Діагностування професійної позиції студента в ситуаціях взаємодії з аудиторією

На цьому занятті, як і на попередніх, триває усвідомлення студента­ми сутності професійної педагогічної діяльності та аналіз її компо­нентів у роботі першокурсників

 

Теми вправ для діагностування доцільно вибирати з позиції макси­мального наближення дій студентів до реального педагогічного проце­су на занятті, за принципом «тут і зараз», коли студентам пропонується виступити організаторами життєдіяльності своєї групи, а не умовного класу в ситуаціях моделювання.

Вправа 1. Початок заняття. Розпочати заняття, привітавшись із групою; оголосити тему, наголосити на її значущості, головних пробле­мах і опорних поняттях. Перевірити наявність студентів на занятті і надати слово колезі, що виконує наступну вправу.

Вправа 2. Роздум. Поділитися своїми міркуваннями з приводу дібра­ного до теми яскравого вислову, пояснити його зміст, зв'язок із пробле­мою заняття, висловити власне ставлення до нього.

Аналіз роботи здійснюється за питаннями, які доцільно подати на картках:

1. Мета діяльності вчителя (мобілізація уваги слухачів у вправі
«Початок заняття» та психологічне налаштовування на тему у вправі
«Роздум»). Чи була ця мета особистісно прийнята вчителем?

2. Мета вчителя і мета слухачів. Чи зумів учитель передати мету
діяльності слухачам? Чи можна кваліфікувати діяльність учителя як
метадіяльність?

3. Ставлення до об'єкта. До якої діяльності зміг залучити вчитель
слухачів? Які стосунки він встановлює: суб'єкт — суб'єкт чи суб'єкт —
об'єкт?

4. Засоби. Які елементи педагогічної техніки застосовує вчитель для
розв'язання завдання?

5. Результат. Яких наслідків досяг учитель? Чи проаналізував він
результат і пов'язав його з визначеною метою?

Обговорення дає студентам можливість усвідомлювати характерис­тики діяльності, що забезпечують професійну позицію вчителя, тобто сукупність його ставлень до навчально-виховного процесу, до учнів, до самого себе.

Результати аналізу діяльності можуть бути сформульовані у вигляді діагностичного висновку — визначення рівня професійної позиції тих, хто виступив:

1. Позиція педагогоцентрична («учень»): несамостійна дія, орієнто­
вана на зовнішній контроль, на реакцію педагога через відсутність осо­
бистого прийняття мети діяльності.

2. Позиція егоцентрична («практикант»): домінує спрямованість на
себе через невпевненість, прийняття мети діяльності як засобу самоут­
вердження, брак орієнтації на рефлексивне керування аудиторією.

3. Позиція предметоцентрична («організатор»): мета діяльності сприй­
мається як організація справи, рефлексія здійснюється стосовно пред­
метного плану діяльності, дія є самоорганізованою.

4. Позиція гуманістична («вихователь»): самоорганізована дія, спря­мована на залучення учнів до діяльності для їхнього розвитку, рефлек­сивне керування взаємодією і стосунками.

Слабкість професійної педагогічної позиції, що виявляється у позиціях учня, практиканта, організатора, спричинена передусім збоченням спрямо­ваності вчителя: він орієнтується на зовнішні чинники організації про­фесійної дії (вимоги керівництва, оцінки оточення, стандарти професій­ної поведінки) або лише на власні установки, не бачить ситуації очима учнів або зосереджує всю увагу на організації діяльності при втраченому надзавданні. Важливою передумовою становлення професійної педагогіч­ної позиції є розвиток у вчителя здатності регулювати свою діяльність.