Вихід з бою і відхід

Відхід роти проводиться тільки за наказом старшого командира з метою виводу підрозділів із-під ударів переважаючих сил противника, заняття більш вигідного положення і виграшу часу. Він може бути вимушеним або навмисним.

Вимушений відхід, як правило, застосовується в умовах, коли наявними силами і засобами немає можливості утримувати район оборони (опорний пункт), який займають, і створюється реальна загроза оточення га знищення підрозділів, які обороняються.

Навмисний відхід організовується з метою створення сприятливих умов для подальших дій.

Відхід повинен мати тимчасовий характер, проводитися організовано і планомірно, щоб не перетворитися на втечу і не відкрити фланги сусідніх підрозділів, які виводяться з-під удару противника. Відхід повинен бути ретельно підготовлений і здійснений організовано і потай, із своєчасним виходом роти в боєздатному стані в установлений район або із заняттям призначеного опорного пункту. Це потребує від командирів підрозділів передбачливості, самовладання і твердості в діях, а від особового складу — великої стійкості й організованості під час виконання поставлених завдань.

Рота, як правило, здійснює відхід у складі батальйону зразу у призначений район у похідному порядку. Крім того, батальйон може бути призначений в ар'єргард із завданням затримати противника, який наступає, на час, необхідний для відходу головних сил бригади (полку). В умовах безпосереднього зіткнення з противником відходу передує вихід з бою. Для забезпечення виходу з бою батальйону призначаються підрозділи прикриття (танкова або механізована рота, взвод) із засобами посилення.

Організовуючи вихід з бою і відхід, командир роти крім звичайних питань визначає: кінцевий район відходу і час його заняття; склад підрозділів прикриття, які забезпечують вихід з бою, і охорони; порядок виходу з бою основних сил; район збору; напрямок або маршрут відходу; порядок евакуації поранених і хворих, а також пошкодженого (несправного) озброєння і техніки.

Під час постановки завдань командир роти в бойовому наказі вказує:

- підрозділам основних сил — мету відходу, завдання, порядок виходу з бою, напрямок або маршрут відходу, район збору батальйону і час виходу до нього, рубежі — вихідний і регулювання та час їх проходження, а також кінцевий рубіж (призначений район) відходу і до яких дій бути готовими;

- підрозділам прикриття, які забезпечують вихід з бою, склад, завдання, час, до якого вони повинні утримувати позиції, які займають, і порядок їхніх подальших дій;

- артилерійським, зенітному, гранатометному підрозділам та іншим вогневим засобам, які залишаються в безпосередньому підпорядкуванні командира, — завдання і порядок відходу;

- підрозділам охорони — склад і завдання.

Під час організації взаємодії командир указує порядок виходу з бою і відходу підрозділів, вивезення (винесення) поранених і хворих, евакуації несправного озброєння і техніки; узгоджує дії підрозділів прикриття, порядок їхнього відходу, зруйнування важливих об'єктів, улаштування загороджень, а також порядок підтримки їх вогнем артилерії.

Відхід проводиться, як правило, вночі або в інших умовах обмеженої видимості, але може здійснюватися і вдень. При цьому особливу увагу потрібно приділяти боротьбі з повітряним противником і його танками.

З початком виходу роти з бою підрозділи прикриття залишаються на позиціях, які займають, до вказаного їм часу або сигналу, і ведуть такі ж дії, які передували виходу з бою. Управління цими підрозділами здійснюється одним з командирів рот (взводів), який підпорядкований безпосередньо командиру роти і підтримує з ним зв'язок.

Підрозділи прикриття відходять за наказом (сигналом) командира роти раптово і, як правило, всі одночасно. Якщо противник виявить їх відхід і почне переслідування, підрозділи прикриття, утримуючи його просування, відходять стрибками з рубежу на рубіж, руйнують мости (переправи) і ділянки доріг, а також улаштовують мінно-вибухові та інші загородження в напрямку руху противника.

Під час виходу із бою в умовах активних дій противника рота вогнем усіх засобів завдає йому поразки, а при необхідності може частиною сил або в повному складі раптово контратакувати з метою зупинити противника, а потім під прикриттям виділених підрозділів, вогню артилерії, гранатометів, загороджень і аерозолів (димів) швидко вийти із бою.

У районі збору командир роти уточнює ротам (взводам) і засобам посилення завдання на відхід, організовує розвідку і охорону.

Охорона роти під час відходу здійснюється тильною похідною заставою, а при необхідності і боковими похідними заставами, які вогнем з ходу і з місця, а також діями із вогневих засад затримують просування противника до вказаного командиром батальйону часу. Застави за наказом командира батальйону можуть також руйнувати мости (переправи), ділянки доріг, улаштовувати мінно-вибухові та інші загородження.

Батальйон, призначений в ар'єргард, завчасно займає оборону на вказаному рубежі й утримує його до встановленого часу або до наказу на відхід. Ар'єргард повинен у будь-яких умовах забезпечувати відрив головних сил бригади (полку) від противника і організований їх відхід.

Відхід ар'єргарду здійснюється за дозволом командира бригади (полку) послідовно з рубежу на рубіж або перекатами, коли частина підрозділів відходить на наступний рубіж, займає на ньому позиції на широкому фронті і забезпечує відхід решти підрозділів батальйону. Під час відходу широко застосовуються вогневі засади, загородження і зруйнування. Після виконання завдання ар'єргард діє за вказівкою командира бригади (полку).

Підрозділи технічного забезпечення і тилу батальйону, які не використовуються для безпосереднього забезпечення виходу з бою, завчасно відводяться в призначений район. Поранені і хворі, а також несправні озброєння і техніка евакуюються заздалегідь.

Підрозділи прикриття забезпечуються додатковим запасом ракет, боєприпасів і санітарним транспортом.