Юридичний словник. Нормативно–правовий акт –письмовий документ, виданий у встановленому порядку компетентним органом державиНормативно–правовий акт – письмовий документ, виданий у встановленому порядку компетентним органом держави, що містить правові норми загального характеру. Закон – нормативний акт, прийнятий органом законодавчої влади або всенародним референдумом, що має вищу юридичну силу і містить первинні правові норми. Підзаконні акти – це нормативно-правові акти, видані на основі, на виконання, з метою конкретизації та деталізації положень законів. Дія нормативно-правового акта в часі обмежена періодом між набранням актом чинності та припиненням його дії. Юридична техніка – це система науково обґрунтованих і практично підтверджених засобів, правил і прийомів підготовки і впорядкування правових актів, що використовується з метою забезпечення їх досконалості і підвищення ефективності. Юридичні терміни– словесне позначення понять, що використовуються при викладенні змісту правового акта. Юридичні конструкції – типові моделі побудови нормативного матеріалу, що включають ряд однопорядкових правових понять.
Тести для самоконтролю 1. Основною формою (джерелом) права України є: а) правовий звичай; б) нормативно-правовий акт; в) нормативний договір; г) правовий прецедент.
2. Визначте правильно вказані види підзаконних нормативно-правових актів: а) Конституція, закон; б) указ Президента України, постанова Верховної Ради України; в) правовий звичай, нормативно-правовий договір; г) нормативні рішення місцевих Рад народних депутатів.
3. Зазначте ознаки, що відрізняють нормативно-правовий акт від акта застосування права: а) акт застосування права завжди заснований на нормі права, повинний їй відповідати, не суперечити; б) акт застосування права розрахований на однократне застосування, а нормативно-правовий акт — на необмежену кількість застосувань; в) акт застосування права розрахований на чітко визначений випадок, а нормативно-правовий акт не вичерпує себе однократним застосуванням; г) усі перераховані. 4. Вищу юридичну силу має: а) декрет Кабінету Міністрів України; б) указ Президента України; в) конституційний закон; г) постанова Кабінету Міністрів України; д) звичайний закон.
5. Один чи кілька з перелічених нормативно-правових актів мають такі ознаки, як верховенство, беззаперечність, особливу процедуру прийняття, генеральність: а) наказ міністра оборони України нормативного характеру; б) постанова Національного банку України; в) розпорядження голови обласної державної адміністрації; г) указ Президента України; д) усі мають; е) жоден із перерахованих не має.
6. Закон втрачає свою силу, якщо: а) його скасовано указом Президента України; б) його скасовано постановою Кабінету Міністрів України; г) було прийнято на певний строк і цей строк минув, а постановою Кабінету Міністрів України строк дії такого закону продовжено ще на один рік; д) якщо про скасування закону вказується в новому законі, що заміняє старий; е) в усіх перерахованих випадках.
7. Поняття «територія держави» містить у собі тільки: а) земну територію, надра, внутрішній водний простір; б) територіальні води в межах 12 морських миль; в) повітряний простір у межах держави (на висоті до 35 км); г) території посольств і консульств; д) повітряні та морські судна військового та цивільного флоту, що знаходяться в повітрі, відкритому морі під прапором держави; е) трубопроводи, підводні кабелі, нафтові морські вишки; ж) усе назване.
8. В яких випадках нормативно-правовий акт має зворотну силу: а) коли він пом'якшує відповідальність особи чи скасовує її, якщо до набуття чинності цього нормативно-правового акта існувала юридична відповідальність за вчинення такого діяння; б) коли він погіршує правове становище учасників суспільних відносин порівняно з тим, що існувало до його прийняття; в) коли він покращує правове становище учасників суспільних відносин порівняно з тим, що існувало до його прийняття; г) коли нормативно-правовий акт не погіршує, але й не покращує правове становище суб'єктів порівняно з тим, що існувало до прийняття цього нормативно-правового акта.
9. Дія нормативно-правового акта в просторі означає, що: а) нормативно-правовий акт поширює свою дію на певну частину території держави; б) нормативно-правовий акт поширює свою дію на всю територію держави; в) нормативно-правовий акт поширює свою дію на територію всієї держави або на окрему її частину; г) жоден із варіантів не є правильним.
10. Дія законів України, що встановлюють юридичну відповідальність, поширюється на іноземців, якщо вони: а) знаходяться на території України і не мають дипломатичної недоторканності; б) якщо іноземець, який знаходиться на території України, не досяг повноліття; в) якщо іноземець не знаходиться на території Україні, але раніше знаходився на ній; г) якщо іноземець має дипломатичний імунітет.
11. Види законів за значенням і місцем у системі законодавства: а) конституційні та звичайні; б) постійні та надзвичайні; в) особливі та найважливіші; г) надзвичайні та поточні. 12. Види підзаконних нормативно-правових актів: а) рішення суду; б) постанови уряду; в) Указ Президента України «Про нагородження хрестом «За мужність»; г) протест прокурора. 13. Серед нормативно-правових актів за юридичною силою розрізняють: а) закони та підзаконні акти; б) постанови уряду та накази міністерств; в) укази Президента та декрети уряду; г) розпорядження Президента та розпорядження голови облдержадміністрації нормативного характеру. Література: 1. Вовк Ю. Недоліки законодавства як одна з причин політичної кризи в Україні // Право України. – 2008. - № 4. – С. 74 -77. 2. Ерасов А.М. Обратная сила уголовного закона и принципы уголовного права //Правоведение. - 2005. - № 3. - С. 75-89. 3. Котелевская И.В. Закон и подзаконный акт // Журнал российского права. – 2000. - № 1. – С. 34. 4. Макаренко О. Конституційний порядок надання Верховною Радою України згоди на обов‘язковість міжнародних договорів в Україні // Право України. – 2007. - №.6. – С. 78 – 83. 5. Марченко М.Н. Источники права. – М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2005. – 760 с. 6. Правовые акты. Учебно-практическое и справочное пособие / Под ред. Ю.А. Тихомирова, И.В. Котелевской. – М.: Изд-во М.Ю.Тихомирова, 1999. – 381с. 7. Працюк І.В. Види законів України // Проблеми законності. – Харків, 200. – Вип. 52. – С. 3- 9. 8. Селиванов В. Нетотожність права і закону (методологічний аспект) // Право України. – 2005. - №5. – С.7-11. ТЕМА 17. ПРАВОТВОРЕННЯ, НОРМОТВОРЧІСТЬ ТА ЗАКОНОТВОРЧІСТЬ Питання, що виносяться на розгляд на семінарському занятті. 1. Поняття і ознаки правотворення. Правотворення і правотворчість. 2. Правотворчість: поняття, цілі та суб’єкти. Види і принципи правотворчості. 3. Правотворчість і законотворчість. Поняття і основні стадії законотворчого процесу. 4. Юридична техніка. Мова і стиль закону. 5. Поняття і форми систематизації нормативно-правових актів. Методичні рекомендації При вивченні цієї теми увага зосереджується на дослідженні формальної частини процесу творення норм права, оскільки норми права безпосередньо “формулюються” та приймаються відповідними суб’єктами нормотворчої діяльності. Курсанти та студенти юридичних вузів мають до тонкощів засвоїти теорію та практику нормотворчої діяльності. Зміст і значення нормотворчої діяльності полягає, передусім, у тому, щоб обрати такий варіант регулювання, юридичної регламентації, який би повною мірою відповідав поставленій меті. При цьому, слід урахувати закономірності розвитку суспільства, сприятливі об’єктивні і суб’єктивні умови для прийняття нормативно-правового акта, а також вибір оптимальної правової форми владного рішення (закон, указ, постанова, статут, регламент тощо). Для цього необхідно розглянути поняття, види і принципи нормотворчої діяльності; причому особливо ґрунтовно слід опрацювати такий її вид як законодавчий процес, його поняття та відповідні стадії, оскільки в кожній демократичній, правовій і соціальній державі світу наявні відповідні законодавчі органи влади як загальнонародні, представницькі, виборні, колегіальні органи держави, уповноважені приймати особливі нормативно-правові акти – акти законодавчого характеру. Крім того, на завершення вивчення теми курсанти та студенти мають ознайомитися із загальнотеоретичними основами впорядкування та вдосконалення чинних нормативно-правових актів, приведення їх до певної внутрішньої узгодженості, тобто з відповідними технологіями, що використовуються у процесі нормотворчої діяльності. Значення систематизації законодавства і її видів слід розглянути в наступних аспектах: - необхідність подальшого розвитку законодавства; - забезпечення зручності при реалізації права; - необхідності цілеспрямованого і ефективного правового здійснення наукових досліджень. Після цього слід розглянути особливості інкорпорації, консолідації і кодифікації законодавства.
Практичні завдання Під час підготовки до семінарського заняття курсанти та студенти повинні. 1. Засвоїти визначення понять: правотворення, нормотворчість, правотворчість, законотворчість, юридична техніка, мова закону, систематизація нормативно-правових актів, кодифікація, консолідація, інкорпорація. 2. Скласти таблицю «Види правотворчості».
3. Самостійно скласти схеми: а) стадій законотворчого процесу в Україні та проаналізувати зміст кожної з його стадій; б) видів систематизації нормативно-правових актів. 4. Користуючись текстами Конституції України та Конституції Російської Федерації, порівняти стадії законодавчого процесу за наступною схемою
5. Проаналізувати тезу Ш.Л. Монтеск’є з його праці “Про дух законів”: “Дух поміркованості має бути духом законодавця... Що потрібно мати на увазі у процесі розроблення законів? Склад їх має бути ємним... простим... Рішення відкриті завжди кращі для розуміння... Суттєва умова – щоб слова закону викликали в усіх людей одні і ті ж поняття”. 6. Дати відповіді на питання. Чим відрізняються поняття «правотворення», «нормотворення», «правотворчість», «законотворчість»? Хто здійснює правотворчу діяльність держави? Назвіть фактори, що зумовлюють потребу на певному етапі розвитку людства у створенні законодавчого органу. Чи може прийнятий закон бути неправовим? В яких випадках? Наведіть конкретні приклади. Які деформації законотворчої діяльності в Україні вам відомі? Назвіть можливі способи їх подолання. Чи погоджуєтеся Ви з думкою, що ухвалення Конституції референдумом – це найдемократичніший спосіб? 7. Наведіть конкретні приклади видів систематизації нормативно-правових актів, що використовуються різними державними органами. 8. Знайти відповідність між стовпцями таблиці «Види систематизації нормативно-правових актів».
9. Побудувати графічну діаграму співвідношення системи права та системи законодавства за обсягом. 10. Підготувати реферати за темами: “Об’єктивне та суб’єктивне у праві”, “Юридична техніка і правотворчість”, “Мова і стиль закону”.
|
