Ведення в текст документа формул

Для розміщення в тексті документа формул текстовий процесор використовує спеціальний компонент під назвою Microsoft Equation Editor. Щоб швидко отримувати доступ до нього, необхідно створити на одній із двох панелей інструментів (Стандартная або Форматирование) спеціальну кнопку для нього. Створення на панелі інструментів кнопки Редактор формул розглянуто у вправі 2.2.8.

При натискуванні на кнопку Редактор формул може статися так, що на екрані виникне повідомлення такого змісту: “Microsoft Word не может запустить редактор формул. Компонент не установлен. Установить его? ”. При цьому, звичайно ж, треба натиснути кнопку Да. Внаслідок цього текстовий процесор автоматично здійснює установку потрібного компонента.

При нормальній роботі, тобто при установленому компоненті, після натискування на кнопку Редактор формул з’являється вікно редактора формул. При цьому на екрані відбуваються такі зміни:

q головне меню текстового процесора замінюється на меню редактора формул;

q з’являється панель інструментів Формула з кнопками вставки різноманітних формульних символів, згрупованими по видам (Символы отношений, Пробелы и многоточия, Надстрочные знаки, Шаблоны скобок, Шаблоны сумм и многие др.);

q безпосередньо в тексті документа з’являється прямокутне поле для введення формули, рамка якого містить точки розтягування.

Формула набирається шляхом клацання ЛКМ на вибраних формульних символах. Цікаво, що в редакторі формул не працює клавіша < Пропуск >, оскільки пропуски між формульними символами створюються автоматично. У разі потреби для набору додаткових пропусків можна користуватись шаблоном Пробелы и многоточия на панелі інструментів Формула, де представлено пропуски різної ширини. Для прискореного набору у складі формули додаткових пропусків слід користуватись клавішами < Ctrl > +< Пропуск > (вузький додатковий пропуск) або < Shift > +< Ctrl > +< Пропуск > (широкий додатковий пропуск). Пропуска, створеного редактором формул автоматично, можна позбавитись візуально, якщо скористуватись клавішами < Shift > +< Пропуск >.

Після завершення набору формули треба натиснути на клавішу < Esc > або клацнути ЛКМ на вільному місці сторінки.

Вправа 2.8.1. Створити новий документ і набрати в ньому просту формулу для розв’язування квадратного рівняння .

Попередження. Майте на увазі, що при роботі з редактором формул може порушуватись відповідність між дійсною мовою клавіатури і показами відповідного індикатора.

Настройка редактора формул передбачає вибір інтервалів між формульними символами, настройку шрифтів, а також встановлення певних співвідношень між розмірами елементів формули.

Вибір інтервалів між формульними символами здійснюється після звернення до редактора формул шляхом виконання команди Формат-Интервал.... Для цього на екрані з’являється вікно Интервал. Для встановлення внесених змін натискують кнопку Применить, для їх скасування – кнопку По умолчанию.

Настройка шрифтів здійснюється після звернення до редактора формул шляхом виконання команди Стиль-Определить.... Для цього на екрані з’являється вікно Стили. У цьому вікні для різних за стилем складових формули слід вибрати шрифт, а також його накреслення (Полужирный, Наклонный). Наприклад,

q для стиля Переменная доцільно вибрати шрифт Times New Roman з накресленням Наклонный;

q для стиля Стр. греческие доцільно вибрати шрифт Symbol з накресленням Наклонный;

q для стиля Функция доцільно вибрати звичайний шрифт Times New Roman і т.д.

Після завершення настройки шрифтів слід натиснути кнопку OK вікна Стили.

Вправа 2.8.2. Спробуйте виконати описану вище настройку шрифтів.

Встановлення потрібних співвідношень між розмірами елементів формули виконується після звернення до редактора формул шляхом виконання команди Размер-Определить.... Для цього на екрані з’являється вікно Размеры. Для встановлення внесених змін натискують кнопку Применить, для їх скасування – кнопку По умолчанию.

Редагування застосовується до вже існуючих формул з метою внесення в них змін або доповнення. Для цього існуючу формулу треба виділити, клацнувши по ній ЛКМ. При цьому навколо формули з’являється прямокутна рамка з точками розтягування.

Віділену формулу можна скопіювати у буфер обміну. Виділену формулу можна вилучити із текста, якщо натиснути клавішу < Backspace > або < Delete >. Крім того, розмір виділеної формули можна змінити шляхом переміщення точок розтягування при натиснутій ЛКМ.

Крім того, якщо формулу виділено, то стають доступними наступні команди.

q Команда Правка-Объект Формула-Изменить. За цією командою на екрані з’являється вікно редактора формул, а сама формула розміщується у прямокутному полі для її редагування безпосередньо в тексті документа.

q Команда Правка-Объект Формула-Открыть. За цією командою на екрані з’являється окреме власне вікно редактора формул, яке містить тільки формулу. Це вікно надає більше зручностей для редагування формули. Зокрема, з’являється можливість масштабування зображення формули (функції меню Вид) тощо.

Ці ж самі команди стають доступними у контекстному меню, яке можна отримати, клацнувши на формулі ПКМ.

Швидко отримати на екрані вікно редактора формул можна, якщо на існуючій формулі клацнути ЛКМ двічі.

Після отримання вікна редактора формул існуюча формула видозмінюється звичайним способом. Але, крім цього, може бути застосований цікавий спосіб зміни взаємного розташування окремих елементів формули. Для цього треба виділити потрібний елемент і перетягувати його в інше місце шляхом використання клавіш < Ctrl > +< клавіша управління курсором >.

Вправа 2.8.3. Створити новий документ і набрати в ньому формулу , використовуючи для розміщення формули окреме власне вікно редактора.