Взвод у розвідувальному дозорі

Розвідувальний дозор (РД) у складі посиленого взводу висилається від батальйону (роти), що діє в складі розвідувального загону (РО).

Взвод у РД (ОРД) на марші одержує напрямок (маршрут) розвідки.

У дозорі на марші взвод діє на бойових машинах і тільки у виняткових у пішому порядку.

Головна задача дозору, не вплутуючи в бій з розвідкою й охороною противника, докласти всіх зусиль і уміння до того, щоб вийти до його головних сил і розвідати їх.

При з'ясуванні бойової задачі й оцінці обстановки командир дозору повинний зрозуміти і зосередити основну увагу на вивченні головних питань:

- де знаходиться і що робить основне угруповання противника на напрямку майбутніх дій взводу до моменту початку розвідки;

- які розвідувальні зведення і до якого часу повинний добути дозор;

- де і до якого часу закінчити розвідку, коли і куди докласти добуті зведення і що робити після виконання задачі;

- вивчити по карті місцевість на напрямку майбутніх дій, намітити по карті маршрут руху основних сил дозору;

- визначити похідний порядок дозору і порядок руху окремих його елементів на різних рубежах і ділянках місцевості;

- визначити задачі, маршрути руху, об'єкти огляду місцевості і порядок дій дозорних машин (відділень, піших дозорів) у ході розвідки;

- визначити рубежі ймовірної зустрічі із противником і порядок дій дозору на кожнім
рубежі.

У бойовому наказі командир взводу вказує:

- основні зведення про противника з наказу старшого начальника і свої висновки про нього на напрямку дій взводу;

- загалом основну задачу, що виконує старший начальник, що висилає дозор;

- напрямок (об'єкт) розвідки, задачу дозору, його похідний порядок і час проходження вихідного пункту;

- задачі відділенням (танкам) і засобам посилення;

- готовність взводу до виконання задачі, час і місце початку ведення і закінчення розвідки;

- своє місце і заступника.

Після віддачі бойового наказу командир взводу вказує:

- порядок дій дозору, дозорних відділень (піших дозорів) до зустрічі із противником і при зустрічі з ним;

- порядок організації і підтримки зв'язку усередині дозору і зі старшим начальником, що вислав дозор;

- сигнали оповіщення, керування, взаємодії і порядок дій по них;

- зведення про сусідніх і діючих перед підрозділах розвідки;

- способи і сигнали взаємного упізнання своїх військ;

- порядок проходження лінії фронту своїх військ, пропуск і відкликання;

- задачі, виконувані засобами підтримки в інтересах дозору за рішенням старшого начальника, що вислав дозор.

Командир взводу, призначеного в РД, повинний твердо пам'ятати, що краще ретельно роз'яснити поставлену задачу особовому складу взводу і пояснити, як її виконати до виходу в розвідку, чим робити це в ході її ведення в складній обстановці.

Ведення розвідки взводом у РД на марші. Дозор і вислані від нього дозорні відділення діють в напрямку руху чи убік від нього на видаленні 400–1000 м, що забезпечує зоровий зв'язок і вогневу підтримку дійсним вогнем озброєння. Поставлені завдання вирішуються двома способами:

1) на значної відстані від противника, коли зустріч з ним малоймовірна, вони можуть рухатися уздовж доріг з максимально можливою швидкістю. Місцевість і місцеві предмети оглядаються по ходу руху;

2) з підходом до району (рубежу) ймовірної зустрічі з передовими підрозділами противника вони пересуваються поза дорогами, потай, від одного укриття до іншого, ведучи спостереження і не виявляючи себе.

При необхідності, особливо на закритій, і сильно пересіченій місцевості, коли спостереження з машин ускладнено або є ознаки наявності противника, для більш ретельного огляду місцевих предметів зі складу дозорного відділення можуть бути виділені піші дозорні (1–2 солдата) на відстані до 300 м (що забезпечує їхнє прикриття дійсним вогнем автомата). Особовий склад відділення в цей час знаходиться в готовності до прикриття вогнем дії дозорних. З виконанням задачі дозорні приєднуються до основних сил дозорного відділення. При цьому особливо ретельно оглядаються населені пункти, узлісся лісу, гаю, чагарники й інші місця, де можливі потайливе зосередження противника і його раптовий напад із засідки.

Розвідка на марші має цілий ряд особливостей, що завжди необхідно мати у виді командиру взводу, призначеному в розвідку:

- варто уникати руху по дорогах (особливо по шосейним і магістральним), тому що на них можливі мінно-вибухові й інші інженерні загородження;

- у районах можливої зустрічі із противником рух взводу повинен здійснюватися стрибками глибиною 2–4 км(узалежності від глибини можливого спостереження на даній місцевості);

- після закінчення огляду місцевості командир дозору визначає наступну спостережливу позицію і стрімко виводить на неї дозор з максимально можливою швидкістю, щоб продовжувати спостереження і просування вперед у напрямку розвідки;

- особливу увагу командир дозору повинний звертати на постійну взаємодію і зв'язок з підрозділами похідної охорони, тому що вони мають задачу не допустити проникнення розвідки противника до своїх головних сил, а наша розвідка може зустрітися з нею раніше похідної охорони і попередити його про появу і наміри противника;

- дозор ніколи не повинний вступати в боротьбу з повітряними цілями противника, для того щоб не виявити себе і не привернути до себе увагу наземного противника, виключення можуть скласти повітряні десанти, викинуті безпосередньо в районі дій дозору.

При веденні розвідки на марші в передбаченні зустрічного бою командир дозору постійно повинний пам'ятати, що його основною задачею є виявленняголовних сил противника і визначення їхнього складу, напрямку і характеру подальших дій.

Першим, хто зустрінеться із противником у ході маршу, буде дозорне відділення, що, виявив противника, негайно займає укриття, доповідає командиру дозору встановленим сигналом і продовжує спостереження за його подальшими діями.

У випадку раптової зустрічі із противником, коли неможливо ухилитися від бою, дозорне відділення відкриває вогонь із усіх видів зброї і пересувається убік одного з флангів, затягуючи за собою противника.

Командир дозору, постійно спостерігаючи за діями і сигналами дозорного відділення, при зустрічі його із противником потай висувається до дозорного відділення.

Дозор при зустрічі з підрозділами розвідки, похідною охороною і головними силами противника потай обходить їх чи пропускає. Командир дозору, визначивши силу, склад і напрямок руху противника, доповідає старшому начальнику, інформує командира похідної охорони.

Якщо противник, який зустрівся дозору, має переважаючі сили й обстановка не дозволяє уникнути зіткнення з ним, то весь склад дозору відкриває вогонь із усіх видів озброєння, сміло атакує, використовуючи раптовість нападу, захоплює полоненого і під прикриттям свого вогню відходить, використовуючи вигідні складки місцевості.

У ході розвідувальних дій на марші дозор веде розвідку місцевості і різних об'єктів, що можуть бути використані для улаштування засідок чи зайняття оборони.

При розвідці маршрутів і колонних шляхів командир дозору основну увагу звертає на прохідність по них усіх видів бойової техніки (по ширині, висоті, масі, радіусам поворотів, крутості підйомів і спусків), а також на можливість руху гусеничних машин уздовж дороги. При цьому особливо ретельно визначаються стан мостів, їхня вантажопідйомність, можливість посилення підручними засобами, пропускна здатність (двосторонній рух), наявність обходів в брід в випадку руйнування.

При розвідці ділянок загороджень і руйнувань головна увага звертається в першу чергу на встановлення розмірів і границь цих ділянок, пошуку шляхів їхнього обходу, а при неможливості обходу визначається обсяг робіт з їхнього подолання. Для цього командир дозору ставить бойові машини в укриття в готовності до відкриття вогню, щоб забезпечити прикриття саперів, хіміків і особового складу дозору при виконанні необхідних робіт з устаткування і позначення проходів.

При виявленні зараженої ділянки командир дозору подає команду надягти засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) і дає розпорядження дозорному відшукати шляхи обходу і позначити їх. Якщо обійти заражену ділянку не представляється можливим, то командир дозору подає команду на подолання його по найкоротшому шляху з найменшими рівнями радіації (концентрацією ОР) з максимально можливою швидкістю. Після подолання зараженої ділянки, якщо дозволяє обстановка, особовий склад по команді командира дозору проводить часткову спеціальну обробку, продовжуючи виконання поставленої задачі.

При розвідці водної перешкоди. З підходом до ріки дозор у першу чергу встановлює наявність противника на своєму і протилежному берегах, характер загороджень на берегах і у воді, підходів до зрізу води і виходів на протилежному березі, стан і прохідність заплави, ширину і глибину ріки, швидкість плину, характер ґрунту дна ріки, наявність бродів, розвідує ймовірні місця десантних переправ танків під водою, наявність і стан найближчих мостів і підручних переправних засобів. Якщо на водяній перешкоді маються переправи, то дозор визначає їхній стан і вантажо­підйомність.

Оскільки імовірність зустрічі з охороною противника можлива на підступах до водяної перешкоди, дозор повинний висуватися до неї обережно і потай. Знайшовши противника, командир дозору встановлює його силу, склад і характер дій, доповідає про цьому старшому начальнику і потай виходить до водяної перешкоди, використовуючи для цього проміжки між підрозділами противника і не зайняті їм ділянки місцевості.

Розташувавши основні сили дозору в укриттях на березі в готовності до відкриття вогню, командир дозору переправляє дозорне відділення на протилежний берег, де воно займає зручне місце і веде спостереження.

Якщо протилежний берег водяної перешкоди обороняється против­ником, командир дозору повинний знайти не зайнятий чи противником ділянка, що слабко обороняється, переправитися на протилежний берег і продовжувати виконання поставленої задачі.

У випадку неуспіху переправи дозору, необхідно вогнем усього дозору спробувати розкрити систему вогню противника, розташування його вогневих засобів на протилежному березі до підходу наших передових підрозділів, а з їхнім підходом і при взаємодії з ними переправитися на протилежний берег і продовжувати ведення розвідки в зазначеному напрямку.

Доповіді командира дозору про результати розвідки повинні бути обов'язково правдивими, короткими, ясними і своєчасними. Командир дозору в будь-якій обстановці повинний доповідати негайно в наступних випадках:

- при виявленні засобів масової поразки;

- при зустрічі із противником;

- при виявленні нових засобів боротьби і зразків озброєння;

- при різких змінах обстановки;

- при використанні в ході розвідки 0, 75 заправлення ГСМ.