Література. Ващенко П.П. Географія.-К.Вища школа,1990
Ващенко П.П. Географія.-К.Вища школа, 1990 Горощенко В.П. Основи природознавства.-К.Вища школа, 1978 Горбачев А.М. Общая геология. М.- Недра, 1998 Зигель Ф.Ю. Вам земляне. – М. Недра, 1998 Козловский Е.А. Новое в строении земной коры.- М. Знание, 1999 Русаков М.Г. Нежива природа. – К. Радянська школа, 1972 Яришева Н.Ф. Основи природознавства. Природа України.- К.Вища школа, 1995
ГІДРОСФЕРА.
Практична робота № 6
Тема. Водойми. Водойми України. Креслення схем простих і Артезіанських колодязів, утворення підземних вод і Джерел. Вивчення річок і озер за фізичною картою України. Позначення річок і озер на контурній карті. Мета. Формувати навички креслення схем залягання підземних вод, джерел, утворення простих і артезіанських колодязів; закріпити уміння читати фізичну карту, навчитися правильно орієнтуватися і підписувати на контурній карті ріки і озера. Обладнання: фізична карта України, атласи, контурні карти, схема залягання підземних вод. Інструктаж. Під час креслення схеми залягання підземних вод, утворення простого і артезіанського колодязів, джерела звернути увагу на послідовність розміщення шарів грунту і гірських порід, виходу підземних вод на земну поверхню. При кресленні простого колодязя необхідно слідкувати, щоб водозбір був у водонепроникному шарі. Артезіанський колодязь може бити фонтаном, коли водоносний шар знаходиться вище рівня колодязя або при наявності внутрішньопластового тиску.
Хід виконання роботи. 1. Накреслити схему залягання підземних вод з водопроникними, водоносними і водонепроникними шарами. Указати назви гірських порід, які утворюють ці шари. 2. Накреслити витік джерела на земну поверхню. 3.Правильно розташувати простий і артезіанський колодязі. 4.Зробити умовні позначки і підписи. 5.Нанести на контурну карту ріки: Дніпро, Південний Буг, Дністер, Сіверський Донець, Дунай. 6.На Дніпрі підписати праві і ліві притоки першого і другого порядку (Десна, Сейм, Прип'ять, Сула, Псел, Ворскла, Тетерів, Рось). 7.Нанести і підписати міста: Київ, Кременчук, Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Запоріжжя, Каховка, Херсон. 8.Підписати водосховища: Київське, Канівське, Кременчуцьке, Дніпродзержинське, Дніпровське, Каховське. 9.Нанести і підписати ГЕС на Дніпрі: Київську, Канівську, Кременчуцьку, Дніпродзержинську, Дніпрогес, Каховську. 10.Нанести і підписати озера: Сасик, Данузлав (Кримський п-острів), Світязь (Півн. Зах. Полісся) 11.Позначити болота Полісся: Луцька, Рівненська, Житомирська, Київська, Чернігівська області.
Запитання і завдання для самостійної роботи.
1. Скласти тезійний конспект за питаннями: - значення води в природі і житті людини; - властивоті природної води.
2. Підготувати повідомлення: - Екологічні проблеми Світового океану. - Охорона і раціональне використання прісної води в Україні і своїй місцевості. 3. Накреслити схему кругообігу води в природі, пояснити її з врахуван- ням вікових особливостей учнів початкової школи.
Література.
Белявський Г.О. Падун М.М. Фурдуй Р.С. основи загальної екології.- К.Либідь, 1995 Яришева Н.Ф. Основи природознавства. Природа України.- К. Вища школа, 1995 Осокин С.Д. Мировой океан.- М. Посвещение, 1990 Аполов Б.А. Учение о реках.- М. Мысль, 1992
АТМОСФЕРА.
Практична робота № 7 Тема. Обробка календаря природи і праці людей, щоденника спостережень за погодою, запис місцевих ознак погоди і їх аналіз, підведення підсумків спостережень і їх фіксація. Мета: Формувати навички проведення спостережень за природою, народними прикметами завбачення погоди; уміння підводити підсумки і фіксувати їх в щоденнику спостережень за погодою і календарі природи і праці людей. Обладнання: календар природи і праці людей, щоденник спостережень за погодою, „ Місяцелік: Український народний календар”. Інструктаж. Заповнення календаря природи і праці людей проводиться черговими кожного дня протягом навчального року. Щоденник спостережень за погодою заповнює кожний студент за показниками метеорологічних приладів (термометр, психрометр, барометр, флюгер, гігрометр). Результати записуються в таблицю.
Прогнозування погоди на наступний день проводиться під час спостережень за різноманітними народними ознаками атмосферних явищ, змін в рослинному і тваринному світі протягом дня. Використовуючи „Місяцелік. Український народний календар”, підбираються народні прикмети, які припадають на час спостережень, а наступного дня перевіряється, чи справдився прогноз.
Хід виконання роботи. 1. Звірити таблицю метеорологічних спостережень за місяць в щоденнику спостережень за погодою з календарем природи і праці людей. 2. За даними таблиці метеорологічних спостережень накреслити графік температур, розу вітрів, розу сили вітру, діаграму хмарності. 3. Скласти письмовий звіт спостережень за природою протягом місяця за планом: а) зміна висоти Сонця над горизонтом; б) зміна тривалості дня і ночі; в) загальні зміни в неживій природі: - температурний режим місяця; - тиск, вологість повітря, їх коливання та вплив на інші атмосферні явища; - домінуючі напрямок та сила вітру; - характеристика хмарності; - опади, їх види, кількість, характер(злива, морось, обкладний дощ, снігопад тощо); - інші ознаки погоди; г) стан рослин протягом місяця (дерева, кущі, трав´ янисті однорічні, багаторічні рослини); д) стан тварин(комахи, птахи, звірі). 4. Заповнити літературну сторінку(підбір прислів´ їв, приказок, загадок, віршів, які характеризують поточний місяць). 5.За результатами спостережень, використовуючи „ Місяцелік: Український народний календар” підібрати народні прикмети, які припадають на час спостережень. Заповнити таблицю.
6. Зробити висновок, чи справдився прогноз погоди наступного дня за вибраними народними прикметами.Якщо ні, пояснити чому.
Запитання і завдання для самостійної роботи. 1. Удосконалювати вміння користуватися метеорологічними приладами(термометром, барометром-анероїдом, анемометром, психрометром, гігрометром, опадоміром, флюгером). 2. Вести систематичні спостереження за погодою. 3. Вміти визначати висоту Сонця за допомогою гномона. 4. Вести календар природи і праці людей, щоденник спостережень за погодою протягом навчального року.
|
