Студопедия — Взвод в похідній охороні
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Взвод в похідній охороні






Взвод на марші може призначатися в головну (бокову, тильну) похідну, а іноді і в нерухому бокову заставу або головний (тильний) дозор із завданням виключити раптовий напад противника на колону, що охороняють, забезпечити їй вигідні умови для вступу в бій і не допустити проникнення до неї наземної розвідки противника. Взводу можуть придаватися засоби посилення.

Для безпосередньої охорони, а також для огляду місцевості від головної (бокової) похідної застави (головного дозору) в напрямку руху, а від головних сил батальйону (нерухомої бокової застави) в сторони флангів, яким загрожують (на напрямки, яким загрожують), може висилатися дозорне відділення (танк) на віддалення, яке забезпечує спостереження за ним і підтримку його вогнем.

У головній (боковій, тильній) похідній заставі (головному, тильному дозорі) організовується спостереження за наземним і повітряним противником, призначається спостерігач для прийому сигналів від дозорного відділення (танка) і підтримується постійна готовність до зустрічі з противником.

Командир взводу, призначеного в похідну охорону, під час з'ясування одержаного завдання та оцінки обстановки повинен:

- з'ясувати завдання колони, яку охороняє, своє завдання і час готовності до його виконання;

- вивчити по карті маршрут руху і характер місцевості, визначити місця імовірної зустрічі з противником, а також місця можливих його засад і намітити порядок дій під час зустрічі з противником дозорного відділення (танка) і головних сил взводу;

- визначити склад чергових вогневих засобів та спостерігачів, а також порядок підготовки взводу до маршу.

У бойовому наказі командир взводу вказує:

- відомості про противника;

- завдання взводу: маршрут і швидкість руху, шикування колони, дистанцію між машинами, вихідний пункт і час його проходження, завдання відділенням (танкам) і порядок дій під час зустрічі з противником;

- дозорне відділення (танк), його завдання і віддалення;

- час готовності до маршу;

- своє місце та заступника.

Під чає організації взаємодії командир взводу вказує:

- порядок спостереження, зв'язку, відкриття і ведення вогню по повітряних цілях;

- місця імовірної зустрічі з противником та дії при зустрічі з ним дозорного відділення (танка), взводу і засобів посилення;

- порядок додержування маскування та користування приладами нічного бачення (світломаскувальними пристроями);

- сигнали оповіщення, управління та взаємодії.

Після віддання бойового наказу та організації взаємодії командир взводу дає вказівки щодо забезпечення маршу, захисту від високоточної та запалювальної зброї, організовує поповнення ракет, боєприпасів, пального і продовольства до встановлених норм і перевіряє готовність взводу до виконання бойового завдання та доповідає командиру батальйону (роти).

Організація дії взводу в похідній охороні починається з отримання бойового наказу або бойового розпорядження.

Взвод на марші може бути призначений в головну (бічну, тильну) похідну заставу або нерухому бічну заставу.

Головна похідна застава силою до роти висилає, як правило, головний дозор в складі взводу на відстані 3–5 км. Взвод в головному дозорі може діяти також як безпосередня охорона від колони головних сил. При загрозі нападу противника з тилу взвод може призначатися втильний дозор. У цьому разі його висилають на відстань, що забезпечує спостереження за ним і підтримку вогнем.

Взвод, призначений в похідну охорону, в напрямі руху або в сторони загрозливих флангів для безпосередньої охорони і огляду місцевості висилає дозорне відділення (танк) на відстань, що забезпечує спостереження за ним і підтримку вогнем.

Дії взводу в похідній охороні на марші. На початок здійснення маршу дозорне відділення (танк) займає своє місце в голові колони похідної охорони. Взвод, призначений в ГПЗ, у встановлений час головою колони проходить вихідний пункт і рухається по маршруту із заданою командиром колони швидкістю на відстані 5–10 км (ГД 3–5 км) в залежності від отриманої задачі, а також від складу ГПЗ, що забезпечує можливість самостійно вести бій з противником до підходу головних сил. Командир взводу рухається в голові колони ГПЗ, стежить по карті за маршрутом руху, веде безперервне спостереження за діями дозорного відділення (танка), особисто веде розвідку противника і місцевості спостереженням і докладає командиру, що вислав охорону, про стан маршруту, виявлені загородження і заражені ділянки місцевості, про зустріч з противником, його склад, положення і характер дій.

Взвод, призначений в бокову похідну заставу, рухається на рівні колони, що охороняється із задачею не допустити раптового противника, що напав з флангу.

Взвод, призначений в нерухому бокову заставу, для прикриття флангу колони, що охороняється до вказаного часу виходить на визначений йому рубіж, розгортається в бойовий порядок і організує оборону в готовності до відбиття можливої атаки противника.

Взвод, призначений в тильну похідну заставу, рухається за колоною, що охороняється в готовності до відбиття можливого противника, що напав з тилу.

Відстань бокової і тильної похідних застав від колони, що охороняється складає звичайно до 5 км.

Тіснини, мости, тунелі і інші вузькі місця на маршруті руху головна похідна застава проходить без зупинок, рухаючись за дозорним відділенням (танком). Дозорне відділення (танк) просувається у вказаному напрямі стрибками від укриття до укриття, ведучи спостереження за противником і прилеглою місцевістю. Закриті ділянки місцевості, де можливе таємне розташування і раптовий напад противника, вузькі проходи, мости, тунелі і ущелини уважно оглядаються. При необхідності вживаються заходи щодо розмінування і позначення їх встановленими попереджувальними знаками. Зруйновані мости, заміновані або заражені ділянки маршруту головна похідна застава (головний дозор) обходить, позначаючи указками напрям обходу. Якщо обхід утруднений, а на встановлення проходу в руйнуванні (в мінних загородженнях) потрібно часу менше, ніж на обхід, головна похідна застава (головний дозор) проробляє в них прохід.

При зустрічі з дрібними групами противника дозорне відділення (танк) вогнем з вигідної позиції знищує його або, ведучи вогневий бій, забезпечує розгортання і атаку взводу. Головна похідна застава (головний дозор) рішуче атакує і знищує противника, захоплює топографічні карти, інші документи і продовжує виконувати поставлену задачу.

При зустрічі з переважаючим по силі противником, якщо рішучою атакою знищити його не вдалося, ГПЗ (ГД) наполегливо втримує рубіж, який займає і забезпечує розгортання і вступ в бій головних сил колони, що охороняється.

На привалах і при розташуванні колони, що охороняється на відпочинок, взвод, що здійснює марш в головній (бічній, тильній) похідній заставі, займає вигідну позицію і продовжує виконувати задачу, діючи в сторожовій охороні в постійній готовності до відбиття противника, що напав.

Зимою глибина снігового покриву і мінусові температури створюють труднощі в організації і проведенні маршу. Командир взводу зобов'язаний вжити необхідних заходів проти обмороження особового складу і розморожування двигунів на зупинках. Для цього він повинен забезпечити особовий склад засобами проти обмороження, а також пересвідчитися в наявності потрібного сорту (марки) дизельного палива і охолоджуючої рідини в машинах і вжити заходів до їх дозаправки (заправлення). Командир взводу зобов'язаний перевірити готовність озброєння до застосування в умовах низьких температур, натяжку гусениць, оснащення машин засобами під­вищення прохідності, справність засобів підігріву, а також дати вказівки механікам-водіям (водіям) про порядок прогрівання і запуску двигунів машин і організувати просушування обмундирування і взуття. Крім того, він вживає додаткових заходів маскування, що забезпечують скритність дій, в тому числі і забарвлення техніки під фон навколишньої місцевості.

На привалах машини потрібно ставити по можливості на гори­зонтальних майданчиках, захищених від вітру, закривати люки і жалюзі і накривати їх утеплювальними килимами. У районі відпочинку машини доцільно вкривати брезентом. Потрібно регулярно стежити за показниками температури охолоджуючої рідини і вживати заходів до прогрівання двигунів, а також вживати заходи, що виключають примерзання гусениць до ґрунту. Для особового складу обладнуються місця обігріву.

При русі по глибокому снігу гусеничній техніці потрібно йти з перекриттям слідів, що полегшить прохідність маршруту для тих, що йдуть позаду колісних машин. При виникненні сніжного пилу, що утрудняє спостереження, дистанції між машинами збільшуються.

Марш в горах проводиться з урахуванням складності маршруту і характерних атмосферних умов. Дороги, як правило, вузькі, з великою кількістю крутих підйомів, спусків, поворотів. У ході маршу доводиться долати перевали, ущелини, каньйони і яри. Все це приводить до зниження швидкості руху і збільшення дистанцій між машинами. Складний рельєф і знижений атмосферний тиск створюють важкі умови для роботи двигунів, силової передачі і ходової частини, а також сприяють збільшенню інтенсивності випаровування води з системи охолоджування і акумуляторних батарей, що часто приводить до виникнення різних поломок, спричиняє збільшенню витрати пального і вимагає створення запасів питної і дистильованої води. Тому при підготовці до маршу командир взводу повинен приділяти особливу увагу перевірці справності ходової частини і механізмів управління машин. На кожній машині потрібно мати спеціальне при­стосування, що запобігає скоченню при зупинках на підйомах і спусках.

Як показав досвід підготовки військ, витрата пального на танках збільшується на
30–50%, що вимагає підвищеного контролю за його наявністю і вживанням заходів до своєчасної дозаправки.

При підготовці до маршу в горах необхідно ознайомити командирів відділень і механіків-водіїв з профілем маршруту. Особовий склад і бойову техніку на привалах потрібно розташовувати на рівних ділянках, в місцях, що виключають обвали, сніжні лавини, затоплення, де забезпечувалися б їх укриття і маскування. При діях в похідній охороні особливу увагу потрібно приділити побудові колони головної похідної застави з урахуванням можливої раптової зустрічі з противником і ускладненням маневру. У ході виконання поставленої задачі головна похідна застава повинна рішуче захоплювати перевали, виходи з ущелин і утримувати їх до підходу головних сил. При русі в місцях можливих обвалів і утворення загороджень необхідно додатково висилати дозорну машину із задачею вести спостереження за небезпечною ділянкою до підходу колони, що охороняється. На привалах головна похідна застава займає вигідну позицію на пануючих висотах, забезпечуючи надійну охорону колони головних сил.

Взвод, призначений в бічну похідну заставу, просувається по паралельних маршрутах на рівні головної похідної застави в готовності до відбиття можливого нападу противника. При діях в нерухомій бічній заставі взвод займає командні висоти, що перехоплюють підступи до флангів колони, що охороняється. Після проходження колони, що охороняється, по команді (сигналу) командира колони, що охороняється, нерухома бічна застава приєднується до колони. Взвод, призначений в тильну похідну заставу, слідує за колоною, що охороняється на встановленій командиром дистанції, уважно оглядаючи прилеглі з флангів висоти, ущелини і інші ділянки місцевості, звідки можливий напад противника на колону, що охороняється.

При здійсненні маршу в лісі взвод рухається вздовж доріг і просік, витримуючи встановлені дистанції і швидкість руху. Лісові завали, що зустрічаються, пожежі і зони з високими рівнями радіації, як правило, обходяться в колоні роти по паралельних дорогах і просіках або долаються по пророблених проходах. Ліс сприяє потайному пересуванню, однак він створює противнику сприятливі умови для організації засідок і дій диверсійних груп. Командир взводу організує кругове спостереження, звертаючи увагу на ретельний огляд ділянок лісу (густі чагарники, бурелом, завали), що погано проглядаються, а також вершин дерев, де можливе знаходження дрібних диверсійних груп противника.

При визначенні шляхів обходу уточнюється прохідність лісу для БМП (танка). Відстань між деревами повинна бути не менше за 6–8 м, а товщина дерев (в сантиметрах) — не більша маси бойової машини (в тоннах).

Відстань до дозорної машини скорочується. За її діями у взводі повинні забезпечуватися постійне спостереження і готовність до негайної підтримки вогнем.

На привалах (в районі відпочинку) похідна охорона зупиняється і виконує задачу сторожової охорони, займаючи позицію, що забезпечує спостереження за прилеглою місцевістю. Між позиціями відділень (танків) на відкриті фланги висилаються парні патрулі і виставляються секрети.

 







Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 3725. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ МЕХАНИКА Статика является частью теоретической механики, изучающей условия, при ко­торых тело находится под действием заданной системы сил...

Хронометражно-табличная методика определения суточного расхода энергии студента Цель: познакомиться с хронометражно-табличным методом опреде­ления суточного расхода энергии...

ОЧАГОВЫЕ ТЕНИ В ЛЕГКОМ Очаговыми легочными инфильтратами проявляют себя различные по этиологии заболевания, в основе которых лежит бронхо-нодулярный процесс, который при рентгенологическом исследовании дает очагового характера тень, размерами не более 1 см в диаметре...

Примеры решения типовых задач. Пример 1.Степень диссоциации уксусной кислоты в 0,1 М растворе равна 1,32∙10-2   Пример 1.Степень диссоциации уксусной кислоты в 0,1 М растворе равна 1,32∙10-2. Найдите константу диссоциации кислоты и значение рК. Решение. Подставим данные задачи в уравнение закона разбавления К = a2См/(1 –a) =...

Объект, субъект, предмет, цели и задачи управления персоналом Социальная система организации делится на две основные подсистемы: управляющую и управляемую...

Законы Генри, Дальтона, Сеченова. Применение этих законов при лечении кессонной болезни, лечении в барокамере и исследовании электролитного состава крови Закон Генри: Количество газа, растворенного при данной температуре в определенном объеме жидкости, при равновесии прямо пропорциональны давлению газа...

Ганглиоблокаторы. Классификация. Механизм действия. Фармакодинамика. Применение.Побочные эфффекты Никотинчувствительные холинорецепторы (н-холинорецепторы) в основном локализованы на постсинаптических мембранах в синапсах скелетной мускулатуры...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.008 сек.) русская версия | украинская версия