Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Юридичний словник. Правовий статус -визначається в науці як юридично закріплене положення особистості в суспільстві




Правовий статус -визначається в науці як юридично закріплене положення особистості в суспільстві.

Права людини– це права, нерозривно пов’язані із самим існуванням людини: право на життя, на свободу в усіх її проявах, право на пошану людської гідності, на опір пригнобленню.

Права громадянина– це права члена державно організованого громадянського суспільства.

Юридичні обов’язки людини та громадянина– це встановлені і гарантовані державним примусом вимоги до поведінки індивіда, офіційна міра належної поведінки.

Гарантії прав і свобод людини і громадянина –це система умов, засобів і способів, що забезпечують всім і кожному рівні можливості для набуття, реалізації та захисту своїх прав і свобод.

Міжнародно-правові стандарти у сфері прав людини– це встановлені в договірному порядку правові норми мінімально допустимого поводження держави з проживаючими на її території індивідами (громадянами, іноземцями, апатридами).

 

Тести для самоконтролю

1. Який із названих історичних нормативних актів першим закріпив права людини:

а) Загальна декларація прав людини;

б) Декларація прав людини та громадянина;

в) Велика хартія вольностей;

г) Білль про права;

д) Декларація незалежності США;

е) Наbеs Соrpus Асt.

 

2. Які з названих прав мислителі минулого називали природними:

а) право на заняття підприємницькою діяльністю;

б) право на життя;

в) право на участь у формуванні органів влади;

г) право на особисту недоторканність;

д) таємниця листування.

3. Як називається розділ Конституції України, в якому закріплено конституційні права та свободи:

а) правовий статус особи;

б) права, свободи та обов'язки людини і громадянина;

в) права та обов'язки особи;

г) правовий статус людини і громадянина.

4. Яке з названих прав належить до першого покоління прав людини:

а) право на освіту;

б) право на мир;

в) право на життя;

г) право на працю.

 

5. Правовий статус особи — це:.

а) система прав, свобод і обов'язків;

б) правоздатність, дієздатність, деліктоздатність;

в) система суб'єктивних прав, юридичних обов'язків, юридичної відповідальності, юридичних повноважень, правосвідомості;

г) сукупність суб'єктивного й об'єктивного права.

 

6. Що з названого не є видом правового статусу особи:

а) спеціальний;

б) індивідуальний;

в) загальний;

г) відособлений.

 

7. Апатрид — це:

а) громадянин держави;

б) особа без громадянства;

в) іноземець;

г) особа з подвійним громадянством.

 

8. Який із названих документів не входить до Міжнародного Білля про права людини:

а) Міжнародний пакт про громадянські та політичні права (1966 р.);

б) Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права (1966 р.);

в) Декларація прав людини та громадянина (1989 р.);

г) Загальна декларація прав людини (1948 р.).

 

9. Хто за Конституцією України здійснює парламентський контроль за дотриманням конституційних прав і свобод людини і громадянина:

а) Верховний Комісар Верховної Ради України з прав людини;

б) Радник Верховної Ради України з прав людини;

в) Уповноважений Верховної Ради України з прав людини;

г) Голова Верховної Ради України;

д) перший заступник Голови Верховної Ради України.

 

10. Громадянин може звернутися до Європейського Суду з прав людини:

а) з дозволу Верховної Ради України;

б) якщо використано всі національні способи захисту своїх прав і свобод;

в) якщо суди України не мають повноважень розглядати такі справи;

г) якщо Конституційний Суд України розгляне цю справу, однак громадянин продовжуватиме вважати, що його права чи свободи порушено.

11. Обов'язок держави та інших суб'єктів права утримуватися від тих чи інших дій щодо особи визначають:

а) негативні права;

б) позитивні права;

в) політичні права;

г) економічні права.

 

12. Під можливістю громадянина активно брати участь в управління державою, у суспільному житті, впливати на діяльність державних органів, політичних організацій розуміють:

а) громадянські права;

б) політичні права;

в) соціальні права;

г) культурні права.

 

13. Закріплені у відповідних джерелах права і гарантовані державою суб’єктивні права та юридичні обов’язки особи:

а) об’єктивне право;

б) правові відносини;

в) правовий статус особи;

г) правовий порядок.

 

14. Позначте правильно вказаний вид правового статусу особи:

а) національний;

б) загальний;

в) моральний;

г) усе вказане.

 

15. Позначте правильно вказаний вид правового статусу особи:

а) професійний;

б) студентський;

в) індивідуальний;

г) усе вказане.

16. Система умов, засобів і способів, що забезпечують усім і кожному рівні можливості для набуття, реалізації та захисту своїх прав і свобод – це:

а) гарантії прав людини;

б) права і свободи людини;

в) межі прав людини;

г) елементи суб’єктивного права.


17. Практичне використання людиною можливостей, які відповідають її правами, — це:

а) обсяг прав людини;

б) здійснення прав людини;

в) межі прав людини;

г) зміст прав людини.

 

18. Поняття „людина” та „індивід” є:

а) тотожними;

б) протилежними;

в) поняття „людина” є родовим, а „індивід” – конкретним;

г) поняття „людина” є конкретним, а „індивід” – родовим.

Література

1. Абдуллаев М.И. Права человека и закон: Историко-теоретические аспекты. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2004. – 320 с.

2. Антонович М. Еволюція поняття прав людини // Право України. – 2005. - №12. – С.16-20.

3. Балинский А.В. Защита прав человека как парадигма современного права: доктринальные подходы // Актуальні проблеми держави і права. Зб.наук.праць. – Одеса: Юрид.літ., 2005. – Вип.24. – С.205-209.

4. Волинка К. Забезпечення прав і свобод особи в України: теоретичні і практичні аспекти // Право України. – 2000. - № 11.

5. Гладкіх В. Соціальні права громадян в аспекті формування України як соціальної правової держави // Право України. – 2005. - №11. – С.57-60.

6. Еллинек Г. Декларация прав человека и гражданина (Репринтное воспроизведение издания 1906 года); Всеобщая декларація прав человека; Конвенция о защите прав человека и основних свобод. – Одеса: Юрид.літ., 2006. – 135 с.

7. Карташкин В.А. Права человека в международном и внутригосударственном праве. – М.: Издательство БЕК, 1995. – 417с.

8. Левченко И.П. Индивидуальный социально-правовой статус личности. – М.: Книжный мир, 2005. – 80 с.

9. Панкевич О.З. Соціальна держава та права людини «другого покоління»: Загально-теоретичне дослідження. – Львів: Світ, 2006. – 176 с.

10. Права человека и процессы глобализации современного мира/ Под ред. Е.А.Лукашевой. - М.: Норма, 2005.- 462 c.

11. Права человека. Учебник для вузов. / Под ред. Е.А.Лукашевой. – М.: Издательская группа НОРМА-ИНФРА-М, 1999. – 573 с.

12. Прокопов Д. Теоретичне обґрунтування прав людини і громадянина у правовій концепції Б.Кістяківського // Право України. – 2007. - № 3. – С. 27 – 32.

13. Селиванов А.О. Права і свободи громадян під захистом Конституційного Судуд України: Правові позиції сучасної доктрини конституційного правосуддя. – К.: Логос, 2005. – 104 с.

14. Стадник Г. Важливість діяльності уповноваженого з прав людини за міжнародними та європейськими стандартами захисту прав людини // Право України. – 2005. - №3. – С.28-31.

15. Старобор О. Конституційні принципи правового статусу людини і громадянина в Україні // Право України. – 2007. - № 4. С. 30 – 33.

16. Сташків Б. Механізм забезпечення прав людини у сфері соціального захисту: проблеми гарантій // Право України. – 2007. - №. 9. – С.21 – 24.

17. Танчак А.Я. Політичні права людини: поняття та зміст // Актуальні проблеми держави і права. Зб.наук.праць. – Одеса: Юрид.літ., 2005. – Вип.24. – С.248-254.

ТЕМА 10. ОСНОВНІ КОНЦЕПЦІЇ ПРАВОРОЗУМІННЯ

Питання, що виносяться на розгляд на семінарському занятті.

1. Сучасні підходи до розуміння права і їх практичне значення для юридичної практики.

2. Теорія природного права як утвердження волі рівності і справедливості у практиці правової держави.

3. “Нормативний” підхід до розуміння права як засіб підтримання законності і стабільності.

4. “Соціологічний” підхід до розуміння права як засіб забезпечення динамізму суспільного життя.

5. Психологічна теорія права та можливості її використання в юридичній практиці.

6. Інтегративний підхід до розуміння права. Праворозуміння і професійно-правова діяльність.

Методичні рекомендації

При вивченні теми курсантам та студентам необхідно звернути увагу на те, що право, як і держава, є унікальним суспільно необхідним феноменом, науковий інтерес до якого протягом багатьох століть не тільки не згасає, а навпаки, постійно посилюється. Тому доцільно розглянути сутність цього поняття під різними кутами зору, оперуючи поглядами багатьох мислителів, державних діячів, правознавців, які визначали зміст цього складного суспільного явища, у різні часи, за різних соціально-економічних та політичних умов, оскільки такий підхід об’єктивно відповідає існуванню в юридичній науці багатьох наукових напрямів щодо розуміння права. Чим складнішим є явище, тим більшу кількість якостей і ознак воно має, що, у свою чергу, зумовлює необхідність ґрунтовнішого дослідження основних підходів до сприйняття сутності права. Тому курсанти та студенти при підготовці до семінарського заняття повинні з’ясувати основні положення наукових концепцій праворозуміння та використати ці знання для виконання зазначених завдань.

При вивченні теми слід враховувати виняткову складність і багатогранність права як соціального явища, що дуже важко охопити в рамках одного визначення. Ученими дається безліч визначень права, що дозволяє глибше і ширше відбити його природу, найістотніші ознаки. Тому необхідно ознайомитися з різними визначеннями поняття права, продумати і зіставити їх.

Найефективнішим шляхом подолання негативних наслідків множинності і неоднозначності визначень права є виділення і розгляд його істотних ознак, кожна з яких повинен бути проаналізована. При цьому необхідно зосередити увагу на наступних аспектах:

- характеристиці головних концепцій, що склались у науковій літературі щодо проблеми праворозуміння: аксіологічної (природно-правової), нормативістської (позитивістської), соціологічної та аналізі їх переваг і недоліків;

- короткому аналізі інших теорій про сутність права (історичної школи права, психологічної теорії права тощо);

- проблеми вироблення інтегративного підходу до праворозуміння і визначення права;

- особливостей використання різних підходів до праворозуміння у правотворчій і правореалізіційній практиці.

Практичні завдання

Під час підготовки до семінарського заняття курсанти та студенти повинні.

1. Засвоїтивизначення понять: праворозуміння, природне право, позитивне право.

2. Самостійно скластитаблицю за таким зразком:

Назва концепції, представники Зміст концепції права
1.Природно-правова теорія права.  
2. Тощо  

3. Знайти відповідність між стовпцями таблиці «Визначення права у різних концепціях праворозуміння»

1. Аксіологічна. А. Право – це наказ суверена, який має санкцію.
2. Соціологічна. Б. Право – це результат розкриття народного духу.
3. Нормативістська. В. Право – це міра свободи та справедливості.
4. Психологічна. Г. Право – це реально існуючий порядок суспільних відносин.
5. Історична. Д. Право – це атрибутивно-імперативні емоції.

4. Спробувати самостійно дати філософське, нормативне, соціологічне, інтегративне вивчення права та обґрунтувати свою відповідь.

5.Дати відповідь на наступні питання.

У чому, на вашу думку, полягають глибинні джерела походження кожної з концепцій розуміння сутності права? Відповідь обґрунтуйте.

У чому, на вашу думку, полягають сутність плюралізму різних концепцій права і яким чином вона співвідноситься з проголошенням принципу верховенства права?

Який тип праворозуміння прямо вказує на зв'язок держави і права? Охарактеризуйте основні засади такого типу праворозуміння.

Визначте переваги та недоліки концепції юридичного позитивізму. Яка з концепцій є новітнім напрямом позитивізму ХХ ст.? Визначте її основні засади.

Який тип праворозуміння дає можливість розкрити ціннісні аспекти права?

Визначте переваги та недоліки теорії природного права.

Який тип праворозуміння дає можливість розглядати право як форму опосередкування соціальних потреб та інтересів?

Визначте переваги та недоліки соціологічного підходу до розуміння права.

Визначте сутність інтегративного підходу до розуміння права. Чи є можливим у сучасних умовах формування концепції універсального, всесвітнього права?

6. Знайдіть відповідність між стовпцями таблиці «Автори висловлювань».

1. Д. Холл. А. «Наше право є ніщо інше, як закріплений за нами, що належить нам – як наше добро – обов’язок іншої особистості».
2. Х. Кельзен. Б. «Вся історія права – повільне, плавне розкриття тієї субстанції, яка, як зерно, спочатку покоїться у грунті народного духу».
3. Л. Петражицький В. «Право є ніщо інше, як прогноз того, яким чином діятиме суд на практиці».
4. К. Савіньї. Г. «Право – це сукупність нормативів рівності і справедливості, що визнані в цьому суспільстві, забезпечені офіційним захистом, регулюють боротьбу і узгодження вільних воль в їх взаємовідношенні одне з одним».
5.О. Холмс. Д. «Право є своєрідною моделлю присутності Бога у суспільстві».
6. Ж. Марітен. Е. «Право – це сукупність норм, здійснюваних у примусовому порядку».

7. Підготувати реферати за темами: “Праворозуміння як елемент правової культури”, “Поняття права в різних правових системах”.

 







Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 431. Нарушение авторских прав

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2017 год . (0.007 сек.) русская версия | украинская версия