Дієтотерапія при бронхіальній астмі

 

Певну роль при лікування і бронхіальної астми відіграє і харчування, яке істотно відрізняється як при різних за походженням варіантах самої бронхіальної астми, так і при принципово різних підходах до її дієтотерапії.

При вирішенні питання про харчування хворих на бронхіальну астму слід враховувати наступне:

- Варіанти бронхіальної астми, обумовлені причинами і механізмами їх виникнення у даного хворого, а також характер перебігу хвороби - легкий, середньотяжкий і важкий.

- Вид лікарського лікування. Особливе значення в цьому плані має застосування кортикостероїдів – синтетичних гормонів кори надниркових залоз, які приймають всередину (системні кортикостероїди) або шляхом вдихання (інгаляційні кортикостероїди) аерозолю гормону через спеціальні пристрої.

- Супутні захворювання. Бронхіальна астма може супроводжуватись будь-якими неалергічними захворюваннями, що вимагають відповідних змін харчування та доповнень лікарського лікування. Проте в даний час особлива увага звернена на такі захворювання, як ожиріння, рефлюксна хвороба стравоходу і почасти остеопороз, які частіше за інших супроводжують бронхіальну астму та обтяжують її перебіг. При поєднанні бронхіальної астми з обструктивною хворобою легень великого значення набуває виснаження – білково-енергетична недостатність організму. З алергічних хвороб, супутніх бронхіальній астмі, слід виділити алергічний риніт та поліноз.

Основні принципи лікувального харчування при бронхіальній астмі

1. При відсутності даних про непереносимості окремих харчових продуктів, а також супутніх хвороб, що вимагають спеціальної дієтотерапії, хворим рекомендується здорове харчування за рахунок різноманітної їжі. Обмеженню підлягають тільки кухонна сіль, так як натрій при астмі підсилює підвищену чутливість (гіперреактивність) бронхів до зовнішніх впливів, а також може несприятливо впливати на хронічні запальні процеси в дихальних шляхах. Практично це обмеження припускає відмову хворого від зловживання солоними продуктами і зайвого підсолюванняблюд під час їжі. Певне значення має і дотримання режиму харчування, так як до факторів ризику розвитку нападів бронхоспазму відносять перерозтягнення шлунка при переїданні, рясну їжу перед сном [24].

Обмеження вмісту вуглеводів (крохмалю і вільних цукрів) в раціоні має сенс тільки при порушенні витривалості до вуглеводів на тлі тривалого прийому системних кортикостероїдів, а також при тяжкій бронхіальній астмі, що супроводжується дихальною недостатністю з накопиченням в організмі вуглекислого газу. Останнє обумовлено тим, що в ході обміну вуглеводів утворюється більше вуглекислого газу, ніж при обміні білків і жирів, а надлишок цього газу посилює вираженість дихальної недостатності.

Немає підстав для обмеження споживання вільної рідини (вода, чай, соки, компоти і т.д.) при бронхіальній астмі. Більш того, деякі фахівці вважають, що при бронхіальній астмі питво має бути рясним (якщо немає протипоказань, наприклад з боку серцево-судинної системи або нирок) для адекватного зволоження дихальних шляхів. Однак доцільність підвищеного споживання вільної рідини потребує подальшого вивчення.

При нормальній масі тіла хворого харчовий раціон не повинен бути надмірним або недостатнім по енергії, щоб не сприяти розвитку ожиріння або білково-енергетичної недостатності, які можуть погіршувати перебіг хвороби.

У раціонах здорового харчування пацієнтів, які страждають на бронхіальну астму, повинні бути широко представлені свіжі фрукти, ягоди, овочі, їх соки як головні джерела вітаміну С, бета-каротину, інших каротиноїдів, а також флавоноїдів. На думку зарубіжних фахівців, допустимо помірне споживання алкогольних напоїв, насамперед - виноградних вин. Виправдано доповнення харчування прийомом препаратів полівітамінів в фізіологічних дозах – по 1-2 драже в день. Препарати повинні включати вітаміни С і Е, а також бета-каротин, які є корисними при бронхіальній астмі своєю антиоксидантною (протиокислювальною) дією, тобто гальмують небезпечний для стану клітин і всього організму розвиток перекисного окислення.

2. При бронхіальній астмі, пов'язаної з харчовою алергією («харчова астма»), застосовують дієту з виключенням продуктів, які вірогідно викликають загострення хвороби, а не всіх продуктів, які теоретично здатні запускати алергічні реакції. Така «дієта» буде тільки погіршувати харчування і якість життя хворих. Ще раз підкреслимо: при алергічних реакціях, що не обумовлені доведеною харчовою алергією, хворий повинен дотримуватися здорового харчування, а не лікувального харчування типу «гіпоалергенних дієт».

3. При пилковій бронхіальній астмі напади інколи виникають від споживання в їжу рослинних продуктів, що мають загальні властивості (перехресне спорідненість) з пилком, що викликає алергічний риніт і поліноз. Це харчові злаки при алергії до пилку злаків, горіхи, особливо лісові, при алергії до пилку ліщини, насіння соняшнику при алергії до пилку складноцвітих – соняшнику, полину, ромашки і т.д.

При доведеності зазначеної взаємозв'язку подібні продукти повинні бути виключені з харчового раціону. Однак треба мати на увазі, що зернові продукти, що пройшли теплову кулінарну обробку (хліб, каші та ін), зазвичай не викликають загострення пилкової бронхіальної астми.

4. Особливий характер харчової непереносимості проявляється у хворих «аспіринової астмою», яка зазвичай характеризується поєднанням астми, рецидивуючого поліпозу носа та непереносимості аспірину (ацетилсаліцилової кислоти) та інших нестероїдних протизапальних препаратів: індометацину, диклофенаку, ібупрофену, кетопрофену, піроксикаму і ін. Аспіринова астма виникає в віком від 30 до 50 років, частіше хворіють жінки. Частота зустрічальності аспіринової астми серед усіх хворих на бронхіальну астму становить від 9 до 22% [26].

Аспіринова астма пов'язана з порушенням функції хімічної системи, бере участь у розвитку запалення. Тому характерний бронхоспастичний ефект аспірину та інших нестероїдних протизапальних препаратів, який проявляється через дану систему. Аналогічною дією, яке не має відношення до алергії, можуть володіти деякі речовини, пов'язані з їжею. Близько третини хворих з аспириновою астмою реагують бронхоспазмом на продукти, що містять харчові добавки: жовтий барвник тартразин (кондитерські вироби, безалкогольні напої, що виготовляються на основі штучних есенцій) або консерванти на основі бензойної кислоти (рибні пресерви, деякі види маргарину). Аспіринову астму пов'язують і з саліциловою кислотою, але ця харчова добавка в нашій країні не застосовується. Саліцилова кислота в дуже малих кількостях міститься в багатьох фруктах, ягодах, рідше - овочах, але бронхоспазм від них можливий тільки у надчутливих людей.

Таким чином, основна мета реабілітації при бронхіальній астмі в умовах стаціонару – купірувати бронхоспазм, закріпити цей ефект на максимально тривалий період, нормалізувати або підвищити показники функції кардіореспіраторної системи і підготувати хворого до виконання своїх професійних обов'язків.

В реабілітації хворого на бронхіальну астму фізичним вправам належить ведуча роль. Фізичні вправи є могутнім чинником оздоровчої дії на організм хворого на бронхіальну астму. Заняття лікувальною фізкультурою сприяють адаптації організму хворого, його серцево-судинної системи і органів дихання до фізичних навантажень, підвищують його імунологічну реактивність. Фізична реабілітація при бронхіальній астмі в умовах стаціонару також включає в себе спеціальні дихальні вправи: статичні, динамічні та дренажні, звукову гімнастику, загальнозміцнюючі гімнастичні вправи типу респіраторної гімнастики Стрельнікової та метод вольової ліквідації глибокого дихання по К.П. Бутейко.

Все це разом з постановкою правильного дихання покращує рухливість грудної клітки, зміцнює дихальні м’язи, сприяє усуненню порушень у сфері нейроендокринної регуляції та відновленню нормального механізму дихання, сприяє нормалізації діяльності інших внутрішніх органів.