Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Зміст, значення та задачі фінансового аналізу





 

 

Фінансовий аналіз як наука – це система спеціальних знань, що спрямована на дослідження економічних явищ та процесів у їх взаємозв'язку і взаємозумовленості шляхом розчленування цілого на складові і виділення окремих сторін, властивостей, зв'язків. Вона формується під впливом об'єктивних економічних законів:

- науковим обґрунтуванням завдань та оцінкою їх виконання;

- визначенням величини дії позитивних і негативних чинників;

- пошуком невикористаних резервів;

- розробкою пропозицій щодо вироблення оптимальних управлінських рішень, спрямованих на підвищення ефективності діяльності підприємства.

Зміст фінансового аналізу складається з:

- визначення конкретного завдання аналізу певних процесів або явищ господарсько-фінансової діяльності підприємства;

- комплексної їх оцінки у взаємозв'язку, взаємозалежності та взаємозумовленості;

- дослідження причин та наслідків цих зв'язків;

- обчислення величини впливу чинників на кінцевий результатний показник;

- визначення пріоритетних напрямів розвитку;

- оцінки обґрунтованості й дієвості механізму реалізації управлінських рішень.

Фінансовий аналіз – це процес дослідження фінансового стану й основних результатів фінансової діяльності підприємства з метою виявлення резервів подальшого підвищення його ринкової вартості й забезпечення ефективного розвитку.

Предметом фінансового аналізу є фінансові ресурси підприємства, їх потоки, співвідношення, доцільність розташування та ефективність використання.

Головною метою фінансового аналізу є своєчасне виявлення та усунення недоліків у фінансовій діяльності підприємства і пошук резервів зміцнення фінансового стану підприємства та його платоспроможності.

При цьому першочерговими завданнями аналізу є:

- загальна оцінка фінансового стану та чинників, що його зумовлюють;

- вивчення відповідності між коштами та джерелами їх формування, раціональності їх розміщення та ефективності використання;

- визначення причинно-наслідкових зв'язків між різними показниками виробничої, комерційної та фінансової діяльності і на основі цього оцінка виконання плану щодо надходження фінансових ресурсів та їх використання з позицій зміцнення фінансового стану підприємства;

- дотримання фінансової, розрахункової та кредитної дисципліни;

- визначення ліквідності та фінансової стійкості підприємства;

- прогнозування можливих фінансових результатів, економічної рентабельності, виходячи з реальних умов господарської діяльності й наявності власних і залучених коштів;

- розробка моделей фінансового стану при різних варіантах використання ресурсів;

- розробка конкретних заходів, спрямованих на більш ефективне використання фінансових ресурсів і зміцнення фінансового стану підприємства.

Завдання фінансового аналізу полягає в інформаційному забезпеченні процесу прийняття обґрунтованих рішень за такими напрямками діяльності підприємства:

- фінансовою – управління джерелами фінансування; забезпечення підприємства фінансовими ресурсами; визначення оптимального розміру, складу і структури джерел фінансування зі свідомим ризиком за очікувані вигоди, який пов'язаний з використанням позикових коштів;

- інвестиційною – управління активами; розподіл фінансових ресурсів; визначення оптимального розміру, складу і структури активів підприємства; вибір і реалізація інвестиційних проектів;

- операційною – управління фінансовими результатами діяльності; досягнення прибуткової поточної діяльність завдяки ефективному використанню наявних ресурсів.

Сформульовані основні завдання фінансового аналізу діяльності підприємств не вичерпують його змісту. Паралельно розв'язується низка взаємопов'язаних аналітичних задач, критерієм оцінки якості виконання яких є ступінь впливу на прийняття управлінських рішень і досягнення підприємством реальних позитивних змін при реалізації результатів аналізу.

Від мети та задач фінансового аналізу залежить ступінь деталізації і глибина досліджень по окремих напрямках:

- загальна оцінка фінансового стану підприємства;

- аналіз фінансової стійкості;

- оцінка платоспроможності та ліквідності підприємства;

- аналіз вхідних та вихідних грошових потоків;

- оцінка кредитоспроможності підприємства;

- аналіз фінансових результатів діяльності підприємства;

- оцінка виробничо-фінансового леверіджу;

- аналіз ділової активності та інвестиційної привабливості підприємства;

- короткостроковий прогноз фінансового стану підприємства;

- аналіз ймовірності банкрутства;

- стратегічний аналіз фінансових ризиків.

Фінансовий аналіз класифікується наступним чином – рис. 1.1.

Головним критерієм класифікації фінансового аналізу є суб’єкти проведення. Внутрішній фінансовий аналіз виконується робітниками підприємства: аналітиками, економістами або фінансовими менеджерами з використанням усієї сукупності наявних інформаційних ресурсів. Результати цього аналізу використовуються для планування, контролю та прогнозування фінансового стану підприємства. Його мета - встановлювати планомірне надходження грошових коштів і розмістити власні та позикові кошти таким чином, щоб забезпечити оптимальне функціонування підприємства, одержання максимального прибутку і запобігти банкрутству.

Основний зміст зовнішнього фінансового аналізу – надання інформації численним користувачам про прибутковість діяльності підприємства, його платоспроможність, фінансову незалежність, ділову активність, ринкову стійкість тощо. Суб’єктами проведення цього виду аналізу виступають фінансові установи, контрагенти підприємства, аудиторські фірми, державні контролюючі органи. Відповідні аналітичні показники розраховують за даними публічної фінансової звітності підприємства. Оскільки зовнішній аналіз базується на обмеженій кількості інформації про діяльність підприємства, він не дає змоги розкрити всі причини успіху або невдач підприємства.

 

 
 

 

 


 

 

Рис. 1.1. Класифікація фінансового аналізу.

 

Регулярне проведення фінансового аналізу, в порівнянні з епізодичним, має певні переваги:

- підвищує наукову обґрунтованість управлінських рішень, які приймаються;

- дає можливість оцінювати динаміку основних показників;

- дозволяє оперативно виявляти та усувати недоліки у фінансовому стані підприємства.

Попередній фінансовий аналіз пов'язаний з вивченням умов фінансової діяльності підприємства в цілому або при здійсненні окремих фінансових операцій. Наприклад, оцінка власної платоспроможності при необхідності одержання банківського кредиту.

Поточний фінансовий аналіз проводиться в процесі реалізації окремих фінансових планів або при здійсненні окремих фінансових операцій з метою оперативного впливу на результати фінансової діяльності. Як правило, він обмежується коротким періодом часу.

Наступний фінансовий аналіз здійснюється підприємством за звітний період (місяць, квартал, рік). Він дозволяє більш глибоко та повно проаналізувати фінансовий стан і результати фінансової діяльності підприємства в порівнянні з попереднім і поточним аналізом, тому що базується на завершених звітних матеріалах бухгалтерського обліку.

Комплексний фінансовий аналіз проводиться з метою вивчення всіх аспектів фінансової діяльності підприємства за усіма напрямками.

Тематичний фінансовий аналіз обмежується вивченням окремих аспектів фінансової діяльності підприємства. Предметом тематичного фінансового аналізу може бути:

- майновий стан підприємства;

- фінансової стійкість підприємства;

- оптимальність інвестиційного портфелю;

- ймовірність настання банкрутства;

- оптимальність фінансової структури капіталу і ряд інших аспектів фінансової діяльності підприємства.

Проведення суцільного фінансового аналізу припускає оцінку усіх об’єкту дослідження в цілому по підприємству за весь проміжок часу. В той же час вибірковий фінансовий аналіз передбачає розгляд об’єкта дослідження або за окремий часовий період, або за окремими структурними підрозділами підприємства.

 

 







Дата добавления: 2014-11-12; просмотров: 834. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!




Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...


Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...


Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...


Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

Общая и профессиональная культура педагога: сущность, специфика, взаимосвязь Педагогическая культура- часть общечеловеческих культуры, в которой запечатлил духовные и материальные ценности образования и воспитания, осуществляя образовательно-воспитательный процесс...

Устройство рабочих органов мясорубки Независимо от марки мясорубки и её технических характеристик, все они имеют принципиально одинаковые устройства...

Ведение учета результатов боевой подготовки в роте и во взводе Содержание журнала учета боевой подготовки во взводе. Учет результатов боевой подготовки - есть отражение количественных и качественных показателей выполнения планов подготовки соединений...

Виды сухожильных швов После выделения культи сухожилия и эвакуации гематомы приступают к восстановлению целостности сухожилия...

КОНСТРУКЦИЯ КОЛЕСНОЙ ПАРЫ ВАГОНА Тип колёсной пары определяется типом оси и диаметром колес. Согласно ГОСТ 4835-2006* устанавливаются типы колесных пар для грузовых вагонов с осями РУ1Ш и РВ2Ш и колесами диаметром по кругу катания 957 мм. Номинальный диаметр колеса – 950 мм...

Философские школы эпохи эллинизма (неоплатонизм, эпикуреизм, стоицизм, скептицизм). Эпоха эллинизма со времени походов Александра Македонского, в результате которых была образована гигантская империя от Индии на востоке до Греции и Македонии на западе...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2025 год . (0.013 сек.) русская версия | украинская версия