Студопедия — Юридичний словник. Право– це система загальнообов’язкових, формально-визначених, установлених і охоронюваних державою правил поведінки
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Юридичний словник. Право– це система загальнообов’язкових, формально-визначених, установлених і охоронюваних державою правил поведінки






Право – це система загальнообов’язкових, формально-визначених, установлених і охоронюваних державою правил поведінки, що виражає міру свободи і справедливості, досягнуту певним суспільством, і служить для регулювання суспільних відносин.

Сутність – це внутрішній зміст предмета, що виражається в єдності всіх його різноманітних властивостей і відносин.

Загально-соціальна сутність права - право відбиває узгоджену волю населення, сформовану в результаті взаємних поступок.

Класова сутність права - відбиває волю пануючої соціальної спільноти (касти, стану, класу).

Функції права – це основні напрями впливу права на людину і суспільство (суспільні відносини).

Регулятивна функція - приписи правових норм вносять впорядкованість у суспільні відносини.

Охоронна функція - право захищає соціальні цінності, блага, суспільні відносини шляхом установлення заборон, обмежень і покарань за порушення заборон.

Цінність права – це його позитивна значимість (роль) у задоволенні потреб суб’єкта.

Цивілізація – це співтовариство людей, об’єднане основоположними духовними цінностями та ідеалами, що має стійкі особливі ознаки в соціально-політичній організації, економіці, культурі та психологічне відчуття належності до цього співтовариства.

Об’єктивне право – це система всіх діючих у країні норм права, відбитих у різних джерелах права і незалежних від індивіда.

Суб’єктивне право – це визначена об’єктивним правом міра дозволеної поведінки суб’єкта права.

Принципи права – це основні ідеї, початкові положення або формування, провідні засади процесу, розвитку і функціонування права.

Правові аксіоми – це вироблені юридичною наукою і практикою загальні положення, які через свою простоту, ясність і багаторазове підтвердження практикою сприймаються як самоочевидні істини, що не потребують доказів.

Правові презумпції – це офіційно визнані припущення про наявність або відсутність тих або інших юридичних фактів.

Правова фікція (від лат. fictio – вигадка) – це прийом юридичної техніки, за допомогою якого особі, предмету або явищу в цілях захисту законних приватних, суспільних і державних інтересів свідомо надається характеристика, якою особа, предмет або явище насправді не володіє.

Тести для самоконтролю

1. Яке з представлених визначень є найбільш повним:

а) право – це система нормативного регулювання суспільних відносин;

б) право - це система загальнообов’язкових державних приписів, що містяться в нормативно-правових актах, прийнятих уповноваженими державними органами законодавчої та виконавчої влади в установленому порядку з дотриманням певної процедури;

в) право – це система загальнообов’язкових, формально-визначених, установлених і санкціонованих державою правил поведінки, що регулюють суспільні відносини та виражають нормативи свободи і справедливості.

2. Об’єктивне право – це:

а) система правових норм, що не залежать від волі індивіда;

б) галузь права, що врегульовує правовий режим об’єктів права власності;

в) елемент структури правових відносин;

г) система правових норм, що залежать від волі індивіда.

 

3. До спеціально юридичних функцій права належить:

а) інформаційно-орієнтуюча функція;

б) охоронна функція;

в) стабілізаційна функція;

г) виховна.

 

4. До загально-соціальних функцій права належать:

а) інформаційна, орієнтаційна, охоронна, регулятивна;

б) інформаційна, орієнтаційна, виховна;

в) орієнтаційна, охоронна, регулятивна;

г) охоронна, регулятивна.

 

5. Функція впорядкування суспільних відносин, визначення лінії поведінки людей, наділення їх певними правами й обов’язками має характер:

а) орієнтаційний;

б) охоронний;

в) регулятивний;

г) виховний.

 

6. На які дві групи можна поділити ознаки права:

а) теоретичні і практичні;

б) спеціальні і прикладні;

в) соціальні і юридичні;

г) правильні і неправильні.

 

7. Юридичні ознаки права:

а) нормативний характер права;

б) загальнообов’язковий характер права;

в) формальна визначеність;

г) усі перелічені.

 

8. У чому полягає загальнообов'язковий характер права:

а) право є засобом нормування поведінки людей, установлення справедливої міри свободи цієї поведінки;

б) правові норми є загальними та обов'язковими для всіх суб’єктів, які знаходяться на території конкретної держави;

в) чіткість, однозначність, стислість формальних правових приписів, втілених у законах, указах, постановах тощо;

г) право є обов’язковим тільки для певної категорії людей.

9. У чому полягає владно-державний характер права:

а) у чіткості, однозначності, стислості формальних правових приписів, втілених у законах, указах, постановах;

б) у тому, що право є засобом нормування поведінки людей;

в) у тому, що держава визнає певні правила поведінки обов’язковими;

г) до порушників вимог норм права державні органи можуть застосовувати заходи юридичної відповідальності.

 

10. Нормативний характер права полягає в тому, що:

а) право є засобом нормування поведінки людей;

б) право є засобом нормування поведінки людей, установлення справедливої міри свободи цієї поведінки;

в) чіткість, однозначність, стислість формальних правових приписів, втілених у законах, указах, постановах;

г) держава визнає певні правила поведінки обов’язковими шляхом прийняття нормативно-правових актів.

 

11. У чому полягає формальна визначеність права:

а) у чіткості, однозначності, стислості формальних правових приписів, втілених у законах, указах, постановах;

б) у тому, що право є засобом нормування поведінки людей;

в) у тому, що держава визнає певні правила поведінки обов’язковими;

г) до порушників вимог норм права державні органи можуть застосовувати заходи юридичної відповідальності.

 

12. Функції права — це:

а) основні напрямки впливу права на теорію права та держави;

б) його компетентність;

в) основні напрямки його впливу на людину і суспільство (суспільні відносини);

г) його якісні характеристики.

13. Вихідні керівні засади, відправні установлення, що виражають сутність права і випливають з ідеї справедливості і свободи — це:

а) права людини;

б) правозастосувальні акти;

в) принципи права;

г) прогалини у праві.

 

14. За формою нормативного вираження принципи права можна поділити на:

а) постійні і тимчасові;

б) закріплені в Конституціях і в чинному законодавстві;

в) галузеві і міжгалузеві;

г) відкриті і закриті.

 

15. За сферою дії принципи права поділяють на:

а) загальноправові;

б) міжгалузеві;

в) галузеві;

г) усі перелічені.

 

16. За змістом принципи права бувають:

а) загально-соціальні (економічні, політичні та ін.) і спеціально юридичні принципи;

б) загальноправові, міжгалузеві, галузеві та принципи правових інститутів;

в) постійні і тимчасові;

г) правові і неправові.

 

17. Загальнолюдські (цивілізаційні) принципи права:

а) принцип рівності;

б) принцип гуманізму;

в) принцип свободи;

г) усі перелічені.

 

18. Загальноправові принципи:

а) принцип законності;

б) принцип справедливості;

в) принцип здійснення правосуддя тільки судом;

г) усі перелічені.

 

19. Галузеві принципи — це:

а) принципи окремих юридичних наук;

б) принципи окремої галузі права;

в) принципи, що діють у межах декількох галузей права;

г) принципи, що діють у межах декількох інститутів.

 

20. Принцип демократизму полягає в тому, що:

а) закріплення в нормах правового становища людини;

б) закріплення в нормах порядку участі народу у формуванні органів державної влади;

в) закріплення в нормах права народу на участь у створенні й удосконаленні законодавства;

г) усе назване.

21. В якому випадку може бути обмежений принцип свободи:

а) з метою забезпечення державних інтересів;

б) з метою забезпечити свободу інших осіб (тому встановлюється певна міра свободи кожної особи);

в) з метою покарання особи за антиморальну поведінку;

г) принцип свободи не може бути обмежений у жодному випадку.

 

22. Що означає поняття „принцип”:

а) загальнообов’язкове правило поведінки;

б) формально обов’язкове правило поведінки;

в) підвалини, фундамент будь-якої соціальної системи (також і правової);

г) природне право кожної людини.

 

23. У чому полягає суть принципу рівності:

а) виражається в рівності правового становища всіх перед законом;

б) наявності рівних загальногромадянських прав і обов'язків;

в) рівному захисті перед судом;

г) усе вказане.

 

24. Який принцип полягає в рівності правового становища всіх незалежно від національної, статевої, релігійної належності, походження, місця мешкання, посадового становища та інших обставин:

а) принцип рівності;

б) принцип гуманізму;

в) принцип свободи;

г) усі перелічені.

 

25. Визначте, в яких двох значеннях може розглядатися право:

а) значенні закону і значенні звичаю;

б) об’єктивному і суб’єктивному значеннях;

в) значеннях системи права і системи законодавства;

г) публічному та приватному значеннях.

Література

1. Байтин М.И. Сущность права: Современное нормативное правопонимание на грани двух веков. – 2-е изд., доп. – М.: Издательский дом „Право и государство”, 2005. – 543 с.

2. Бандура О. Основні цінності права як система // Право України. – 2008. - № 5. – С.14 – 20.

3. Заморська Л. Поняття «нормативність права»: теоретичний аспект // Право України. – 2007. - №.6. – С.26 – 30.

4. Колодій А.М. Принципи права України. – К.: Юрінком Інтер, 1998.

5. Коростей В. Про функції права // Право України. – 2004. - №9. – С.124.

6. Крестовська Н.М. До питання про функції ювенального права// Актуальні проблеми держави і права. Зб.наук.праць. – Одеса: Юрид.літ, 2003. – Вип.21. – С.180-185.

7. Луць Л.А., Фулей Т.І. Деякі аспекти впровадження загальнолюдських принципів права в юридичну практику України // Держава і право. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2003. - Вип.20.

8. Матузов Н.И. О праве в объективном и субъективном смысле: Гносеологический аспект //Правоведение. -1999. - № 4. - С. 129 – 143.

9. Мозоль Н. Сучасний погляд на справедливість // Право України. – 2007. - № 5.- С. 39 – 45.

10. Оборотов Ю.Н. Традиции и новации в правовом развитии. – Одесса: Юрид. літ., 2001. – С.95-108.

11. Поляков А.В. Постклассическое правоведение и идея коммуникации //Правоведение. -2006. - № 2. - С. 26-43.

12. Рабинович П.М. Социалистическое право как ценность. – 2-е изд., стереотип. – Одеса: Юрид.літ., 2006. – 166 с.

13. Рощина І. Принципи та аналогія у кримінальному праві України // Право України. – 2007. - №. 8. – С. 25 – 30.

14. Скурко Е.В. Правовые принципы в правовой системе, системе права и системе законодательства: Теория и практика //Правоведение. – 2006. – № 2. – С. 55-61.

15. Чиркин В.Е. Общечеловеческие ценности, философия права и позитивное право // Право и политика. - 2000. - №8.

ТЕМА 12. СОЦІАЛЬНІ НОРМИ

Питання, що виносяться на розгляд на семінарському занятті.

1. Поняття і види соціального регулювання. Соціальні і технічні норми.

2. Право – особливий вид соціальних норм.

3. Співвідношення норм права і норм моралі.

4. Співвідношення норм права та інших соціальних норм (право і звичаї; право і релігія; право і корпоративні норми; право і політика).

Методичні рекомендації

У курсі юридичних наук акцент робиться на вивчення позитивного права. З'ясування ролі позитивного права потребує виявлення співвідношення його з мораллю, релігією, звичаями і нормами суспільних організацій. Отже, усі норми, що створює людина в інтересах людей, норми, якими вона керується та які визначають її поведінку, можна поділити на дві великі групи: соціальні та технічні. Усі соціальні норми за принципом дихотомії можна поділити, у свою чергу, на правові і неправові. Слово “норма” означає правило, зразок, взірець, мірило тощо. Соціальні норми – це норми, що, визначаючи дії (поведінку) людей, соціальних груп, тим самим регулюють суспільні відносини.

За своїми специфічними особливостями та діапазоном охоплення суспільних відносин набір соціальних норм досить широкий і різноманітний. Усі вони утворюють систему соціального нормування, крім норм права. До цієї системи належать такі види соціальних норм: моральні, релігійні, норми традиції, політичні, організаційні, корпоративні, норми громадських організацій тощо. Для засвоєння специфіки та особливостей соціальних норм курсанти та студенти повинні вмиті охарактеризувати основні види соціальних норм та їх співвідношення. Також слід звернути увагу на ознаки, що відрізняють норми права від інших соціальних норм.

 

Практичні завдання

Під час підготовки до семінарського заняття курсанти та студенти повинні.

1. Засвоїти визначення понять: соціальні норми, технічні норми, норми моралі, норми права, релігійні норми, корпоративні норми.

2. Самостійно скласти схеми: а) видів соціальних норм, б) соціальних і технічних норм.

3. Навести приклади з Кодексу законів про працю, Кримінального кодексу України при взаємодію техніко-технологічних норм із правовими, де можливе настання правових наслідків, визначених нормами права.

4. Порівняти різні види соціальних норм за допомогою таблиці.

Питання для порівняння Моральні Релігійні Звичаї Корпоративні Правові
1. Походження.          
2. Спосіб установлення.          
3. Ким установлюються норми.          
4. Спосіб підтримання.          
5. Відповідальність за порушення.          
6. Ступінь формальної визначеності.          

4. Визначити, які соціальні норми порушено.

1. Учень 9-го класу Андрій В. не поступився місцем у тролейбусі жінці, яка тримала на руках малу дитину.

2. Особи, які укладали шлюб, М. і К., зневажили прохання батьків перед реєстрацією шлюбу дотриматися церемонії сватання нареченої.

3. Член Ліберальної партії України К.П. Смирненко протягом кількох місяців без поважної причини не сплачував членські внески.

4. Працівник овочевої бази П.С. Авдієнко вчинив крадіжку кількох ящиків овочів.

5. Знайти відповідність між стовпцями таблиці «Ознаки різних видів соціальних норм» (кожній літері має відповідати декілька цифр).


 

А. Право. 1. Поширення дії на всіх людей.
2. Поширення на визначену соціальну групу.
3. Негативна реакція на порушення норми у вигляді громадського осуду.
Б. Мораль. 4. Норми створюються певною групою осіб.
5. Регулятивність.
В. Релігійні норми. 6. Оцінка поведінки в категоріях „поганий” - „добрий”.
7. Негативна реакція на порушення норми у вигляді юридичної відповідальності.
Г. Корпоративні норми. 8. Норми створюються стихійно.
9. Норми, як уявляється, мають надприродне походження.
10. Норми створюються державою.

Дати відповіді на наступні питання.

Наведіть приклади різних видів нормативних актів.

Що дозволяє вирізнити право серед інших нормативних регуляторів?

Які, на вашу думку, фактори сприяють збільшенню питомої ваги норм права в сучасній системі соціальних норм?

6. Підготувати реферати за темами: “Соціальні норми: система та ієрархія”, “Право і релігія”, “Право і політика”.







Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 3428. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ МЕХАНИКА Статика является частью теоретической механики, изучающей условия, при ко­торых тело находится под действием заданной системы сил...

Теория усилителей. Схема Основная масса современных аналоговых и аналого-цифровых электронных устройств выполняется на специализированных микросхемах...

Логические цифровые микросхемы Более сложные элементы цифровой схемотехники (триггеры, мультиплексоры, декодеры и т.д.) не имеют...

Этические проблемы проведения экспериментов на человеке и животных В настоящее время четко определены новые подходы и требования к биомедицинским исследованиям...

Классификация потерь населения в очагах поражения в военное время Ядерное, химическое и бактериологическое (биологическое) оружие является оружием массового поражения...

Факторы, влияющие на степень электролитической диссоциации Степень диссоциации зависит от природы электролита и растворителя, концентрации раствора, температуры, присутствия одноименного иона и других факторов...

Интуитивное мышление Мышление — это пси­хический процесс, обеспечивающий познание сущности предме­тов и явлений и самого субъекта...

Объект, субъект, предмет, цели и задачи управления персоналом Социальная система организации делится на две основные подсистемы: управляющую и управляемую...

Законы Генри, Дальтона, Сеченова. Применение этих законов при лечении кессонной болезни, лечении в барокамере и исследовании электролитного состава крови Закон Генри: Количество газа, растворенного при данной температуре в определенном объеме жидкости, при равновесии прямо пропорциональны давлению газа...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.011 сек.) русская версия | украинская версия