Тема 23. Юридична практика. Юридичний процесПоняття і структура юридичної практики. Види юридичної практики. Поняття і зміст юридичного процесу. Юридичний процес як нормативно встановлені форми упорядкування юридичної діяльності. Юридична форма правової діяльності і офіційних документів, що врегульовують цю діяльність. Види юридичного процесу. Правотворча процедура. Кримінальний процес. Цивільний процес. Адміністративний процес. Стадії юридичного процесу.
Тема 24. Правосвідомість і правова культура Право і свідомість. Поняття і структура правосвідомості. Місце і роль правової свідомості в системі форм суспільної свідомості. Класифікація форм правосвідомості за суб’єктами (звичайне, компетентне, професійне і наукове) та глибинне відбиття правової дійсності. Функції правосвідомості. Роль правосвідомості у процесі правотворчості та правореалізації. Криза сучасної правосвідомості. Правова культура та її зв’язок із загальною культурою. Правова культура: поняття, структура, функції. Правова культура суспільства. Правова культура людини. Професійна правова культура. Фактори формування професійної свідомості та правової культури юриста. Система вимог до правової культури юриста. Професійна правосвідомість і правова культура працівника органів внутрішніх справ. Правова культура і прогрес права: правова акультурація. Правовий нігілізм і правовий ідеалізм. Правова демагогія. Форми деформації професійної культури юриста та шляхи її подолання. Причини професійної деформації працівників правоохоронних органів. Правова соціалізація: суспільний і особистий рівні. Професійна соціалізація. Механізми та принципи соціалізації. Правове виховання: поняття, форми, методи. Тема 26. Законність, правозаконність і правопорядок Поняття законності, її місце в житті суспільства. Загальні вимоги законності. Законність і законодавство. Законність і правозаконність. Законність і доцільність. Законність і культура. Поняття, соціальна цінність і об’єктивна необхідність правопорядку. Правопорядок: поняття, функції і принципи. Правопорядок і суспільний порядок. Співвідношення правопорядку, законності і суспільного порядку. Основні шляхи посилення законності та правопорядку. Система гарантій законності і правопорядку. Тема 26. Механізм правового регулювання Правове регулювання, його межі, способи і типи. Правове регулювання і правовий вплив. Поняття механізму правового регулювання. Способи і типи правового регулювання. Структура механізму правового регулювання. Стадії механізму правового регулювання. Правові акти, їх види і співвідношення. Пільги, заохочення і обмеження у праві. Правова політика: поняття, види, форми, принципи. Ефективність механізму правового регулювання. Тема 27. Правові системи сучасності Поняття правової системи. Національна правова система. Регіональна і міжнародна правова система. Правова мапа світу. Критерії класифікація правових систем світу. Правова сім’я. Основні правові сім’ї. Романо-германська правова сім’я. Сім’я загального права (англо-американська). Сім’я соціалістичного права. Сім’я релігійного права. Сім’я звичаєвого (традиційного) права. Еволюція і співвідношення сучасних правових систем світу. Історичні і соціально-культурні витоки правової системи України. Правова система України на правовій мапі світу. Її особливості і зв’язок із правовими системами світу. Генеза і перспективи правової системи України. Розвиток правової системи України на сучасному етапі.
ЗАГАЛЬНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПІДГОТОВКИ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ “ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА” Семінарські заняття в навчальному процесі проводяться для поглибленого вивчення теорії держави і права й опанування його методологічних засад. Це вид навчального заняття, на якому викладач організовує обговорення курсантами та студентами питань програмного матеріалу. Семінари мають сприяти розвитку творчої самостійності курсантів та студентів, поглибленню їх інтересу до науки та наукових досліджень, вихованню педагогічного такту, розвитку культури мовлення, формуванню навичок і вмінь публічного виступу, участі в дискусії. Семінарські заняття є важливим чинником не тільки для перевірки знань курсантів та студентів, а й для культування високого рівня знань на основі правильних суджень та висновків. Головна мета семінарських занять – допомогти курсантам та студентам опанувати курс теорії держави та права, засвоїти предмет цієї науки: основні і загальні закономірності виникнення, функціонування та розвитку державно-правової дійсності в суспільстві. Основні завдання семінарських занять з теорії держави і права полягають у засвоєнні загальнотеоретичних положень про державно-правові явища, набуття навичок оцінювання їх з позиції загальнолюдських цінностей. У процесі обговорення питань курсанти і студенти навчаються формулювати і викладати свої думки і висновки, застосовувати теоретичні положення відповідно до практичних вимог державно-правового будівництва в Україні. Основою ефективного розгляду положень теорії держави і права на семінарських заняттях є вивчення лекційного матеріалу та самостійна робота курсантів і студентів з конспектування навчальної, а також наукової літератури курсу. Така робота передбачає використання навчальної програми, де кожне питання теми має бути засвоєне. З метою забезпечення ефективної координації своєї навчальної діяльності курсантам і студентам рекомендується здійснювати планування особистого часу шляхом ведення особистого детального плану-графіку опрацювання теми. Це допоможе вам почати систематично і правильно планувати свій час, уникати складнощів, активно демонструвати свої знання, навички та вміння на заняттях. При підготовці до семінарського заняття курсанту (студенту), насамперед, необхідно ознайомитися з темою та питаннями, винесеними на обговорення. Наступним кроком є підбір літератури. До кожної теми семінарського заняття в цьому методичному виданні є список рекомендованої літератури, що допоможе курсантам (студентам) якнайкраще підготуватися до заняття. Серед рекомендованої літератури представлені основні підручники та монографії, також курсант (студент) може використовувати й іншу літературу, наприклад, нові підручники, газетні та журнальні статті, що, на його думку, допоможуть краще підготуватися до заняття. Зібравши необхідну літературу, курсант (студент) приступає до її опрацювання. Слід уважно прочитати розділи чи параграфи з підручника, що належать до певної теми. Методичні поради до кожної теми та перелік завдань, що курсанти і студенти повинні виконати самостійно, мають допомогти курсантам логічно, послідовно та аргументовано відповісти на поставлені питання. Методичні поради також указують, на які конкретні питання необхідно звертати увагу. Після ознайомлення з теоретичним матеріалом необхідно обов'язково відповісти на питання для самоконтролю. Питання для самоконтролю допоможуть вам самостійно оцінити рівень засвоєння основних теоретичних понять теми. Не залишайте без уваги жодного питання! Особливу уваги необхідно акцентувати на виконанні практичних завдань. Пам'ятайте, що результати роботи на семінарському занятті залежать від вашої активної участі в ній. Під час виступів на семінарських заняттях формулюйте свої думку стисло й аргументовано. Не повторюйте раніше висловлені думки інших курсантів (студентів), а висловлюйте свою позицію щодо запропонованого питання. Обов'язково конкретно вказуйте свої аргументи! При підготовці до тестування потрібно: уважно прочитати навчальні матеріали; дати відповіді на питання для самоконтролю; переглянути опорний конспект; повторити визначення нових понять. Вивчення теми починати з уважного ознайомлення з методичними рекомендаціями до цього розділу, ознайомитися з основними знаннями та вміннями, якими повинен оволодіти курсант (студент) при вивченні розділу, переглянути список основних понять розділу, ознайомитися з визначеннями нових понять розділу, вивчення теоретичного матеріалу супроводжувати паралельною роботою з опорним конспектом курсу. Перевірити рівень засвоєння теоретичного матеріалу розділу через відповіді на питання для самоконтролю та вирішення тесту для самоконтролю; - вирішити тест до розділу; - виконати практичні завдання до розділу; - підготуватися та взяти активну участь у семінарських заняттях, передбачених навчальним курсом. При відповіді на семінарському занятті слід так будувати свій виступ, щоб у ньому, по можливості, містилось: - чітке формулювання теоретичного положення (наприклад, поняття держави, права, правовідносин, правопорушень тощо); - обґрунтування цього положення і розкриття його найбільш характерних ознак і властивостей; - аргументація та ілюстрація теоретичних положень конкретними фактами дійсності, положеннями законодавства і практики його реалізації; - значення питань, що розглядаються, для практичної діяльності. Враховуючи, що курсанти і студенти першого курсу не завжди можуть послідовно і логічно викласти вивчений матеріал перед аудиторією, рекомендуємо складати розгорнуті плани-конспекти. План-конспект – це тезисний конспект вивченого матеріалу, з виписаними основними поняттями, які не завжди вдається відразу запам'ятати. План-конспект, підготовлений курсантами (студентами), не тільки дозволяє добре відповідати, а також допомагає краще повторити вивчений матеріал. Готуючись до семінарського заняття, необхідно особливу увагу приділити ключовим поняттям, вивчення та засвоєння яких передбачені відповідною темою. Для кращого оволодіння понятійно-категоріальним апаратом юридичної науки курсанти і студенти повинні також самостійно вести словник правничих термінів. ЗАГАЛЬНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО МЕТОДИКИ НАПИСАННЯ РЕФЕРАТУ
Реферат (від лат. reffere – доповідати, повідомляти) – це доповідь на визначену тему, що містить огляд відповідної літератури чи інших джерел, ґрунтується на змісті книги, статті, а також включає висновок на основі досліджених матеріалів. Є однією з форм самостійної роботи студентів. Написання реферату в навчальному закладі практикується з метою набуття курсантом (студентом) необхідної професійної підготовки, розвитку навичок самостійного наукового пошуку і вивчення літератури за обраною темою, аналізу різноманітних джерел та поглядів, узагальнення матеріалу, формулювання висновків тощо. Підготовка реферату сприяє формуванню правової культури майбутнього спеціаліста, самостійному аналізу державно-правових явищ, умінню науково обґрунтовано вести полеміку з питань держави і права. Процес написання реферату включає: 1) обрання теми; 2) підбирання наукової літератури, інших джерел та їх вивчення; 3) складання плану; 4) написання тексту роботи та її оформлення. План роботи має бути складений таким чином, щоб він розкривав назву та зміст роботи. Реферат складається зі вступу, в якому коротко обґрунтовується актуальність, мета дослідження; основної частини – у ній розкривається суть проблеми і способи її вирішення; та висновків – тут формулюються загальні висновки, пропозиції. Сформульовані висновки повинні вирізнятися ясністю, бути чіткими, логічно несуперечливими, пов’язаними з іншими положеннями та поняттями теорії держави і права. Слід зазначити: які питання мають значення для правової діяльності, забезпечення прав людини і громадянина, зміцнення законності, правопорядку. У рефераті на основі детального аналізу й узагальнення наукового матеріалу порівнюються різні погляди авторів і визначається власна позиція курсанта (студента) з викладенням відповідних матеріалів. Викладення матеріалу повинно бути коротким, точним, послідовним. Для найбільш повного розкриття проблеми та водночас стислої форми передачі матеріалу до реферату рекомендується включати схеми, таблиці. У кінцевій частині реферату подається список використаної літератури. Список повинен містити бібліографічні відомості в алфавітному порядку з обов’язковим зазначенням прізвища та ініціалів авторів, точної і повної назви роботи, місця і року видання. Якщо використовується стаття, опублікована в періодичному виданні, то потрібно вказати прізвище, ініціали автора та назву статті, назву журналу чи газети, рік видання, число та кількість сторінок. У списку літератури повинні бути зазначені лише фактично використані студентом джерела. Реферат повинен бути написаний грамотно, охайно, у машинописному (комп’ютерному) варіанті або чітким почерком. На титульному аркуші реферату вказується назва навчального закладу, назва кафедри, дисципліна, з якої виконується реферат, тема реферату, прізвище та ініціали автора роботи, зазначається факультет, курс, номер навчальної групи, місце та рік написання. На другій сторінці подається план реферату. Кожна сторінка повинна бути пронумерована. Першою сторінкою вважається титульний аркуш, на ній цифра „1” не ставиться, другою вважається сторінка, що містить „План”, і далі згідно з порядком. Порядковий номер сторінки проставляється посередині верхнього поля. Обсяг реферату складає 10-12 сторінок машинописного тексту або 12-15 сторінок рукописного. Текст друкується у форматі А4, шрифт – Times New Roman або Arial, кегль – 14, інтервал – 1, 5. На сторінках залишаються поля (ліве – 30 мм, верхнє, нижнє – 20 мм; праве – 10 мм). Абзацний відступ дорівнює 5 знакам. Реферат повинен бути зібраний у папку або іншим способом надійно скріплений. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ З МЕТОДИЧНИМИ РЕКОМЕНДАЦІЯМИ ТА ПРАКТИЧНИМИ ЗАВДАННЯМИ ТЕМА 1. ПРЕДМЕТ, ФУНКЦІЇ ТА МЕТОДОЛОГІЯ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА Питання, що виносяться на розгляд на семінарському занятті. 1. Юриспруденція: поняття та її система. 2. Предмет теорії держави і права: поняття і інституційне значення. 3. Місце теорії держави і права в сучасній юриспруденції. Співвідношення теорії держави і права і суспільних наук, що вивчають державу і право. 4. Методологія теорії держави та права. Компаративістика в системі юриспруденції. 5. Функції теорії держави і права. 6. Понятійно-категоріальний апарат юриспруденції. Методичні рекомендації Приступаючи до вивчення цього курсу, слід знати, що теорія держави і права є базовою загально-юридичною наукою, що формує основні висновки, поняття і рекомендації для всіх юридичних дисциплін. У зв'язку із цим при вивченні курсу слід приділити більше уваги основним поняттям, характерним ознакам різних державно-правових явищ. При підготовці до заняття основну увагу потрібно зосередити на з’ясуванні проблеми визначення місця теорії держави і права в системі юридичних наук. Місце теорії держави і права в системі суспільних наук, з одного боку, та в системі юридичних – з іншого, зумовлене, насамперед, особливістю предмета дослідження цієї фундаментальної науки. При цьому, слід мати на увазі, що держава і права – це, передусім, невід’ємні складові будь-якого цивілізованого суспільства, яким властиві ознаки загальносоціального характеру. Водночас державно-правові явища є самостійними інститутами, цілісними соціальними системами зі специфічними, своєрідними особливостями. Важливо розібратися з питанням, що є предметом теорії держави і права. Предмет науки – це те, що конкретно вивчає ця наука. Будь-яка наука має власний предмет дослідження. Наука теорія держави і права розглядає такі сторони і процеси державно-правового життя, як процес виникнення, становлення і розвитку держави і права; взаємозв'язок держави і права; їх характерні ознаки, форми, сутність, зміст і ознаки; місце і роль держави і права в житті суспільства і в його політичній системі; право, правосвідомість, законність і конституційність; законодавчий процес і його окремі стадії; правомірну поведінку, правопорушення і юридичну відповідальність. Співвідношення теорії держави і права з іншими юридичними та гуманітарними науками визначається шляхом виявлення єдності, відмінностей і взаємодії теорії держави і права з теоретико-історичними, галузевими прикладними і гуманітарними науками. Розглядаючи питання про методологію теорії держави і права, слід з’ясувати, що за їх допомогою ми пізнаємо державно-правові явища. Увесь накопичений у процесі функціонування державно-правових явищ досвід, усі властиві державі та праву ознаки повинні бути враховані і відбиті у використаних категоріях і поняттях. Також курсанти та студенти повинні вміти характеризувати функції теорії держави і права. При цьому, курсантам (студентам) слід зрозуміти, що сутність, соціальне, науково-пізнавальне і навчальне призначення теорії держави і права розкриваються в її функціях, що визначаються предметом самої науки. Отже, теорія держави і права належить до фундаментальних юридичних наук, що дають базові юридичні знання, є фундаментом для вивчення решти юридичних наук. Значення таких знань полягає в тому, що курсанти та студенти-юристи, які вивчили теорію держави і права, засвоюють абетку та логіку правознавства, методологію вивчення державно-правових явищ, без знання яких неможливо в подальшому просуватися в безмежний світ юридичних наук. Практичні завдання Для з’ясування цих складних питань під час підготовки до семінарського заняття курсанти та студенти повинні. 1. Засвоїти визначення понять: юриспруденція, теорія держави і права, предмет науки, метод науки, методологія теорії держави і права, функції теорії держави і права, компаративістика, правові поняття, правові категорії. 2. Самостійно скласти схеми: а) системи юриспруденції, в якій наочно відбивається місце теорії держави і права; б) методології держави і права. 3. Знайти відповідність між стовпцями таблиці «Система юриспруденції».
4. Проаналізувати тезупро те, що теорія держава і права об’єднує всі юридичні науки у злагоджену, гармонійну пізнавальну систему. 5. Дати відповідь на питання. Чому теорію держави і права називають “абеткою” юридичної науки? Обґрунтуйте свою відповідь, посилаючись на відповідні функції теорії держави і права. Чи правильною є теза про те, що теорія держави і права – це наука не лише юридична, а водночас і політична та філософська? Обґрунтуйте свою відповідь. У чому полягає значимість теорії держави і права як провідної методологічної науки по відношенню до галузевих юридичних наук. Яка роль теорії держави і права у формуванні юридичного світогляду, становленні сучасного юриста? 6. Заповніть таблицю «Теорія держави і права: поняття, предмет, функції та методологія».
7. Підготувати реферати за темами: “Взаємозв’язок теорії держави і права з іншими науками”, “Теоретико-правова підготовка сучасного юриста”, “Сучасне розуміння системи юридичних наук”.
|
