Інженерне обладнання району розташування, маскування, захист від зброї масового ураження

Інженерне устаткування району починається після віддачі бойового наказу на розміщення, а іноді і завчасно, до прибуття в нього підрозділів. Так, райони зосередження і чекання можуть обладнатися з використанням інженерної техніки заздалегідь. У цих випадках за допомогою інженерно-дорожніх і землерийних машин можуть обладнатися колонні шляхи, відриватися котловани для окопів бойових машин піхоти (бронетранспортерів) і танків, відкриті щілини для особового складу, командно-спостережні пункти і інші фортифікаційні спорудження, а також площадки для посадки і злету вертольотів.

На устаткування окопів (укриттів) для кожної бойової машини піхоти (бронетранс­портера) у відділеннях виділяється по 3–4 чоловік, щілини — по 2–3 чоловік і по одній людині на устаткування командно-спостережливого пункту командира взводу. Місця розміщення особового складу і розташування бойової техніки ретельно маскуються. У районі роз­ташування обмежується рух, строго дотримується маскування, ведеться спостереження за наземним і повітряним Противником. Спостерігачів у залежності від погоди доцільно змінювати через 1–2 год.

Взвод при розташуванні на місці повинний бути в постійній готовності, до відображення нападу наземного, повітряного Противника і знищенню його диверсійно-розвідувальних груп. Тому у взводі крім спостереження виділяється безпосередня охорона, що включає патрулів, що несуть службу шляхом обходу розташування.

При висилці патрульним указуються: маршрут руху; задача; порядок несення служби; порядок дій при виявленні Противника; пропуск.

Патрульні обходять район розташування по зазначеному маршруті і ретельно оглядають місцевість. Одиночних солдатів Противника вони захоплюють у чи полон знищують. При виявленні Противника старший патрульний організує нагляд за його діями і негайно доповідає про це командиру взводу.

На кожну добу для упізнання своїх військовослужбовців установлюються пропуск і відкликання.

Підготовка бойових машин піхоти (бронетранспортерів), танків і озброєння проводиться у встановлене командиром час і здійснюється екіпажами, розрахунками, механіками-водіями (водіями) і особовим складом під безпосереднім керівництвом командира взводу. Вона може включати: дозаправлення (заправлення) машин пальним, перевірку справності і готовності до застосування озброєння, приладів стрілянини і спостереження, агрегатів і механізмів, їхнє чищення, змащення, вивірку і регулювання; усунення дрібних несправностей і кріпильні роботи; перевірку укомплектованості і поповнення озброєння і бойової техніки запасними частинами, інструментом і приналежностями, засобами підвищення прохідності (устаткува­нням для підвідного водіння танків) і іншими табельними засобами. При необхідності може здійснюватися поповнення озброєння і бойової техніки боєприпасами, а також перевірка працездатності радіозасобів.

Захист від зброї масового ураження організується в повному обсязі незалежно від того, застосовувалося воно в попередніх чи боях ні. Вона здійснюється з метою максимального ослаблення поразки підрозділів ядерним, хімічним і бактеріологічної (біологічним) зброєю, збереження боєздатності особового складу взводу і забезпечення успішного виконання поставленої бойової задачі.

Захист від зброї масового ураження забезпечується: інженерним устаткуванням займаного місця розташування; використанням захисних і властивостей місцевості, що маскують; попередженням особового складу встановленими сигналами про безпосередню погрозу і початок застосування Противником зброї масової поразки, а також оповіщенням про радіоактивному, хімічному і бактеріологічному (біологічний) зараженні; проведенням протиепідемічних, санітарно-гігієнічних і спеціальних профілактичних медичних заходів; забезпеченням безпеки і захисту особового складу при діях у зонах зараження, районах руйнувань, пожеж і затоплень; ліквідацією наслідків застосування Противником зброї масової поразки.

Використання захисних властивостей місцевості послабляє вплив вражаючих факторів зброї масової поразки Противника на особовий склад, озброєння і бойову техніку.

Ліс послабляє дія усіх вражаючих факторів ядерного вибуху: у ньому знижується метальна дія ударної хвилі, зменшуються світлові імпульси, дози проникаючої радіації і ступінь радіоактивного зараження місцевості. Так, рідкий листяний ліс послабляє світловий імпульс у 2 рази, а хвойний густий у 10–15 разів. Дози проникаючої радіації знижуються в лісі в 1, 1–1, 5 рази, а ступінь радіоактивного в 2–3 рази в порівнянні з відкритою місцевістю. Однак необхідно мати у виді, що ліс хоча і зменшує величини параметрів вражаючих факторів, але він піддається сильному впливу ударної хвилі, при цьому падаючі дерева можуть завдати поразки особовому складу, що знаходиться поза укриттями й у відкритих фортифікаційних спорудженнях, а також можуть зашкодити бойову техніку, утворити важкопрохідні завали. Особливо сильно ушкоджується ударною хвилею спілий ліс, тому найбільше підходять для розміщення підрозділів молодий ліс і чагарник. При розташуванні в спілому лісі необхідно приймати міри зашиті від падаючих дерев, влаштовуючи над технікою й укриттями для особового складу похилі курені, що спираються на стовбури дерев зі спиляними кронами.

Бойові машини піхоти (бронетранспортери), танки і фортифікаційні спорудження значно послабляють вплив ударної хвилі, що проникає радіації і радіоактивного опромінення, надійно охороняють особовий склад від поразки світловим випромінюванням і краплиннорідкими отруйними речовинами, а обладнані засобами колективного захисту — і від поразки радіоактивними речовинами, парами й аерозолями отруйних речовин і бактеріальними (біологічними) засобами.

З одержанням сигналу попередження про безпосередню погрозу і початок застосування Противником зброї масової поразки особовий склад продовжує виконувати поставлені задачі і переводить засобу індивідуального захисту в положення «напоготові».

При нанесенні Противником ядерного удару особовий склад по спалаху вибуху вживає наступних заходів захисту: при перебуванні в машинах закриває двері, бійниці, люки, жалюзі і включає систему захисту від зброї масової поразки; при перебуванні у відкритих броне­транспортерах повинний пригнутися, а при розташуванні поза машиною — швидко зайняти наявні поблизу чи укриття лягти на землю головою убік, протилежну вибуху. Після проходження ударної хвилі особовий склад продовжує виконувати задачу.

По сигналах оповіщення про радіоактивному, хімічному і бактеріологічному (біологічний) зараженні особовий склад надягає засобу індивідуального захисту, а знаходиться в закритих машинах надягає тільки респіратори (протигази), якщо він не буде діяти на зараженій місцевості; у бойових машинах піхоти і танках він закриває люки, дверей, бійниці, жалюзі і включає систему захисту від зброї масового ураження. По сигналі «Радіаційна небезпека» особовий склад надягає респіратори (протигази), по сигналі «Хімічна тривога» — протигази.

Проведення протиепідемічних, санітарно-гігієнічних і спеціальних профілактичних медичних заходів досягається строгим виконанням установлених гігієнічних вимог при розміщенні і харчуванні особового складу, а також дотриманням правил особистої і суспільної гігієни, вмілим і своєчасним використанням засобів індивідуального медичного оснащення.

При ліквідації наслідків застосування Противником зброї масової поразки проводяться рятувальні роботи, надання першої медичної допомоги ураженим, вивіз (винос) їх із зон зараження, дозиметричний і хімічний контроль, локалізація і гасіння пожеж, спеціальна обробка.

Маскування організується з метою ввести Противника в оману щодо щирого розташування і намірів підрозділів. Це досягається:

- збереженням військової таємниці;

- потайливим розміщенням і переміщенням особового складу, озброєння, бойовий і інший техніки підрозділів шляхом умілого застосування табельних і місцевих маскувальних засобів, димів і аерозолів, фарбування озброєння, бойовий і інший техніки під тло навколишньої місцевості;

- використанням властивостей місцевості, що маскують, місцевих предметів і умов обмеженої видимості;

- дотриманням мір світлового і звукового маскування, особливо вночі, а також правил радіодисципліни і радіообміну;

- найсуворішим виконанням вимог маскувальної дисципліни.

У горах підрозділу розташовуються в місцях, що забезпечують швидкий вихід на дорогу і розгортання для відображення нападу Противника. Не допускається розташування підрозділів у районах, де можливі обвали, сніжні лавини, повені і селеві потоки. Для укриття особового складу, озброєння, бойовий і інший техніки використовуються складки місцевості, тунелі, гірські вироблення, печери й інші укриття.

У лісі підрозділу розташовуються уздовж просік. На випадок виникнення лісової пожежі підготовляються шляхи виходу в запасний район. Рятувальні роботи і гасіння пожежі здійснюються черговим підрозділом, а при необхідності і всьому особовому складі.

При високому рівні ґрунтових вод щілини, бліндажі і притулки для особового складу, окопи й укриття для озброєння, бойовий і інший техніки можуть обладнатися насипними чи напівнасипними.

Вогневі засоби, виділені для боротьби з повітряним Противником, розміщаються на галявинах, узліссях і вирубках лісу, з яких забезпечуються виявлення й обстріл літаків і вертольотів Противника. Частина цих вогневих засобів може також розташовуватися на площадках, обладнаних на деревах.

У пустелі підрозділу розташовуються звичайно в оазисах і на місцевості, що має міжгрядові зниження, бархани, піщані бугри, зарості саксаулу й інші природні укриття, по можливості поблизу ариків і інших джерел води. При цьому особлива увага приділяється протиповітряній обороні, маскуванню, розвідці радіоактивного і хімічного зараження джерел води і пісків, що переміщаються, мірам попередження інфекційних захворювань, перегріву особистого складу, ощадливій витраті води і палива, дотриманню питного режиму, а також охороні пунктів водопостачання.

Узимку для розташування підрозділів вибираються райони, захищені від вітру. Особлива увага приділяється підтримці в проїзному стані доріг для виходу підрозділів з району розташування. Для обігріву особового складу обладнаються утеплені й опалювальні укриття. Бойова й інша техніка, озброєння можуть офарблюватися в білий колір. Двигуни машин при необхідності періодично прогріваються. При цьому приймаються міри для запобігання особового складу від отруєння відпрацьованими газами, переохолодження й обмороження.