Основи оборони батальйону іноземних армій
С Ш А Оборона — згідно американських статутів — вид бою, до якого війська переходять для відбиття наступу ворога, утримання важливих об’єктів, виграшу часу, економії сил і засобів до наступного переходу в наступ. Війська повинні зупинити наступ, змусити ворога зосередитись в районах, вигідних для військ, що обороняються, та зупинити його всіма можливими засобами в поєднанні з рішучими контратаками. Основними принципами ведення оборонних дій є: - захоплення тактичної ініціативи на окремих ділянках, а потім — і загальної ініціативи по мірі переходу від оборони до наступу; - нанесення ударів на всю глибину бойових порядків (оперативного шикування) ворога; - нав’язування ворогу своїх умов бою, швидке перенесення вогню, маневр і застосування засобів РЕБ, постійна готовність до проведення контратаки з метою порушення його системи управління і ускладнення координації дій; - узгодження застосування всіх сил і засобів в ході бою (операції), гнучкість планування і використання слабких сторін ворога. Види оборони — позиційна і мобільна (рухома). Позиційна оборона — ведеться з метою утримання найважливіших районів (ділянок) місцевості. Основний спосіб її ведення вогонь з зайнятих позицій в поєднанні з контрударами (контратаками) для відновлення втраченого положення і створення умов для переходу в наступ. Мобільна оборона — представляє собою динамічні бойові дії, основу яких складають рішучий маневр і пряме протиборство з ворогом. Основний спосіб її ведення — маневр в поєднанні з вогневим ураженням ворога. Мобільний захист характеризується виділенням до складу першого ешелону тих, що обороняються, мінімально необхідної кількості сил і засобів. створенням окремих маневрених груп, які використовуються для контратак у вирішальний момент та у вигідному для цього місці. Перевага елементів позиційної чи мобільної оборони в кожному конкретному випадку залежить від бойової задачі, обставин. складу наявних сил та засобів, їх боєздатності. В тактиці армій США значне місце відводиться діям при відступі, які проводяться при відсутності необхідних сил для ведення наступу чи оборони, а також з метою виграшу в часі або при необхідності використовувати війська на інших напрямках. Дії при відступі можуть бути вимушеними або запланованими. Дії по стримуванню проводяться шляхом контратак, оборонних боїв, засад, нальотів, відволікаючих ударів та іншими методами з метою виграшу часу. при веденні дій по стримуванню підрозділи на позиціях розміщуються з таким розрахунком, щоб забезпечити ефективне використання вогневих засобів, маскування та укриття від вогню ворога. Вихід з бою — один з важливих видів маневру. Його мета — зуміти відірватися від противника. Для цього використовується ніч, негода та інші несприятливі умови. Вихід з бою підрозділів підтримується діями авіації та гелікоптерами вогневої підтримки, а також — відволікаючими ударами на флангах.
Ф Р Н Командування Бундесверу розглядає оборону як один із основних видів бойових дій військ. в якому використовуються усі сили, засоби, способи, щоб відбити наступ ворога, нанести йому максимальні втрати, міцно утримувати район, який вони займають, створити умови для переходу у вирішальний наступ. Вважається, що оборона повинна бути стійкою, глибоко ешелонованою, круговою, протитанковою, здатною протистояти масовим ударам ядерної зброї та інших засобів масового ураження, а також ударам авіації та вогню артилерії. Оборона повинна бути активною і допускати широкий маневр силами та засобами. Оборона ділиться на позиційну і рухому. Позиційна оборона ґрунтується на міцному утриманні даного району місцевості, підготованих в інженерному відношенні оборонних позицій. В цьому виді оборони головний упор робиться на використання вигідних умов місцевості і вогневих засобів, на якісне інженерне обладнання оборонних позицій і міцне їх утримання. Позиційну оборону можуть вести з’єднання, частини і підрозділи будь-якої організаційної штатної структури. Рухома оборона базується на широкому використанні маневру військ і вогневих засобів з метою знищення ворога. який наступає. Основою рухомої оборони є не утримання місцевості, оборонних позицій, а маневр і удар по ворогу, що наступає. Вона є вищому ступені активною обороною, яка характеризується цілеспрямованістю в перехопленні ініціативи у ворога і нав’язуванні йому своєї волі. мотопіхотний батальйон в обороні діє, як правило, в складі бригади, в її першому або другому ешелоні. Крім того, він може діяти в бойовій охороні або вести дії по стримуванню у смузі забезпечення.
|
