 20-25% за рахунок виробництва 80% будівельних матеріалів із відходів. При цьому за­гальна собівартість продукції знижується на 10-15%, покращується екологічна ситуація.

У кольоровій металургії при комплексному використанні сировини одержують майже 40 видів металів високої чистоти та багато іншої проду­кції. Проблема - шлаки кольорових металів. Напри­клад, на 1 т міді припадає 10-30 т шлаків, а на 1 т нікелю - 150 т шлаків (на 1 т. чорних металів до 1, 0 т).

Актуальним є комплексне використання відходів електроене­ргетики. Так, електростанція потужністю 2-2, 5 млн. кВт, яка споживає вугілля зольністю 20%, щороку видає 100 млн. м³ золи, для складування якої потрібна площа 150 га. Золу й шлаки додають до асфальтобетону, використовують для виробництва цегли, цементу, наповнювачів.

Важливим напрямом ресурсозбереження є впровадження ресурсозберігаючих технологій тому, що зниження матеріало- й енергомісткості виробництва дає змогу мінімізувати використання первинної природної сировини.

Вторинні ресурси поділяються на вторинні матеріальні та енерге­тичні. Вторинні мінеральні ресурси – це відходи виробництв і споживання (у тому числі побутові). Вторинне ви­користання речовин або ресурсів (відходи) – утилізаця. До цієї категорії відносять ті відходи, які можуть бути зібрані. Тільки після їх формування, первинної переробки та оцінки за придатністю до використання вторинні ресурси перетворюються на вто­ринну сировину.

Вичерпання високорентабельних родовищ руд металів і проблема охорони навколишнього середовища зумовили проблему – використання вторинних ресурсів, завдяки чому зменшують­ся витрати енергії на їх вилучення й переробку, промислові викиди в атмосферу та гідросферу. Наприклад, тонна металу, виплавлена з лому, у 20 разів дешевше, ніж із руди. При цьому викиди в атмосферу зменшуються на 86%, у гідросферу - на 76%, а кількість відходів - на 97%. Повна утилізація й переробка відходів чорної металургії можуть дати економію, рівнозначну вартості залізної руди, що видобувається в Україні.

До вторинних енергетичних ресурсів належать газоподібні, рідкі або тверді суміші - відходи технологічних процесів з високою температурою (вода, пара, вентиляційне повітря).

В Україні щороку утворюється 2 млрд. т відходів, 2/3 із яких - розкривні, шахтні та інші гірські породи. Переробка сільськогос­подарської сировини дає до 450 млн. т відходів.

Зростання населення й масштабів виробництва спричинило виникнення регіональних екологі­чних проблем.

Головними причинами екологічної напруги стали:

- широкомасштабна розробка надр і видобуток мінеральної сирови­ни (Кривий Ріг, Донбас, Львівсько-Волинський басейн, Прикарпаття);

- спорудження каскаду водосховищ на Дніпрі, що призвело до замулення і цвітіння;

- катастрофа на Чорнобильській АЕС;

- необгрунтоване осушення заболочених і перезволожених терито­рій на Поліссі;

- надмірна концентрація виробництва у містах, особливо великих;

- відставання темпів лісовідновлення від вирубки лісів на Поліссі й Карпатах;

- масова зрошувальна меліорація у Причорномор'ї, яка призвела до процесів засолення, зменшення родючості грунтів і висна­ження водних ресурсів.

Проблема охорони повітряного ба­сейну одна з найважливіших. Основними джерелами забруднення повітря є транспорт, енергетичні й хімічні підприємства. Вони викидають в атмосферу оксиди вуглецю, вуглекислого газу, діоксиду сірки, пил, радіонукліди. Особливо загострилася проблема охорони атмосфери в промислових районах.

Охорона водних ресурсів є винятково важливою. Джерела забру­днення вод неочищеними стоками – промислові та комунальні підприємства, сільське господарство. Основні забруднювачі водойм - мінеральні добрива й пестициди. Збільшення споживання води зумовлює її дефіцит, а тому проблема чистої прісної води є однією з найгостріших.

Охо­рона земельних ресурсів. Важливу роль у стабілізації земельного фонду сільського господарства відіграє рекультивація відпрацьованих кар'єрів і золовідвалів.

Охорона надр. Розв'язання цієї проблеми полягає в раціональному використанню надр, зменшенні втрат цінних компонентів при видобутку й переробці, комплексному використанні сировини, застосовуванні ефективних технологій видобутку й переробки.

Охорона рослинного світу, особливо лісів. Найважливішим завданням є регулювання лісокористування та підтриман­ня продуктивності лісів. Для збереження видів унікальної природи створюються національні парки (Карпатський, Шацький та ін.).

Проблема охорони тваринного світу зумовлена зниженням запа­сів цінних видів риби, хутрових звірів, диких тварин.

Загострення цих проблем вимагає міцного зв'язку між НТП і реалізацією заходів, спрямованих на мінімізацію негативного антропогенного впливу на навколишнє середовище.

 

 

4 БЛОК ЗАВДАНЬ для самостійної роботи

 

& 2? Теми рефератів (доповідей)

 

1. Проблеми й перспективи забезпечення України власними природними ресурсами.

2. Донбас, Придніпров'я та Приазов'я – зони екологічної кризи в Україні.

 

 

Завдання для самоконтролю знань

 

1. Що розуміють під природними ресурсами?

а) елементи природного середовища, які беруть безпосередню участь у матеріальному виробництві і невиробничій діяльності;

б) елементи природного середовища, які не беруть безпосередньої участі в суспільному виробництві.

в) елементи природного середовища, які впливають на діяльність людини у матеріальному виробництві і невиробничий сфері.

2. Природно-ресурсний потенціал території – це:

а) кількісні та якісні параметри природних умов і ресурсів;

б) здатність природного комплексу або його компонентів задовольняти потреби суспільства в сировині, енергії, здійсненні різних видів господарської діяльності.

в) елементи природного середовища, які беруть безпосередню участь у матеріальному виробництві і невиробничій діяльності.

3. Потенціал природних-ресурсів – це:

а) кількісні та якісні параметри природних умов і ресурсів;

б) здатність природного комплексу або його компонентів задовольняти потреби суспільства в сировині, енергії, здійсненні різних видів господарської діяльності.

в) міжвидові співвідношення природних ресурсів.

г) вірного визначення немає.

4. До балансових відносяться запаси ресурсів:

а) з малими запасами, низьким вмістом цінного компоненту, складними умовами експлуатації;

б) які відповідають промисловим вимогам за якістю сировини та гірнотехничними умовами експлуатації;

в) які вивчені і розвідані, готові для експлуатації;

г) вірного визначення немає.

5. До промислових запасів корисних копалин відносять:

а) запаси корисних копалин, які розвідані, вивчені і оцінені попередньо разом з прогнозованими;

б) вивчені і розвідані запаси, які готові для експлуатації;

в) вірного визначення немає.

6. До геологічних запасів корисних копалин відносять:

а) запаси корисних копалин, які розвідані, вивчені і оцінені попередньо разом з прогнозованими;

б) вивчені і розвідані запаси, які готові для експлуатації;

в) запаси корисних ко­палин за категоріями А, В, С₁, С₂;

г) вірного визначення немає.

7. Бонітування земель це:

а) грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення;

б) якісна оцінка земель за їх природною родючістю;

в) розподіл земель за їх господарським призначенням;

в) вірного визначення немає.

8. Земельні ресурси це:

а) землі, які використовуються або можуть бути використані у господарстві;

б) землі сільськогосподарського призначення;

в) поверхневий шар земної поверхні у межах країни, основною якістю якого є родючість;

г) вірного визначення немає.

9. Рентна (диференційна) економічна оцінка природних ресурсів – це:

а) грошова оцінка природних ресурсів на підставі суспільних затрат на їх господарське освоєння;

б) вартісний вираз довгострокового ефекту від їх експлуатації;

в) обчислення різної величини прибутку, який отримується під час експлуатації природних ресурсів різної якості та місцезнаходження.

10. Затратна економічна оцінка природних ресурсів – це:

а) грошова оцінка природних ресурсів на підставі суспільних затрат на їх господарське освоєння;

б) вартісний вираз довгострокового ефекту від їх експлуатації;

в) обчислення різної величини прибутку, який одержується під час експлуатації природних ресурсів різної якості та місцезнаходження.

11. Україна не задовольняє повністю свої потреби у таких мінеральних ресурсах:

а) марганцеві руди;

б) нафта;

в) природний газ;

г) алюмінієві руди;

д) залізні руди;

е) мідні руди;

ж) скляні піски;

з) графіт.

12. У Європі Україна посідає 1 місце за запасами:

а) марганцевої руди;

б) природного газу;

в) калійної солі;

г) залізної руди;

д) самородної сірки;

е) кам’яного вугілля.

13. У Європі Україна посідає 2 місце за:

а) запасами калійної солі;

б) запасами залізної руди;

в) кам’яної солі;

г) запасами нафти;

д) кам’яного вугілля;

е) площею орних земель;

ж) графіту.

14. Ресурсозабезпеченість – це:

а) співвідношення між величиною запасів та розмірами використання ресурсів;

б) обсяг відомих запасів даного виду ресурсів;

в) масштаби проведення геологорозвідувальних робіт;

г) вірного визначення немає.

15. Визначте родовища, де видобувається калійно-магнієва сіль в Україні:

а) Слов'янськ;

б) Артемівськ;

в) Стебник;

г) Солотвина;

д) Калуш;

е) Лисичанськ.

16. Кам'яне вугілля в Україні видобувається в таких вугільних басейнах:

а) Прикарпатському;

б) Донецькому;

в) Придніпровському;

г) Львівсько-Волинському;

д) Причорноморсько-Кримському.

17. Основні типи грунтів Степової природної зони України:

а) чорноземні;

б) дерново-підзолисті;

в) каштанові;

г) сірі лісові;

д) бурі лісові.

18. Україна повністю задовольняє свої потреби у власних мінеральних ресурсах:

а) марганцеві руди;

б) нафта;

в) вугілля;

г) залізні руди;

д) графіт;

е) мідні руди.

19. Визначити родовища залізних руд в Україні, де їх видобувають:

а) Бєлозерське;

б) Кременчуцьке;

в) Артемівське;

г) Криворізьке;

д) Нікопольське.

д) Керчинське;

е) Нікопольське.

20. Основним регіоном України, де видобувається нафта, є:

а) Донбас;

б) Передкарпаття;

в) Причорноморсько-Кримський;

г) Дніпровсько-Донецький;

д) Поділля.

21. Основні типи грунтів Поліської природної зони України:

а) дерново-підзолисті;

б) каштанові;

в) чорноземні;

г) болотні;

д) бурі лісові.

22. Основний нафтогазоносний район України знаходиться:

а) у Передкарпатті;

б) у Причорномор'ї;

в) на Лівобережжі;

г) на Поділлі.

23. Основні родовища газу зосереджені в нафтогазоносному районі:

а) Дніпровсько-Донецькому;

б) Причорноморсько-Кримському;

в) Передкапатському.

24. Основні ресурси нафти і природного газу знаходяться у такій групі регіонів:

а) Подільському, Донбасі, Передкарпатському

б) Поліському, Причорноморсько-Кримському, Подільському

в) Дніпровсько-Донецькому, Причорноморсько-Кримському, Передкапатському

25. Найбільші запаси залізних руд зосереджено в:

1)	Придніпров’ї	2)	Придніпров’ї	3)	Карпатах
	Карпатах		Криму		Криму
	Донбасі		Білозерні		Приазов’ї

26. Основні запаси кухонної солі зосереджено в таких регіонах:

1)	Полісся	2)	Полісся	3)	Донбас
	Карпати		Крим		Крим
	Донбас		Поділля		Закарпаття

27. Найбільш багаті на ресурси цементної сировини такі області:

1)	Донецька	2)	Дніпропетровська	3)	Житомирська
	АР Крим		Миколаївська		Одеська
	Харківська		Рівненська		Черкаська

28. Качанівське, Прилуцьке родовища нафти знаходяться у таких областях:

1)	Полтавська	2)	Львівська	3)	Сумська
	Харківська		Івано-Франківська		Чернігівська

29. Зачепилівське, Радченківське родовища нафти знаходяться у таких областях:

1)	Полтавська	2)	Львівська	3)	Сумська
	Харківська		Івано-Франківська		Чернігівська

30. Бориславське, Долинське родовища нафти знаходяться у таких областях:

1)	Полтавська	2)	Львівська	3)	Сумська
	Харківська		Івано-Франківська		Чернігівська

31. Дашавське, Калуське родовища природного газу знаходяться у таких областях:

1)	Полтавська	2)	Сумська	3)	Івано-Франківська
	Харківська		Дніпропетровська		Львівська

32. Кегичівське, Перещепкінське родовища природного газу знаходяться у таких областях:

1)	Харківська	2)	Сумська	3)	Івано-Франківська
	Дніпропетровська		Полтавська		Львівська

33. Західнохрестищенське, Диканьське родовища природного газу знаходяться у таких областях:

1)	Сумська	2)	Харківська	3)	Івано-Франківська
	Дніпропетровська		Полтавська		Львівська

34. У межах якого регіону знаходяться Олександрійське та Звенигородське родовища бурого вугілля?

1)

Львівсько-Волинського басейну

2)

Дніпровського басейну

3)

Донбасу

35. Найбагатіші за вмістом заліза руди видобуваються в межах такого родовища:

а) Бєлозерського;

б) Керченського;

в) Кременчуцького;

г) Криворізького;

д) Нікопольського.

36. Ресурси сировини для виробництва магнію є в таких регіонах:

1)	Донбасі	2)	Поділлі	3)	Передкарпатті	4)	Ресурсів в Україні немає
	Карпатах		Приазов’ї		Криму

37. Ресурси сировини для виробництва алюмінію є в таких регіонах України:

1)	Донбасі	2)	Поділлі	3)	Закарпатті	4)	Ресурсів в Україні немає
	Криму		Передкарпатті		Приазов’ї
	Карпатах		Поліссі		Придніпров’ї

38. Родовища калійної солі знаходяться у межах такого регіону:

а) Полісся;

б) Передкарпаття;

в) Придніпров’я;

г) Придністров’я.

39. Ресурси для виробництва сірчаної кислоти знаходяться у межах такого регіону:

а) Полісся;

б) Причорномор’я;

в) Придніпров’я;

г) Передкарпаття.

40. Основні родовища марганцевих руд зосереджені у такому районі:

а) Нікопольському;

б) Великотокмацькому;

в) Донецькому;

г) По бузькому.

41. Основні запаси і видобуток нікелевих руд зосереджено у:

а) Приазов¢ ї;

б) Поділлі;

в) Побужжі;

г) Придніпров’ї.

42. Основні запаси і видобуток ртутних руд зосереджено у родовищі:

а) Високопільському;

б) Микитівському;

в) Інгулецькому;

г) Бєлозерському.

43. Основні родовища і видобуток самородної сірки зосереджено у родовищах:

а) Солотвиньському;

б) Роздольському;

в) Новояворівському;

г) Криму.

 

 

& Література

 

1. Минеральные ресурсы Украины. Современные проблемы и факторы развития минерально-сырьевых комплексов. – К.: Госкомгеология, 1993.

2. Руденко В.П. Географія природно-ресурсного потенціалу України. – Львів: Світ, 1993.

3. Розміщення продуктивних сил / За ред. Є.П. Качана - К.: Вища школа, 2001. - с.100-124.

4. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: Навч. посібник / За ред. В.В. Ковалевського - К.: Либідь, 2004. - с. 63-75.

 

 

Тема 7