Юридичний словник. Система права– це об’єктивно зумовлена внутрішня структура права, що складається із взаємопов’язаних норм

Система права – це об’єктивно зумовлена внутрішня структура права, що складається із взаємопов’язаних норм, логічно поділених на галузі, підгалузі та інститути.

Галузь права – велика впорядкована сукупність правових норм, що регулює певний тип подібних суспільних відносин специфічним методом правового регулювання.

Підгалузь права – система однорідних предметно–пов’язаних інститутів певної галузі права.

Інститут права – впорядкована сукупність правових норм, що регулює певний вид (групу) суспільних відносин.

Субінститут права – це впорядкована сукупність юридичних норм, регулюючих конкретний різновид суспільних відносин, що перебувають у рамках певного інституту.

Предмет правового регулювання – це тип суспільних відносин, що регулює певна галузь, це те, що підлягає правовому регулюванню.

Галузевий метод правового регулювання – це характерний для кожної галузі права набір способів впливу права на суспільні відносини, це те, як право впливає на них.

Імперативний метод – це метод владних розпоряджень, що містить в собі, як правило, норми–заборони і норми–зобов’язання.

Диспозитивний метод є протилежним імперативному. Він дає суб’єктам можливість самостійно встановлювати правила власної поведінки в рамках закону.

Публічне право — це система правових норм, що регулюють відносини між державними органами, а також між державою та особою і суспільством, що складаються у процесі організації та здійснення державної влади.

Приватне право – це система правових норм, що регулюють відносини між приватними фізичними та юридичними особами.

Матеріальне право – це сукупність норм, що безпосередньо регулює суспільні відносини.

Процесуальне право – це сукупність норм, що регулює діяльність з реалізації матеріальних норм.

Тести для самоконтролю

1. Які з перелічених елементів входять до структури системи права:

а) правові відносини;

б) інститут права;

в) правопорушення;

г) підзаконний нормативний акт.

 

2. Поняття „система права” та „система законодавства” є:

а) тотожними;

б) протилежними;

в) співвідносяться як форма і зміст;

г) перше є ширшим за друге.

 

3. Яка з визначених ознак є ознакою галузі права:

а) наявність самостійного предмета регулювання;

б) наявність самостійного державного органу;

в) наявність певного строку введення;

г) наявність єдиної території.

 

4. Які з визначених елементів входять до складу системи законодавства:

а) закони держави;

б) інститут права;

в) галузь права;

г) норми релігії.

 

5. Які з означених елементів входять до складу-поняття правової системи сучасності:

а) континентальна система;

б) система законодавства;

в) система права;

г) система юридичних норм.

6. Які з перелічених понять можуть бути визначені як інститути права:

а) інститут законодавства Верховної Ради України;

б) інститут кадрів управління;

в) інститут відповідальності неповнолітніх;

г) інститут національної безпеки.

7. Які з наведених понять можуть бути названі галузями права:

а) монопольне право;

б) шлюбно-сімейне право;

в) право спадкоємства;

г) цивільне право.

8. Які з видів нормативно-правових актів належать до підзаконних:

а) Конституція України;

б) Закон України «Про державне мито»;

в) Указ Президента України «Про вдосконалення правотворчої діяльності»;

г) Конституція Автономної Республіки Крим.

 

9. Найбільшою сукупністю норм права є:

а) інститут права;

б) галузь права;

в) система права;

г) підгалузь права.

 

10. Предмет та метод правового регулювання є критеріями розмежування:

а) галузей права;

б) інститутів права;

в) сфер суспільних відносин;

г) субінститутів права.

11. Яка з перелічених процесуальних галузей права є зайвою:

а) конституційна;

б) цивільна;

в) сімейна;

г) кримінальна.

12. Назвіть основні підстави розподілу системи права за галузями:

а) розсуд законодавця;

б) предмет і метод правового регулювання;

в) характер джерел права;

г) характер суспільних відносин.

 

13. До приватного права належать такі галузі права:

а) конституційне право, адміністративне право;

б) цивільне право, сімейне право;

в) міжнародне гуманітарне;

г) фінансове право, кримінальне право.

 

14. Система всіх упорядкованих певним чином законів цієї країни, а також міжнародних договорів, ратифікованих парламентом, - це:

а) закони держави;

б) законодавство держави;

в) зведення законів;

г) система права.

Література:

1. Байтин М.И., Петров Д.Е. Метод регулирования в системе права: Виды и структура //Журнал российского права. - 2006. - № 2. - С. 84-95.

2. Байтин М.И., Петров Д.Е. Основные отрасли современного права //Право и политика. -2004. - № 1. - С. 19 - 30

3. Байтин М.И., Петров Д.Е. Соотношение отрасли права и отрасли законодательства //Правоведение. -2004. - № 4. - С. 29 - 40

4. Баландин В.Н., Павлушина А.А. Проблема соотношения «материального» и «процессуального» в праве и ее значение для определения понятия «юридический процесс»// Журнал российского права. – 2002. – № 6. – С.93-101.

5. Богданов Е. Соотношение частного и публичного в гражданском законодательстве // Российская юстиция. - 2000. - № 3. – С. 23-25.

6. Гладун З. Медичне право – комплексна галузь права України // Право України. – 2007. - № 4.- С. 100 – 105.

7. Ківалова Т.С., Смелянець Г.Є. До питання про поняття і складові методу правового регулювання // Актуальні проблеми держави і права. –Одеса: Юрид.літ, 2003. – Вип.21. – С.33-37.

8. Кононов А.А. Общенаучная концепция системы права // Правоведение. – 2003. - №3. – С.12-21.

9. Логінова Н. Історичний погляд на прояв диспозитивності у кримінальному процесі України // Право України. – 2007. - № 4. – С. 130 – 133.

10. Марценюк О. Етапи розвитку інформаційного законодавства: міжнародний та національний аспект // Право України. – 2007. - №.7. – С. 120 – 124.

11. Радіоненко О. Основні напрями розвитку законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів // Право України. – 2008. - № 4. – С.131 – 139.

12. СкрипнюК О. Система конституційного права України: поняття та її складові елементи // Право України. – 2008. - № 7. – С.4 – 9.

13. Чабаненко М. Імперативні та диспозитивні способи правового регулювання на сучасному етапі розвитку аграрного права як галузі // Право України. – 2004. - №11. – С.109.

14. Ющик О.І. Галузі та інститути правової системи (міфи і реальність). – К.: Оріон, 2002. – 112 с.