Взвод в обороні у горах

У горахмеханізований взвод може обороняти опорний пункт самостійно і, як правило, переходить до оборони пануючих висот, перевалів, вузлів доріг і інших важливих ділянок місцевості. Звичайно опорний пункт обладнується на схилах гір. Він створюється таким чином, щоб забезпечувалася кругова оборона. У горах взвод може обороняти опорний пункт у відриві від інших взводів роти.

Позиції відділень вибираються в таких місцях, де б виключалася можливість обвалів, зсувів і затоплень. На важкодоступних ділянках, де огляд і обстріл ускладнені, у проміжках улаштовуються засідки, організується патрулювання і влаштовуються мінно-вибухові загородження.

Система вогню взводу будується з таким розрахунком, щоб перед переднім краєм на флангах і в проміжках між опорними пунктами не було мертвих просторів. З цією метою вогневі засоби варто мати у своєму розпорядженні яруси як на передніх, так і на зворотних схилах висот, забезпечуючи створення багатоярусного флангового і кинджального вогню з урахуванням здійснення ними маневру.

Вогневі позиції для бойових машин піхоти (бронетранспортерів) вибираються таким чином, щоб можна було уражати противника на граничних дальностях стрільби. При цьому не допускається вибір вогневих позицій у такому місці, де вони можуть бути засипані при обвалах.

При інженерному устаткуванні опорного пункту фортифікаційні спорудження в скельних ґрунтах улаштовуються переважно напівзаглибленого і насипного типу з застосуванням каменю, що прикривається шаром ґрунту і мішками з піском і землею. Інженерне устаткування ведеться із широким застосуванням підривних зарядів. Окопи, укриття й інші спорудження обладнуються так, щоб виключити можливість затікання в них запальних сумішей і води. Для обладнання притулків можуть застосовуватися гірські виробки, печери й інші природні укриття.

Наступаючий противник уражається вогнем, починаючи з дальніх підступів. Атаку противника взвод відбиває усіма вогневими засобами із широким застосуванням гранат. З метою підвищення ефективності вогню по танках і інших бронеоб’єктах їх доцільно знищувати на підйомах, де рух уповільнений.

Групи противника, що обходить, взвод знищує зосередженим вогнем у взаємодії із сусідами. Для того щоб заборонити проникнення його в глибину оборони, необхідно широко застосовувати штучні обвали і мінно-вибухові загородження.

При вклиненні противника в опорний пункт взвод повинен завзято утримувати займані позиції і наносити противникові найбільш великі втрати.

Вогневі засоби розташовуються ярусами, система вогню відділень при цьому організовується таким чином, щоб вони знаходилися у вогневому зв'язку між собою, забезпечували, кругову оборону і можливість зосередження вогню основних засобів на напрямку, якому погрожують, у стислі терміни. Вогневі позиції бойових машин піхоти (бронетранспортерів) і танків підготовляються на танконебезпечних напрямках. Для оборони перевалів, важливих вузлів доріг, переправ вогневі позиції вибираються з таким розрахунком, щоб забезпечувалось ведення вогню на граничні дальності та потайне їх розташування. Частина вогневих засобів розташовується на зворотних схилах висот для знищення про­тивника, який прорвався, вогнем впритул.

Під час організації оборони в горах командир взводу (відділення, танка) крім вирішення звичайних питань зобов'язаний: ретельно вивчити підступи до опорного пункту (позиції) з фронту, флангів і тилу; організувати прикриття їх перехресним вогнем і спостереження за ними; врахувати мертві простори поблизу опорного пункту (позиції) і підготувати по них вогонь; створити на позиціях збільшений запас ракет і боєприпасів, особливо гранат; передбачити заходи щодо протидії обходам противника і його просочування між позиціями відділень (танків) або на стиках з сусідами.

Під час підготовки фортифікаційних споруджень в кам'янистих і скельних ґрунтах використовується каміння та мішки з піском і землею. Окопи, укриття та інші спорудження обладнуються так, щоб виключити затікання в них вогнесумішей та води. В скельних ґрунтах окопи і укриття можуть обладнуватися вибуховим способом. Перед позиціями крім звичайних загороджень підготовляються обвали та обсипи, дороги (стежки) готуються до зруйнування.

Атаку противника взвод відбиває всіма вогневими засобами з широким застосуванням гранат. Танки противника найбільш доцільно знищувати з верхніх ярусів в місцях, що обмежують їх маневр (на підйомах, серпантинах).

Під час обходу противником опорного пункту (позиції) взвод (відділення, танк) переходить до кругової оборони і уражає його вогнем у фланг і тил.