Юридичний словник. Форма держави -спосіб організації та здійснення державної влади

Форма держави - спосіб організації та здійснення державної влади.

Форма держави – це державно–правова конструкція, що складається з трьох елементів: форми правління, форми державно–територіального устрою, форми державного режиму.

Форма правління – це організація, порядок утворення та взаємодії вищих органів державної влади (глави держави, парламенту і уряду).

Монархія – це така форма правління, коли главою держави є особа, яка одержує і передає свій пост і титул, як правило, у спадок і довічно.

Республіка – це така форма правління, при якій главою держави є Президент, який обирається громадянами на певний строк.

Форма державно–територіального устрою – це порядок взаємин між державою та її окремими частинами.

Унітарна держава – це єдина держава, що складається з адміністративно–територіальних одиниць (областей, провінцій, губерній).

Автономія – відносно самостійне у здійсненні державної влади територіальне утворення в межах держави.

Федерація – союзна держава, що складається з держав–членів або державоподібних утворень (суб’єктів федерації).

Конфедерація – це тимчасовий союз держав, створений для досягнення конкретної мети (наприклад, завоювання незалежності).

Регіоналістська (регіональна) держава - уся територія такої держави, а не окремі частини, складається з автономних утворень.

Імперія - складається з нерівноправних частин: метрополії – центру держави, у підпорядкуванні якої знаходяться колонії. Владні повноваження належать виключно метрополії.

Форма державного режиму – сукупність прийомів, методів, форм та способів здійснення державної влади.

Тести для самоконтролю

1. Елемент форми держави, що відображає спосіб організації вищої державної влади, називається:

а) формою державного правління;

б) формою державного устрою;

в) формою державної структури;

г) формою політичного режиму.

 

2. Форма державного правління, при якій вища державна влада здійснюється однією особою і передається у спадок, називається:

а) республікою;

б) монархією;

в) федерацією;

г) конфедерацією.

 

3. Монархія, при якій глава держави особисто формує склад уряду, яким керує або сам, або через призначеного ним прем'єр-міністра, називається:

а) парламентською;

б) абсолютною;

в) конституційною;

г) дуалістичною.

 

4. Республіка, при якій глава держави (президент) не може впливати на склад і політику уряду, що формується виключно парламентом і підзвітний лише йому, називається:

а) президентською;

б) президентсько-парламентською;

в) парламентською;

г) народно-демократичною.

5. Держава, що складається з декількох суб'єктів, об'єднаних для вирішення спільних завдань, називається:

а) простою;

б) унітарною;

в) федерацією;

г) конфедерацією.

 

6. Держава, для якої характерна наявність обмеження державного суверенітету суб'єктів федерації, називається:

а) територіальною федерацією;

б) національною федерацією;

в) національно-територіальною федерацією;

г) конфедерацією;

д) правильна відповідь відсутня.

 

7. Не охоплюється поняттям «форма держави»:

а) національна федерація;

б) конфедерація;

в) республіка;

г) монархія.

8. Єдина держава, що складається з адміністративно-територіальних одиниць – це:

а) федерація;

б) конфедерація;

в) унітарна;

г) імперія.

9. За формою державного правління Україна - це:

а) президентська республіка;

б) парламентсько-президентська республіка;

в) парламентська республіка;

г) соціалістична республіка.

10. Форма правління, яка характеризується розподілом влади між монархом та парламентом, причому монарх має право формувати уряд, – це:

а) абсолютна монархія;

б) дуалістична монархія;

в) парламентарна монархія;

г) конституційна монархія.

 

11. Форма правління, для якої характерна відсутність у монарха реальної влади, обмеження його ролі суто представницькими повноваженнями, – це:

а) абсолютна монархія;

б) дуалістична монархія;

в) парламентська монархія;

г) станово-представницька монархія.

 

12. Форма правління, для якої характерне поєднання Президентом ролі глави держави та глави виконавчої влади, – це:

а) парламентарна республіка;

б) президентська республіка;

в) змішана республіка;

г) суперпрезидентська республіка.

 

13. Форма правління, за якої вибори Президента здійснюються парламентом, – це:

а) парламентарна республіка;

б) президентська республіка;

в) змішана республіка;

г) соціалістична республіка.

14. Форма державного устрою, що передбачає наявність у складі одної держави державних утворень з елементами внутрішнього суверенітету, – це:

а) унітарна держава;

б) федерація;

в) конфедерація;

г) імперія.

 

15. Форма державного устрою, що є тимчасовим союзом незалежних держав, створеним для досягнення певної мети, – це:

а) унітарна держава;

б) федерація;

в) конфедерація;

г) регіоналістська держава.

16. До видів федерацій не належать:

а) територіальні;

б) національні;

в) децентралізовані;

г) змішані.

17. Автономні утворення можуть перебувати тільки в:

а) унітарних країнах;

б) федеративних країнах;

в) правильними є обидві відповіді;

г) правильна відповідь відсутня.

 

18. Унітарною державою є:

а) США;

б) Індія;

в) Франція;

г) Росія.

19. Який з представлених видів політичного режиму ґрунтується на принциповій відмові від ідей прав людини та громадянина, забороні на існування опозиції:

а) деспотичний;

б) авторитарний;

в) тоталітарний;

г) демократичний.

 

20. Який з представлених видів політичного режиму передбачає обмеження обсягу прав та свобод, недемократичні вибори, нерівні умов для правлячої та опозиційних партій:

а) демократичний;

б) авторитарний;

в) тоталітарний;

г) деспотичний.

 

Література

1. Бостан С.К. Форма правління сучасної держави: проблеми історії, теорії, практики: Монографія. – Запоріжжя: Юридичний ін-т, 2005. – 540 с.

2. Брезгулевская Н.В. Виды федерации и модели федерализма // Правоведение. – 2005. – №3. – С.150-162.

3. Вовк Ю. Ідея федералізму в Україні у контексті посилення впливу регіонів // Право України. – 2004. – №10. – С.19–22.

4. Давимука С., Колодій А., Кужелюк Ю., Харченко В. Політичні режими сучасності та перехід до демократії. – Львів, 1999. – 278 с.

5. Замышляев Д.В. Формы политико–территориальной организации государства // Lex Russica. Научные труды Московской государственной юридической академии. – 2005. – №1. – С.164–176.

6. Правовые системы стран мира: Энциклопедический словарь /Отв.ред.А.Я.Сухарев. – М.: НОРМА, 2000. – 840 с.

7. Сергевнин С.Л. Субъект федерации: Статус и законодательная деятельность – СПб.: Узд-во Юридического института, 1999. – 215 с.

8. Серегин А. В. Теоретические проблемы монархической формы правления / Под ред. И.А.Иванникова. – Ростов-на-Дону: Изд-во гос. пед. ун-та, 2003. – 191 с.

9. Серегин А.В. Концептуальные подходы к определению категории «форма правления» //Право и государство. –2006. – № 3. – С. 18–23.

10. Сухонос В.В. Форма правління: термінологія, класифікація, характеристика (проблеми постіндустріальної епохи) // Держава і право: Зб.наук праць.– Київ, 2003. – Вип.21. – С.57-63.

11. Телешун С.О. Державний устрій України: проблеми політики теорії і практики. — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2000. – 344 с.

12. Фарукшин М.Х. Федерализм. Теоретические и прикладные аспекты. – М.: Юристъ, 2004. – 527 с.

13. Шаповал В.М. Державний лад країн світу: Довідник. – К.: Український центр правничих студій, 1999. – 320 с.

14.Якушик В. Різновиди політичних режимів // Віче. – 1995. – № 9. – С. 129 – 133.

 

ТЕМА 5. ДЕРЖАВНА ВЛАДА І МЕХАНІЗМ ДЕРЖАВИ

Питання, що виносяться на розгляд на семінарському занятті.

1. Державна влада: поняття, ознаки, властивості, співвідношення з політичною владою.

2. Механізм держави: поняття, структура. Механізм держави і його роль у здійснення функцій держави.

3. Механізм держави і державний апарат. Структура державного апарату.

4. Поняття і ознаки державних органів, види державних органів.

5. Проблема розподілу влади і система державних органів.

6. Принципи організації і діяльності державного апарату.

Методичні рекомендації

При підготовці до семінарського заняття курсанти та студенти повинні опрацювати та законспектувати основний теоретичний матеріал до цієї теми, що включає висвітлення таких питань: сутність політичної та державної влади, їх співвідношення; ознаки, властивості державної влади, проблеми її легітимності. У власні правничі словники потрібно занести визначення запропонованих понять.

Для самостійної роботи пропонується на основі різних варіантів структури політичної влади скласти таку схему, що включала б основні елементи, вимагається вміння розрізняти різні види влади та їх характерні риси в різних політичних режимах.

Орієнтуючись на питання для дискусії, курсанти та студенти повинні розробити систему доказів для відстоювання власної позиції щодо необхідності існування влади, її легітимності чи нелегітимності, причин появи криз політичної влади, та аналітичного розроблення програми їх подолання за різних умов.

У державах різних ідеологічних спрямувань, різних типів і форм за різних часів існували й відповідні конструкції механізму реалізації державних функцій, оскільки кожна держава для повноцінного здійснення своєї мети та завдань повинна мати певні державні інститути, що у своїй сукупності утворюють певний державний механізм.

«Механізм держави» - це одне з вузлових понять (категорій) вчення про державу. Разом із функціями, формою держави він є проявом сутності держави, його безпосереднім матеріалізованим існуванням. Це та реальна організаційна сила, здійснюючи яку держава володарює, без неї немає держави.

Розкриваючи природу державного механізму, варто звернути увагу на такий його структурний елемент як державний апарат, зауваживши при цьому, насамперед, на особливих ознаках його складових (органів держави), а також на тій системі принципів, на підставі яких здійснюється їх організація та функціонування.

Курсантам важливо осмислити правову природу державних органів, оскільки кожен з них як первинний елемент державного механізму бере участь або у формуванні, або в підтримці державної політики. Використовуючи системно-функціональний метод у процесі вивчення цього питання, важливо виділити серед ознак державного органу особливі правові зв’язки, що об’єднують особовий склад органу держави в одне ціле і виражають найважливіші засади організації і функціонування органів держави. А саме принцип службової субординації між працівниками, підпорядкування керівників нижчих державних органів керівникам вищих органів держави тощо. Класифікацію органів держави слід здійснювати за різними підставами. Найбільш загальною класифікацією органів держави є їх розподіл на законодавчі, виконавчі, судові і контрольно-наглядові.

Механізм держави будується, насамперед, з урахуванням мети, завдань та призначення держави в певний історичний період її існування, тобто в цій темі фактично триває вивчення питань щодо призначення держави, а в аспекті розгляду функцій як основних напрямів діяльності держави - її сутність та соціальне призначення. Механізм держави ми вивчаємо здебільшого на прикладі власної держави. Але треба зважати на її історичний розвиток.

При підготовці рефератів необхідно використовувати матеріал, що містить у поданій нижче літературі: підручники, наукові статті та монографії, науково-пізнавальні твори.

Практичні завдання

Під час підготовки до семінарського заняття курсанти та студенти повинні.

1. Засвоїти визначення понять: суспільна влада, державна влада, механізм держави, державний апарат, орган держави, розподіл влад, законодавча влада, виконавча влада, судова влада, контрольно-наглядова влада.

2. Скласти в зошиті схеми: а) влада державна і влада політична - спільне і відмінне; б) механізм держави сучасної України; в) класифікація органів держави.

3. Проаналізувати розділи Конституції України і, використовуючи загальну класифікацію органів держави, визначити видову належність (за різними критеріями) таких державних органів України: Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Конституційний Суд України, Верховний Суд України.

4. Скласти таблицю «Система інститутів держави».

Назва інституту держави	Призначення та основні повноваження

5. Визначити особливості будови державного апарату в державах з різними формами правління.

6. Дати відповіді на наступні питання.

· Чи може політична влада бути нелегітимною?

· Чи можливе існування суспільства без влади?

· Назвіть і коротко охарактеризуйте основні ознаки політичної, державної влади в умовах тоталітаризму.

· З якою метою формується механізм держави? Розкрийте співвідношення понять «механізм держави» та «апарат держави». Який інститут в апараті сучасної держави забезпечує функціонування системи противаг та стримань?

· Чи змінюється функціональна спрямованість апарату та механізму держави в ході еволюційного розвитку держави?

· Які фактори сприяють виникненню відмінних ознак у державних апаратах різних країн?

· Назвіть основні сучасні моделі системи державних органів. Визначте країни, де ці моделі є найбільш типовими.

7. Проаналізувати відмінності між органами державної влади і органами місцевого самоврядування, ураховуючи те, що через органи місцевого самоврядування, як і через органи державної влади, народ також реалізує своє право на здійснення представницької демократії. Обґрунтуйте свою відповідь.

8. Заповніть таблицю «Механізм держави»

	Ознаки механізму держави	1. 2. 3. тощо
	Структура механізму держави	1. 2. 3.
	Склад державного апарату	1. 2. 3.
	Автори теорії розподілу влади
	Основні положення теорії розподілу влади	1. 2. 3. тощо
	Принципи побудови і діяльності механізму сучасної держави	1. 2. 3. тощо

8. Підготувати реферати за темами: “Легітимність і легальність державної влади”, “Теорія розподілу влади і механізм держави”, “Удосконалення механізму сучасної Української держави як умова підвищення ефективності її функціонування”.