Студопедия — Характеристика компонентів системи фінансового аналізу
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Характеристика компонентів системи фінансового аналізу






Компоненти системи Характеристика компонента
Мета Надання інформації в систему управління про фінансову діяльність підприємства та можливості її оптимізації.
Об'єкт Фінансова діяльність підприємства
Суб'єкт Аналітик, фінансовий менеджер, аналітичний відділ, бухгалтер-аналітик (відповідна посадова особа або уповноважений відділ).
Засоби Методичний і технічний інструментарій.
Операції Збір, обробка, зберігання і передача інформації.
Результат Науково обґрунтоване оптимальне управлінське рішення.
Забезпечення Організаційне, інформаційне, методичне, технічне, кадрове та інші види забезпечення.
Умови Взаємозв'язок елементів системи; інформаційний зв'язок з рівноправними, підлеглими та системами більш високого рівня.
Структура Система показників, яка характеризує окремі напрямки фінансового аналізу.
Техніка проведення Аналітичні розрахунки, які здійснюються з використанням формалізованих та неформалізованих методів фінансового аналізу.

 

Взаємозв'язок загальних і специфічних функцій управління полягає в тому, що загальні функція не можуть здійснюватися самі по собі, без додатка якого-небудь об'єкту управління, а будь-яка специфічна функція управління яким-небудь об'єктом може бути здійснена тільки за допомогою загальних функцій.

Загальні, головні функції економічного управління, чи, як їх іноді називають, основні функції економічної діяльності, можна визначити так:

1) інформаційне забезпечення управління (збір, обробка, упорядкування інформації про економічні явища і процеси);

2) аналіз (аналіз результатів економічної діяльності, оцінка її успішності і можливостей удосконалювання на підставі науково обґрунтованих критеріїв);

3) планування (прогнозування, перспективне і поточне планування економічної системи);

4) організація управління (організація ефективного функціонування тих чи інших елементів господарського механізму з метою оптимізації використання трудових, матеріальних і грошових ресурсів економічної системи);

5) контроль (контроль за ходом виконання бізнес-планів і управлінських рішень).

Перші дві загальні функції відбивають технологічні етапи управління, що зводяться до інформаційного й аналітичного забезпечення процесу прийняття рішень. Саме прийняття рішень здійснюється у виді функції управління, що відображає тимчасові етапи: планування, організацію і контроль. Отже, аналіз і інші види управлінської діяльності, що відбивають першу функцію, є такими функціями управління, які притаманні всім іншим загальним і специфічним функціям.

Головна мета фінансового менеджменту – забезпечення зростання добробуту власників капіталу підприємства, що знаходить конкретне втілення у підвищенні ринкової вартості підприємства або його акцій.

В процесі досягнення головної мети фінансовий менеджмент вирішує багато задач, основними серед яких є:

- забезпечення високої фінансової стійкості підприємства в процесі його розвитку;

- оптимізація грошового обороту і підтримання платоспроможності підприємства;

- забезпечення реалізації економічних інтересів суб’єктів фінансових відносин;

- забезпечення мінімізації фінансових ризиків.

Забезпечення високої фінансової стійкості підприємства в процесі його розвитку відбувається шляхом втілення ефективної політики фінансування господарської діяльності підприємства, управління формуванням фінансових ресурсів, оптимізації фінансової структури підприємства.

Оптимізація грошового обороту і підтримання постійної платоспроможності підприємства досягається за рахунок ефективного управління грошовими потоками підприємства, підтриманням ліквідності його активів, забезпеченням постійної платоспроможності підприємства.

Реалізація економічних інтересів суб’єктів фінансових відносин здійснюється за допомогою ефективного управління активами підприємства, оптимізації їх складу, структури, розміру. При цьому важливе значення має скорочення різниці між величиною номінального прибутку і реальним прибутком, що забезпечується реальним надходженням грошових коштів на підприємство.

Забезпечення мінімізації фінансових ризиків реалізується шляхом ефективного управління, що передбачає оцінку окремих видів фінансових ризиків, застосування превентивних заходів і ефективних форм зовнішнього та внутрішнього страхування.

Наочно видно, що реалізація всіх цих задач фінансового менеджменту стає можливою при наявності своєчасної та об’єктивної інформації щодо об’єкту управління, яку надає саме підсистема фінансового аналізу.

Це підкреслюється тими функціями, які виконує фінансовий менеджмент:

- дослідження зовнішнього економічного середовища;

- розробка фінансової стратегії підприємства;

- аналіз і планування фінансової діяльності;

- прийняття рішень з питань оперативної і фінансової діяльності;

- прийняття інвестиційних рішень;

- взаємодія з іншими контрагентами з питань фінансової діяльності (державними органами, фінансово-кредитними установами, суб’єктами фінансового ринку, іншими підприємствами, фізичними особами).

В процесі реалізації цих функцій вивчаються питання державного регулювання фінансової діяльності, аналізується стан економіки, фінансового ринку, прогнозуються важливі показники, що пов’язані з діяльністю підприємства, здійснюється оцінка і вибір конкретних партнерів, розробляється система фінансових планів і бюджетів, формується система альтернативних управлінських рішень, організується система моніторингу фінансової діяльності підприємства в цілому.

Враховуючи об’єкти та функції фінансового менеджменту на підприємстві, виділяють його наступні напрямки:

- формування активів (розрахунок реальної потреби за видами активів і визначення їх суми, виходячи з обсягів діяльності підприємства);

- формування фінансової структури капіталу (визначення загальної потреби в капіталі, вивчення й аналіз альтернативних джерел формування фінансових ресурсів підприємства);

- управління оборотними активами (аналіз і прогнозування тривалості оборотних циклів робочого капіталу);

- управління необоротними активами (забезпечення ефективного використання основних засобів);

- управління інвестиціями (формування напрямків інвестиційної діяльності підприємства, оцінка реальних проектів);

- управління формуванням власних фінансових ресурсів (визначення потреби у власних фінансових ресурсах для реалізації фінансової стратегії підприємства, підвищення розміру чистого прибутку);

- управління залученими фінансовими ресурсами (визначення вартості залучених коштів, оптимізація співвідношення короткострокової та довгострокової заборгованості);

- управління фінансовими ризиками (визначення складу основних фінансових ризиків, їх оцінка, формування заходів по їх мінімізації та страхуванню).

Використання системного підходу до розгляду фінансового аналізу, який сьогодні отримав нові практичні можливості, пов’язані з розширенням інформаційних технологій, сприяє його більш глибокому розумінню та посиленню його впливу як безпосередньо на процес управління, так і на результати діяльності підприємств. В контексті теорії системного підходу, методика фінансового аналізу повинна враховувати наступне.

1. Система – це комплекс взаємозалежних елементів, об'єднаних для виконання визначеної мети або сукупності цілей.

2. Система являє собою елемент системи більш високого порядку й у той же час може бути розчленована на підсистеми нижчого порядку.

3. Мета підсистеми повинна збігатися з цілями системи вищого порядку й у такий же спосіб трансформуватися вниз.

4. При дослідженні об'єкта як системи опис її елементів не повинний носити самодостатнього характеру. Елемент описується не як щось відособлене, а з урахуванням його місця в цілому.

5. Існує двосторонній зв'язок між усією системою і її елементами. Тому властивості цілого народжуються з властивостей елементів і навпаки.

6. Властивості системи визначаються не сумою властивостей елементів, а взаємодією елементів і їхніх властивостей.

7. Система утворює особливу єдність з навколишнім середовищем. У зв'язку з цим дослідження системи, як правило, невіддільно від вивченні умов її існування.

Ефективне управління фінансовою діяльністю підприємства забезпечується реалізацією ряду принципів, основними з яких є:

1. Інтегрованість із загальною системою управління підприємством. У якій би сфері діяльності підприємства не приймалося управлінське рішення, воно прямо або побічно впливає на формування грошових потоків і результати фінансової діяльності. Фінансовий менеджмент безпосередньо зв'язаний з виробничим менеджментом, інноваційним менеджментом, менеджментом персоналу і деякими іншими видами функціонального менеджменту. Це визначає необхідність органічної інтегрованості фінансового менеджменту з загальною системою управління підприємством.

2. Комплексний характер формування управлінських рішень. Всі управлінські рішення в області формування, розподілу, використання фінансових ресурсів і організації грошового обігу підприємства найтіснішим образом взаємозалежні і здійснюють прямий або непрямий вплив на результати його фінансової діяльності. У ряді випадків цей вплив може носити суперечливий характер. Тому фінансовий менеджмент повинний розглядатися як комплексна керуюча система, що забезпечує розробку взаємозалежних управлінських рішень, кожне з яких робить свій внесок у загальну результативність фінансової діяльності підприємства.

3. Високий динамізм управління.

4. Варіативність підходів до розробки окремих управлінських рішень. Реалізація цього принципу припускає, що підготовка кожного управлінського рішення в сфері формування і використання фінансових ресурсів і організації грошового обігу повинна враховувати альтернативні можливості дій. При наявності альтернативних проектів управлінських рішень їхній вибір для реалізації повинний бути заснований на системі критеріїв, що визначають фінансову ідеологію, фінансову стратегію або конкретну фінансову політику підприємства. Система таких критеріїв встановлюється самим підприємством.

5. Орієнтованість на стратегічні цілі розвитку підприємства.

Ефективний фінансовий менеджмент, організований з урахуванням викладених принципів, дозволяє формувати ресурсний потенціал високих темпів приросту виробничої діяльності підприємства, забезпечувати постійне зростання власного капіталу, істотно підвищувати його конкурентну позицію на ринку, забезпечувати стабільний економічний розвиток у стратегічній перспективі.

Фінансовий менеджмент набуває практичного втілення завдяки фінансовій політиці підприємства. В останні роки проблемі визначення фінансової політики надається важливе значення. Проте єдиної думки щодо теоретичного аспекту цього питання сьогодні не існує.

В найбільш загальному вигляді під фінансовою політикою розуміють спосіб організації і реалізації фінансових відносин. На мікроекономічному рівні – в оптимальному розподілі і перерозподілі грошових коштів і фінансових ресурсів, оптимальній реалізації функцій фінансового менеджменту.

Фінансова політика підприємства, як реалізація фінансового менеджменту, включає багато складових, таких як:

- облікова політика;

- кредитна політика;

- політика управління грошовими коштами;

- політика управління витратами;

- дивідендна політика тощо.

Вибір варіанту облікової політики підприємство здійснює у відповідності до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. та національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

В рамках кредитної політики вирішується питання про забезпечення оборотними засобами, а саме визначається розмір власного оборотного капіталу та потреба в позиковому; необхідність залучення довгострокових кредитів; вивчається структура капіталу і фінансова стійкість підприємства.

Політика управління грошовими потоками пов’язана з оптимізацією залишків коштів на рахунках підприємства, мінімізацією проміжків часу між надходженням коштів і їх використанням, застосуванням різноманітних схем розрахунків.

Політика управління витратами реалізується за допомогою системи планів та бюджетування, передбачає розробку кошторисів (бюджетів) за основними елементами витрат і здійснені ефективного контролю за їх виконанням.

Дивідендна політика повинна привести до рівноваги інтересів як власників, так і менеджерів та інвесторів у відповідності до теорій агентських відносин, портфелю та структури капіталу з метою максимізації ціни підприємства.

Сьогодні ділова стратегія підприємств націлена на досягнення стратегічних конкурентних переваг. А виділення стратегічних напрямків у фінансовому менеджменті ґрунтується на перспективному баченні динаміки та потоків фінансових ресурсів, що забезпечують зростання капіталу та зростання підприємства в цілому. Отже, стратегію можна визначити як узагальнюючий план управління, який орієнтовано на досягнення основних цілей підприємства шляхом виявлення та реалізації довгострокових конкурентних переваг на даному ринку. Стратегічні цілі фінансового менеджменту можна ранжирувати наступним чином:

- запобігання банкрутству та великим фінансовим втратам;

- зростання обсягів виробництва та реалізації за рахунок залучення нового «дешевого капіталу», пошук нових напрямків його вкладання;

- підвищення рентабельності капіталу, його здатності до самозростання;

- максимізація ціни підприємства.

До тактичних задач фінансового менеджменту в сучасних умовах відносять забезпечення необхідними обсягами грошових коштів, забезпечення рентабельності продажу та можливостей самозростання капіталу тощо.

Таким чином, фінансовий менеджмент реалізується завдяки аналітичний підсистемі в рамках фінансової політики підприємства, забезпечує його фінансовими ресурсами, здійснює контроль за дотриманням фінансової дисципліни.







Дата добавления: 2014-11-12; просмотров: 1053. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ МЕХАНИКА Статика является частью теоретической механики, изучающей условия, при ко­торых тело находится под действием заданной системы сил...

Теория усилителей. Схема Основная масса современных аналоговых и аналого-цифровых электронных устройств выполняется на специализированных микросхемах...

Методика исследования периферических лимфатических узлов. Исследование периферических лимфатических узлов производится с помощью осмотра и пальпации...

Роль органов чувств в ориентировке слепых Процесс ориентации протекает на основе совместной, интегративной деятельности сохранных анализаторов, каждый из которых при определенных объективных условиях может выступать как ведущий...

Лечебно-охранительный режим, его элементы и значение.   Терапевтическое воздействие на пациента подразумевает не только использование всех видов лечения, но и применение лечебно-охранительного режима – соблюдение условий поведения, способствующих выздоровлению...

Кран машиниста усл. № 394 – назначение и устройство Кран машиниста условный номер 394 предназначен для управления тормозами поезда...

Приложение Г: Особенности заполнение справки формы ву-45   После выполнения полного опробования тормозов, а так же после сокращенного, если предварительно на станции было произведено полное опробование тормозов состава от стационарной установки с автоматической регистрацией параметров или без...

Измерение следующих дефектов: ползун, выщербина, неравномерный прокат, равномерный прокат, кольцевая выработка, откол обода колеса, тонкий гребень, протёртость средней части оси Величину проката определяют с помощью вертикального движка 2 сухаря 3 шаблона 1 по кругу катания...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.01 сек.) русская версия | украинская версия