Функціональна схема буквено-цифрових ЗВІ телевізійного типу
Функціональна схема буквено-цифрових ЗВІ телевізійного типу дана на рис 3.5. Інформаційний масив в об'ємі одного або декількох кадрів заноситься через пристрій інтерфейсу (ПІ) (УИ) в буферний запам’ятовуючий пристрій (БЗП) (БЗУ). Якщо в ЗВІ використовується ЕПТ без запам'ятовування, то для відтворення зображення необхідний режим регенерації. Наявність (БЗП) БЗУ дозволяє організувати його без участі ИИ (ДІ). Інформаційна ємність (БЗП) БЗУ Сбзу = Nзу ´ n де Nзу - кількість комірок пам'яті; n — розрядність комірки пам'яті. Для зберігання інформації об'ємом в одну сторінку (кадр) Nбзу повинне бути більше або рівне Nзк (кількість знаків в кадрі), тобто Сбзу = Nзк ´ n. (3.14)
Рис. 3.5. Функціональна схема телевізійного буквено-цифрового ЗВІ
Розрядність елементу пам'яті n визначається кількістю розрядів, необхідних для кодування знаку і його ознак (кольору, розміру, мерехтіння, орієнтації тощо.). Отже, n ³ nа, де па —розрядність коду алфавіту, визначувана співвідношеннями (2.20) або (2.21). Мінімальна кількість адресних розрядів (k), необхідних для вибору Nзк комірок пам'яті, k = [ log2 Nзк ]·. (3.15)
· Квадратні дужки тут і далі – ознака того, що результат обчислень у дужках округляється до ближнього цілого числа
Найпростіше послідовність вибірки кодів знаків з БЗП здійснюється при роздільній адресації по номеру знакомісця в текстовому рядку (r молодших адресних розрядів) і номеру текстового рядка (k - r старших адресних розрядів). В цьому випадку r =[log2 Nзтc], (3.16)
(k- r) = [log2Nтc] (3.17) k= [log2Nз тс ] + [log2Nтc]. (3.18)
При цьому необхідна кількість комірок пам'яті БЗП слідує визначати як Nзy ³ 2r Nтс. (3.19)
Перетворювач коду інформаційної моделі ПКІМ (знакогенератор) повинен здійснювати перетворення коду знаків, які зберігаються в БЗП, в послідовний код, що формує в процесі телевізійної розгортки послідовність відеоімпульсів для підсвітки ЕВ, що входять в контури відображаємих знаків. Найпоширенішими є знакогенератори, виконані на базі матриці-накопичувача ПЗП, в якій зберігається інформація про зображення всіх знаків алфавіту. Розрядність комірки пам'яті повинна бути не менше розмірності використовуємої матриці знаку по горизонталі b'з. Для кожного знаку в ПЗП виділяється h'з таких комірок пам'яті. Отже, при основі коду алфавіту Nз необхідне число b'з - розрядних комірок пам'яті ПЗП Nпзп визначають з умови Nпзп ³ Nз h'з, (3.20) інформаційна ємність ПЗП Cпзп ³ h'з b'з (3.21)
У ПЗП знакогенератора використовується двох координатний принцип адресації. У якості першої координати використовується код знаку. У якості другої адресної координати використовується код номеру ряду матриці, що поступає на вхід дешифратора DCY з виходу лічильника рядів матриці CчZ. Вибір необхідного знаку полягає у виборі відповідної групи комірок пам'яті, де записана інформація про його графік. На рис.3.5 n -розрядний код знаку з БЗП подається на вхід дешифратора DCX, за допомогою якого вибирають групу з b'з вертикальних шин ПЗП. Таким чином, з виходу ПЗП в кожен момент часу знімається b'з - розрядний код, що визначає крапки, які необхідно висвітити в даному рядку матриці (так при виборі букви А відповідно до нарисовання знаку, що показано на рисунку, для першого ряду матриці буде знята кодова комбінація 00011). Одержаний b'з - розрядний код перетворюється в послідовність відеоімпульсів, які знімаються з виходу паралельно-послідовного регістра на вхід відео підсилювача з частотою тактового генератора, яку вибирають з умови fтг=N зс fz / [(1-az)br]. (3.22)
Відповідно тривалість відеоімпульсу, що визначає розмір елементу матриці по горизонталі, Tэ=l/fтг. На рис 3.6 показана послідовність перетворення інформації в режимі регенерації зображення. Після установки адреси на входах БЗП (А1-Аk) інформація (Ql-Qn) на його виході встановиться через час вибірки (БЗП) БЗУ (tВБЗУ) (tВБЗП). Код (Ql—Qn) є вхідним для ПЗП знакогенератора, на виході якого встановиться інформація через час вибірки ПЗП (tВПЗП). Після встановлення інформації на виході ПЗП її можна переписати паралельно в регістр Рг по входах (Dl—Dbз) і приступити до адресації наступного знаку.
Рис. 3.6. Часові діаграми перетворення кодів в буквено –цифрові ЗВІ
Одночасно виконують послідовний вивід інформації, записаної в регістр. На рис 3.6 сигнали Ubс; Uzn показані для випадку зчитування першого ряду матриці знаків А, Т, N. За час зчитування ряду матриці одного знаку (b'з тактів) і формування пропуску (b'п тактів) на виході ПЗП повинен встановитися код наступного знаку. Отже, необхідно забезпечити виконання умови
(tВБЗУ+tВПЗП)£ b'з+ b'п)/fтг =(l-аz)br/(Nзтсfz). (3.23)
Адресація номера знакомісця в текстовому рядку на рис 3.5 здійснюється за допомогою лічильника знакомісць Счзн, вміст якого змінюється на одиницю після формування b'з елементів знаку і проміжку між знаками b'п на одному телевізійному рядку. Лічильник знакомісць керується імпульсами з виходу пристрою синхронізації, які слідують з частотою
fзн = fтг /(b'з+b'п). (3.24)
Ємність лічильника Счзн повинна дорівнювати кількості знаків в текстовому рядку Nз тр. Після формування всіх елементів знаків, розташованих на одному телевізійному рядку, здійснюється формування елементів наступного ТВ-рядка. Номер ряду матриці задається лічильником СчZ, керований частотою рядкової розгортки fz, яку визначають як fz=fтгbг(1-аz)/[(b'з+b'п)N зтр]. (3.25)
Ємність лічильника СчZ вибирають рівною (h'з+h'п). Після опиту h'з рядків формується повний текстовий рядок. Далі протягом h'п рядків пристрій синхронізації забороняє знімання інформації з ПЗП. Імпульсом переповнення лічильника СчZ змінюється на одиницю вміст лічильника текстових рядків Счтр, який управляє старшими (k-r) розрядами БЗП. Після формування всіх Nтр текстових рядків процес формування повторюється з частотою кадрів fк (або полів fп). Формування телевізійного растру здійснюється за допомогою блоку розгортки (БР), що здійснює розгортку по рядках, які синхронізується частотою fz, і розгортку по кадрах (полям), яка синхронізується частотою fк(fп). Для прогресивної розгортки частота fк формується шляхом ділення частоти рядкової розгортки на Z. Оскільки при черезрядковій розгортці в кожному полі міститься дробове число Z/2 рядків, то для отримання цілочисельного значення коефіцієнта ділення дільника частоти на вхід дільника з коефіцієнтом, що дорівнює числу рядків в двох полях, подають подвоєну частоту рядків 2 fz. В тому випадку, якщо вимагається мікшування знакової інформації з відображенням, одержуваним по телевізійному каналу, в якості опорних сигналів використовуються синхроімпульси рядкової і кадрової розгорток, а тактову частоту fтг одержують множенням частоти fz на n1´n2 або примусовим підстроюванням частоти fтг відповідно до залежності (3.25) системою регулювання.
|