Юридичний словник. Політична система суспільства– це система об’єднань (організацій) людей, що виражають інтереси соціальних спільнот та реалізовують політичну владу абоПолітична система суспільства – це система об’єднань (організацій) людей, що виражають інтереси соціальних спільнот та реалізовують політичну владу або борються за її здійснення та утримання, зокрема за посередництвом держави. Функція політичної системи – це дія, що сприяє підтриманню досягнутого стану суспільства і подальшому його розвитку. Об’єднання громадян – це добровільне громадське формування, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод. Політична партія – це добровільне об’єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що ставить за головну мету отримання, утримання та здійснення влади (самостійно або в коаліції з іншими) за допомогою просування своїх представників на ключові пости в державі, спираючись на підтримку суспільства. Громадська організація – це добровільне формування осіб, які об’єдналися для задоволення своїх неполітичних законних інтересів (соціальних, економічних, творчих, вікових, культурних, національних, спортивних тощо). Професійні спілки – це громадські організації, які об’єднують громадян, пов’язаних спільними інтересами за родом їх професійної діяльності. Місцеве самоврядування – це самостійна і під свою відповідальність діяльність населення з вирішення питань місцевого значення. Тести для самоконтролю 1. До якого поняття належить наведене визначення: «Взяті в єдності і взаємодії державні, громадські організації, трудові колективи та інші політичні інститути (норми, відносини, тощо)»: а) політична партія; б) держава; в) політична система суспільства; г) громадська організація. 2. Добровільне формування людей, створене на основі єдності інтересів для реалізації спільних цілей: а) політична партія; б) об’єднання громадян; в) громадська організація; г) господарське товариство. 3. Цілеспрямований вплив одного суб’єкта на поведінку іншого з метою підпорядкування: а) мораль; б) творчість; в) влада; г) суспільство.
4. Що є центральним елементом політичної системи: а) політичні партії; б) держава; в) профспілки; г) громадські організації.
5. Система державних засобів, за допомогою яких поведінка учасників суспільних відносин підпорядковується загальним суспільним інтересам: а) моральна влада; б) релігійна влада; в) державна влада; г) економічна влада. 6. Для змагальної політичної системи властиві: а) бюрократичний централізм; б) протиборство різних політичних сил; в) ухвалення рішень на основі взаємних поступок і консенсусу; г) відсутність принципу розподілу влади.
7. Добровільне об’єднання громадян, основною метою якого є отримання, утримання та вплив на державну владу чи місцеве самоврядування відповідно до своєї програми розвитку: а) політична партія; б) об’єднання громадян; в) громадська організація; г) господарське товариство.
8. Соціопримирна політична система характеризується: а) наявністю багатьох центрів прийняття політичних рішень; б) протидія політичному плюралізму; в) використанням компромісів у вирішенні політичних та інших проблем; г) зовнішньою і внутрішньою безконтрольність політичних інституцій.
9. Для адміністративно-командної системи характерні: а) політична безконфліктність; б) ставлення до права як до цінності; в) протидія політичному плюралізму; г) прагнення до утвердження соціального миру, соціальної справедливості.
10. Назвіть суб’єкт політичної системи: а) політична норма; б) народ; в) політичні відносини; г) політична свідомість.
11. Політична партія – це: а) добровільне формування осіб, які об’єдналися для задоволення своїх соціальних, економічних, творчих інтересів; б) добровільне об’єднання громадян, що має на меті утримання та здійснення влади; в) добровільне громадське формування людей, створене на основі спільності інтересів для реалізації своїх прав і свобод; г) добровільне об’єднання людей, створене ними для досягнення особистих і громадських цілей.
12. Укажіть, хто може бути членом політичної партії: а) лише громадянин України; б) лише громадянин України – українець за національністю; в) громадянин України, іноземець, особа без громадянства; г) громадянин України, який постійно проживає на території України.
Література 1. Алмонд Г., Пауэлл Дж., Стром К., Далтон Р. Сравнительная политология сегодня: Мировой обзор / Под ред. М.В.Ильина, А.Ю.Мельвиля. – М., 2002. – 537 с. 2. Байтин М. И. О понятии государства // Правоведение. – 2002. – № 3 (242). – С. 4-16. 3. Гаджиев К.С. Политология. – М: Логос, 2006. - 488 с. 4. Дмитриев Ю.А. Соотношение понятий политической и государственной власти в условиях формирования гражданского общества// Гос. и право. – 1994. – №7. - С. 28-34. 5. Кафарський В. Коаліція депутатських фракцій у Верховній Раді Україні // Право України. – 2007. - № 3. – С. 108 – 113. 6. Кафарський В. Політичні партії і конституційне будівництво в Україні // Право України. – 2008. - № 4. – С. 13 – 21. 7. Кудрявцев Ю.А. Политические режимы: критерии классификации и основные виды //Правоведение. - 2002. - № 1 (240). – С. 195-205. 8. Манов Г.Н. Государство и политическая организация общества. - М.: Наука, 1974. – 275 с. 9. Основи демократії: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закладів / За заг. ред. А.Колодій. – К.: Вид-во „Ай – Бі”, 2002. - 684 с. 10. Пугачев В.П., Соловьев А.И. Введение в политологию: учебник для курсантов высш.учеб.заведений. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Аспект Пресс, 1998. – С.182-199. 11. Ребкало В.А., Шкляр Л.Є. Політичні інститути у процесі реформування системи влади: Навчально-методичний посібник. – К.: Міленіум, 2003. – 172 с. 12. Совгир О. Парламентська коаліція — новий суб‘єкт конституційного права України // Право України. – 2007. - № 2. – С. 14 – 26. 13. Телешун С., Рейтерович І. Політико-економічні інтереси «груп впливу» та «лобізм по українські» (окремі аспекти) // Право України. – 2008. - № 3. – С. 105 – 110. 14. Шаповал В. Безпосередня демократія і представницька демократія у взаємозв’язках // Право України. – 2004. - №8. – С.8-12. 15. Шаповал Т. Народний суверенітет та політичні права і свободи (питання співвідношення) // Право України. – 2008. - № 2 – С.9 – 13. 16. Шевчук О.М. Демократія як гуманістична цінність // Актуальні проблеми політики: Зб.наук. праць.– Одеса: Юрид.літ., 2005. – Вип.25. – С.357-365. 17. Шемшученко Ю., Ющик О. Політика, право, Конституція // Право України. – 2007. - №. 8. – С..6 – 9.
ТЕМА 7. ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО І ДЕРЖАВА Питання, що виносяться на розгляд на семінарському занятті. 1. Громадянське суспільство: становлення концепції. 2. Поняття, ознаки, структура і суть громадянського суспільства. 3. Співвідношення громадянського суспільства і держави. 4. Співвідношення держави і права. Роль держави в забезпеченні права. Вплив права на державу. Зв’язаність держави правом. 5. Держава і соціальне партнерство.
Методичні рекомендації Головною тезою теми, що вивчається, повинне стати положення про зростаючу відповідальність держави за добробут, розвиток і безпеку її громадян. Дослідження громадянського суспільства слід розпочати з визначення поняття. Далі варто ознайомитися з історією виникнення та становлення ідеї громадянського суспільства. Ідеї громадянського суспільства можна знайти ще в античності - у творах Аристотеля та Цицерона. М. Макіавеллі висловлював думку, що в суспільстві існують інтереси не лише держави. Т. Гоббс та Дж. Локк першими вжили термін “громадянське суспільство”. Г. Гегель доводить самостійність цього поняття та явища. Потім слід розглянути умови, за яких можливе становлення громадянського суспільства, що є передумовою виникнення правової держави. Громадянське суспільство - це суспільство вільних незалежних індивідів, головним суб'єктом якого виступає людина. Потрібно проаналізувати основні характеристики взаємовідносин громадянського суспільства і держави. Назвати головні ознаки та сучасні концепції громадянського суспільства. З'ясувати сутність поняття правової держави, громадянського суспільства. Потрібно простежити становлення та розвиток названих понять і явищ у політичній думці України. Під час підготовки до семінарського заняття курсанти та студенти повинні. 1. Засвоїти визначення понять: громадянське суспільство, правова держава, право, природне право, правова рівність, громадянське суспільство, громадянські права і свободи, групи тиску, групи інтересів, економічна сфера громадянського суспільства, соціально-політична сфера громадянського суспільства, духовна сфера громадянського суспільства, інститути громадянського суспільства, інститут соціального партнерства. 2. Скласти в зошиті схеми: а) структури громадянського суспільства; б) співвідношення держави і права. 3. Дати відповіді на питання. Чому і в якому розумінні поняття громадянського суспільства розглядають як противагу державі? Які фактори сприяють становленню громадянського суспільства в Україні? Чи має Україна якісь успіхи у формуванні громадянського суспільства? Чого бракує громадянському суспільству в Україні. 4. Проаналізувати І, II і III розділи Конституції України і визначити, які ознаки громадянського суспільства відбито в її статтях. Відповіді записати в зошиті. 5. Знайти відповідність між стовпцями таблиці «Держава і громадянське суспільство»
6. Заповніть таблицю:
7. Підготувати реферати за наступними темами: “Сутність та принципи громадянського суспільства”, “Проблеми становлення в Україні громадянського суспільства”.
|
