Встановлення цін на систему, що проектується

Ціна на систему, що проектується, установлюється відповідно з наступними етапами:

1) визначення типу ринку, на якому буде реалізуватися система;

2) виявлення актуальних задач підприємства-виготовлювача;

3) аналіз попиту, витрат, ціни товарів конкурентів;

4) вибір методу ціноутворення та розрахунок за ним проекту ціни;

5) встановлення завершальної ціни.

При виборі методу ціноутворення можна скористатися літературою [1.2] За методом «середні витрати + прибуток» ціна виготовлювача розраховується:

 

 

Ц_підп = S_пр + П _н

 

де Ц_підп – оптова ціна підприємства, грн./шт.

S_пр – проектна собівартість системи, грош.од./шт.

П _н – нормативний прибуток, грн./шт.

 

П_н = ,

 

де r_н - норматив рентабельності в ціні, % обирається за даними заводу-виготовлювача або в середньому складає 15-20% S_пр

Даний витратний метод використовується і при встановленні ціни на науково-дослідницьку або досвідно-конструкторську розробку.

 

2.7 Визначення економічної ефективності капітальних вкладень (інвестицій)

 

Визначення показників економічної ефективності системи, що проектується, є важливим підсумковим пунктом економічної частини дипломного проекту. Даному пункту передує вибір методу оцінки (статичний або динамічний), вибір та обґрунтування критеріального показника та встановлення нормативного показника економічної ефективності інвестицій [9, 10, II]. Для виконання вищенаведеного необхідно, перш за все, з’ясувати:

1) область (області) використання техніки, що проектується;

2) масштаби випуску нової техніки;

3) можливого інвестора заходу, що проектується (фізична особа або юридична
особа, його організаційно-правова форма) і його актуальні економічні завдання (утриматися на ринку конфетного товару, максимізація прибутку підприємства, зниження собівартості продукції, що випускається, і т.п.).

Якщо припускається, що при функціонуванні системи, що розглядається, капітальні вкладення будуть здійснюватися протягом одного року, а поточні витрати і доходи по роках можуть бути умовно прийняті як незмінні, то для оцінки ефективності капіталовкладень можна буде скористатися статичним методом і відповідними показниками: рентабельністю капіталовкладень, коефіцієнтом порівняльної ефективності або терміном окупності додаткових капітальних вкладень, або сумою наведених розрахункових витрат, або річним економічним ефектом. Ці показники розраховуються на підставі типової теорії економічної ефективності капітальних вкладень, а також на­родногосподарських і галузевих рекомендацій [12, 13]. Нижче наведений ряд показників, що використовуються в типових випадках створення та впровадження нової техніки

Від застосування нових технологічних процесів, механізації, автоматизації виробництва, засобів організації виробництва і труда, що забезпечують економію виробничих ресурсів при випуску однієї і тієї ж продукції розрахунок річного ефекту виконується за формулою:

 

Е = (З₁ – З₂) · Q₂,

де Е - економічний ефект, грн./рік;

З₁, З₂- зведені витрати одиниці продукції (роботи), що виробляється за допомогою базової та нової техніки, грн. /шт.; грн./вимір;

Q₂ - річний обсяг виробництва продукції за допомогою нової техніки в розрахунковому році, шт./рік; вимірів/рік.

 

Зведені витрати розраховуються за формулою:

 

З = S + Е_н·К,

 

 

де S – собівартість одиниці продукції (роботи), грн./шт.; грн./вимір і т.п.;

К – питомі капітальні вкладення в виробничі фонди, грн. /(шт./ рік);
грн./(вимірів/рік) і т.п.;

Е_н – нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень.

Розрахунок річного економічного ефекту від виробництва нових виробів або виробів підвищеної якості за більш високою ціною виконується за формулою

 

Е = (П – Е_н·К) · А₂,

 

де П - прибуток від реалізації нової продукції або приріст прибутку (П₁ – П₂) від реалізації продукції підвищеної якості, двадц./шт.; девиед./м, дій-од./нат.од.;

К - питомі капітальні вкладення на виробництво нової продукції або питомі додаткові капітальні вкладення, пов’язані із збільшенням якості продукції, грн./(нат.од./рік).

А₂ - річний обсяг нової продукції або продукції підвищеної якості в розрахунковому році, грн./(нат.ед./год).

 

Рентабельність капіталовкладень розраховується за формулою:

,

– річний приріст чистого прибутку підприємства при здійсненні заходу, грн\рік;

К – річний приріст чистого прибутку підприємства при здійсненні заходу, грн.\рік.

Нормативний коефіцієнт економічної ефективності Е задається інвестором. За відсутності цієї інформації Е може бути узятий на рівні депозитної ставки стійкого банку.

 

Річний економічний ефект від створення АСУП [14] на етапі науково-дослідницьких і досвідно-конструкторських робіт розраховується аналогічно, як для автоматизації виробництва. На етапі впровадження ефективність АСУП оцінюється коефіцієнтом госпрозрахункової ефективності [14]

 

 

де Е - коефіцієнт ефективності АСУП, 1/рік;

- приріст прибутку при впровадженні АСУП, грн./рік.

Нормативний коефіцієнт ефективності при впровадженні автоматизованих систем можна умовно прийняти 2*Е_н.

При розрахунку окремих показників ефективності промислових систем автоматизації доцільно використати літературу [7,9]

Якщо капітальні вкладення (інвестиції) не здійснюються протягом одного року та (або) поточні витрати і доходи по роках змінюються, необхідно для оцінки економічної ефективності інвестицій використати методи ЮНІДО [10, с.467-484;6 розділ 7] і розрахунки виконувати в наступному порядку.

 

Обирається (найчастіше інвестором) період життя інвестиції Т_{ж. і}, тобто період часу, за який виконуються розрахунки ефективності інвестиції. Ураховуючи нестабільний економічний стан України це 3-5 лет.

Усі витрати й економічні результати кожного року зводяться до одного моменту часу за допомогою процедури дисконтування [10, с. 474-475] з використанням коефіцієнта обліку фактора часу a_ti, на який необхідно помножити усі щорічні показники

 

 

де 0-нульовий рік, який передує року початку інвестування;

i – рік періоду життя інвестицій; i = 1; Т_{ж. і}..

Обираючи i, розраховується критеріальний показник (показники) економічної ефективності: чиста поточна вартість NPV, індекс рентабельності, внутрішня норма рентабельності [10, с. 475-484,6, с. 221-229]

Найчастіше це чиста поточна вартість NPV, яка розраховується за наступною формулою:

 

– приріст чистого прибутку підприємства в i-том році при впровадженні інвестицій, грн./рік;

– приріст амортизаційних відрахувань, пов’язаних з реалізацією інвестицій, грн./рік;

– інвестиційні (капітальні) витрати i-го року, грн.

Якщо NPV > 0, інвестиції економічно ефективні.

При розрахунку окремих показників витрат і результатів в оцінці ефективності інвестицій необхідно ураховувати галузеву специфіку підприємства, де передбачається впровадження спроектованої дипломником розробки. Доцільно використовувати наступну літературу [5, 7, 8, 11, 12, 13, 14, 15, 16].

За згодою з керівником дипломного проекту розрахунки ефективності проекту можуть бути виконані з урахуванням ризиків [6, с.229-232, с.264-276; 17, розділ 10].

 

 

 

2.8 Розробка бізнес-плану підприємницького проекту

 

Якщо об’єкт проектування може тиражуватися, тобто його виробництво доцільно протягом декількох років, економічне обґрунтування проекту має бути виконано в формі бізнес-плану. Оскільки виконується проект технічного профілю, припускається за рішенням керівника вибірковість у розділах, що розглядаються, і питань, відображених в кожному розділі. Склад і зміст бізнес-плану наведено в таблиці 2.9. При розробці бізнес-плану доцільно скористатися [6,раздел 7,18,19,20]