Розрахунок кількості засобів вантажопереробки контейнерів

 

Необхідна кількість перевантажувальних механізмів визначається, виходячи із продуктивності механізмів й обсягу переробки контейнерів. Для машин періодичної дії технічна продуктивність визначається за формулою:

, (4.1)

де - середня кількість вантажу, що перевантажується за один цикл; у цьому випадку це 1 контейнер;

- тривалість одного циклу роботи механізму по переробці контейнерів, с.

 

У розрахунках тривалості циклу механізмів різних типів повинна враховуватися можливість об’єднання виконуваних робочих операцій механізму за часом.

Тривалість циклу автонавантажувача визначається за формулою:

 

(4.2)

 

де - коефіцієнт, що враховує суміщення операцій рейсу за часом; приймаємо 0,85;

- час висування рами вантажопідйомника вперед, підведення захвату під контейнер і підйом контейнера, приймаємо =20с;

- час розвороту автонавантажувача, приймаємо 15с;

- тривалість переміщення автонавантажувача з контейнером, с. Ця величина визначається за формулою:

 

, (4.3)

 

де - відстань переміщення навантажувача, м;

- швидкість руху навантажувача, м/с;

- час на розгін та уповільнення руху, с;

- час фіксування контейнера, ( =5с);

- час підйому контейнера на необхідну висоту, с. Це значення визначається за формулою:

 

, (4.4)

 

- середня висота підйому (опускання) контейнера, м;

- швидкість підйому (опускання) контейнера, м/с;

- час установлення контейнера на транспортному засобі (на площадці), приймаємо =10с;

- час нахилу (втягування) рами вантажопідйомника назад без контейнера, приймаємо 5с;

- час опускання захвату вниз, с; визначається по формулі (4.4);

- час розвороту навантажувача без вантажу, с, приймаємо 15 с;

- час на зворотний (холостий) хід автонавантажувача, с; визначається за формулою (4.3);

- сумарний час на перемикання важелів і спрацьовування виконавчих циліндрів після включення, приймаємо 12 с.

 

При розрахунку кількості засобів механізації використається значення експлуатаційної продуктивності, яке визначається за формулою:

 

. (4.5)

 

Тривалість циклу роботи портального крана розраховується за формулою:

; (4.6)

 

де - тривалість захвату контейнера, (приймаємо 7-8 с), с;

- тривалість віддачі контейнера, (приймаємо 8-10 с), с;

- висота підйому (опускання) контейнера, м;

- швидкість підйому (опускання) контейнера, м/с;

- середній кут повороту стріли крана, град;

- частота обертання поворотної частини крана, об/хв.;

- відстань переміщення крана за один цикл, м;

- швидкість пересування крана, м/с;

- коефіцієнт, що враховує суміщення операцій циклу за часом; приймаємо 0,85.

 

Тривалість циклу козлових кранів, кранових перевантажувачів визначається за формулою:

 

, (4.7)

 

де - середня відстань переміщення візка крана, м

- швидкість переміщення візка крана, м/с.

 

Необхідна кількість засобів механізації для перевантаження контейнерів визначається за формулою:

 

, (4.8)

 

де - сумарна кількість контейнерів, що перероблюється механізмами за добу при виконанні різних видів робіт, конт.;

- експлуатаційна продуктивність механізму, конт/за годину;

- кількість змін роботи механізмів, змін;

- тривалість однієї зміни, год.

 

При визначенні кількості засобів перевантажувальних робіт на причалі, розрахунок виконуємо на кількість контейнерів на судні.

5. Визначення норм простою транспортних засобів на вантажних фронтах

 

Тривалість виконання операцій по розвантаженню та завантаження транспортних засобів визначається за формулою:

 

(5.1)

 

де - кількість транспортних засобів, що розвантажуються чи завантажуються одночасно при використанні декількох механізмів, шт.;

- кількість транспортних засобів у подачі, шт.;

- тривалість вантажних операцій, хв.;

- час на виконання підготовчих операцій, хв.;

- час на виконання заключних операцій, хв.

 

Витрати часу на виконання операцій навантаження чи розвантаження розраховуються за формулою:

 

(5.2)

де - кількість контейнерів в рухомому складі, од.;

- експлуатаційна продуктивність НРМ, конт./год.;

- витрати часу на виконання додаткових операцій, хв.

 

При розрахунках необхідно визначити норми простою всіх видів транспортних засобів (судна, вагонів, автомобіля) на вантажних фронтах порту.

 

 

6. Розрахунок основних параметрів контейнерного майданчика

 

Місткість контейнерного майданчика визначаємо за формулою:

 

(6.1)

де - коефіцієнт згущення подачі рухомого складу під навантаження-розвантаження з урахуванням нерівномірності роботи:

- при середньодобовій переробці до 25 контейнерів (20-футових) =2;

- при середньодобовій переробці понад 25 контейнерів (20-футових) =1,3;

- коефіцієнт, що враховує зменшення місткості площадки при безпосередньому перевантаженні контейнерів з наземного транспорту на водний;

- коефіцієнт, що враховує зменшення місткості площадки при безпосередньому перевантаженні контейнерів з водного транспорту на наземні види транспорту;

- відповідно середньодобове навантаження й розвантаження контейнерів;

- розрахункові строки зберігання контейнерів після вивантаження (2 доби) і до навантаження (2 доби);

- розрахунковий термін знаходження несправних контейнерів у ремонті (1 доба);

0,33 - коефіцієнт, що враховує додаткову місткість площадки для установки несправних контейнерів, що потребують ремонту.

 

Контейнери на майданчику встановлюють таким чином, щоб дверні прорізи находились друг проти друга, для уникання доступу до вантажу під час їхнього знаходження у порту.

Ширина контейнерного майданчика залежить від прийнятого способу механізації переробки контейнерів і визначається за формулами:

- при роботі на площадці козлового крана

 

; (6.2)

 

- при роботі на площадці річстакеру

 

, (6.3)

 

де - ширина прольоту козлового крана, м;

- ширина майданчика з бетонним покриттям для влаштування контейнерної площадки, м;

- ширина автомобільної дороги, м; в розрахунках приймаємо: при односторонньому русі автомобілів – 4,0 м; при двосторонньому русі – 6,5 м;

- габарит наближення контейнера до осі підкранової колії, м; в розрахунках приймаємо = 1,7 м.

 

Довжина контейнерного майданчика розраховується за формулою:

 

(6.4)

 

де - місткість сектора, контейнеро-місць; дорівнює подвоєній кількості контейнерів, розташовуваних по ширині контейнерного майданчика;

- довжина сектора, м; розраховується за формулою:

 

, (6.5)

 

де - габаритна довжина контейнера, м;

- ширина зазору між контейнерами в секторі, м;

- ширина проходу або проїзду між секторами, м; у розрахунках приймаємо: ширину проходу – 1,0 м; ширину проїзду – 4,0 м.

 

Кількість контейнерів, що встановлюється по ширині контейнерного майданчика, визначається за формулою:

 

, (6.6)

 

де - габаритна ширина контейнера, м.

 

Довжина контейнерного майданчика повинна бути кратна 4.

Крім того, ураховується ширина протипожежних проїздів – 4,0 м на кожні 100 м довжини контейнерного майданчика.

 

7. Розробка технологічних графіків обробки рухомого складу на вантажних фронтах порту

 

Після виконання всіх технологічних розрахунків студент повинен розробити такі технологічні графіки:

- технологічний графік обробки судна в порту;

- технологічний графік обробки подачі платформ з контейнерами на контейнерному майданчику;

- технологічний графік завезення й вивозу контейнерів автотранспортом.

Порядок виконання операцій та їх тривалість приведені у таблицях додатку А.

 

8. Технологія виконання вантажних та комерційних операцій з контейнерами

 

Користуючись нормативною та учбовою літературою студент повинен описати технологію та організацію переробки контейнерів у порту, а також порядок виконання комерційної роботи.

 

9. Визначення витрат на переробку контейнерів у порту призначення та на перевезення із порту вантажоодержувачам залізничним транспортом

З кожного судна, яке заходить у порт для виконання вантажних операцій, стягуються портові збори – сукупність обов'язкових платежів (зборів), що справляються в портах із суден і вантажів, що обчислюються за встановленими і офіційно публікуються тарифами.

Портові збори (корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний) справляються в портах із суден і плавучих споруд, що плавають під Державним Прапором України та іноземними прапорами. Для визначення розміру портових зборів слід користуватися Наказом № 316 Міністерства інфраструктури від 27.05.2013 р.

При виконанні завдання слід визначити питомі витрати на один контейнер.

Крім портових зборів за кожний контейнер стягується плата за його переробку в порту (акордна ставка): за контейнер 20 ф – 161,4$; за контейнер 40 ф – 190,5 $.

За кожну добу зберігання контейнера у порту також стягується відповідна плата (першу добу контейнери зберігаються безкоштовно): за контейнер 20 ф – 0,2 $ за добу; за контейнер 40 ф – 0,4 $ за добу.

Додаткові витрати, які стягуються з вантажовласника у порту, містять в собі наступні:

- за подачу-прибирання вагонів: 0,417 $/т;

- маневрові роботи на залізничних коліях порту: 1,15 грн./т;

- надання інформаційних послуг: 0,05 грн./т;

- оформлення вантажних документів: 0,25 $/т.

Після визначення витрат на переробку контейнерів у порту призначення, на підставі вихідних даних табл. 1.2 необхідно визначати відстань перевезення контейнерів залізницею за Тарифним керівництвом № 4.

Після визначення відстані перевезення студент обирає відповідну тарифну схему Тарифного керівництва №1 для розрахунку провізної плати за контейнери. Після визначення плати за перевезення з урахуванням коефіцієнта класності, необхідно розрахувати загальні витрати на переробку контейнера у порту та на доставку контейнерів з порту до станції призначення.