Що виконуються на токарних верстатах
Для закріплення заготовок на токарних верстатах та надання їм обертального руху застосовують різні пристрої. Найчастіше використовують кулачкові патрони (Рисунок 1.1), планшайби (Рисунок 1.2), люнети (Рисунок 1.3), центри (Рисунок 1.4). Надходять вони разом із верстатом, тому їх називають приладдям верстата. В трикулачкових самоцентруючих токарних патронах закріплюють заготовки круглої і шестигранної форми або круглі прутки великого діаметра. Такі патрони застосовують найчастіше. В чотирикулачкових самоцентруючих токарних патронах закріплюють прутки квадратного перерізу, а в чотирикулачкових патронах з індивідуальним регулюванням кулачків – деталі прямокутної або несиметричної форми. В тих випадках, коли заготовки не можуть бути встановлені і закріплені в патронах, застосовують планшайби. Спосіб встановлення і закріплення заготовок на верстаті обирають в залежності від їх розмірів, жорсткості і необхідної точності обробки. При l / D < 4 (де l – довжина оброблюваної заготовки, D – її діаметр) заготовки закріплюють в патроні, при 4< l / D < 10 – в центрах або в патроні з підтримкою заднім центром, при l / D > 10 – в центрах або в патроні і центрі задньої бабки з підтримкою люнетом. Люнети – додаткові опори, які застосовують для зменшення прогинання довгих заготовок від сил власної ваги і сил різання, що діють на них. Люнети можуть бути рухомі і нерухомі. На верстатах токарної групи обробляють зовнішні та внутрішні поверхні тіл обертання: циліндричні, конічні і фасонні, а також площини, перпендикулярні до осі обертання заготовки. Крім цього, на токарно-гвинторізних верстатах можна нарізати різцем різьби на циліндричних і конічних поверхнях, а також кільцеві пази на торцевих площинах заготовок.
4.5 Складові частини верстата 16Е16КП ( Рисунок 1.5 ) 1 – передня тумба. В передній тумбі розміщений електродвигун головного приводу верстата; 2 – задня тумба. В задній тумбі розміщений насос для подачі змащувально-охолоджуючої рідини (ЗОР); 3 – корито (піддон). Корито призначено для збору стружки. Під коритом розташований резервуар для ЗОР; 4 – станина – основний несучий вузолверстата, призначена для закріплення на ній нерухомих механізмів верстата, а також переміщення по ній рухомих механізмів. Станину виконано у вигляді балки коробчатої форми; кріпиться вона до передньої і задньої тумб механічним шляхом. На верхній (лицьовій) частині станини є напрямні – найбільш відповідальна частина, по яких переміщуються супорт і задня бабка; 5 – передня (шпиндельна) бабка. У передній бабці розміщені головний вал верстата – шпиндель і коробка швидкостей, від якої з встановленою швидкістю отримує рух шпиндель разом із заготовкою; 6 – шпиндель. Шпиндель – пустотілий вал для пропускання прутків. На правому кінці шпинделя є конічний отвір для встановлення переднього центра. До фланцю шпинделя можуть кріпитися токарні патрони або планшайба (для закріплення заготовки); 7 – патрон (токарний трикулачковий самоцентруючий); 8 – коробка подач. Коробка подач призначена для встановлення необхідних при обробці подач і кроків різьби. Механізм коробки подач набуває руху від шпинделя через гітару змінних коліс і передає його ходовому валу або ходовому гвинту, від яких через механізм фартуха супорта рух передається супорту; 9 – ходовий вал – використовується під час точіння; 10 – ходовий гвинт – використовується під час нарізання різьби; 11 – фартух. Механізм фартуха призначений для зміни обертального руху ходового валу або ходового гвинта на поступальний рух супорта. Супорт служить для закріплення у встановленому на ньому різцетримачі інструментів і ручного або автоматичного їх переміщення відносно заготовки. Супорт складається з поздовжнього, поперечного, та верхнього супорта; 12 – поздовжній супорт – призначений для переміщення інструмента паралельно осі заготовки; 13 – поперечний супорт – призначений для переміщення інструмента перпендикулярно осі заготовки; 14 – верхній супорт – призначений для переміщення інструмента паралельно або під кутом до осі заготовки; 15 – різцетримач – призначений для закріплення різців. Одночасно можна закріпити до 4-х різців; 16 – задня бабка. Задня бабка переміщується вручну по напрямних станини і може бути зафіксована у певному положенні. Корпус задньої бабки можна переміщати на невелику відстань у поперечному напрямі при обточуванні довгих конічних поверхонь; 17 – піноль задньої бабки. В пінолі задньої бабки можна закріпити п'ятий інструмент або центр. За допомогою задньої бабки можна свердлити, розсвердлювати, зенкерувати, розвертати отвори, нарізати різьбу мітчиком або плашкою, а також підтримувати кінець заготовки центром під час обробки довгих або нежорстких деталей. Заготовка вважається нежорсткою при відношенні L/D> 5, де L – довжина; D – діаметр заготовки; 18 – захисний екранзони роботи; 19 – патрубокдля подачі ЗОР; 20 – захисний кожухпатрона; 21 – електрична шафа. Ззаду під шафою розміщено автоматичну коробку швидкостей; 22 – кожух гітари змінних коліс. За допомогою гітари змінних коліс встановлюють зубчасті колеса з певним передаточним відношенням, що забезпечує необхідне переміщення супорта за один оберт шпинделя; 23 – контрольна лампочка навантаження; 24 – перемикач навантаження; 25 – перемикач насосу ЗОР; 26 – перемикач діапазонів швидкостей обертання шпинделя; 27 – рукоятка перебору коробки швидкостей обертання шпинделя; 28 – таблиця обертів шпинделя та подач і кроків нарізки; 29 – рукоятка для встановлення необхідних кроків нарізки; 30 – рукоятка налагодження правої та лівої нарізки; 31 – рукоятка для встановлення необхідних кроків нарізки; 32 – рукоятка для установки роду робіт; 33 – рукоятка для вмикання обертів шпинделя; 34 – маховик подачі поздовжнього супорта; 35 – лімб для контролю поздовжніх подач; 36 – маховик подачі поперечного супорта; 37 – запобіжна муфта; 38 – рукоятка для автоматичного переміщення супорта паралельно та перпендикулярно осі шпинделя; 39 – рукоятка вмикання маточної гайки; 40 – маховичок верхнього супорта; 41 – рукоятка для фіксації задньої бабки; 42 – рукоятка для фіксації пінолі задньої бабки.
4.6 Наладка і настроювання токарно-гвинторізного верстата Наладка верстата – це підготовка його до виконання певної роботи по виготовленню деталі згідно з технологічним процесом для забезпечення необхідної продуктивності, точності та шорсткості поверхні. Після наладки обробляють 2-3 деталі і, якщо отримані після обробки розміри не співпадають з розмірами креслення, то проводять підналадку інструменту на потрібний розмір. Настроювання верстата проводять для забезпечення необхідних режимів різання. Настроюванням верстата називається кінематична підготовка його до виконання заданої обробки по встановленим режимам різання згідно технологічного процесу. Настроювання верстата проводять після його наладки. Елементи режиму різання при точінні Основними елементами режиму різання є глибина різання, подача і швидкість різання. Глибиною різання t, мм, називають товщину шару металу, що знімається за один прохід. Вона визначається відстанню між оброблюваною і обробленою поверхнями, виміряною по перпендикуляру до останньої. При поздовжньому точінні
де D – діаметр заготовки, мм; d – діаметр обробленої деталі, мм. Швидкістю різання V, м/хв., називають швидкість головного руху. Це шлях, який проходить точка, що лежить на оброблюваній поверхні заготовки, відносно ріжучої кромки інструмента за одиницю часу. Швидкість різання при обертальному русі
де D – діаметр заготовки, мм; n – частота обертів заготовки, хв-1. Подачею s, мм/об, називається переміщення різця в напрямку руху подачі за час, поки деталь зробить один оберт. Залежно від напрямку руху подачі вона може бути поздовжньою, поперечною, або розташованою під кутом до заготовки. 5 Методичні вказівки Лабораторну роботу виконують групи студентів із трьох-чотирьох осіб. Студенти вивчають будову токарно-гвинторізного верстата, основні вузли і частини та їх призначення, органи управління, технічні характеристики і технологічні можливості. Під наглядом і керівництвом інженера відпрацьовують процес включення обертів шпинделя, ручних та механічних подач і включення верстата, відпрацьовують деякі практичні навички наладки верстата на заданий режим різання. Кожний студент виконує індивідуальне завдання, видане викладачем. 6 Зміст звіту по виконаній лабораторній роботі
7 Питання для самоперевірки 1. Елементи режиму різання при точінні та їх визначення. 2. Головний рух та рух подачі при роботі на токарно-гвинторізному верстаті. 3. Пристрої для закріплення заготовок на токарно-гвинторізних верстатах. 4. Що знаходиться в передній бабці токарно-гвинторізного верстата? 5. Призначення задньої бабки токарно-гвинторізного верстата. 6. Класифікація поверхонь, що оброблюються на токарно-гвинторізних верстатах. 7. Призначення супорту токарно-гвинторізного верстата. Таблиця 1.1 Класифікація металорізальних верстатів (мовою оригінала)
Рисунок 1.1 Трикулачковий (а) і чотирикулачковий (б) токарні патрони
Рисунок 1.2 Планшайба Рисунок 1.3 Рухомий (а) і нерухомий (б) люнети
Рисунок 1.4 Повідковий патрон і центри
ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ ДО ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 1
Завдання 1. Розшифрувати модель верстату згідно варіанту з таблиці 1.5, дані занести в таблицю 1.6
Таблиця 1.5
Таблиця 1.6
Завдання 2. Згідно варіанту з таблиці 1.7 та рисункам 1.6 виконати ескізи. Вибрати з запропонованих нижче відповідні формулювання переходів до рисунків. Проставити на ескізах необхідні розміри.
Таблиця 1.7
Ø Відрізати заготовку, витримуючи розмір L Ø Нарізати різьбу M Ø Нарізати різьбу M в отворі Ø Підрізати торець «як чисто» Ø Розточити отвір, витримуючи розміри d та l Ø Розточити конічний отвір, витримуючи розміри d такут α Ø Розточити отвір, витримуючи розміри d, l та кут 90 ° Ø Розточити фаску, витримуючи розміри b × α Ø Свердлити отвір, витримуючи розміри d та l Ø Точити заготовку до діаметра d, витримуючи розмір l Ø Точити заготовку до діаметра d, витримуючи розмір l та кут 90 ° Ø Точити канавку, витримуючи розміри d, b, l Ø Точити канавку, витримуючи розміри d, b, l та радіус r Ø Точити конічну поверхню, витримуючи розміри: d та кут α Ø Точити радіус r Ø Точити фаску, витримуючи розміри b × α Ø Точити фасонну поверхню, витримуючи розміри d та радіус r
1 2 3 4
5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16
17 18 19 20
21 22 23 24 25
26 27 28 29 30 31
32 33 34 35 36 Рисунок 1.6 Ескізи до індивідуального завдання №1 Приклад виконання індивідуального завдання до лабораторної роботи № 1: ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ ДО ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 1
Варіант Х Завдання 1. Розшифрувати модель верстату згідно варіанту, дані занести в таблицю.
Таблиця
Завдання 2. Згідно варіанту та рисункам виконати ескізи. Вибрати відповідні формулювання переходів до рисунків. Проставити на ескізах необхідні розміри.
Рисунок 10:
Перехід: Точити заготовку до діаметра d, витримуючи розмір l та кут 90 ° Рисунок 17:
Перехід: Розточити конічний отвір, витримуючи розміри d та кут α Рисунок 23:
Перехід: Підрізати торець «як чисто» Лабораторна робота № 2
Будова вертикально-свердлильного верстата і налагодження його на заданий режим різання
|
,
,
