Прилади для спостереження малих об’єктив
Лупа – найпростіший прилад для спостереження малих об’єктів. Проста лупа являє собою короткофокусну збиральну лінзу (рис. 1). Предмет поміщають між лінзою і фокусом ближче до фокуса. В точці S розташовано око людини, якій здається що розбіжний пучок променів вийшов з точки А 1, а не з точки А. Таким чином лупа створює уявне, пряме і збільшене зображення. При користуванні лупою ми інстинктивно підбираємо відстань а так, щоб зображення було розташовано на відстані найкращого зору. Для нормального ока відстань найкращого зору L дорівнює 25 см. Кутове збільшення лупи дорівнює Г = L/f. Це збільшення може лежати у межах від 2х до 10х-15х. Мікроскоп – більш складна оптична система з великим кутовим збільшенням. Мікроскоп складається з двох збиральних лінзових систем: короткофокусного об’єктива та окуляра, відокремлених значним, в порівнянні з їх фокусними відстанями, проміжком.
Оптична схема найпростішого мікроскопа наведена на рис. 2. Предмет А поміщають перед фокусом об’єктива, який дає дійсне, збільшене, перевернуте зображення А 1. Це зображення називається проміжним. Якщо предмет А розташувати поблизу фокуса F 1, то збільшення об’єктива Г 1» Δ / f 1, де f 1 – фокусна відстань об’єктива, Δ – оптичний інтервал (відстань між фокусами об’єктива і окуляра). Збільшення об’єктива завжди позначається на самому об’єктиві. Проміжне зображення розглядається через окуляр як через лупу. Збільшення окуляра, як і лупи, визначається формулою Г 2 = L / f 2, де Загальне збільшення мікроскопа дорівнює добутку збільшень об’єктива і окуляра
Об’єктиви і окуляри мікроскопів для усунення різноманітних аберацій складаються з декількох лінз (іноді більше десяти). Кожний мікроскоп комплектується декількома об’єктивами і окулярами, заміною яких можна отримати потрібне збільшення. Максимальне збільшення оптичного мікроскопа обмежується хвильовою природою світла і складає 1500х-2000х.
|
