Оснащення роботи. 1. Комплект ріжучих інструментів: токарні різці, свердла, зенкери, розвертки, мітчики1. Комплект ріжучих інструментів: токарні різці, свердла, зенкери, розвертки, мітчики. 2. Плакати зі схемами обробки заготовок на токарно-гвинторізному та вертикально-свердлильному верстатах.
3 Послідовність виконання роботи
4 Стислі теоретичні відомості
4.1 Основні частини і елементи різця (Рисунок 3.1)
Різець складається з робочої частини, або головки і тіла, або стрижня, який призначений для закріплення різця в різцетримачі. Головку різця заточують так, щоб утворити на ній такі поверхні: передню, якою сходить стружка, дві задні, обернені до заготовки, що обробляється. Перетин передньої і задніх поверхонь утворює різальні кромки різця. Різальну кромку, яка виконує основну роботу різання, називають головною різальною кромкою, а другу – допоміжною. Сполучення головної і допоміжної різальних кромок утворює вершину різця. Задню поверхню, що проходить через головну різальну кромку, називають головною задньою поверхнею, а поверхню, яка проходить через допоміжну різальну кромку – допоміжною задньою поверхнею.
4.2 Основні інструментальні матеріали
Ріжучий інструмент під час роботи знаходиться під дією високого тиску і температур. Тому до матеріалів, з яких виготовляється ріжуча частина інструменту, ставляться дуже високі вимоги. Вони повинні мати такі властивості: твердість, що перевищує твердість оброблюваного матеріалу; високу зносостійкість; високу теплостійкість; значну механічну міцність; достатню в'язкість. До основних інструментальних матеріалів належать: · вуглецеві інструментальні сталі; · леговані інструментальні сталі, в тому числі швидкоріжучі; · тверді сплави; · мінералокерамічні матеріали;
4.3 Класифікація токарних різців
Для обробки заготовок на токарних верстатах застосовують різноманітні різці, які класифікують за наступними ознаками: 1) За матеріалом різальної частини розрізняють різці з швидкоріжучої сталі, твердосплавні і мінералокерамічні. 2) За конструкцією різці поділяють на суцільні і складені. В суцільних різцях тільки робоча частина різця може бути виготовлена з одного куска швидкоріжучих сталей Р9, Р18, Р9К5, Р6М5 та інших (з теплостійкістю до 600...650°С) і приварена до стержня з конструкційної сталі. В складених різцях різальна частина оснащена пластинами з швидкоріжучих сталей, твердих сплавів чи мінералокераміки. Пластинка з'єднується з державкою різця механічно, зварюванням або паянням. Залежно від призначення різця пластинки можуть бути різної форми. Пластинки зі сплавів групи ВК (вольфрамові) призначені для обробки чавунів, кольорових сплавів, пластмас; групи ТК (титановольфрамові) – для обробки сталей та інших в'язких матеріалів; групи ТТК (титанотанталовольфрамові) – для обробки важкооброблюваних жароміцних сплавів. Теплостійкість твердих сплавів становить 900...1000°С. Пластинки з мінералокераміки завдяки високій теплостійкості (до 1200°С) дають змогу обробляти навіть загартовані сталі, але вони дуже крихкі і не витримують ударних навантажень. 3) За розташуванням головної ріжучої кромки різці можуть бути: праві та ліві. (Рисунок 3.2) У правих різців (2) головна ріжуча кромка розташована з боку великого пальця правої руки, накладеної долонею на різець так, щоб пальці були направлені до вершини різця. Праві різці працюють при подачі справа-наліво (9, 11). У лівих різців (1) головна ріжуча кромка розташована з боку великого пальця лівої руки, накладеної долонею на різець так, щоб пальці були направлені до вершини різця. Ці різці працюють при подачі зліва-направо (1, 4). 4) За розташуванням осі головки різця в плані відносно його тіла (Рисунок 3.2): прямі (1...8, 10, 11, 15) та відігнуті (9, 12...14). 5) За характером обробки: чорнові (обдирні) та чистові (7, 8). 6) За призначенням (за видом обробки) (Рисунок 2): прохідні (1, 2, 4, 7, 8, 9, 11), підрізні, відрізні (3), розточні (12, 13), різьбові (10, 14), канавні (5, 6), фасонні (15). 4.4 Застосування різців різних типів Прохідні різці призначені для обточування зовнішніх поверхонь. Вони бувають прямі та відігнуті. Прохідні прямі або упорні з головним кутом в плані φ = 90° застосовують при обробці зовнішніх або торцевих поверхонь (ступінчасті валики, нежорсткі деталі та інші). Прохідні відігнуті з кутом φ = 45° також дозволяють вести обробку не лише циліндричних але й торцевих поверхонь з поперечною подачею. Для чистової обробки застосовують різці двох типів: різці з закругленою вершиною і широкі чистові різці з прямолінійною головною ріжучою кромкою. Перші застосовують для порівняно невеликих, а другі – для великих поверхонь заготовок. Підрізні різці призначені для обробки торцевих поверхонь, перпендикулярних осі обертання деталі, вони працюють з поперечними подачами. Відрізні різці застосовують при відрізанні заготовок або оброблених з прутка деталей. Довжина головки цих різців повинна бути дещо більшою за радіус заготовки. Розточні різці призначені для розточування наскрізних і глухих отворів. Для розточування наскрізних отворів застосовують різці з кутом φ = 60°, а для розточування глухих отворів – різці з кутом φ = 95°. Різьбові різці застосовують для нарізання зовнішніх та внутрішніх нарізок. Форма різальної частини різця повинна відповідати профілю нарізки, що нарізається. Фасонні різці призначені для обробки фасонних поверхонь. Профіль різальної частини різця повинен відповідати профілю оброблювальної поверхні. Канавкові різці застосовують для прорізання канавок різного профілю: прямокутних, трапецеїдальних та інших. Обробку різних поверхонь на токарних верстатах дивись рисунки 3.3...3.7. 4.5 Обробка отворів центровим інструментом
Обробку отворів за допомогою різних різальних інструментів виконують на свердлильних, токарних, револьверних, розточних та деяких інших металорізальних верстатах. Центровим інструментом виконують такі види робіт: свердління, розсвердлювання, зенкерування, розвертання, зенкування, цекування, нарізання нарізок.
|
