Методичні рекомендації щодо підготовки до практичного заняття. 1. Терміни є необхідним інструментом для формування наукових теорій, законів, положень тощо

1. Терміни є необхідним інструментом для формування наукових теорій, законів, положень тощо. Вони є важливою складовою професійної та наукової комунікації. У сучасній науковій літературі поняття «термін» тлумачать як слово або словосполучення, що виражає чітко окреслене поняття певної галузі науки, культури, техніки, мистецтва, суспільно-політичного життя. Юридичний термін – це слово (словосполучення), яке вживається в нормативно-правових актах та є точною назвою певного юридичного поняття. Сукупність юридичних термінів називають юридичною термінологією. У законодавчому тексті кожний окремий термін виконує роль стрижневого компонента, навколо якого концентруються всі інші мовні одиниці. У результаті створюється логічно побудована, наповнена конкретним юридичним змістом, реальна мовна конструкція.

Терміни відрізняються від загальновживаних слів низкою ознак. До них належать: системність; наявність дефініції (для більшості термінів); тенденція до однозначності в межах термінології певної науки, дисципліни або наукової школи; відсутність експресії; стилістична нейтральність.

2. Відповідаючи на це питання плану, студент має зазначити, що залежно від сфери функціонування виокремлюють термінологію права (закону) і термінологію правознавства (юриспруденції).

За функціонально-стилістичною належністю слів юридичні терміни традиційно поділяють на:

1) загальнонаукові (загальновживані) терміни, які набули значного поширення, є простими й зрозумілими для більшості людей, однаково часто вживаються в наукових та художніх текстах, ділових документах, законодавстві тощо (заява, засідання, справа);

2) спеціальні юридичні терміни– мають особливий правовий зміст і використовуються для позначення юридичних понять, галузевої типізації тощо (дізнання, позовна заява, позовна давність, слідча дія, досудове слідство);

3) спеціальні технічні терміни – терміни, закріплені за певними галузями науки, техніки, мистецтва, які використовуються в нормативно-правових актах: правила техніки безпеки, технічне обслуговування обладнання, трансплантація, поствакцинальне ускладнення тощо.

Юридичні терміни класифікують також на загальноправові, галузеві та міжгалузеві; вертикальні та горизонтальні; терміни точного значення (для констатації відповідності ознак, позначуваних терміном, певному факту, події, наприклад, мобілізація, державна служба) та терміни з оцінним значенням (їх зміст визначається залежно від конкретних обставин справи: достатні дані, особлива складність справи, тяжке захворювання тощо).

3. Студент має знати, що за структурою терміни можна поділити на прості (слово), складні (композити) та складені (словосполучення). З-поміж простих однослівних юридичних термінів кількісно переважають іменники, більшість з яких утворені морфологічним способом за допомогою суфіксів: народність, авторство, законність. Рідше трапляються прикметники (законний, правовий), дієслова (акредитувати, анексувати, збанкротувати), прислівники (безоплатно).

Юридичні терміни-композити – це назви, утворені основоскладанням (правопорушення, дієздатність, правовідносини).

Терміни-словосполучення диференціюють за кількістю компонентів: виокремлюють дво-, три-, чотири та багатокомпонентні юридичні терміни. Більшість термінологічних сполучень утворюються поєднанням двох або трьох компонентів, наприклад, адміністративна відповідальність, верховенство закону, джерело підвищеної небезпеки тощо. За частиномовною належністю компонентів складних юридичних термінів виокремлюють такі поєднання: прикметник + іменник; іменник + іменник, прикметник + прикметник + іменник; іменник + іменник + іменник; іменник + прикметник + іменник; дієслово + іменник; дієслово + прикметник + іменник.

До складу термінологічного сполучення входять стрижневий і залежний (атрибутивний) компоненти. Останні уточнюють, конкретизують значення основного терміна, наприклад, право – держане, цивільне, адміністративне, конституційне, кримінальне, сімейне, екологічне, трудове, фінансове, земельне, міжнародне.