Юридичний словник. Праворозуміння– це наукова категорія, що позначає процес і результат цілеспрямованої розумової діяльності людиниПраворозуміння – це наукова категорія, що позначає процес і результат цілеспрямованої розумової діяльності людини, і включає пізнання права, його сприйняття (оцінку) і ставлення до нього як до цілісного соціального явища. Концепція праворозуміння – це певний напрям в науковому пізнанні сутності та соціального призначення права. Легістське праворозуміння засноване на законі і на ототожненні права і закону (від лат. lex – закон). Право сприймається як продукт держави, як наказ офіційної державної влади. Юридичне праворозуміння – це правове розуміння, що ґрунтується на розрізненні права і закону (від лат. jus – право). Право розглядається як об’єктивна міра свободи і справедливості, незалежна від волі, розсуду або свавілля державної влади. Природне право (jus naturale) – це природжені, невідчужувані, невід’ємні, зумовлені сутністю людини, людським розумом, загальними етичними принципами правила поведінки, що існують незалежно від держави і поширюються на всі часи і народи. Природне право є сукупністю ідеальних, глибоко етичних і надзвичайно справедливих уявлень про право. Позитивне право – закріплений в офіційних джерелах права нормативний регулятор, на основі якого визначаються межі дозволеної та належної поведінки людей, а компетентними державними органами виносяться юридично обов’язкові рішення. Позитивне право є результатом державної правотворчої діяльності. Тести для самоконтролю 1. У межах якого типу праворозуміння право трактується як система юридичних норм, установлених та забезпечених державою: а) юридичний позитивізм; б) соціологічна юриспруденція; в) психологічна юриспруденція; г) інтегративний підхід. 2. Тип право розуміння, що прямо вказує на зв'язок держави і права: а) природно-правова теорія; б) юридичний позитивізм; в) соціологічна юриспруденція; г) психологічна юриспруденція.
3. Автором теорії природного праворозуміння є: а) О. Холмс; б) К. Савіньї; в) Б. Спіноза; д) Г. Шершеневич.
4. Автором соціологічної теорії праворозуміння є: а) Дж. Локк; б) Р. Паунд; в) Г. Пухта; г) Х. Кельзен.
5. Автором психологічної теорії праворозуміння є: а) Р. Фільмер; б) Г. Берман; в) Ж. Гурвіч; г) Ф. Савіньї. 6. Хто є прибічником матеріалістичної концепції право розуміння: а) Ж.Ж. Руссо, Т. Гоббс; б) Г.В. Плеханов; в) К. Маркс, Ф. Енгельс, В. Ленін; г) Г. Гуго, Г. Пухта, К.Савіньї.
7. Головна ідея теорії природного права — це: a) існування права як установленого державою, так і діючого поза нею; б) поділ права на приватне і публічне; в) захист прав людини і громадянина; г) належність природного права держави визначати правовий статус людини.
8. Природне право — це: а) право на життя, закріплене в Конституції; б) система ідей належного функціонування суспільства; в) права громадянина чи всього народу, що йдуть від сутності людини; г) права людини, що залежать від визнання держави; д) правила поведінки, що існують незалежно від держави і поширюються на всі часи і народи.
9. Позитивне право — це: а) система норм, що позитивно впливає на поведінку юридичних осіб; б) результат державної правотворчої діяльності; в) система позитивних для суспільства відносин; г) система ідей належного функціонування суспільства.
10. Виберіть концепції праворозуміння: а) ідеологічна або аксіологічна; б) соціальна; в) психіатрична; г) усі перелічені.
11. За яким підходом право розуміється як „система ідей (понять) про загальнообов'язкові норми, права, обов'язки, заборони, природні умови їх виникнення та реалізації, порядок і форми захисту, що існує в громадській свідомості та орієнтована на моральні цінності”: а) нормативний; б) ідеологічний (аксіологічний); в)соціологічний; г) психологічний.
12. Соціальна природа права полягає в тому, що: а) право – це сукупність соціальних прав; б) право існує та діє в суспільстві; в) право є формою об’єктивної думки; г) право існує поза суспільством.
13. Виділіть серед зазначених ідей основну ідею школи природного права: а) ідея про те, що право проходить у своєму розвитку ті ж етапи, що й будь-яка жива істота: народжується, розвивається, вмирає; б) ідея про те, що природним для права є його творення і закріплення державою, це єдина для права природна форма його існування; в) ідея про те, що крім державного, існує право справедливості, яке є вищим за державне; г) ідея про то, що право є відбиттям національної культури певного етносу; д) ідея про те, що правом слід вважати не писані закони, а те, як вони реалізуються.
14. Представником якої концепції праворозуміння є Х. Кельзен: а) соціологічної; б) нормативістської; в) психологічної; г) історичної.
15. Назвіть авторів інтегративного підходу до розуміння права: а) Ж. Карбоньє; б) М. Рейснер; в) Д. Холл; г) Р. Двойкін.
Література 1. Акопян Д.А. Юридическое (нормативное) и этическое (нравственное) понимание права // Правоведение. -2005. - № 6. - С. 220-31. 2. Брезгулевская Н.В. Обсуждение концепции реалистического позитивизма: круглый стол «Проблемы правонимания» // Правоведение. – 2005. – С. 13-20. 3. Дамирли М.А. К новой концепции исторического познания права // Правоведение. - 2003. - № 3 (248). - С. 159-169. 4. Козлихин И.Ю. О нетрадиционных подходах к праву // Правоведение. - 2006. - № 1. - С. 31 – 40. 5. Козюк М.Н. Модели правопонимания// Новая правовая мысль. - 2003. - № 2 (3). - С. 2-5. 6. Мартышин О.В. Метафизические концепции права //Гос. и право. – 2006. – № 2. – С. 64 – 71 7. Мартышин О.В. Совместимы ли основные типы понимания права? //Гос. и право. – 2003. – № 6. – С. 13-21 8. Нерсесянц В.С. Право – математика свободы. – М.: Юрист, 1996. – 280 с. 9. Нижник Н.С., Шукшина Е.Г. Реалистический позитивизм: в поисках интегративного типа правопонимания // Государство и право. – 2005. - №5. – С.104 10. Новгородцев П.И. Историческая школа юристов. – СПб.: Лань, 1999. – 192 с. 11. Петражицкий Л.И. Теория права и государства в связи с теорией нравственности. – СПб.: Лань, 2000. – С.377-507. 12. Поляков А. В. В поисках интегрального типа правопонимания //История государства и права. - 2003. - № 6. - С.7-8. 13. Рабінович П. Сутність праворозуміння // Право України. – 2007. - №. 9. – С.3 – 8. 14. Ромашов Р. А. Реалистический позитивизм: Интегративный тип современного правопонимания //Правоведение. -2005. - № 1. - С. 4-12. 15. Четвернин В.А. Современные концепции естественного права / Отв. ред. В.А. Туманов; АН СССР, Ин-т гос-ва и права. – М.: Наука, 1988. – 140 с. ТЕМА 11. ПОНЯТТЯ І СУТНІСТЬ ПРАВА Питання, що виносяться на розгляд на семінарському занятті. 1. Право: поняття та ознаки. Сутність права. 2. Право в об’єктивному і суб’єктивному розумінні. 3. Соціальне призначення права. Функції права: загально-соціальні та спеціально-юридичні функції. 4. Принципи права: загально-правові, міжгалузеві, галузеві. 5. Правові презумпції. Правові аксіоми. Правові фікції. 6. Цінність права. Право як явище цивілізації і культури. Методичні рекомендації Право, як і держава, є продуктом суспільного розвитку, і “юридично” право формується в державно організованому суспільстві як основний нормативний регулятор суспільних відносин. Щоб мати більш повне і глибоке уявлення про право, необхідно розглянути ознаки, що його характеризують. Ознаки права взаємопов’язані та доповнюють одна одну. У сукупності вони характеризують право як складне суспільне явище, специфічне інституційне утворення, тобто відбивають його сутність. Традиційно в юридичній науці право поділяється на об’єктивне та суб’єктивне. Об’єктивне право – право, що виходить від держави та існує незалежно від волі індивідів (право України, право Франції, право іншої країні, міжнародне право). Суб’єктивне право – юридично зафіксована можливість задоволення індивідами своїх прав. Соціальне призначення права (соціальна цінність) полягає в моделюванні, регулюванні суспільних відносин. Право не тільки регулює, а й захищає та зміцнює встановлений правопорядок, тобто право відіграє службову роль по відношенню до суспільства, виконуючи функції, що сприяють його стабільності. Практичні завдання Для засвоєння матеріалу під час підготовки до семінарського заняття курсанти та студенти повинні. 1. Засвоїти визначення понять: право, об’єктивне право, суб’єктивне право, функції права, принципи права, правові аксіоми, правові презумпції, правові фікції, сутність права, цінність права. 1. Самостійно скласти схеми: а) класифікації функцій права; б) видів принципів права. 2. Проаналізувати всі випадки вжиття терміна “право” у розділах І і II Конституції України і визначити, яке поняття цим терміном позначається (загально-соціальне право, об'єктивне право). Відповіді із зазначенням статей Конституції України запишіть у зошит. 3. Проаналізувати розділи І і II Конституції України та виписати статті, що закріплюють принципи права України. 4. Знайти відповідність між стовпцями таблиці.
5. Дати відповіді на наступні питання. Чим зумовлена багатозначність терміна «право»? Чи може існувати держава без установлених нею юридичних норм? Як ви розумієте поняття «позитивне право»? Визначте співвідношення позитивного та природного права. Розкрийте соціальну сутність та призначення права. Назвіть основні напрями впливу права на людину та суспільство, що розкривають його соціальну сутність та призначення. 6. Визначте, чи є відмінності в значенні терміна «право» в таких конструкціях: а) право людини на життя; б) кримінальне право; в) право господаря; г) право міжнародних організацій; д) право ґрунту та право крові (одні з принципів набуття громадянства); е) юридичне право; ж) право на працю; з) спадкове право; і) об’єктивне право. Яке значення має цей термін у наведених прикладах? 7. Підготувати реферати за темами: “Принцип формальної рівності у праві: теорія і історія”, “Інструментальна цінність права”, “Право як явище цивілізації і культури”.
|
