Повне виключення

Всі рядки абзацу, включаючи останню, розтягуються по формату. При цьому міжсимвольні пропуски в окремих рядках можуть зрости до декількох сантиметрів. Повне виключення називають примусовим.

У перерахованих вище типах тільки перші два — по лівому краю і по формату — забезпечують зручне читання. Вони і використовуються для набору масиву тексту.

Для вибору типу виключення можна використовувати також клавіатурні скорочення.

Виключення із рваним краєм:

Align left (< Ctrl> +< Shift> +< L>) — вирівнювання по лівому краю;

Align center (< Ctrl> +< Shift> +< 0) — вирівнювання по центру;

Align right (< Ctrl> +< Shift> +< R>) — вирівнювання по правому краю.

Варіанти виключення по формату:

Justify with last line aligned left (< Ctrl> +< Shift> +< J>) — виключення по формату з останнім рядком, вирівняним по лівому краю;

Justify all lines (< Ctrl> +< Shift> +< F>) — повне виключення.

Відступи

У палітрі Paragraph задаються відступи — зліва, справа і абзацний.

Left indent. Відступ зліва. Він приймає тільки позитивні значення, задаючи відстань від лівого краю текстового фрейма до початку рядка.

Right indent. Відступ справа. Приймає тільки позитивні значення і визначає відстань від правого краю фрейма до кінця рядка (цей відступ діє на будь-який тип вирівнювання, але особливо помітний при виключенні по формату).

First line left indent. Абзацний відступ. Він визначає відстань від початку всіх рядків абзацу до початку першого рядка. Додатні значення — це червоний рядок, від’ємні — висячий відступ. Різниця між відступом зліва і абзацним відступом не повинна бути менше нуля: рядок не може виходити за межі текстового фрейма.

Звичайний висячий відступ

Частіше всього для створення висячого відступу в полі відступу зліва підбирають відповідне значення зсуву, і те ж значення із знаком «мінус» задають для абзацного відступу. Тоді початок кожного рядка буде співпадати з лівою межею фрейма.

Відбиття

Відстань над абзацом задається в полі Space Before. Відбиття між поточним абзацом і наступним визначається в полі введення Space After.

Вирівнювання по сітці базових ліній

Для кожного окремого абзацу задається прив'язка до координатної сітки. Цей атрибут регулюється парою кнопок Do not align to baseline grid/ Align to baseline grid. За умовчанням активна перша кнопка і вирівнювання не проводиться. Достатньо натиснути другу кнопку, і всі базові лінії абзацу вирівняються по сітці, крок якої визначений у вкладці Grids діалогового вікна Preferences.

Інтервали і ширина символів

У діалоговому вікні Justification, що відкривається однойменною командою меню палітри Paragraph, задаються атрибути, що впливають на щільність тексту:

Word Spacing. Ширина пропусків

Задається у відсотках від стандартної ширини пропуску для даного шрифту. Стандартне значення пропуску приймається за 100%.

Letter Spacing. Відстань між символами

Міжсимвольний просвіт, заданий в шрифті, приймається за 0. Зміна відстані задається у відсотках від величини стандартного пропуску. Величина -5% означає, що всі міжсимвольні відстані скорочуються на п'ять відсотків від символа пропуску в порівнянні із стандартними міжсимвольними відстанями.

Glyph Scaling. Ширина символів

Цей атрибут задає ширину символів для всього абзацу одночасно. Це значення також вимірюється у відсотках. Початкова ширина, задана в шрифті, приймається за 100%. При цьому форматування ширини окремих символів в палітрі Character має пріоритет над форматуванням ширини всього абзацу.

Для кожного з атрибутів задаються три параметри — Maximum, Desired і Minimum.

Розташування абзаців і контроль висячих рядків

Діалогове вікно Keep Options призначено для визначення розташування абзаців на сторінці (рис.15.10).

Рис. 15.10. Діалогове вікно Keep Options

 

Keep with next. У цьому полі задається число рядків наступного абзацу, які потрібно розташовувати на одній сторінці з даним. Ця можливість корисна для форматування заголовків. Якщо, наприклад, задати для заголовка цю величину рівній 2, то у верстці заголовок буде завжди розташовуватися так, щоб за ним на сторінці помістилися ще 2 рядки основного тексту. Якщо при цьому перевищується розмір фрейма, то заголовок разом з текстом переноситься в наступний фрейм. Це дуже корисний режим — він запобігає появі «одиноких» заголовків в кінці полоси.

Ввімкнути перемикач Keep Lines Together робить доступними опції вибору розриву поточного абзацу: